№ 490/9589/18 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 490/9589/18-ц

провадження № 61-15429 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ;

суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої службиу м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пєрєвєрзєва Ніна Миколаївна;

заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2021 року у складі судді Саламатіна О. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Яворської Ж.М., Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії

та бездіяльність головного державного виконавця Інгульського відділу

державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Інгульський ВДВС) Пєрєвєрзєвої Н. М., заінтересована особа - ОСОБА_2 , вчинені у межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019 року № 490/9589/18, виданого Центральним районним судом

м. Миколаєва, про стягнення аліментів.

Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні в Інгульському ВДВС перебуває зведене виконавче провадження № 62224130: з виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019 року № 490/9589/18, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до 23 років; з виконання судового наказу від 11 грудня 2018 року № 2-н/490/1057/2018, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментина утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму

для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року і до досягнення ними повноліття.

Вказувала, що боржник - ОСОБА_2 не бажає виконувати своїх батьківських обов`язків, аліменти на утримання своїх дітей сплачує не

у повному обсязі, всіляко приховує розмір свого доходу та належного йому майна.

Державний виконавець Пєрєвєрзєва Н. М. не звертає на ці обставини належної уваги, ігнорує вимоги Закону України «Про виконавче провадження» щодо умов здійснення виконавчих дій, не бажає сумлінно виконувати покладені на державного виконавця обов`язки, а тому у зв`язку з цим допустила бездіяльність у межах вищевказаного виконавчого провадження.

Вважала, що державний виконавець Пєрєвєрзєва Н. М. не намагалась з`ясувати повну інформацію про належне боржнику нерухоме майно та розмір отриманого ним доходу. Зокрема, це стосується бездіяльності виконавця щодо з`ясування повної інформації про належні боржнику земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та отримані ним прибутки від їх передачі в оренду. Також державним виконавцем допущено бездіяльність щодо виявлення розміру прибутків боржника за результатами господарської діяльності юридичних осіб, засновником яких він є.

Вказувала, що станом на березень 2020 року сукупний розмір заборгованості по сплаті аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з виконання виконавчого листа від 10 грудня

2019 року № 490/9589/18, виданого Центральним районним судом

м. Миколаєва, складає 18 958,63 грн.

На її неодноразові звернення щодо встановлення тимчасових обмежень боржника, державний виконавець Пєрєвєрзєва Н. М. лише 21 квітня

2020 року винесла постанови: про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; тимчасове обмеження боржника

у праві користування зброєю; тимчасове обмеження боржнику у праві полювання та тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, а вже

20 липня 2020 року державним виконавцем було скасовано попередні виконавчі заходи та вищезазначені постанови про тимчасові обмеження прав боржника, припинення розшуку його майна і зняття арешту з його коштів. Підставою для цього було зазначено відсутність заборгованості по сплаті аліментів.

На її думку, під час вчинення вищезазначених виконавчих дій державний виконавець Пєрєвєрзєва Н. М. не пересвідчилась у надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби коштів від боржника та відсутності заборгованості по сплаті аліментів.

Крім того, на підтвердженням недобросовісної поведінки боржника - ОСОБА_2 та бездіяльності державного виконавця Пєрєвєрзєвої Н. М. свідчить та обставина, що 16 липня 2020 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

було внесено інформацію про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКИЙ ВУЗОЛ», одним із співзасновників якого

є ОСОБА_2 . При цьому розмір внеску до статутного фонду вказаного товариства становить 323 тис. грн.

Отже, на її думку, обчислення розміру заборгованості по аліментам

було здійснено у порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» без врахування всіх сум доходів боржника, з яких вони мають бути обраховані. Таким чином, дії державного виконавця щодо винесення постанов від 20 липня 2020 року про скасування попередніх

виконавчих заходів щодо обмеження прав боржника є передчасними та необґрунтованими.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. щодо невстановлення всіх джерел прибутку (доходу) боржника та належного останньому майна в межах виконавчого провадження № 60919470 з виконання виконавчого листа

від 10 грудня 2019 року № 490/9589/18, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але

не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до 23 років;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. про скасування заходів примусового виконання від 20 липня 2020 року, винесеної в межах виконавчого провадження № 60919470 з виконання виконавчого листа

у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України від 20 липня

2020 року, винесеної в межах виконавчого провадження № 60919470

з виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019 року № 490/9589/18, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до 23 років;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. про скасування тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 20 липня

2020 року, винесеної в межах виконавчого провадження № 60919470 з виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019 року № 490/9589/18, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до 23 років;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. про скасування тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими

чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 20 липня 2020 року, винесеної в межах виконавчого провадження № 60919470 з виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019 року № 490/9589/18, виданого Центральним районним судом

м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у розмірі 1/10 частини з усіх нидів його заробітку (доходу) щомісячно, але

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20 липня 2020 року, винесеної в межах виконавчого провадження № 60919470 з виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019 року № 490/9589/18, виданого Центральним районним судом

м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. про припинення розшуку майна боржника від 20 липня 2020 року, внесеної в межах виконавчого провадження № 60919470 з виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019 року № 490/9589/18, виданого Центральним районним судом

м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. про зняття арешту з коштів від 20 липня 2020 року, внесеної в межах виконавчого провадження № 60919470 з виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019 року

№ 490/9589/18, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/10 частини

з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи

з 19 листопада 2018 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж

до 23 років.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 червня

2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. щодо невстановлення всіх джерел прибутку (доходу) боржника та належного останньому майна у межах виконавчого провадження № 60919470 з виконання виконавчого листа

у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але

не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до 23 років.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. про скасування заходів примусового виконання від 20 липня 2020 року, винесеної в межах виконавчого провадження № 60919470 з виконання виконавчого листа

у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до 23 років.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України від 20 липня

2020 року, винесеної в межах виконавчого провадження № 60919470

з виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019 року № 490/9589/18, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва, про стягнення

з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до 23 років.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. про скасування тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 20 липня

2020 року, винесеної в межах виконавчого провадження № 60919470

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. про скасування тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими

м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у розмірі 1/10 частини з усіх нидів його заробітку (доходу) щомісячно, але

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20 липня 2020 року, винесеної в межах виконавчого провадження № 60919470 з виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019 року № 490/9589/18, виданого Центральним районним судом

м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. про припинення розшуку майна боржника від 20 липня 2020 року, внесеної в межах виконавчого провадження № 60919470 з виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019 року № 490/9589/18, виданого Центральним районним судом

м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. про зняття арешту

з коштів від 20 липня 2020 року, внесеної в межах виконавчого провадження № 60919470 з виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019 року № 490/9589/18, виданого Центральним районним судом

м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але

Судове рішення районного суду мотивоване тим, що державним виконавцем було здійснено обчислення розміру заборгованості по аліментам з боку боржника - ОСОБА_2 без встановлення та врахування всіх сум його доходів, з яких вони мають бути обчислені.

Оскільки дії державного виконавця щодо невстановлення всіх

джерел прибутку (доходу) боржника та належного останньому майна

є протиправними, винесення державним виконавцем постанов від 20 липня 2020 року у цьому виконавчому проваджені про скасування тимчасових обмежень прав боржника є передчасними та підлягають скасуванню.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та Інгульського Інгульського ВДВС задоволено частково. Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. щодо невстановлення всіх джерел доходу боржник в межах виконавчого провадження № 60919470

з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині вимог скарги відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив

із того, що районним судом не виконано вимоги процесуального закону, передбачені положеннями статті 128 ЦПК України, а саме щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, що згідно з положеннями пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України

є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, якщо учасник справи посилався на такі порушення.

Ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення скарги

ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що матеріалами виконавчого провадження підтверджено наявність у боржника майна, з якого він отримує щорічний дохід, проте ухиляється від надання державному виконавцеві відповідних відомостей про цей дохід. Державним виконавцем вчинялися заходи, направлені на виконання судового рішення, проте, на думку апеляційного суду, такі заходи, а саме щодо встановлення доходу боржника, який він отримує від використання належними йому на праві власності 42 земельними ділянками, вчинялися державним виконавцем не

у повній мірі, так як розмір його доходу можна обчислити, виходячи з обсягу виробництва сільськогосподарських культур на таких земельних ділянках,

а також з розміру площ цих земельних ділянок. Зазначене свідчить про бездіяльність державного виконавця під час виконання виконавчого листа, а тому вимоги скарги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими. При цьому апеляційний суд вказав, що отримати дані про доходи боржника від діяльності юридичних осіб, засновником яких він є, за відсутності таких відомостей у податковій звітності, є неможливим.

Апеляційний суд послався на правові висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені

у постанові від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19) щодо визначення розміру аліментів.

Щодо вимог скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування постанов державного виконавця від 20 липня 2020 року про скасування тимчасових обмежень прав боржника, то апеляційний суд виходив із того, що відповідно до довідки Інгульського ВДВС від 20 липня 2020 року за ОСОБА_2 станом на червень 2020 року (включно) числилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 21 999,13 грн, яка була погашена боржником у розмірі 22 тис. грн та згідно з платіжного доручення від 23 липня 2020 року № 6620 перерахована ОСОБА_1 . Станом на 01 липня 2020 року заборгованість у ОСОБА_2 була відсутня.

А тому 20 липня 2020 року тимчасові заходи, передбачені пунктами

1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», були припинені на підставі постанов державного виконавця про скасування таких заходів, у зв`язку з відсутністю заборгованості боржника за аліментами. Отже, державний виконавець Інгульського ВДВС при винесенні оскаржуваних постанов від 20 липня 2020 року діяв у межах закону та наданих йому повноважень, що свідчить про відсутність підстав для визнання цих постанов протиправними та їх скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Інгульський ВДВС, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити

у повному обсязі.

ОСОБА_1 постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року в касаційному порядку не оскаржила.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали

з Центрального районного суду м. Миколаєва.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2021 року справу за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М., заінтересована особа - ОСОБА_2 ,призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Інгульського ВДВС мотивована тим, що згідно з відповіді Миколаївського управління головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 17 травня 2019 року боржник -

ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування. Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 464/6206/18, провадження № 61-18142св19, заборгованість зі сплати аліментів для фізичної особи-підприємця, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, проводиться, виходячи із середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості, і винятки з цього правила закон не містить. Згідно з частиною другою статті 195 ЦПК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював

на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. З огляду на викладене,

за виконавчим провадженням № 60919470 державним виконавцем розрахунки по аліментам проводилися виходячи із середньої заробітної плати працівника для Миколаївської області, відповідно до вимог

частини другої статті 195 СК України.

Апеляційний суд, дійшовши висновку про неправомірну бездіяльність головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М.щодо невстановлення всіх джерел доходу боржника в межах виконавчого провадження № 60919470 з виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019 року № 490/9589/18, виданого Центральним районним судом

м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вказав, за який період часу державним виконавцем при складенні розрахунку заборгованості невраховані, не встановлені можливі прибутки (дохід) боржника та їх розмір. Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Проте апеляційний суд лише припустив, що боржником отримано дохід, з якого державним виконавцем має бути обчислена заборгованість по аліментам. Отже, дії державного виконавця Інгульського ВДВС були вчиненні відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження»,

СК України та правових висновків Верховного Суду, викладених

у постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 464/6206/18, провадження

№ 61-18142св19.

Доводів щодо висновків апеляційного суду про законність дій державного виконавця при винесенні постанов від 20 липня 2020 року про скасування тимчасових обмежень прав боржника касаційна скарга не містить, отже

в цій частині постанова Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня

2021 року в силу вимог частини першої статті 400 ЦПК України

у касаційному порядку не переглядається.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня

2019 року у справі № 409/9589/18 стягнуто з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до 23 років (т. 1, а. с. 80).

