№ 487/4976/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 487/4976/19

провадження № 61-8863св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС»,

представник позивача - адвокат Шишлов Олександр Євгенович,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2021 року

у складі судді Карташевої Т. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Базовкіної Т. М.,

Царюк Л. М., Яворської Ж. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі - АТ «СК «АРКС») звернулося до суду з позовом до

ОСОБА_1 про визнання договору страхування недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що 17 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та АТ «Страхова компанія «АРКС» (правонаступник Акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування») укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 307099а8зда, відповідно до якого застраховано майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом ВМW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin code НОМЕР_2 . Страхувальником та вигодонабувачем за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 17 жовтня 2018 року № 307099а8зда визначено ОСОБА_1 .

Під час дії договору страхування від ОСОБА_2 було отримано повідомлення про пошкодження вогнем транспортного засобу ВМW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У процесі врегулювання заявленого ОСОБА_2 випадку пошкодження транспортного засобу виникли сумніви, що договір добровільного страхування наземного транспорту підписаний

ОСОБА_1 , у зв`язку з чим товариство звернулося до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до висновку експерта від 16 травня 2019 року

№ 19/17/3-82-СЕ/19 підпис на 16 сторінці вказаного договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 17 жовтня 2018 року

№ 307099а8зда розділ 35. «підписи сторін», графа «страхувальник» перед словами « ОСОБА_1 » виконано ОСОБА_2 . Підпис на 16 сторінці договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 17 жовтня 2018 року № 307099а8зда розділ 35 «підписи сторін», графа «страхувальник» перед словами « ОСОБА_1 » та підписи в графах «підпис», а також після рукописного запису « ОСОБА_2 » у поясненні від імені ОСОБА_2 від 01 квітня 2019 року виконані однією особою.

Вважало, що наведені обставини свідчать про те, що договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 17 жовтня 2018 року № 307099а8зда підлягає визнанню недійсним, оскільки в момент його вчинення не було дотримано вимог, які встановлені частинами першою-третьою статті 203 ЦК України, а саме: зміст цього правочину суперечить

ЦК України та Закону України «Про страхування», оскільки спірний договір страхування підписав не страхувальник ОСОБА_1 , а інша особа, що підтверджується висновком експерта; договір страхування замість страхувальника підписала ОСОБА_2 .

Згідно з довіреністю від 20 серпня 2018 року, посвідченою приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є., ОСОБА_1 не уповноважував останню на укладення від його імені договору страхування вищевказаного транспортного засобу, а отже, договір страхування підписано неуповноваженою особою. Оскільки договір ОСОБА_1 не підписував, волевиявлення не відповідало його внутрішній волі при укладенні спірного договору страхування.

Крім того, зазначало, що спірний договір страхування укладено АТ «СК «АРКС» під впливом помилки щодо обставин, які мають істотне значення, оскільки такий договір страхування з боку страхувальника підписано ОСОБА_2 , особою, яка не має повноважень на укладення договору страхування щодо транспортного засобу ВМW Х5, реєстраційний номер

НОМЕР_1 , а отже, не може набувати прав та обов`язків страхувальника

за договором страхування.

Ураховуючи зазначене, АТ «СК «АРКС» просило суд визнати недійсним договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 17 жовтня 2018 року «Все включено» № 307099а8зда з моменту його укладення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2021 рокувідмовлено в задоволенні позову АТ «СК «АРКС» про визнання договору страхування недійсним.

Вирішено питання щодо розподілу судових втрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 17 жовтня 2018 року № 307099а8зда був підписаний уповноваженою ОСОБА_1 особою - ОСОБА_2 , воля ОСОБА_1 на укладення спірного договору підтверджується виданою ним 20 серпня 2018 року на ім`я ОСОБА_2 довіреністю, зміст якої підтверджує наміри та волю позивача на укладення спірного договору, зокрема, третій особі надані повноваження на підписання договорів цивільно-правового характеру щодо продажу та користування транспортним засобом, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року апеляційну скаргу АТ «СК «АРКС» залишено без задоволення, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2021 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 була уповноважена ОСОБА_1 на укладання цього договору виданою на її ім`я 20 серпня 2018 року нотаріально посвідченою довіреністю, оскільки довіреність містить повноваження ОСОБА_2 представляти інтереси ОСОБА_1 в органах МВС, органах та підрозділах Національної поліції України, органах нотаріату, органах страхування, СТО, автогаражних кооперативах та будь-яких інших компетентних органах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності, підпорядкування та галузевої належності, пов`язані, в тому числі, з експлуатацією належного йому транспортного засобу, підписувати договори цивільно-правового характеру щодо продажу та користування транспортним засобом, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов`язаних з виконанням цієї довіреності. Вказані повноваження були достатніми для укладання ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 договору добровільного страхування транспортного засобу. Оскільки договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 17 жовтня 2018 року № 307099а8зда укладений сторонами на підставі положень про представництво, з дотриманням вимог закону, необхідних для чинності правочину, а належних та допустимих доказів протилежного позивач суду не надав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2021 року до Верховного Суду,

