ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2025 року
м. Київ
справа №480/6468/21
адміністративне провадження № К/990/42771/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Чиркіна С.М., Бучик А.Ю.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маківський Олексій Вікторович, на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року (головуючий суддя: Мельникова Л.В., судді: Курило Л.В., Бегунц А.О.) у справі №480/6468/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення, визнання дій протиправними,-
УСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої, апеляційної і касаційної інстанції
1. У липні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 , позивач) звернувся до суду з позовом до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 25 червня 2021 року № 347 «Про здійснення невідкладних заходів з організації благоустрою на території Сумської міської територіальної громади шляхом проведення демонтажу незаконно встановлених/розміщених об`єктів»;
- визнати протиправними дії Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради щодо демонтажу металевих конструкцій продовольчого магазину за адресою: АДРЕСА_1 , що відбулись 26 червня 2021 року.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на зазначені судові рішення у справі № 480/6468/21.
10 липня 2024 року до суду надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_1 - особи, яка не брала участі у справі, але вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року порушує її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги представником скаржника зазначено, що 29 вересня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу будівлі об`єкта незавершеного будівництва (ступінь будівельної готовності складає 5 %), за адресою: АДРЕСА_2 . Після нотаріального посвідчення договору та державної реєстрації, право власності на об`єкт зареєстровано за ОСОБА_1 . Таким чином, з 29 вересня 2023 року ОСОБА_1 є власницею об`єкта незавершеного будівництва, на який поширюються обставини та наслідки рішення Сумського окружного адміністративного суду, про яке вона дізналась лише після набуття прав на об`єкт.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маківський Олексій Вікторович, на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року у справі №480/6468/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Виконавчого комітета Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення, визнання дій протиправними.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року у справі №480/6468/21 закрито апеляційне провадження на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним і скасування пункту 1 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 25 червня 2021 року № 347 «Про здійснення невідкладних заходів з організації благоустрою на території Сумської міської територіальної громади шляхом проведення демонтажу незаконно встановлених/розміщених об`єктів» та визнання протиправними дій Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради щодо демонтажу металевих конструкцій продовольчого магазину за адресою: АДРЕСА_1 , що відбулось 26 червня 2021 року.
Вважав, що спірні правовідносини у цій справі виникли між позивачем ФОП ОСОБА_2 та відповідачами: Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, Виконавчим комітетом Сумської міської ради.
Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції під час розгляду справи виходив з обставин, відомих та підтверджених станом на момент розгляду справи по суті, та не міг брати до уваги обставини, які мали місце після ухвалення судового рішення, зокрема, щодо переходу права власності на об`єкт незавершеного будівництва (ступінь будівельної готовності складає 5%) за адресою: АДРЕСА_2 від ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , та відповідно не мав об`єктивної можливості щодо вирішення питання про залучення апелянта до участі у справі.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
2. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про закриття провадження, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маківський О.В., подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , як на підставу для касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень, посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права. Зокрема, вона зазначає, що апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 квітня 2019 року у справі №753/21690/17, від 30 серпня 2022 року у справі №420/17231/21, в тій частині, що апеляційному оскарженню підлягають ті судові рішення, які мають безпосередній та прямий вплив на права, свободи, інтереси та (або) обов`язки апелянта, а також які можуть позбавити апелянта певних прав у майбутньому.
Також скаржниця стверджує, що рішення суду першої інстанції унеможливлює реалізацію її прав як власниці об`єкта незавершеного будівництва, зокрема - у частині продовження будівельних робіт, оскільки вказане судове рішення фактично містить негативну оцінку правомірності Декларації про початок виконання будівельних робіт, що напряму зачіпає її інтереси.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі №480/6468/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзиви на касаційну скаргу.
28 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла адміністративна справа №480/6468/21.
Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року не подано, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Суди попередніх інстанцій, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, установили таке.
25 червня 2021 року до Сумського міського голови, Виконавчого комітету Сумської міської ради та Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради надійшло колективне звернення мешканців будинку по АДРЕСА_1 щодо незаконного будівництва за цією ж адресою.
У відповідь на звернення спеціалісти Управління архітектурно-будівельного контролю спільно з працівниками Управління архітектури та містобудування здійснили виїзд на місце проведення будівництва. За результатами виїзду 24 червня 2021 року складено Акт виходу на об`єкт містобудування № 24-06-21.
На підставі зазначених матеріалів, рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 347 від 25 червня 2021 року Управління архітектури та містобудування було зобов`язано вжити заходів щодо негайного демонтажу незаконно встановленої групи тимчасових споруд (металевих конструкцій) за адресою: АДРЕСА_1 .
26 червня 2021 року на виконання цього рішення Управлінням архітектури та містобудування із залученням ТОВ «Сервісресурс» проведено демонтаж відповідних об`єктів, про що складено Акт демонтажу.
Позивач стверджує, що за вказаною адресою він здійснював будівництво магазину продовольчих товарів як прибудови до будівлі бібліотеки, маючи всі необхідні дозвільні документи. На його думку, демонтовані конструкції не є тимчасовими спорудами, а об`єкт будівництва є капітальною спорудою, що встановлюється на постійній основі. Не погоджуючись із рішенням виконавчого комітету та проведеним демонтажем, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що суть спору полягає в тому, що відповідач вважає об`єкт тимчасовою спорудою, встановленою без паспорта прив`язки, а позивач наполягає, що здійснював будівництво капітальної споруди з металоконструкцій.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вважав, що спірний об`єкт є тимчасовою спорудою, встановленою без належних дозвільних документів. Відтак рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 347 від 25 червня 2021 року правомірним, а дії Управління архітектури та містобудування щодо демонтажу - такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
29 вересня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва (ступінь готовності - 5%) за адресою: АДРЕСА_2 . Договір було посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу, внесено до реєстру за № 1386. Після цього право власності на об`єкт зареєстровано за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав, індексний № 69521206 від 29 вересня 2023 року).
З витягу з Державного реєстру речових прав № 348702006 від 02 жовтня 2023 року також вбачається, що ОСОБА_1 набула право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:05:007:0110.
Таким чином, з 29 вересня 2023 року ОСОБА_1 стала власницею спірного об`єкта незавершеного будівництва. Разом з тим, вже після набуття права власності вона дізналася про рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року у справі № 480/6468/21, яким відмовлено у позові про визнання протиправним і скасування рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 25 червня 2021 року № 347, а також про визнання протиправними дій Управління архітектури щодо демонтажу металевих конструкцій.
ОСОБА_1 , як новий власник об`єкта, вважає, що рішення суду стосується її прав та інтересів, оскільки створює перешкоди для завершення будівництва. У зв`язку з цим вона реалізувала своє право на судовий захист.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин першої та другої статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.
6. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
7. Аналогічні приписи закріплені і у частині першій статті 13 КАС України, яка встановлює, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
8. Отже, частина перша статті 293 КАС України визначає коло осіб, які наділені правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
9. За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24 червня 2008 року у справі № 2/164-35/246, судове рішення, що оскаржується особою не залученою до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
10. Зазначена правова позиція була підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах від 17 травня 2018 року у справі № 904/5618/17, від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17.
11. Отже, для вирішення питання про порушення прав чи інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має з`ясувати, чи виникли у зв`язку з прийняттям судового рішення у цієї особи нові права чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.
12. Суд звертає увагу, що перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною чи касаційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного чи касаційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з такою скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено лише за скаргою належної особи.
13. Такий підхід повністю узгоджується з принципом верховенства права та такою його складовою як правова визначеність. Безпідставний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності.
14. Слід зазначити, що ОСОБА_1 не є учасником цієї справи (стороною або третьою особою), тому набуває право оскаржити судові рішення лише у тому випадку, якщо суд своїм рішенням вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки.
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позову у даній справі є визнання протиправним і скасування пункту 1 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 25 червня 2021 року № 347 «Про здійснення невідкладних заходів з організації благоустрою на території Сумської міської територіальної громади шляхом проведення демонтажу незаконно встановлених/розміщених об`єктів» та визнання протиправними дії Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради щодо демонтажу металевих конструкцій продовольчого магазину за адресою: АДРЕСА_1 , що відбувся 26 червня 2021 року.
16. Таким чином, спірні правовідносини у справі виникли між позивачем - ФОП ОСОБА_2 та відповідачами - Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради і Виконавчим комітетом Сумської міської ради.
17. 29 вересня 2023 року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу, придбала у позивача ОСОБА_2 , об`єкта незавершеного будівництва (ступінь готовності - 5%) за адресою: АДРЕСА_2 .
18. Із матеріалів справи вбачається, що станом на момент проведення перевірки, прийняття оскаржуваного рішення відповідачем, ухвалення рішення Сумським окружним адміністративним судом від 03 червня 2022 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року, власником зазначеного об`єкта незавершеного будівництва був ОСОБА_2 .
19. Оскільки перехід права власності на цей об`єкт від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відбувся після вищевказаних подій, суд першої інстанції під час розгляду справи не міг ураховувати обставини, що виникли після ухвалення рішення, зокрема факт переходу права власності, та, відповідно, не мав об`єктивної можливості вирішити питання щодо залучення ОСОБА_1 до участі у справі.
20. Тобто, у рішенні суду першої інстанції від 03 червня 2022 року вирішувалися питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків виключно ОСОБА_2 , як єдиного на той момент власника спірного об`єкта.
21. Відповідно, такі питання не могли стосуватись ОСОБА_1 , яка на момент ухвалення судових рішень не набула права власності на спірний об`єкт.
22. Факт переходу права власності відбувся після встановлення порушень відповідачем, винесення рішення і ухвалення судових рішень по суті.
23. Положеннями статті 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції, як у межах доводів та вимог апеляційної скарги, так і поза її межами та вимогами у разі виявлення порушень норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права судом першої інстанції, а також такий розгляд може здійснюєтьсь з урахуванням додатково поданих доказів за умови обґрунтування неможливості їх подачі до суду першої інстанції, особою яка їх подає.
24. При цьому, для визнання доказів належними та допустимими останні мають існувати на момент виникнення спірних правовідносин, та підтверджувати чи спростовувати заявлені вимоги або заперечення сторони у справі, що у разі не дослідження їх судом, вказувало б на порушення норм процесуального права чи не правильного застосування норм матеріального права.
25. Таким чином суд апеляційної інстанції під час перегляду рішення суду першої інстанції перевіряє чи були встановлені та враховані обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, чи існували докази, які підтверджують такі обставини станом на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення судом першої інстанції рішення за результатами розгляду справи.
26. При цьому скасування рішення суду першої інстанції з підстав не врахування судом обставин, які не існували на час розгляду справи, але які можуть виникнути в майбутньому не допускається.
27. З викладеного вбачається, що під час розгляду справи судами першої інстанції та апеляційної інстанції в матеріалах справи були відсутні відомості та докази, які б вказували про необхідність вирішення питання про права, обов`язки та інтереси ОСОБА_1 .
28. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції під час ухвалення рішення від 03 червня 2022 року, а також суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови від 17 січня 2023 року не мали обов`язку та об`єктивної можливості встановлювати обставини, що виникли після ухвалення рішення суду першої інстанції, оскільки згідно приписів КАС України обов`язок підтвердження заявлених вимог та заперечень покладається на сторони у судовій справі, як наслідок відсутні підстави стверджувати про порушення судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, оскільки обставини, які б вказували про порушення таких норм суду першої та апеляційної інстанції не були, та не могли бути відомі.
29. Крім того, ухвалюючи постанову від 17 січня 2023 року за результатами розгляду апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 , апеляційний суд зазначив, що спірні правовідносини виникли саме між ФОП ОСОБА_2 та відповідачами - Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради і Виконавчим комітетом Сумської міської ради. Відтак суд першої інстанції під час розгляду справи діяв на підставі обставин, встановлених та підтверджених на момент вирішення спору по суті.
30. Також суд апеляційної інстанції врахував, що у цій справі, за результатами розгляду апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року, було ухвалено постанову від 17 січня 2023 року, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
31. Слід зазначити, що у межах розгляду справи № 480/6468/21 та при ухваленні судових рішень у цій справі ні судом першої інстанції, ні судами апеляційної інстанції не досліджувались та не вирішувались питання стосовно прав, свобод та охоронюваних інтересів у сфері публічно-правових відносин відносно ОСОБА_1 , а також на неї оскаржуваними судовими рішеннями не покладались жодні обов`язки.
32. При прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій досліджувались та надавалась оцінка правовідносинам, які виникли між ФОП ОСОБА_2 та Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, Виконавчим комітетом Сумської міської ради.
33. У судових рішеннях відсутні висновки суду про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .
34. Колегія суддів також звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви №17160/06 та №35548/06).
35. Також, згідно з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
36. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що ОСОБА_1 - особою, яка не брала участі у справі, не доведено того, що судами попередніх інстанцій вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, при цьому доводи касаційної скарги не свідчать про протилежне.
37. З огляду на відсутність в апеляційній та касаційній скаргах обґрунтованих доводів щодо вирішення судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , а також невстановлення таких обставин судом апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відсутність у заявника права апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
38. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що всі аргументи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.
39. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
40. Рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним й обґрунтованим, оскільки суд ухвалив судове рішення при дотриманні норм процесуального права та правильно застосував норми матеріального права, тому касаційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
41. З огляду на результат розгляду цієї справи розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року у справі №480/6468/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: С.М. Чиркін
А.Ю. Бучик