Постанова

іменем України

08 лютого 2022року

м. Київ

справа № 489/2031/17

провадження № 51-4125км21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

засудженого

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва вид 19 лютого 2021 року та вирок Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2021 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150040005975, № 12016150040006013, № 12016150040006788 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Миколаєва, громадянина України, раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 186, частинами 1, 2 статті 187 Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва вид 19 лютого 2021 року ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за частиною 2 статті 186 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, частиною 1 статті 187 КК - 6 років позбавлення волі, частиною 2 статті 187 КК - 7 років 9 місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів, передбаченихчастиною 2 статті 186, частинами 1, 2 статті 187 КК,шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 призначеноостаточне покарання у видіпозбавлення волі на строк 7 років 9 місяців із конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі частини 4статті 70 ККшляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупність цих злочинів та злочинів, за вчинення яких ОСОБА_5 засуджений вирокомЦентрального районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2019 року, ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 9 місяців із конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбуття покарання ухвалено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі частини 5статті 72 КК ОСОБА_5 зараховано в строк покарання покарання відбуте за попереднім вироком (за вирокомЦентрального районного суду м.Миколаєва від 27 серпня 2019 року) з 03 березня 2017 року по 16 жовтня 2019 рокуіз розрахунку один день попереднього ув`язнення за двадні позбавлення волі (в редакціїЗакону України № 838-VIII від 26 листопада 2015року), з наступного за днем набрання цим вироком законної сили 17 жовтня 2019 року по 03 травня 2020 з розрахунку день за день. В подальшому, з 04 травня 2020 року (згідно ухвали Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04 травня 2020 року про залишення ОСОБА_5 в слідчому ізоляторі)по дату набрання цим вироком законної сили,із розрахунку один день попереднього ув`язнення за двадні позбавлення волі (в редакціїЗакону України № 838-VIII від 26 листопада 2015року).

Як установлено судом та детально викладено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

30 жовтня 2016 року о 20:40 ОСОБА_5 , знаходячись в під`їзді буд. АДРЕСА_1 , діючи повторно, з корисливих мотивів, за раніше виниклим умислом, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого ОСОБА_8 , яке виразилося в нанесенні ударів потерпілому у голову, відкрито заволодів належним йому майном на загальну суму 4500 грн, спричинившипотерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.

02 листопада 2016 року о 00:20 ОСОБА_5 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, напав на потерпілого ОСОБА_9 та застосувавши фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров`я останнього, що виразилося в нанесенні не менше двох ударів потерпілому в область голови, тим самим заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, заволодів майном ОСОБА_9 на загальну суму 5896,67 грн, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму

09 грудня 2016 року о 17:00 ОСОБА_5 , раніше вчинивши розбій, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом розбою, знаходячись на першому поверсі другого під`їзду буд. АДРЕСА_3 , діючи з корисливих мотивів, діючи умисно, напав на потерпілого ОСОБА_10 та застосувавши фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров`я останнього, яке виразилося у нанесенні ударів потерпілому в область голови, заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та заволодів майном останнього на загальну суму 1230 грн, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 27 січня 2017 року о 21:20 ОСОБА_5 , раніше вчинивши розбій, знову маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом розбою, знаходячись на першому поверсі третього під їзду буд. АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, напав на потерпілого ОСОБА_11 та застосувавши фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров`я останнього, яке виразилося в нанесенні не менше трьох ударів потерпілому в область голови та обличчя, тим самим заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, заволодів майном ОСОБА_11 , на загальну суму 5087,24 грн, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 01 лютого 2017 року о 20:30 ОСОБА_5 , раніше вчинивши розбій, знову маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом розбою, знаходячись на першому поверсі другого під`їзду буд. АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, напав на потерпілого ОСОБА_12 та. застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров`я останнього, яке виразилося в нанесенні не менше двох ударів потерпілому в область обличчя та голови, тим самим заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, заволодів майном ОСОБА_12 , на загальну суму 1000 грн, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Після перегляду кримінального провадження в апеляційному порядку 27 травня 2021 року Миколаївським апеляційним судом ухвалено новий вирок, яким скасовано вказаний вирок першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_5 покарання.

ОСОБА_5 вважаєтьсязасудженим за частиною 2 статті 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, за частиною 1 статті 187 КК України - 6 років позбавлення волі, за частиною 2 статті 187 КК - 7 років 9 місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 186, частинами 1, 2 статті 187 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 вважаєтьсязасудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 9 місяців із конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі частини 4 статті 70КК засукупністю кримінальних правопорушень шляхомчасткового складання покарань за цим вироком та вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 серпня 2019 року, ОСОБА_5 остаточно призначенопокарання у виді позбавлення волі строком на 10 років із конфіскацією всього належного йому майна. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений не погоджується з вказаними судовими рішеннями.

Свої вимоги засуджений обґрунтовує тим, що обвинувачення не може бути побудованим на припущеннях, не були допитані свідки, експерти, потерпілі та не дослідженні докази, він не був присутній на проголошенні вироку від 19 лютого 2021 року, а також вважає, що апеляційний суд погіршив його правове становище при ухваленні нового вироку, оскільки було посилено покарання.

Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та захисника, які підтримали касаційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на наступних підставах.

Мотиви Суду

Всупереч доводам засудженого, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, ухвалюючи рішення, з дотриманням вимог статей 86,87 94 КПК зробив аналіз доказів, що були надані стороною обвинувачення, та дійшов по суті правильного висновку про те, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом допустимими й належними доказами вчинення ОСОБА_5 суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною частиною 2 статті 186, частинами 1, 2 статті 187 КК.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений визнаний винуватим за вчинення трьох епізодів суспільно-небезпечних діянь, а саме викрадення майна у потерпілого ОСОБА_8 , розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Вказаний об`єм обвинувачення визнаний ОСОБА_5 та з цього приводу надані докладні показання, а також підтверджені письмовими доказами, а саме протоколами слідчих дій, висновками експертів, тощо.

Зміст та об`єм вказаних доказів засуджений та його захисник в судах першої та апеляційної інстанціях у порядку статті 22 КПК не оспорювали, будь-яких клопотань щодо виклику свідків, експертів, тощо, не заявляли, а також вирок суду першої інстанції в апеляційному порядку взагалі не оскаржували.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, відповідно до статті 91 КПК установив усі обставини для доведення пред`явленого обвинувачення засудженому ОСОБА_5 поза розумним сумнівом.

Не заслуговують на увагу доводи засудженого про те, що проголошення вироку суду першої інстанції відбувалося без його участі, оскільки це не підтверджується матеріалами кримінального провадження. Зокрема, відповідно до журналу судового засідання від 19 лютого 2021 року проголошення вироку суду відбулося за участю прокурора, засудженого та його захисника.

Що стосується доводів засудженого про те, що апеляційний суд погіршив його правове становище, то вони є неспроможними.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд ухвалив новий вирок після розгляду апеляційної скарги прокурора. Зокрема, прокурор вважав незаконним вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання.

Відповідно до статті 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити вирок або ухвалу без змін; 2) змінити вирок або ухвалу; 3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; 4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; 5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; 6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

У статті 409 КПК визначено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: 1) неповнота судового розгляду; 2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

З урахуванням вказаного, апеляційний суд ухвалив новий вирок з дотриманням вимог процесуального закону.

Отже, колегія суддів вважає, що вироки судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими. Відтак, касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

ухвалив:

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 лютого 2021 року та вирок Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2021 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без зміни, а його касаційну скаргу без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3