ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа №480/3318/21
адміністративне провадження № К/990/10439/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Єзерова А.А., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №480/3318/21
за позовом виконувача обов`язків керівника Сумської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави
до Миропільської сільської ради Сумської області
про зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Сумської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 (колегія у складі: головуючого судді Подобайло З.Г., суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Виконувач обов`язків керівника Сумської окружної прокуратури Сумської області (далі також - позивач) в інтересах держави звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Миропільської сільської ради Сумської області (далі також - відповідач), в якій позивач просив зобов`язати Миропільську сільську раду Сумської області розглянути відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання щодо зменшення розміру плати за харчування на 50 відсотків для батьків, у сім`ях яких є троє і більше дітей, які навчаються у дошкільних навчальних закладах та дошкільних підрозділах закладів загальної середньої освіти комунальної власності Миропільської сільської ради.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. Заступник керівника Сумської обласної прокуратури Сумської області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.
4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов залишено без розгляду.
5. Залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд зазначив, що прокурор не дотримався порядку звернення до суду відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а отже не довів та не обґрунтував підстав для представництва, що виключає наявність підстав для його представництва інтересів держави у суді.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 28.04.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Сумської обласної прокуратури, в якій скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
7. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права - статті 53 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 1, 5 Закону України «Про охорону дитинства», статті 56, 66 Закону України «Про освіту», статті 33, 35 Закону України «Про дошкільну освіту», та порушив норми процесуального права - статті 2, 6, частини третьої та четвертої статті 53 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та як наслідок, зробив хибний висновок про те, що прокурор не обґрунтував підстави для представництва в інтересах держави.
Скаржник також вказує, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував позицію Верховного Суду щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у справах до органів місцевого самоврядування, пов`язаних з незабезпеченням виконання покладених законом повноважень у сфері захисту прав і свобод дітей, викладених у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 28.04.2022 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Єзеров А.А., Рибачук А.І.
10. Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Сумської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі за вищевказаним позовом.
11. Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 26.04.2023.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
13. Згідно з частинами третьою та четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
14. Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
15. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
16. У касаційній скарзі заступник керівника Сумської обласної прокуратури посилається на порушення у спірних правовідносинах положень Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про освіту», Закону України «Про дошкільну освіту» щодо пільгового забезпечення дітей харчуванням.
17. Статтею 33 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що держава забезпечує соціальний захист, підтримку дітей дошкільного віку, особливо дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, а також дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей.
18. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують проведення державної політики у сфері охорони дитинства.
19. Статтею 56 Закону України «Про освіту», статтею 35 Закону України «Про дошкільну освіти» визначено категорії дітей, які звільняються від плати за харчування в дошкільних навчальних закладах та встановлено обов?язок органів місцевого самоврядування забезпечити харчування дітей у комунальних закладах освіти за бюджетні кошти.
20. Приписами статті 36 Закону Україну «Про дошкільну освіту» закріплені права та обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють.
21. Так, пунктом 4 частини першої статті 36 Закону Україну «Про дошкільну освіту» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право захищати законні інтереси своїх дітей у відповідних державних органах і суді.
22. Однак, у спірних правовідносинах мова йде про захист прав конкретних осіб, а саме дітей, які проживають на території Миропільської сільської ради, а не про інтерес держави, як потребу у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
23. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.02.2019 у справі № 812/464/18, від 24.01.2023 у справі №120/6653/21-а, і Суд не вбачає підстав для відступу від цих висновків.
24. Зважаючи на те, що прокурором не надано суду обґрунтованих доказів на підтвердження його права звернення до суду з даним позовом в інтересах держави, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку залишивши позовну заяву без розгляду.
25. Щодо доводів скаржника про те, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував позицію Верховного Суду щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у справах до органів місцевого самоврядування, пов`язаних з незабезпеченням виконання покладених законом повноважень у сфері захисту прав і свобод дітей, викладених у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18, колегія суддів зазначає наступне.
26. У постанові від 19.05.2020 (справа № 910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
27. Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.
28. З постанови Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18 убачається, що керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом до Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальний заклад освіти «Спеціалізована школа № 13» Дніпровської міської ради, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської МР та Департаменту гуманітарної політики ДМР щодо невжиття заходів, направлених на оформлення правовстановлюючих документів на будівлі, споруди КЗО «СШ № 13» за адресою: м. Дніпро, вул. Михайла Драгоманова, 50 та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований КЗО «СШ № 13» за адресою: м. Дніпро, вул. Михайла Драгоманова, 50;
- зобов`язати Дніпровську МР та Департамент гуманітарної політики ДМР вжити заходів в межах компетенції, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на будівлі, споруди КЗО «СШ № 13» за адресою: м. Дніпро, вул. Михайла Драгоманова, 50 та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований КЗО «СЗШ № 13» за адресою: м. Дніпро, вул. Михайла Драгоманова, 50.
29. В обґрунтування позову прокурор зазначив, що під час вивчення стану додержання законодавства органами влади та місцевого самоврядування в частині оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та земельні ділянки закладів освіти встановлено, що правовстановлюючі документи на будівлю, в якій здійснює діяльність КЗО «СШ № 13» та земельну ділянку під будівлею навчального закладу, відсутні. Функціонування навчального закладу без правовстановлюючих документів на будівлю та земельну ділянку свідчить про протиправну бездіяльність Дніпровської МР та Департаменту гуманітарної політики ДМР, а саме - про невжиття останніми заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на будівлю та земельну ділянку, на якій фактично розташований та функціонує заклад освіти. Відсутність правовстановлюючих документів на зазначені об`єкти створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеними будівлею та земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та здійснення навчально-виховного процесу, що може призвести до негативних наслідків.
30. З постанови Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20 убачається, що перший заступник керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 звернувся до суду з позовом до Давидівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Давидівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Пустомитіського району Львівської області щодо неутворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей;
- зобов`язати Давидівську сільську раду об`єднаної територіальної громади Пустомитіського району Львівської області виконати у повному обсязі визначені законодавством повноваження, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.
31. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Давидівською сільською радою служба у справах дітей не утворена, функції з питань захисту прав дітей на території населених пунктів, які увійшли до об`єднаної територіальної громади, здійснює служба у справах дітей Пустомитівської районної державної адміністрації. Вважає, що невиконання вимог законодавства щодо утворення служб у справах дітей відповідними радами підриває авторитет держави, якою гарантовано захист прав дитини.
32. Дослідивши предмет та підстави позову у справах № 380/3398/20, №0440/6596/18 Судом установлено, що вони не є релевантним до обставин цієї справи (120/6653/21-а), а тому посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував позицію Верховного Суду щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у справах до органів місцевого самоврядування, пов`язаних з незабезпеченням виконання покладених законом повноважень у сфері захисту прав і свобод дітей, викладену Верховним Судом у справах № 380/3398/20 та № 0440/6596/18, є безпідставним.
33. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, при дотриманні норм процесуального права; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
34. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
35. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Сумської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
СуддіС.Г. Стеценко А.А. Єзеров А.І. Рибачук