ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року

м. Київ

справа № 480/7821/21

провадження № 61-3373св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Сумська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Сумської міської ради на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2023 року у складі судді Северинової А. С. та постанову Сумського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І., Філонової Ю. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 14 липня 2021 року № 1308-МР «Про відмову в продажу земельної ділянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1612 га»; зобов`язати Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1612 га, яка розташована на АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5910136300:06:025:0064).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 20 червня 2017 року він надіслав заяву з додатками, у якій просив Сумську міську раду продати йому земельну ділянку площею 0,1612 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5910136300:06:025:0064). Міська рада тривалий час не розглядала його заяву, тому він звернувся до суду. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2017 року у справі № 591/3989/17 зобов`язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути його заяву від 20 червня 2017 року про продаж йому цієї земельної ділянки.

На виконання постанови суду Сумська міська рада рішенням від 14 липня 2021 року № 1308-МР розглянула його заяву та відмовила йому в продажу вказаної земельної ділянки, не зазначивши жодних обґрунтованих причин для відмови.

Вважає таке рішення протиправним (незаконним), оскільки воно прямо суперечить вимогам частини третьої статті 128 ЗК України, тому підлягає скасуванню.

Також зазначає, що Сумська міська рада повинна була у місячний строк розглянути його заяву від 20 червня 2017 року з додатками і прийняти щодо цієї заяви рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки немає передбачених частиною п`ятою статті 128 ЗК України підстав для відмови в продажу йому земельної ділянки, проте до цього часу такого рішення відповідач не прийняв.

Міська рада вже більше чотирьох років не приймає рішення про проведення експертної грошової оцінки згаданої земельної ділянки незважаючи на те, що питання продажу позивачу вказаної земельної ділянки вже було предметом судового розгляду. За таких обставин вважає, що найбільш ефективним способом захисту його порушеного права є зобов`язання відповідача на найближчому пленарному засіданні чергової сесії прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Зарічний районний суд м. Суми рішенням від 04 вересня 2023 року позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував рішення Сумської міської ради від 14 липня 2021 року № 1308-МР «Про відмову в продажу земельної ділянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1612 га». Зобов`язав Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1612 га, яка розташована на АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5910136300:06:025:0064). Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки в рішенні Сумської міської ради від 14 липня 2021 року № 1308-МР не зазначено жодної обґрунтованої підстави для відмови у продажу спірної земельної ділянки, тому вказане рішення підлягає скасуванню як незаконне. Також суд урахував, що відповідач, незважаючи на неодноразове оскарження його рішень та бездіяльності в судовому порядку, усіляко ухиляється від прийняття рішення про проведення експертної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Сумський апеляційний суд постановою від 06 лютого 2024 року апеляційну скаргу Сумської міської ради залишив без задоволення. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2023 року залишив без змін.

Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У березні 2024 року Сумська міська радаподала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставою касаційного оскарження зазначає те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18, від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15 та постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 592/6000/20.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що предметом спору у цій справі є скасування рішення міської ради, яким позивачу відмовлено у продажу земельної ділянки комунальної власності, яку він використовує у підприємницькій (господарській) діяльності. Оскільки позивач здійснює господарську діяльність та зареєстрований як фізична особа - підприємець, тому заявлений у цій справі спір належить розглядати в суді господарської юрисдикції.

Також скарга містить доводи про те, що земельна ділянка, яку бажає викупити позивач, перебуває у комунальній власності, а Сумська міська рада як власник висловила своє небажання продавати цю ділянку. У спірному випадку відсутні будь-які порушення прав позивача, крім його бажання придбати земельну ділянку, яка належить Сумській міській територіальній громаді.

У квітні 2024 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони є законними й обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.

У травні 2024 року ОСОБА_1 подав додаткові пояснення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

08 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно зі свідоцтвом про право власності від 24 січня 2013 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 764,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

02 вересня 2013 року на підставі рішення Сумської міської ради від 31 липня 2013 року № 2594-МР між Сумською міською радою і підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1612 га, кадастровий номер 5910136300:06:025:0064, на АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Сумської області від 04 травня 2017 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення Сумської міської ради від 19 грудня 2012 року № 1943-МР «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16 жовтня 2002 року № 139-МР» в частині віднесення земельної ділянки площею 0,1612 га, кадастровий номер 5910136300:06:025:0064, розташованої на АДРЕСА_1 під розміщеним автосалоном та станцією технічного обслуговування до території транспортної розв`язки (у червоних лініях). Визнано недійсним рішення Сумської міської ради від 06 березня 2013 року № 2180-МР «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми» в частині віднесення земельної ділянки площею 0,1612 га, кадастровий номер 5910136300:06:025:0064, розташованої на АДРЕСА_1 під розміщеним автосалоном та станцією технічного обслуговування до території транспортної розв`язки (у червоних лініях).

20 червня 2017 року ОСОБА_1 цінним листом з описом вкладення надіслав заяву з додатками, у якій просив Сумську міську раду продати йому земельну ділянку площею 0,1612 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5910136300:06:025:0064).

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2017 року у справі № 591/3989/17, яка набрала законної сили, зобов`язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 червня 2017 року про продаж громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,1612 га, розташованої на АДРЕСА_1 кадастровий номер 5910136300:06:025:0064 та прийняти рішення за цією заявою.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/3989/17 визнано протиправною бездіяльність Сумської міської ради щодо невиконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2017 року у справі № 591/3989/17, якою зобов`язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 червня 2017 року про продаж громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,1612 га, розташованої на АДРЕСА_1 кадастровий номер 5910136300:06:025:0064 та прийняти рішення за цією заявою.

На виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 27 жовтня 2017 року у справі № 591/3989/17 та з урахуванням постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/3989/17 Сумська міська рада рішенням від 14 липня 2021 року № 1308-МР відмовила ОСОБА_1 в продажу земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,1612 га, кадастровий номер 5910136300:06:025:0064, категорія та цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Нормами частини першої статті 81 ЗК України визначено способи набуття права власності на земельні ділянки, а саме: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з частинами першою, другою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частинами першою - третьою, шостою, десятою статті 128 ЗК України визначено, що продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Результат аналізу вказаних норм законодавства дає підстави для висновку, що набуття права власності на землю здійснюється виключно відповідно до закону і делегування цих повноважень не допускається, оскільки вони прямо закріплені законами України за відповідними органами виконавчої влади або місцевого самоврядування і належать до їх виключної компетенції, вирішуються, зокрема, на пленарних засіданнях ради з обов`язковим прийняттям з цього питання відповідного рішення, яке може бути оскаржене у судовому порядку.

У справі, що переглядається, повноваження щодо продажу земельної ділянки або відмови у такому продажу, регламентовані статтею 128 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у задоволенні клопотання про продаж земельної ділянки, визначені законом за вичерпним і остаточним переліком. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти рішення про продаж земельної ділянки. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - прийняти рішення про продаж земельної ділянки або про відмову продажу земельної ділянки. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

За обставинами цієї справи позивач як власник об`єктів нерухомого майна, які розташовані на спірній земельній ділянці, звернувся до міської ради із заявою, у якій просив Сумську міську раду продати йому земельну ділянку.

Водночас міська рада зволікала з розглядом вказаної заяви, що підтверджується судовими рішеннями у справі № 591/3989/17.

Також суди встановили, що в оскаржуваному рішенні Сумської міської ради від 14 липня 2021 року № 1308-МР не зазначено жодної підстави, передбаченої частиною п`ятою статті 128 ЗК України, для відмови продажу позивачу земельної ділянки.

Встановивши зазначені обставини, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про скасування вказаного рішення міської ради.

Також суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача на найближчому пленарному засіданні прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з огляду на те, що відповідач, незважаючи на неодноразове оскарження його рішень та бездіяльності в судовому порядку, ухиляється від прийняття рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Доводи касаційної скарги про те, що у спірному випадку відсутні будь-які порушення прав позивача, крім його бажання придбати земельну ділянку, є безпідставними, оскільки у спірному випадку позивач як власник об`єктів нерухомого майна, які розташовані на спірній земельній ділянці, є особою, яка має легітимне очікування на отримання у власність (користування) земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування цього майна.

Безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що заявлений у цій справі спір належить розглядати в суді господарської юрисдикції, з огляду на таке.

У цій справі ОСОБА_1 звернувся з позовом до Сумського окружного адміністративного суду, за наслідками розгляду якого було ухвалено рішення від 14 грудня 2021 року про задоволення позову.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року було скасовано. Прийнято нове рішення, яким провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії закрито. Роз`яснено позивачу, що цей спір підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції за правилами та в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про направлення справи № 480/7821/21 за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу № 480/7821/21 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії передано за встановленою юрисдикцією до Зарічного районного суду м. Суми

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 256 ЦПК України у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір у цій справі за правилами цивільного судочинства, оскільки за наявності постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року про закриття провадження у справі з підстав порушення правил юрисдикції адміністративних судів було б поставлено під загрозу суть гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод прав позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту.

При цьому апеляційний суд правильно зазначив, що Сумська міська рада в разі незгоди з постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року мала право оскаржити вказану постанову до суду касаційної інстанції, проте таким правом не скористалася, тому підстав для скасування рішення та закриття провадження немає.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи касаційної скарги (в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження) не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а зводяться до незгоди заявника з ухваленими у справі судовими рішеннями та необхідності переоцінки доказів у справі. Водночас суд касаційної інстанції є судом права, а не факту і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінки доказів у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.

Ураховуючи конкретні обставини цієї справи, встановлені судами попередніх інстанцій, оскаржувані судові рішення не суперечать правовим висновкам, які зазначені в касаційній скарзі як підстави для відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, і підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов