№ 480/509/24 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року

м. Київ

справа № 480/509/24

провадження № К/990/47901/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області (філія ГСЦ МВС) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області (філія ГСЦ МВС) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року, постановленої у складі колегії суддів: головуючого - Русанової В. Б., суддів: Перцової Т. С., Жигилія С. П.

І. Обставини справи

1. У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області (філія ГСЦ МВС) (далі - Регіональний сервісний центр), в якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру щодо неповернення позивачу, після проведення перереєстрації транспортного засобу, оригіналу довіреності від 08 листопада 2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Людмилою Юріївною, зареєстрованої в реєстрі за № 2028;

1.2. зобов`язати Регіональний сервісний центр повернути позивачу оригінал довіреності від 08 листопада 2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Людмилою Юріївною, зареєстрованої в реєстрі за № 2028.

2. На обґрунтування позову позивач зазначає, що 09 листопада 2023 року він як представник за довіреністю разом із власником транспортного засобу TOYOTA COROLLA номерний знак НОМЕР_1 звернулися до Територіального сервісного центру № 6845 Регіонального сервісного центру для перереєстрації зазначеного автомобіля на громадянку ОСОБА_2 .

Позивач стверджує, що для проведення відповідних реєстраційних дій відповідачу надано необхідні документи, в тому числі і довіреність (оригінал та нотаріально засвідчену копію) від 08 листопада 2023 року, посвідчену приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л. Ю., якою ОСОБА_2 уповноважила позивача придбати транспортний засіб.

Однак, після проведення відповідних процедур для отримання позивачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу відповідач не повернув оригінал довіреності від 08 листопада 2023 року.

Позивач зазначає, що звернувся із заявою від 15 листопада 2023 року, в якій просив повернути оригінал вказаної довіреності.

Проте, листом від 06 грудня 2023 року № 31/22-А-436 Регіональний сервісний центр відмовив позивачу у задоволенні заяви, посилаючись на вимоги Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 та Типової інформаційної картки адміністративної послуги "Реєстрація, перереєстрація колісних транспортних засобів усіх категорій з видачею свідоцтва про реєстрацію та номерних знаків, зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових поїздок", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 грудня 2021 року № 913, згідно з якими для отримання послуги з перереєстрації транспортного засобу подається документ, що підтверджує повноваження представника - нотаріально посвідчена довіреність.

Вважаючи бездіяльність Регіонального сервісного центру, яка полягла у неповерненні оригіналу довіреності від 08 листопада 2023 року протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року позовні вимоги задоволено.

4. Не погоджуючись з указаним рішенням суду першої інстанції, Регіональний сервісний центр оскаржив його в апеляційному порядку.

5. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 вересня 2024 року відкрив апеляційне провадження Регіонального сервісного центру на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у цій справі.

6. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Хмельницькій області (Філія ГСЦ МВС) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 480/509/24 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС В Хмельницькій області (Філія ГСЦ МВС) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - закрито з підстав пункту 2 частин першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

7. Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд керувався тим, що Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Хмельницькій області є структурним підрозділом Головного сервісного центру МВС та не є окремою юридичної особою.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Хмельницькій області (Філія ГСЦ МВС) адміністративної процесуальної дієздатності та відповідно до статті 43 КАС України Регіональний сервісний центр не має повноважень на самостійне звернення до суду.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Представник Регіонального сервісного центру, уважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалено з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

9. Аргументи скарги зводяться до того, що відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Головний сервісний центр МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1393 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх прав України від 24 квітня 2020 року № 354) (далі - Положення про ГСЦ) Головний сервісний центр МВС є міжрегіональним територіальним органом з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ. Головний сервісний центр МВС згідно з пунктом 4 Положення про ГСЦ складається зі структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів - регіональних сервісних центрів (далі - РСЦ). При цьому відповідно до вимог підпункту 10, пункту 1 розділу IV Положення про регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Хмельницькій області (філія ГСЦ МВС), затвердженого наказом Головного сервісного центру МВС від 27 квітня 2020 року № 25 (далі - Положення РСЦ), РСЦ має право брати участь у судових справах та судових процесах (у порядку самопредставництва) через начальника РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій області, а також без окремого доручення начальника РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій області через його заступників та працівників сектору юридичного забезпечення РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій області.

Автор скарги стверджує, що закриття апеляційного провадження з мотивів частин першої, третьої статті 95 Цивільного кодексу України, де філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій, філії та представництва не є юридичними особами, і не має повноважень на самостійне звернення до суду, є помилковим.

Автор скарги зауважує, що позивачем у цій справі визначено відповідача - регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Хмельницькій області (філія ГСЦ МВС), який є відокремленим структурним підрозділом Головного сервісного центру МВС. Своєю чергою, регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Хмельницькій області (філія ГСЦ МВС) (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 43611928), відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є філією Головного сервісного центру МВС (код ЄДРПОУ: 40109173).

Таким чином, на переконання автора касаційної скарги, регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Хмельницькій області (філія ГСЦ МВС), не зважаючи на те, що не має статусу юридичної особи, він є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України.

У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

10. Верховний Суд ухвалою від 25 грудня 2024 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження, підставою касаційного оскарження є порушення цим судом норм процесуального права.

ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду

11. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

12. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

13. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, матеріали справи та мотиви, покладені в основу оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд виходить із такого.

14. Відповідно до частин першої, третьою статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

15. За змістом частин першої, третьої статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами.

16. Відповідно до пункту 2 частиною статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

17. Частиною першою статті 46 КАС України передбачено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

18. Згідно з частиною четвертої статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

19. Визначення суб`єкта владних повноважень міститься у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України та означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

20. З наведеної норми процесуального закону висновується, що відповідачем у справі може бути суб`єкт владних повноважень, зокрема, й без статусу юридичної особи.

21. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що Регіональний сервісний центр є структурним підрозділом Головного сервісного центру МВС та не є окремою юридичної особою.

22. Водночас варто зауважити, що підстава звернення позивача з цим позовом до суду зумовлена бездіяльністю Регіонального сервісного центру, яка полягла у неповерненні позивачу, після проведення перереєстрації транспортного засобу, оригіналу довіреності від 08 листопада 2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Людмилою Юріївною, зареєстрованої в реєстрі за № 2028.

При цьому зі змісту позову висновується, що позивач звернувся із заявою від 15 листопада 2023 року, в якій просив повернути оригінал вказаної довіреності.

У відповідь на вказану заяву позивача листом від 06 грудня 2023 року № 31/22-А-436 (а.с. 5-6) Регіональний сервісний центр відмовив позивачу у її задоволенні, посилаючись на вимоги Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 та Типової інформаційної картки адміністративної послуги "Реєстрація, перереєстрація колісних транспортних засобів усіх категорій з видачею свідоцтва про реєстрацію та номерних знаків, зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових поїздок", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 грудня 2021 року № 913, згідно з якими для отримання послуги з перереєстрації транспортного засобу подається документ, що підтверджує повноваження представника - нотаріально посвідчена довіреність.

Не погоджуючись з таким рішенням Регіонального сервісного центру, позивач звернувся до суду з вимогою зобов`язати його повернути позивачу оригінал довіреності від 08 листопада 2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Людмилою Юріївною, зареєстрованої в реєстрі за № 2028.

23. Отже, незважаючи на те, що Регіональний сервісний центр не має статусу юридичної особи, водночас законодавством наділений правом на видання адміністративного акту, тому він є суб`єктом владних повноважень у розумінні за пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України, та може бути стороною в судовому спорі про оскарження рішень, дій та бездіяльності.

24. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2024 року, 06 вересня 2024 року та від 19 листопада 2024 року у справах № 320/9007/22, № 600/302/23-а та № 520/16083/23 відповідно.

25. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

26. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

27. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області (філія ГСЦ МВС) задовольнити.

2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі № 480/509/24 скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Кашпур

В. Е. Мацедонська