АТ «СК «АРКС», посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року справу призначено

до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з довіреністю від 20 серпня 2018 року, посвідченою приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є., що видана ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , відповідач не уповноважував ОСОБА_2 на укладення від його імені договору страхування транспортного засобу

ВМW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з АТ «СК «АРКС».

Зазначає, що згідно з довіреністю від 20 серпня 2018 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 вчиняти щодо транспортного засобу ВМW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , дії лише щодо експлуатації та продажу (оренди, позички) такого автомобіля; при цьому, така довіреність не містить жодних повноважень щодо укладення та виконання спірного договору страхування.

За таких обставин, крім того, що підпис на договорі страхування

не забезпечує ідентифікацію учасника правочину, оспорюваний договір страхування підписано неуповноваженою на його укладення особою.

Вважає, що видача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 довіреності від 20 серпня 2018 року не є беззаперечним фактом підтвердження намірів та волі відповідача на укладення оспорюваного договору страхування, оскільки така довіреність не містить відповідного повноваження власника транспортного засобу на укладення вказаного договору страхування.

Викладене свідчить, що довіреністю від 20 серпня 2018 року не передбачено повноважень на укладення ОСОБА_2 оспорюваного договору страхування, а отже, з боку ОСОБА_1 є дефект волі, оскільки його волевиявлення не відповідало його внутрішній волі, як того вимагають загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину (стаття 203 ЦК України).

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19); у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 20 травня 2020 року у справі № 521/5405/14-ц (провадження № 61-38746св18), від 30 липня 2020 року у справі № 624/945/16-ц (провадження № 61-2869св20).

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу ВМW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin code НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим ТСЦ 4841 (а.с. 18, т. 1).

20 серпня 2018 року ОСОБА_1 видав на ім`я ОСОБА_2 довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуровим К. Є., відповідно

до якої ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси в органах МВС, органах та підрозділах Національної поліції України, органах нотаріату, органах страхування, СТО, автогаражних кооперативах

та будь-яких інших компетентних органах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності, підпорядкування та галузевої належності, пов`язані з експлуатацією та продажем (орендою, позичкою) належного йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу

НОМЕР_3 , виданого ТОЦ 4841, зареєстрованого 22 листопада 2017 року, транспортного засобу марки ВМW, моделі Х5, тип легковий універсал,

2017 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Для цього

ОСОБА_1 надає ОСОБА_2 право керувати згаданим транспортним засобом, переобладнувати його (змінювати тип і модель вищевказаного транспортного засобу, колір, змінювати у встановленому порядку двигун, кузов, інші деталі), ремонтувати, проходити технічний огляд; знімати транспортний засіб з обліку в органах МВС, органах та підрозділах Національної поліції України, одержувати транзитні номери; визначати

на власний розсуд місце стоянки транспортного засобу, подавати

та одержувати необхідні довідки та документи, включаючи заяви, одержати дублікат реєстраційного документа в разі його втрати; підписувати

договори цивільно-правового характеру щодо продажу та користування вищевказаного транспортного засобу, визначати на власний розсуд ціну та інші умови, одержувати належні за результатами згаданих правочинів грошові суми; у випадку спричинення вищевказаному транспортному засобу пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди укладати, якщо в тому буде необхідність, договори про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати за такими правочинами грошові суми

у розмірах згідно із калькуляціями або домовленістю; надавати транспортний засіб для митного огляду, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності (а.с. 35, т. 1).

17 жовтня 2018 року між АТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_1 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 307099а8зда, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані

з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом та іншим майном, вказаним в розділах 5 та 6 цього договору (а.с. 7-14, т. 1).

Розділи 5 та 7 зазначеного договору містять інформацію про застрахований транспортний засіб, а саме - ВМW Х5 чорного кольору, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , та про власника транспортного засобу ОСОБА_1 .

Згідно з розділом 8 цього договору страхування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначені як особи, які допущені до керування застрахованим транспортним засобом.

Договором також визначений перелік страхових ризиків і страхових випадків, франшизу (безумовну) за ризиком, страхову суму, порядок

її встановлення при автоматичному продовженні строку дії договору

на другий та кожний наступний період дії договору, умови виплати страхового відшкодування, норматив знецінення ТЗ за період страхування (період дії договору), порядок сплати страхового платежу, перелік прав

та обов`язків сторін, дії страхувальника в разі настання страхового випадку, відповідальність сторін.

У розділі 35 «підписи сторін» цього договору вказано інформацію про осіб, які його підписали: від страховика АТ «СК «АХА Страхування» -

Закревська В. В., страхувальник - ОСОБА_1 .

Замість ОСОБА_1 вказаний договір підписаний ОСОБА_2 .

Зазначена обставина не заперечувалась в суді відповідачем та

ОСОБА_2 .

На виконання вимог пункту 13 договору ОСОБА_2 від імені відповідача сплатила страховий платіж на користь АТ «СК «АХА Страхування» в сумі 79 177,50 грн, що підтверджуються квитанціями АТ КБ «ПриватБанк» від 17 жовтня 2018 року (а.с. 133-135, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою

статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга АТ «СК «АРКС» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права

у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних правта обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасникаправочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення, - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований

в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статтівизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК Україниі відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо),

а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з частиною першою, третьою статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої, третьої статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє; представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою статті 244 ЦК Українидовіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до статті 239 ЦК Україниправочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Таким чином, укладення представником правочинів на підставі довіреності є свідченням існування між ним та особою, яку представляють, домовленості на вчинення юридичних дій, тобто договірних відносин.

Відповідно до статей 248 249 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала. Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може

в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу ВМW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin code НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим ТСЦ 4841 (а.с. 18, т. 1).

2017 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Для цього

на власний розсуд місце стоянки транспортного засобу, подавати

договори цивільно-правового характеру щодо продажу та користування вищевказаного транспортного засобу, визначати на власний розсуд ціну та інші умови, одержувати належні за результатами згаданих правочинів грошові суми; у випадку спричинення вищевказаному транспортному засобу пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди укладати, якщо в тому буде необхідність, договори про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати по таким правочинам грошові суми

з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом та іншим майном, вказаним у розділах 5 та 6 цього договору (а.с. 7-14, т. 1).

У розділі 35 «підписи сторін» цього договору вказано формацію про особу, яка його підписала: від страховика АТ «СК «АХА Страхування» -

Закревська В. В., від страхувальника - ОСОБА_1 .

Замість ОСОБА_1 вказаний договір підписаний ОСОБА_2 .

Вказана обставина не заперечувалась у суді відповідачем та

ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_2 була уповноважена ОСОБА_1

на укладання спірного договору страхування виданою на її ім`я 20 серпня 2018 року нотаріально посвідченою довіреністю, оскільки довіреність містить повноваження ОСОБА_2 представляти інтереси

ОСОБА_1 , зокрема, в органах страхування та будь-яких інших компетентних органах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності, підпорядкування та галузевої належності, пов`язаних, в тому числі з експлуатацією належного йому транспортного засобу, підписувати договори цивільно-правового характеру щодо продажу та користування транспортним засобом, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов`язаних з виконанням цієї довіреності, дійшов правильного висновку

про те, що вказані повноваження були достатніми для укладання ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 договору добровільного страхування транспортного засобу.

Посилання у касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі

№ 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19), від 16 червня 2020 року

у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19); у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 20 травня 2020 року у справі

№ 521/5405/14-ц (провадження № 61-38746св18), від 30 липня 2020 року

у справі № 624/945/16-ц (провадження № 61-2869св20), не заслуговують на увагу, оскільки у справах, на які посилається заявник, була взагалі відсутня воля власників на вчинення правочинів, а в справі, що переглядається, власник транспортного засобу ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності вчиняти від його імені правочини, зокрема, в органах страхування та які пов`язані з експлуатацією транспортного засобу. Вказана довіреність не визнавалася у судовому порядку недійсною.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 05 липня 2021 року зупинено дію оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, тому дія рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2021 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року підлягає поновленню.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 402 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 січня 2021 року

та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Заводського районного суду м. Миколаєва

від 21 січня 2021 року та постанови Миколаївського апеляційного суду

від 27 квітня 2021 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк