ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2020 року
Київ
справа №487/1331/14-а (8-а/487/5/15)
провадження №К/9901/13279/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, третя особа - ОСОБА_2 , про скасування припису та постанови про накладення адміністративного стягнення, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі судді Єщенко О.В. від 11 липня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 7 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування припису та постанови про накладення адміністративного стягнення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.
3. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2016 року залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом двадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому надано строк для усунення її недоліків шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1378 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2016 року, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2016 року, при цьому в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив звільнити його від сплати судового збору з підстав відсутності коштів на таку оплату.
6. На підтвердження обставин, які свідчать про неможливість здійснити оплату судового збору, ОСОБА_2 надав суду довідку з органу пенсійного фонду від 3 лютого 2015 року № 2485/02 про суми доходу за січень 2015 року, згідно якої його дохід складає 1049 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована відсутністю правових підстав для відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишення без руху апеляційної скарги.
Зокрема ОСОБА_2 зазначає, що він є пенсіонером та доходів окрім пенсії немає, тому сплати судовий збір не має можливості. Також зазначає, що він є третьою особою, а не стороною у справі і вважає, що у відповідності до частини першої статті 2 Закону України «Про судовий збір» не повинен сплачувати судовий збір за подачу апеляційної скарги.
8. Сторони, а також інші особи, які брали участь у справі, своїх заперечень відносно касаційної скарги не подали.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Частиною шостою статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
10. За змістом частини третьої та четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
11. Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
12. Згідно із підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору встановлюється у сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати.
За правилами частини першої вказаної статті Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі в сумі 1378 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1378 грн.
13. Згідно з частиною першою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
14. Такі ж правила визначає стаття 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою.
15. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника.
16. Основним аргументом щодо несплати судового збору ОСОБА_2 в заяві про звільнення від сплати судового збору визначав своє право як третьої особи не сплачувати судовий збір.
ОСОБА_2 вважає, що треті особи звільненні від сплати судового збору на підставі положень Закону України «Про судовий збір», а саме, в заяві про звільнення від сплати судового збору зазначено, що виходячи з положень Закону України «Про судовий збір» і Кодексу адміністративного судочинства України з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, судовий збір не стягується.
17. Суд апеляційної інстанції вірно визначив, що таке розуміння скаржником норм вказаного Закону є неправильним і тому судом вірно прийнято ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху. Також суд апеляційної інстанції правильно визначив, що треті особи не звільняються від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір».
18. Сталою є практика Верховного Суду про необхідність подання довідки, що підтверджує саме річний дохід особи, яка надає клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Вказана правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі № 233/6201/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 826/4615/18.
19. На підтвердження обставин, які свідчать про неможливість здійснити оплату судового збору у встановленому Законом розмірі, ОСОБА_2 надає, зокрема, довідку з органу пенсійного фонду від 3 лютого 2015 року № 2485/02 про суми доходу за січень 2015 року, що унеможливлює встановлення наявності обставин, що ускладнюють для скаржника здійснення ним оплати судового збору у встановлених законом розмірах станом на момент подання апеляційної скарги, а саме 2 липня 2016 року.
20. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт отримання пенсійних виплат не позбавляє скаржника права та можливості отримувати інші доходи, з яких може бути сплачено судовий збір, а тому ОСОБА_2 необхідно було надати до суду довідку з органу доходів і зборів на підтвердження обставини, що пенсія є єдиним джерелом його доходу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 2а-601/11/1421, від 18 жовтня 2019 року у справі № 821/1919/16.
21. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір», у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 не звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому при поданні апеляційної скарги він має дотримуватись правил, встановлених частиною шостою статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, та підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
22. Суд апеляційної інстанції, керуючись внутрішнім переконанням, з ураховуванням приписів статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, надавши оцінку майновому стану скаржника, його життєвим обставинам, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також недоведеності належним чином, що пенсія є його єдиним джерелом доходу, дійшов обгрунтованого висновку про залишення апеляційної скарги без руху.
23. Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що твердження ОСОБА_2 , що він, як третя особа, не повинен сплачувати судовий збір за подачу апеляційної скарги, є хибним, оскільки нормами Закону України «Про судовий збір», у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, такого не передбачено.
24. Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинтсва України суд касаційної переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. Отже, ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для надання документа про сплату судового збору або документів, що відображали б майновий стан скаржника на підставі яких суд міг би розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
26. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
27. З огляду на вказане, Верховний Суд констатує, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, а доводи касаційної скарги його не спростовують, оскільки судом вірно застосовано процесуальні норми у даній справі.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2016 року - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
І.В. Саприкіна