Постанова

Іменем України

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа №490/1596/17

провадження №61-9748св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за заявою ОСОБА_1 про визначення суми шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і судуза законом, за касаційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області на ухвалу Миколаївського апеляційного суду

від 05 червня 2020 року у складі судді Царюк Л. М.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

особа, як не брала участі у розгляді справи, подавала апеляційну та касаційну скаргу - заступник прокурора Миколаївської області,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви, судового рішення суду першої інстанції

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визначити розмір моральної шкоди, завданої йому незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду у сумі 20 177 122,68 грн, транспортні витрати 10 245,96 грн та розмір сплаченої ним за надання юридичної допомоги у сумі 8 000 грн у зв`язку зі скасування судом апеляційної інстанції вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2012 року та закриттям провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статі 6 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 КК України.

2. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 серпня

2019 року визначено суму шкоди, завданої ОСОБА_1 незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду в кримінальній справі № 10910017 в розмірі 515 237,96 грн, що підлягає списанню з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь

ОСОБА_1 .

Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції

3. Заступник прокурора Миколаївської області, діючи в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України оскаржив ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 05 червня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 серпня 2019 року.

5. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заступник прокурора Миколаївської області не брав участі у справі та не встановлено правових підстав для здійснення його представництва в суді.

6. Апеляційний суд також указав, що чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, і цей порядок відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачає оскарження постанови (ухвали) суду прокурором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі, поданій у червні 2020 року, прокуратура Миколаївської області просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 23 167 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та статей 2 4 17 263 294 353 358 ЦПК України.

9. Касаційна скарга також містить посилання на те, що висновок апеляційного суду про неможливість оскарження ухвали суду першої інстанції державою в особі уповноважених органів не відповідає принципу верховенства права Конституції України, так і нормам процесуального права.

Доводи інших учасників справи

10. У відзиві ОСОБА_1 заперечив проти доводів касаційної скарги, зіславшись на їх необґрунтованість та безпідставність. Вказує, що апеляційним судом вірно встановлено відсутність у заступника прокурора Миколаївської області законних підстав на представництво інтересів Державної казначейської служби України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

11. Ухвалою Верховного Суду 13 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

12. Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

13. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

14. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

15. Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

16. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

17. Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

18. Виходячи з приписів статей 55 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист, апеляційний перегляд справи здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

19. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Цивільного процесуального кодексу України.

20. Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

21. Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

22. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України, суд апеляційної інстанції однією із підстав указав, що чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, і цей порядок відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачає оскарження постанови (ухвали) суду прокурором.

23. Апеляційний суд також зіслався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 146/1091/17, у якій викладено правова позиція щодо застосування статті 12 і 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

24. Так, у наведеній постанові, Велика Палата Верховного Суду не погодилася з постановою апеляційного суду, яка прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора Вінницької області на ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від 26 січня 2018 року, про закриття провадження у справі із тих підставі, що дана заява підлягає розгляду в межах кримінального провадження, порушеного відносно заявника.

25. Наведена постанова суду касаційної інстанції не містить жодних категоричних висновків про те, що прокурор не має права на оскарження ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

26. Крім того, посилання апеляційного суду на положення пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України, відповідно до якого суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, є безпідставні, оскільки положеннями статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» встановлено, що ухвала суду про відшкодування шкоди може бути оскаржена до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

27. Апеляційний суд також указав, що під час перевірки доводів апеляційної скарги заступника прокурора Миколаївської області в частині обґрунтування наявності у нього права апеляційного оскарження виключних випадків не встановлено, коли прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді. Неналежне здійснення Державною казначейською службою України права на апеляційне оскарження рішення, суд апеляційної інстанції не вважав виключною підставою.

28. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

29. З матеріалів справи слідує, що Державна казначейська служба України зверталась з самостійною апеляційною скаргою. Проте ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 08 квітня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

30. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

31. Спростовуючи обґрунтування прокурора про наявність у нього права апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи потребували інтереси держави захисту та не перевірив значимість порушення інтересів держави та можливість настання невідворотних негативних наслідків для держави через бездіяльність компетентного органу, на які вказував прокурор.

32. Доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження свідчить, що при перегляді справи суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

33. Відповідно до частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

34. За таких обставин Верховний Суд зробив висновок, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та постановлена з порушення норм процесуального права, що відповідно до частини четвертої статті 406, частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду

Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.

2. Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 05 червня 2020 року скасувати.

3. Справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська

С. П. Штелик