10 грудня 2019 року Центральним районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист № 409/9589/18, який 19 грудня 2019 року ОСОБА_1 пред`явила до виконання до Інгульського ВДВС (т. 4, а. с.13-14).

На підставі вказаного виконавчого листа постановою головного державного виконавця Інгульського ВДВС Пєрєвєрзєвої Н. М. від 20 грудня 2019 року було відкрите виконавче провадження № 60919470. Копію цієї постанови було направлено сторонам (т. 4., а. с. 15).

Крім того, у провадженні Інгульського ВДВС перебуває на примусовому виконанні судовий наказ виданий Центральним районним судом

м. Миколаєва № 2-н/490/1057/2018 від 11 грудня 2018 року про стягнення

з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року і до досягнення ними повноліття.

Постановою державного виконавця від 01 червня 2020 року вказані виконавчі провадження об`єднані у зведене виконавче провадження

№ 62224130.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального

та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція України має найвищу юридичну силу. Законита інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй.

Частинами першою та другою статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

У статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист та відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв`язку з положеннями частини першої статті 41, частини п`ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).

Право на виконання судового рішення є складовою права на доступ

до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_8 щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження

і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів

і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів

щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно

і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 198 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно з частиною першою статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до частини першої статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 81 СК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Разом з тим, з урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий (розширювальне тлумачення норм права).

Водночас положення статті 81 СК України та частини третьої статті 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження ж змісту норм закону

за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим.

При цьому зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.

Зазначений правовий висновок висловлено Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові

від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц, провадження

№ 61-45100сво18.

Судом установлено, що державний виконавець під час виконання виконавчих документів вчинено ряд виконавчих дій щодо з`ясування належності боржнику ОСОБА_2 майна та отримання від такого заробітку (доходу), які б могли впливати на визначення розміру аліментів, а саме: направлено запит про отримання прибутків діяльності юридичних осіб, де засновником або учасником є боржник; зроблено запит до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта; запит до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та запити до відповідних органів щодо встановлення доходу боржника.

Так, із відповіді Миколаївського управління головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 17 травня

2019 року вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Згідно з відповіді Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи від 20 грудня 2019 року, від 17 квітня 2020 року та

від 21 травня 2020 року інформації стосовно ОСОБА_2 не знайдено.

Державним виконавцем в межах наданих йому повноважень перевірено отримання прибутків діяльності товариств, засновником яких є

ОСОБА_2 (т. 3, а. с. 80-118, 138-142, т. 4, а. с. 24-25).

Згідно з відповіді Миколаївського управління головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 05 червня

2019 року встановлено, що:

- товариства з обмеженою відповідальністю «МИР» (ЄДРПОУ 32459157) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за

4 квартал 2018 року та за 1 квартал 2019 року;

- товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАПАРК-ЦУНАМИ» (ЄДРПОУ 33084889) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно

з податкової звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за 4 квартал 2018 року та за 1 квартал 2019 року;

- товариства з обмеженою відповідальністю «НИИ «НАНОТЕХНОЛОГИИ» (ЄДРПОУ 37206787) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно

- товариства з обмеженою відповідальністю «АРХІВ» (ЄДРПОУ 32755472) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової

звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за 4 квартал 2018 року та за 1 квартал 20 І 9 року;

- товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУКТУРРЕСУРС» (ЄДРПОУ 35835775) з 2018 року знаходиться на загальній системі оподаткування, податкова звітність з податку на прибуток за податкові періоди

2018-2019 роки до контролюючих органів не надана;

- товариства з обмеженою відповідальністю «Южний офтальмологический центр» (ЄДРПОУ 31671329) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за 4 квартал 2018 року та за 1 квартал 2019 року;

- товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ЛАЗЕРНОЙ МИКРОХИРУРГИИ ГЛАЗА» (ЄДРПОУ 32056578) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за 4 квартал 2018 року та

за 1 квартал 2019 року;

- товариства з обмеженою відповідальністю «Венчурная компания «Космические биотехнологии» (ЄДРПОУ 37206656) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за 4 квартал 2018 року та

за 1 квартал 2019 року;

- товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецька будівельна компанія «УКРТЕРМОСТРОЙ» (ЄДРГІОУ 34510644) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за 4 квартал

2018 року та за 1 квартал 2019 року;

- товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУНАМИ» (ЄДРПОУ 32819305) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за 4 квартал 2018 року та за 1 квартал 2019 року;

- товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТКЛУБ «ЗДОРОВЬЕ» (ЄДРПОУ 32997432) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно

- товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВ-ДІПРОМІСТ» (ЄДРПОУ 32819279) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за 4 квартал 2018 року та за 1 квартал 2019 року;

- товариства з обмеженою відповідальністю «ГИІІРОГРАД» (ЄДРПОУ 32719775) знаходиться на загальній системі оподаткування, податкова звітність з податку на прибуток за податкові періоди 2018-2019 роки до контролюючих органів не надана;

- товариства з обмеженою відповідальністю «Космічний фільтр»

(ЄДРПОУ 364862С5) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно

- товариства з обмеженою відповідальністю «КОСМИЧНА ВОДА»

(ЄДРПОУ 36384363) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно

- товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.Т.А.» (ЄДРПОУ 35835749) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової

звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за 4 квартал 2018 року та за 1 квартал 2019 року;

- товариства з обмеженою відповідальністю «КАТРАН» (ЄДРПОУ 35835686) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової

- товариства з обмеженою відповідальністю «Садовий центр «ПЕРЕМОГА» (ЄДРПОУ 33133134) знаходиться на загальній системі оподаткування, податкова звітність з податку на прибуток за податкові періоди

2018-2019 року до контролюючих органів не надана;

- товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «ТЕРМОПРОЕКТБУД» (ЄДРПОУ 23398426) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно

- товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПІВДЕННИЙ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 32459183) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за 4 квартал 2018 року та за 1 квартал 2019 року;

- товариства з обмеженою відповідальністю «Биосинтез» (ЄДРПОУ 35835653) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно

- товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВОБЛВОДОКАНАЛ» (ЄДРПОУ 33133071) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за 4 квартал 2018 року та за 1 квартал 2019 року;

- товариства з обмеженою відповідальністю «Музей «Городище Дикий Сад» (ЄДРПОУ 3589047) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за 4 квартал 2018 року та за 1 квартал 2019 року;

- товариства з обмеженою відповідальністю «КОО» (ЄДРПОУ 35356546) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової

- товариства з обмеженою відповідальністю «СУДОХІДНА КОМПАНІЯ УКРСПЕЦФЛОТ» (ЄДРПОУ 31764313) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно з податкової звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за 4 квартал 2018 року та за 1 квартал 2019 року;

- товариства з обмеженою відповідальністю «ГИПРОГРАД-МУЛЬТИМЕДИА» (ЄДРПОУ 33367992) застосовує спрощену систему оподаткування. Згідно

з податкової звітності з єдиного податку платником задекларовано відсутність доходів за 4 квартал 2018 року та за 1 квартал 2019 року.

За таких обставин, встановити розмір доходу боржника за результатами господарської діяльності юридичних осіб, засновником або учасником яких він є, за відсутності відомостей у податковій звітності, є неможливим.

Водночас згідно з інформації з Державного земельного кадастру

про право власності та речові права на земельну ділянку з`ясовано, що за ОСОБА_2 зареєстровано 42 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, проте відомості щодо оренди, суборенди, земельного сервітуту, суперфіцію, емфітевзису відсутні (т. 4, а. с. 26-59):

- земельна ділянка, площею 1,998 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0093 (державний акт від 25 квітня 2008 року ЯЕ 924254); - земельна ділянка, площею 1,998 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0094 (державний акт від 25 квітня 2008 року ЯЕ 924255); - земельна ділянка, площею 1,998 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0097 (державний акт від 25 квітня 2008 року ЯЕ 924253); - земельна ділянка, площею 1,9972 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0098 (державний акт від 25 квітня 2008 року ЯЕ 924252); - земельна ділянка, площею 1,9991 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0099 (державний акт гід 25 квітня 2008 року ЯЕ 924251); - земельна ділянка, площею 1,9989 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0101 (державний акт від 16 липня 2008 року ЯЕ 930563); - земельна ділянка, площею 1,9989 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0105 (державний акт від 26 серпня 2008 року ЯЗ 130424); - земельна ділянка, площею 1,999 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0106 (державний акт від 25 квітня 2008 року ЯЕ 924248); - земельна ділянка, площею 1,7762 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0107 (державний акт від 07 жовтня 2009 року ЯЕ 503990); - земельна ділянка, площею 1,999 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0108 (державний акт від 25 квітня 2008 року ЯЕ 924250); - земельна ділянка, площею 1,9991 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0111 (державний акт від 17 липня 2008 року ЯЗ 125226); - земельна ділянка, площею 1,9991 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0112 (державний акт від 16 липня 2008 року ЯЕ 930564); - земельна ділянка, площею 1,9989 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0113 (державний акт від 16 липня 2008 року ЯЕ 930565); - земельна ділянка, площею 1,999 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0114 (державний акт від 17 липня 2008 року ЯЗ 125227); - земельна ділянка, площею 1,9989 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0115 (державний акт від 17 липня 2008 року ЯЗ 125228); - земельна ділянка, площею 1,9991 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0116 (державний акт від 17 липня 2008 року ЯЗ125229); - земельна ділянка, площею 1,9989 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0117 (державний акт від 01 серпня 2008 року ЯЕ 930570); - земельна ділянка, площею 1,9991 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0118 (державний акт від 17 липня 2008 року ЯЗ125230); - земельна ділянка, площею 1,9989 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0119 (державний акт від 16. липня.2008 року ЯЕ 930566); - земельна ділянка, площею 1,999 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0120 (державний акт від 25.06.2008 року ЯЕ924121); - земельна ділянка, площею 1,9989 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0121 (державний акт від 17. липня.2008 року ЯЗ 125231); - земельна ділянка, площею 1,9991 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0122 (державний акт від 25 серпня 2008 року ЯЕ924122); - земельна ділянка, площею 1,999 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0123 (державний акт від 01 вересня 2008 року

ЯЗ 130575);

- земельна ділянка, площею 1,9991 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0124 (державний акт від 17 липня 2008 року ЯЗ 125232); - земельна ділянка, площею 1,999 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0125 (державний акт від 17 липня 2008 року ЯЗ 125233); - земельна ділянка, площею 1,9991 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0128 (державний акт від 25 квітня 2008 року ЯЕ 924256); - земельна ділянка, площею 1,9989 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0129 (державний акт від 16 липня 2008 року ЯЕ 930567); - земельна ділянка, площею 1,9985 га, кадастровий номер 4824280400:01:000:0130 (державний акт від 01 серпня 2008 року ЯЕ 930569).

Зазначені земельні ділянки зареєстровані за боржником, однак відсутня будь-яка інформація про отримання прибутку від їх передачі в оренду

(т. 3, а. с. 169-176).

Цільове призначення і вид використання цих земельних ділянок - для ведення особистого селянського господарства. Місце розташування земельних ділянок Веснянська сільська рада Миколаївського району

та Мішково-Погорілівська сільська рада Вітовського району ( на теперішній час Миколаївського району) Миколаївської області (т. 4, а. с. 26-59).

Разом з тим, земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 4823383000:08:000:0153 (державний акт від 10 квітня 2008 року ЯЕ 915509); земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 4823383000:08:000:0154 (державний акт від 10 квітня 2008 року ЯЕ 915510); земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 4823383000:08:000:0155 (державний акт

від 10 квітня 2008 року ЯЕ 915511); земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 4823383000:08:000:0156 (державний акт від 10 квітня 2008 року ЯЕ 915512); земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 4823383000:08:000:0157 (державний акт від 10 квітня 2008 року ЯЕ 915513); земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 4823383000:08:000:0158 (відповідно до витягу НВ-4809393652020 від 14 квітня 2020 року не зазначено державний акт) взагалі за боржником не зареєстровані.

З метою отримання інформації щодо можливості отримання боржником доходів за користування належними йому земельними ділянками,

30 червня 2020 року державним виконавцем зроблено запит до Мішкового-Погорілівської сільської ради (8 земельних ділянок), Коларівської сільської ради (5 земельних ділянок) та Веснянської сільської ради Миколаївської області (29 земельнихділянок) (т. 3, а. с. 161,162).

За повідомленнями Мішкового-Погорілівської сільської ради та

Веснянської сільської ради Миколаївської області інформація про оренду зареєстрованих за боржником земельних ділянок відсутня.

Відповідно до відомостей Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області інформацією про оренду належних боржнику земельних ділянок не володіють. Проте при обстеженні земельних ділянок 4823381700:21:000:0516, 4823381700:21:000:0517, 4823381700:21:000:0600, 4823381700:21:000:0601, 4823381700:21:000:0602 було виявлено, що вищевказані земельні ділянки засіяні ячменем (площа 5.65 га), ділянка, площею 2.35 га, під паром (т. 3, а. с. 162).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц, провадження № 61-19815сво19, зроблено висновок, що «загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. З урахуванням вимог справедливості та розумності будь-який суб`єкт приватного права безумовно спрямовує на споживання лише такі доходи, які становлять безумовний приріст його майна (заробітна плата, гонорари, плата за надання послуг, доходи від процентів по депозитам, орендна плата тощо). Саме тому лише той дохід, який збільшує майно платника аліментів, якщо тільки він прямо не звільнений від цього Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, має враховуватись під час визначення розміру аліментів. Натомість, грошовий дохід, який є просто еквівалентом відчуженого платником аліментів майна, не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів».

Отже, незважаючи на відсутність реєстрації права власності у державному реєстрі речових прав, іншого права користування (оренди) на належні боржнику земельні ділянки, останній отримує дохід від користування цими земельними ділянками, який збільшує його майно, як платника аліментів, але боржник ухиляється від надання достовірної інформації щодо цих доходів.

Обсяги виробництва сільськогосподарських культур у господарствах населення, виходячи із розміру посівної площі сільськогосподарської культури; розміру зібраної площі сільськогосподарської культури; частки (%) зібраної площі у загальній площі посіву; урожайності, визначаються органами Держкомстату на підстав затверджених цим комітетом Методики. Відтак, маючи дані щодо засіяної площі земельних ділянок, належних боржнику, відповідними сільськогосподарськими культами та даних Держкомстату щодо обсягів виробництва цих культур в цій місцевості, ціни на таку сільськогосподарську продукцію (з вирахуванням необхідності сплати обов`язкових платежів та витрат на його вирощування) можна вирахувати загальний розмір отриманого боржником доходу у грошовому виразі.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного суду про те, що державним виконавцем здійснювалися заходи, направлені на виконання судового рішення про стягнення

з боржника аліментів на утримання повнолітньої доньки, проте такі

заходи, а саме щодо встановлення доходу боржника, який він отримує

він використання належними йому на праві власності земельними ділянками, вчинялися державним виконавцем не у повній мірі.

Зазначене свідчить про неправомірну бездіяльність державного

виконавця під час виконання виконавчого листа від 10 грудня 2019 року

№ 490/9589/18, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва,

про стягнення аліментів, а тому вимоги скарги ОСОБА_1 в цій частині

є обґрунтованими.

Посилання касаційної скарги на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 464/6206/18, провадження № 61-18142св19, безпідставні, так як у справі, яка переглядається, інші фактичні обставини, а саме те, що боржник отримує дохід від використання належними йому на праві власності земельними ділянками, який збільшує його майно, як платника аліментів, проте останній ухиляється від надання достовірної інформації щодо цих доходів.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції

не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інгульського відділу державної виконавчої служби

у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року

в частині визнання неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби

у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пєрєвєрзєвої Ніни Миколаївни залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець