ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 483/1825/17
провадження № 61-1654св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Очаківська міська рада, Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успіх-2», відділ в Очаківському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 вересня 2023 року у складі судді
Шевиріної Т. Д. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Темнікової В. І., Крамаренко Т. В., Тищук Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Очаківської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успіх-2» (далі - ОСББ «Успіх-2»), відділу в Очаківському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0801 га, розташованої на АДРЕСА_1 , яка має транспортний під`їзд лише через суміжну прибудинкову територію ОСББ «Успіх-2» за адресою:
АДРЕСА_2 .
Після отримання відповіді на адвокатський запит його представника від
15 вересня 2017 року стало відомо про існування рішення Очаківської міської ради від 22 лютого 2013 року № 30, яким затверджено технічну документацію та проєкти із землеустрою і передано ОСББ «Успіх-2» у власність земельну ділянку площею 0,2399 га на АДРЕСА_2 для будівництва
і обслуговування багатоквартирного житлового будинку без погодження меж із сумісним землекористувачем на АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що для винесення вказаного рішення не було жодних правових підстав, оскільки ОСББ «Успіх-2» є некомерційною організацією
і станом на 22 лютого 2013 року не мало права на одержання земельної ділянки у власність, а також на те, що затвердження проєкту землеустрою без погодження меж із сумісним землекористувачем та з низкою порушень протипожежних, будівельних і санітарних норм суперечить нормам земельного законодавства України, ОСОБА_1 просив визнати недійсними рішення Очаківської міської ради від 22 лютого 2013 року № 30, а також свідоцтво про право власності та рішення про державну реєстрацію прав на спірну земельну ділянку на ім`я ОСББ «Успіх-2».
Суди розглядали справу неодноразово.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від
26 вересня 2018 року, яке залишене без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивоване недоведеністю порушення права позивача, про захист якого він просить.
Земельний спір між сторонами, який виник внаслідок неузгодження
з позивачем меж земельних ділянок, було вирішено відповідачем відповідно до законодавства, що діяло на час ухвалення оскаржуваного рішення.
Суди вважали, що оскільки вимога про скасування рішення Очаківської міської ради не підлягає задоволенню, інші доводи позовної заяви не можуть бути взяті до уваги, оскільки ці вимоги є похідними, через відсутність у позивача правових підстав звернення до суду з таким позовом.
Суди зазначили, що позивач не довів належними і допустимими доказами, що спірний державний акт порушує його права чи законні інтереси, зокрема щодо права користування земельною ділянкою.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 24 червня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 вересня 2018 року та постанову Миколаївської апеляційного суду від 29 листопада
2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що відмова ОСОБА_1 від підписання акта погодження меж земельних ділянок не порушує прав ОСББ «Успіх-2» на отримання земельних ділянок у власність і не є перешкодою
у проведенні передбачених законом дій, спрямованих на приватизацію земельної ділянки, в тому числі і прийняття відповідних рішень органом місцевого самоврядування. Разом з цим Верховний Суд вказав, що суди не звернули уваги на законодавчі обмеження щодо передання у приватну власність земель загального користування, зокрема проїзду, не дослідили належним чином доказів у справі, відповідно до яких встановлена ОСББ «Успіх-2» огорожа перешкоджає ОСОБА_1 обслуговувати будинок та виконана самовільно
з порушенням законодавчих і нормативних актів, суди не встановили, що
у складі земельної ділянки, переданої на підставі оскаржуваних актів, є проїзд.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від
21 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що законом не встановлено заборон для ОСББ мати у власності земельні ділянки прибудинкових територій, а доказів того, що земельна ділянка була передана відповідачу з порушенням закону, не надано, у зв`язку з чим підстав визнавати недійсним рішення органу місцевого самоврядування про передання земельної ділянки у власність ОСББ «Успіх-2» немає. Суд також зазначив, що, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, належним та ефективним способом захисту прав позивача є саме звернення до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, проте
з таким позовом позивач до суду не звертався.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
29 січня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 вересня
2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 грудня
2023 року й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди взагалі не надали правової оцінки наявності або відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин частини четвертої статті 83 ЗК України. Вказує, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним. Інші способи захисту не призвели до відновлення порушеного права позивача.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 червня
2022 року у справі № 351/1057/15-ц, від 22 вересня 2022 року у справі
№ 462/5368/16-ц, від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи інших учасників справи
29 травня 2024 року представник ОСББ «Успіх-2» - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, у яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року - без змін.
Відзиви мотивовані тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами незаконність передання у власність ОСББ «Успіх-2» земельної ділянки для облаштування прибудинкової території, а суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.
28 березня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Короткий зміст фактичних обставин справи
Рішенням Очаківської міської ради від 30 вересня 2011 року № 7 надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0883 га за адресою: АДРЕСА_1 , а також
ОСББ «Успіх-2» - на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому ОСББ «УСПІХ-2» погодило передання земельної ділянки позивачу,
а ОСОБА_1 від погодження передання земельної ділянки ОСББ «Успіх-2» відмовився.
ОСББ «Успіх 2» неодноразово зверталося до органів місцевого самоврядування Очаківської міської ради для вирішення спірного питання узгодження меж земельних ділянок, що перебували у власності чи користуванні ОСББ «Успіх-2»
і ОСОБА_1 , внаслідок чого Очаківська міська рада прийняла рішення від
22 лютого 2013 року № 30 про затвердження проєкту землеустрою щодо складання документу, який посвідчує право власності на земельну ділянку, та передання її безоплатно у власність ОСББ «Успіх-2», без погодження меж із суміжним користувачем.
04 листопада 2013 року зареєстровано право власності ОСББ «Успіх-2» на земельну ділянку на АДРЕСА_2 і видано свідоцтво про право власності.
Рішенням Очаківської міської ради від 22 листопада 2013 року № 35 затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку на АДРЕСА_1 .
09 січня 2014 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку та видано свідоцтво про право власності.
Належна позивачу земельна ділянка має транспортний під`їзд лише з боку належної ОСББ «Успіх-2» земельної ділянки, проте на межі належних сторонам земельних ділянок ОСББ «Успіх-2» звело огорожу, яка перешкоджає доступу ОСОБА_1 до його земельної ділянки з боку земельної ділянки
ОСББ «Успіх-2».
У 2017 році ОСОБА_1 звертався до Очаківської міської ради з приводу законності будівництва ОСББ «Успіх-2» огорожі, що повністю перекриває під`їзд до належної йому земельної ділянки.
Вказане звернення було розглянуто, що підтверджується змістом протоколів погоджувальної комісії Очаківської міської ради від 06 червня і від 13 липня
2017 року, і ОСОБА_1 надано відповідь, що при встановленні
огорожі ОСББ «Успіх-2» порушило статтю 103 ЗК України та статтю 6
ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських населених пунктів», ДБН Б.2.2-5:2011, МН 441-72 «Вказівки по проектуванню огорож майданчиків, ділянок підприємств, будівель і споруд», та рекомендовано звертатися до суду за захистом майнових прав. А голові ОСББ «Успіх-2» направлено лист від 21 вересня 2017 року 1100/02-10-07 про порушення будівельних норм при зведенні огорожі на межі земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_1 , що створює йому перешкоди і є підставою для звернення до суду.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від
29 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 06 березня 2017 року, у справі № 483/2110/15-ц позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення права користування чужою земельною ділянкою (земельного сервітуту) та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Зобов`язано ОСББ «Успіх-2» прибрати бетонні блоки, які встановлені на території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для забезпечення можливого під?їзду спеціального пожежного автомобіля у разі виникнення надзвичайної ситуації-пожежі до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .
У справі встановлено, що сервітут, який просив встановити позивач,
є обтяжливим для власника земельної ділянки, оскільки займає значну площу,
і його встановлення призведе до використання земельної ділянки
ОСББ «Успіх-2» не за її цільовим призначенням; при цьому позивач не довів неможливість повноцінного та ефективного використання належної йому земельної ділянки без обмеження сервітутом земельної ділянки відповідача.
Згідно з висновком ТОВ «Підприємство «Агрофон» від 27 червня 2017 року дії ОСББ «Успіх-2», що перешкоджають ОСОБА_1 користуватися своєю земельною ділянкою зі сторони внутрішньоквартального проїзду на
АДРЕСА_2 , визнано неправомірними і такими, що порушують ЗК України.
Відповідно до листа Очаківської міської ради від 23 жовтня 2017 року
№ 1226/02-10-11 встановлена огорожа ОСББ «Успіх-2» перешкоджає
ОСОБА_1 обслуговувати будинок та виконана самовільно, з порушенням законодавчих і нормативних актів, а також з перевищенням повноважень
ОСББ «Успіх-2».
Мотиви, якими керується Верховний Суд
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.
За обставин справи, що переглядається, мета позивача спрямована на усунення перешкод у користуванні переданою йому у власність земельною ділянкою, яка межує із земельною ділянкою, переданою у власність ОСББ «Успіх-2».
За змістом позовної заяви, перешкодою для реалізації такого права позивач вважає незаконне, на його думку, прийняття Очаківською міською радою рішення від 22 лютого 2013 року № 30 в частині безоплатного передання
у власність ОСББ «Успіх-2» земельної ділянки на АДРЕСА_2 ,
площею 0,2399 га, для розташування та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, на підставі якого було видано свідоцтво про право власності та здійснено державну реєстрацію прав на ім`я відповідача.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема й безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування
Статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно з частинами першою і другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша стаття 321 ЦК України).
У частині першій статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою, другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 даної статті визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом наведених правових норм судовому захисту підлягають порушені права власника (користувача) земельної ділянки.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановив, що доказів того, що земельна ділянка була передана відповідачу з порушенням вимог закону, немає, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки підстав визнавати недійсним рішення органу місцевого самоврядування про передання земельної ділянки у власність ОСББ «Успіх-2» немає.
При цьому суди правильно звернули увагу на те, що, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, належним та ефективним способом захисту прав позивача є саме звернення до суду з позовом про усунення перешкод
у користуванні належною йому земельною ділянкою, проте з таким позовом позивач до суду не звертався.
Аргументи заявника про неврахування висновків Верховного Суду, наведених
у касаційній скарзі, також є безпідставними, оскільки висновки, судів першої
і апеляційної інстанцій, не суперечать висновкам Верховного Суду у справах, зазначених заявником у касаційній скарзі.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої і апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 вересня 2023 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 грудня
2023 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська