Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 490/9973/19
провадження № 61-15758св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , приватне підприємство «НикВести Продакшн»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 червня 2021 року у складі колегії суддів: Данилової О. О., Коломієць В. В., Шаманської Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_6 Продакшн» (далі - ПП «НикВести Продакшн») про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 на своїй офіційній веб-сторінці « Facebook » вийшов у «прямий ефір», де обговорював тему (тут і далі - мовою оригіналу) «ІНФОРМАЦІЯ_5». Під час свого виступу відповідач посилався на «рейдерські захоплення» на «Баштанському» ринку міста та причетність до цього
ОСОБА_1 (« ОСОБА_1 ») як «кримінального елемента».
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 ПП «НикВести Продакшн» розмістив на інтернет-сторінці «ІНФОРМАЦІЯ_6» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 тобто у вільному доступі, публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », а саме відеозапис візиту Президента України ОСОБА_3 до міста Миколаєва. У розмові з Президентом відповідач ОСОБА_2 назвав ОСОБА_1 «кримінальним авторитетом».
Вищевикладена інформація має негативний характер, сприяє хибному уявленню громадськості про нього; є недостовірною, оскільки не підтверджена жодними доказами; спотворює та принижує оцінку його діяльності з боку громадськості та суспільства; ставить під сумнів його добропорядність як громадського діяча, сім`янина та бізнесмена; породжує сумніви щодо дотримання ним моральних, правових норм та створює негативний образ.
Посилаючись на те, що розповсюджені відповідачами твердження про те, що він є «рейдером», приймає участь у «рейдерських атаках», є «кримінальним авторитетом», не відповідають дійсності, принижують гідність, честь та ділову репутацію, свідчать про неправомірне використання його імені та порушують презумпцію невинуватості, ОСОБА_1 просив:
- визнати інформацію, поширену ОСОБА_2 шляхом розміщення на своїй офіційній веб-сторінці « Фейсбук » у прямому ефірі, де обговорював тему « ІНФОРМАЦІЯ_5 », а саме «как потом впоследствии выяснилось, ..., тех фигурантов дел,... которые ...., есть подтверджение того, что участвовали в захвате при операции данного рынка, … известные такие криминальные элементы как... как в народе говорят, ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , я принимал участие, как защищая потерпевших от рейдерских атак данных лиц, а также подставных лиц, которые захватывали данный..., данный рынок», - недостовірною і такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 у спосіб, ідентичний способу її поширення, не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, шляхом оголошення на офіційній веб-сторінці « Facebook » під час прямої трансляції вступної та резолютивної частини рішення;
- визнати інформацію, поширену ПП «НикВести Продакшн» шляхом розміщення на власному веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3 тобто у вільному доступі, публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », а саме:
« Ч1 - ОСОБА_3 , никто не прийдет к нам, ни инвесторы, никто, наш регион, мы находимся после Донецкой и Луганской области по развитию, Николаевский регион...; Ч2 - Я розумію ...; Ч1 - на третьем месте снизу. Криминал у нас полностью именно поразил все властные структуры. Я хочу просто обратиться, я (нерозбірливо) на стороне потерпевших против криминального авторитета ОСОБА_1 . Отстаиваю как правозащитник по поводу губернатора, когда мы за народного героя ОСОБА_4 , что они довели его до, получается...; Ч2 - Да, я знаю; Ч1 - ... до самоубийства. Я просто прошу, что здесь, в Николаевской области надо создать/ спецпідрозділ правоохоронців найкращих, для того щоби зробити операцію «чисті руки». Бо по-іншому ні один бізнесмен, ні один інвестор не зайде. ОСОБА_3 , ніхто не зайде в Нік, Миколаївську область, тому що тут є, тільки не бомблять, бомбьожки іще немає…; Ч2- Я розумію (нерозбірливо); Ч1- Я прошу вас, для того, щоб ви мої дані взяли для того, щоби я готовий очолити, тому що мене, в мене є двадцятеро…(нерозбірливо); Ч2- Очолити що?; Ч1- Для того, щоб боротьбу цього спецпідрозділу, для того щоб навести порядок у Миколаївській області..; Ч2 - Ну цим правоохоронні органи повинні займатися; Ч1- Вони у нас імпотентні, в нас повний пара… у нас повний параліч ...; Ч2 - Будемо міняти; Ч1 - повний параліч у правоохоронній системі; Ч2- Я розумію; Ч1 - ... по-іншому, по-іншому...» недостовірною і такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ПП «НикВести Продакшн» спростувати недостовірну інформацію відносно позивача у спосіб, ідентичний способу її поширення, не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, шляхом розміщення на власному веб-сайті публікації вступної та резолютивної частини цього рішення;
- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 березня
2021 року у складі судді Гуденко О. А. у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вислови відповідача ОСОБА_2 у відео-сюжетах ІНФОРМАЦІЯ_8, враховуючи вжиті мовно-стилістичні засоби та законодавче невизначення таких понять, як «рейдерство», «кримінальний авторитет» тощо, є особистими суб`єктивними судженнями (оцінка дій, ставлення, тлумачення), вираженням думки і поглядів автора, його характеристики та оцінки можливим діям позивача, які не носять характеру однозначного твердження. Вказані відео-сюжети містили певні негативні вислови, однак ці вислови не можна тлумачити як такі, що містять фактичні дані, оскільки відсутнє посилання на те, що ОСОБА_1 був учасником конкретних кримінальних правопорушень. Метою виступів ОСОБА_2 суд вважав не звинувачення позивача у вчиненні злочину, а заклик до Президента України звернути увагу на певні події та ситуацію кримінального спрямування у
м. Миколаєві. За таких обставин суд не встановив, що поширена інформація є порушенням презумпції невинуватості, ганьбить честь та гідність позивача, завдає шкоди особистим немайновим благам, або перешкоджає здійсненню особистих прав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 червня 2021 року апеляційну скаргу представників ОСОБА_1 - адвокатів Войченко С. В. та Кучеренко О. В. задоволено частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 березня
2021 року змінено відповідно до редакції цієї постанови.
Викладено резолютивну частину судового рішення в наступній редакції.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що порушує право на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації інформацію, поширену на власній сторінці в мережі «Facebook» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 , де він у прямому ефірі ІНФОРМАЦІЯ_4 при обговоренні теми «ІНФОРМАЦІЯ_5» висловився про участь ОСОБА_1 у «рейдерських атаках» та захоплені ринку
(вул. Баштанська).
Зобов`язано ОСОБА_2 протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили опублікувати на власній сторінці у мережі «Facebook» ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» вступну та резолютивну частину постанови апеляційного суду.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов в частині визнання недостовірною та такою, що порушує право на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації інформацію, поширену на власній сторінці в мережі «Facebook» ОСОБА_2 , де він у прямому ефірі ІНФОРМАЦІЯ_4 при обговоренні теми «ІНФОРМАЦІЯ_5» висловився про участь ОСОБА_1 у «рейдерських атаках» та захоплені ринку ( АДРЕСА_1 , виходив з того, що в оспорюваних висловлюваннях інформація про участь ОСОБА_1 у «рейдерських атаках» поєднується з такими термінами як «захват», «фигуранты дел», «потерпевшие», «подставние лица», що справляє однозначне враження щодо причетності ОСОБА_1 до скоєння кримінального злочину.
Зі змісту висловлювань також вбачається, що мова йде не про абстрактні «рейдерські атаки», а про «захоплення» конкретного майна - ринку по
АДРЕСА_1 («Баштанський» ринок). При розмові автор представляє директора цього підприємства ( ОСОБА_16 ).
Виходячи з аналізу змісту висловлювань з відео-сюжету від ІНФОРМАЦІЯ_10 апеляційний суд дійшов висновку, що висловлювання
ОСОБА_2 про участь ОСОБА_1 у «рейдерських атаках» та захопленні «Баштанського» ринку є інформацією про певний факт, тобто фактичним твердженням, а не оціночним судженням.
З огляду на вказане, апеляційний суд дійшов висновку, що висловлювання ОСОБА_2 на офіційній веб-сторінці « Facebook » у прямому ефірі ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що ОСОБА_1 є учасником «рейдерських атак» та причетним до захоплення ринку («Баштанського») є поширенням інформації (відомостей про факти) щодо позивача, яка не відповідає дійсності (є недостовірною) на час її розповсюдження, завдає шкоди особистим немайновим благам особи та підлягає спростуванню за правилами
Враховуючи символічний розмір відшкодування моральної шкоди, заявлений позивачем, апеляційний суд дійшов висновку, що визнання порушення прав ОСОБА_1 судовим рішення та застосування спростування цієї інформації шляхом опублікування судового рішення, саме по собі є справедливою та достатньою сатисфакцією позивачеві за конкретних обставин.
Водночас, апеляційний суд не вбачає достатніх підстав для застосування правил статті 277 ЦК до інших висловлювань ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_10 на його офіційній веб-сторінці «Facebook» та ІНФОРМАЦІЯ_11 того ж року у відео-сюжеті, розміщеному на інтернет-сторінці «ІНФОРМАЦІЯ_6», а саме висловлювань про ОСОБА_1 як про «криминального элемента» та «криминального авторитета».
При цьому, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що застосування поряд з іменем ОСОБА_1 таких понять як «криминальный элемент», «криминальный авторитет» є вираженням суб`єктивної думки і поглядів автора, його характеристика та власна оцінка впливовості особи у певних кругах суспільства, а не однозначне твердження про певний факт, бо при відсутності законодавчого визначення цих понять та градацій правдивість цих обставин неможливо перевірити на предмет їх дійсності.
Такі висловлювання є оціночними судженнями і не свідчать про приниження честі, гідності та ділової репутації позивача.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 червня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2021 року: Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Зупинено виконання постанови Миколаївського апеляційного суду від 10 червня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_2 7 121,00 грн судових витрат до закінчення касаційного провадження у справі.
Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 20 червня 2022 року № 769/0/226-22, протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня
2022 року, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Ткачука О. С. справу призначено судді-доповідачеві Сакарі Н. Ю., судді: Білоконь О. В., Осіян О. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволення позову та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі
№ 462/4634/17, провадження № 61-10423св19 (пункт 1 частини другої
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи допустив порушення та неправильно застосував норми матеріального права, а саме: статті 8 32 124 Конституції України, статті 275 277 278 ЦК України.
Вважає, що поширену на сторінці відповідача у загальнодоступній соціальній мережі «Facebook» інформацію щодо позивача слід розцінювати лише як критику його дій, тобто спірний вислів є оціночним судженням, а не фактичними твердженнями, які підлягають доведенню під час судового розгляду.
Зазначає, що доводи апеляційного суду про те, що спірна інформація містить фактичні дані щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів є необґрунтованими, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, у вказаному тексті відсутнє посилання на вчинення ОСОБА_1 злочину чи вчинення будь-якого правопорушення, а суб`єктивне сприйняття даної інформації самим ОСОБА_1 не є підставою для висновку про наявність такого звинувачення у наведених висловлюваннях.
ОСОБА_2 надано оцінку дій ОСОБА_1 , зокрема, охарактеризовано такі дії терміном «рейдерство», правове визначення якого відсутнє у законодавстві України, не є таким, що носить стверджувальний характер, за своїм змістом має суспільне значення та носить характер оціночних суджень на основі отриманої інформації і є виключно суб`єктивною думкою автора.
Таким чином, постанова апеляційного суду оскаржується ОСОБА_2 тільки в частині задоволення позову ОСОБА_1 , а саме щодо визнання недостовірною та такою, що порушує право на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації інформацію, поширену ОСОБА_2 про участь ОСОБА_1 у «рейдерських атаках» та захоплені ринку
( АДРЕСА_1 , а також щодо спростування цієї інформації, у зв`язку із чим в іншій частині на предмет законності обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряється відповідно до вимог частини першої
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Зазначає, що звинувачення особи у рейдерстві є фактичним твердженням та порушенням її немайнових прав, оскільки «рейдерство» підпадає під ознаки кримінально-караного діяння. Необов`язково зазначати конкретний склад злочину, в якому звинувачують особу, для того, щоб встановити порушення її честі, гідності та ділової репутації та визнати таку інформацію недостовірною.
Вважає, що доводи касаційної скарги ґрунтуються на власному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками апеляційного суду щодо встановлених обставин справи.
Також у грудні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду письмові пояснення щодо наявності підстав для залишення «нової редакції касаційної скарги» ОСОБА_2 без руху.
У січні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду заяву, в якій просив суд касаційної інстанції застосувати норми права, викладені у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 490/9966/19 (провадження № 61-9138св21), від 11 лютого 2019 року у справі
№ 725/5585/16-ц (провадження № 61-34549св18), від 20 травня 2020 року у справі № 758/12586/15 (провадження № 61-38937св18), від 06 лютого
2019 року у справі № 761/28992/15-ц (провадження № 61-10879св18),
від 17 березня 2021 року у справі № 761/38583/19 (провадження
№ 61-13116св20).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідач ОСОБА_2 на своїй офіційній веб-сторінці « Facebook » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі, обговорюючи тему « ІНФОРМАЦІЯ_5 », при розмові про ринок, розташований по АДРЕСА_1 , серед іншого, зазначав (мовою оригінала): «как потом выяснилось, ..., тех фигурантов дел,... которые ...., есть подтверджение того, что участвовали в захвате при операции данного рынка, .... известные такие криминальные элементы как,... как в народе говорят ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , я принимал участие , как защищая потерпевших от рейдерских атак данных лиц, а также подставных лиц, которые захватывали данный..., данный рынок .....».
За висновком № 14839 комп`ютерно-технічного експертного дослідження від 28 жовтня 2019 року, проведеного ТОВ «Київський експертно-дослідний центр», підтверджується, що зміст веб-сторінки, розташованої за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 - доступ до зазначених сторінок не обмежений за географічною або якоюсь іншою ознакою або певним колом користувачів глобальною комп`ютерною мережею Інтернет. Зміст фрагментів розмов та відповідні медіафайли фіксації додано у додатках до вказаного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 на інтернет-сторінці «ІНФОРМАЦІЯ_6» ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) яка є електронною версією друкованого засобу масової інформації - газети «ІНФОРМАЦІЯ_6» та власником якої є ПП «НикВестиПродакшн», розміщено відеоматеріал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », наступного змісту (мовою оригіналу).
Публікацію присвячено візиту Президента України до м. Миколаєва, а саме зустрічі ОСОБА_3 у аеропорті міста, в ході якого обговорювались політичні та економічні питання регіонального масштабу.
У ході цієї бесіди (1 год.28 хв.21 сек. відео-сюжету) між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відбувся діалог наступного змісту (мовою оригіналу):
«..Ч1 ( ОСОБА_2 ) - ОСОБА_3 , никто не придет к нам, ни инвесторы, никто, наш регион, мы находимся после Донецкой и Луганской области по развитию, Николаевский регион...
Ч2 ( ОСОБА_3 ) - Я понимаю ...
Ч1 - на третем месте снизу. Криминал у нас полностью именно поразил все властные структуры. Я хочу просто обратиться, я (неразборчиво) на стороне потерпевших против криминального авторитета ОСОБА_1 . Отстаиваю как правозащитник по поводу губернатора, когда мы за народного героя ОСОБА_4 , что они довели его до, получается...
Ч2 - Да, я знаю
Ч1 - ... до самоубийства тощо ..... Я прошу вас для того, щоб ви мої дані взяли для того, щоби я готовий очолити, тому що в мене, в мене є двадцятеро...
Ч2- Очолити що?
Ч1- Для того, щоб боротьбу цього спецпідрозділу, для того щоби навести порядок у Миколаївській області ...
Ч2 - Ну цим правоохоронні органи повинні займатися.
Ч1- Вони у нас імпотентні, в нас повний параліч ...
Ч2 - Будемо міняти.
Ч1 - повний параліч у правоохоронній системі.
Ч2- Я розумію.
Ч1 - ... по-іншому, по-іншому...».
За висновком № 14838 комп`ютерно-технічного експертного дослідження від 28 жовтня 2019 року, проведеного ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» щодо змісту веб-сторінки «ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 - доступ до зазначених сторінок не обмежений за географічною або якоюсь іншою ознакою, або певним колом користувачів глобальною комп`ютерною мережею Інтернет. Зміст фрагментів розмов та відповідні медіафайли фіксації додано у додатках до вказаного висновку.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що розповсюджені відповідачами твердження про те, що він є «рейдером», приймає участь у «рейдерських атаках», є «кримінальним авторитетом», не відповідають дійсності, принижують його гідність, честь та ділову репутацію, свідчать про неправомірне використання його імені та порушують презумпцію невинуватості.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.
Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що незважаючи на відсутність законодавчого визначення рейдерства, як терміну (поняття), кримінальне законодавство містить певні норми, які за своїм змістом складають, так зване, «антирейдерське» законодавство, а саме статті 2051-2062 КК України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців; протидія законній господарській діяльності; протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації) а також суміжні склади злочинів, які за певних умов також охоплюють такі дії (статті 190 191 194 219 356 КК України).
Апеляційний суд дійшов висновку, що в оспорюваних висловлюваннях інформація про участь ОСОБА_1 у «рейдерських атаках» поєднується з такими термінами як «захват», «фигуранты дел», «потерпевшие», «подставние лица», що справляє однозначне враження щодо причетності ОСОБА_1 до скоєння кримінального злочину. Зі змісту висловлювань також вбачається, що мова йде не про абстрактні «рейдерські атаки», а про «захоплення» конкретного майна - ринку по АДРЕСА_1 («Баштанський» ринок). При розмові автор представляє директора цього підприємства ( ОСОБА_16 ).
З огляду на вказане апеляційний суд дійшов висновку, що висловлювання ОСОБА_2 про участь ОСОБА_1 у «рейдерських атаках» та захопленні «Баштанського» ринку є інформацією про певний факт, тобто фактичним твердженням, а не оціночним судженням.
Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з вказаним висновком апеляційного суду.
Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік), свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
Отже, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи. Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.
При вирішенні питання про порушення права на презумпцію невинуватості слід брати до уваги не лише зміст конкретних висловлювань, а й контекст, в якому вони були зроблені (справа «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року).
Встановивши, що у контексті оскаржуваної інформації у цілому, з огляду на використані мовно-стилістичні засоби, вона має характер оціночних та особистих суб`єктивних суджень ОСОБА_2 , його особистому сприйнятті діяльності певного кола відомих діячів м. Миколаєва, не містить однозначного твердження про факт вчинення позивачем конкретного кримінального правопорушення, відповідність дійсності та правдивість цієї інформації не може бути піддана перевірці, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог.
При цьому, суд касаційної інстанції враховує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду, інформація про здійснення «рейдерського захоплення» є оціночними судженнями. Такі висловлювання є вираженням суб`єктивної думки і поглядів автора публікацій та не підлягають спростуванню.
Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 грудня
2019 року у справі № 203/3490/18-ц (провадження № 61-19200св19),
від 03 вересня 2020 року у справі № 761/14486/17 (провадження
№ 61-45103св18), від 27 жовтня 2021 року у справі № 490/9966/19 (провадження № 61-9138св21), та від 20 лютого 2020 року у справі
№ 462/4634/17 (провадження № 61-10423св19), на яку посилався заявник у касаційній скарзі.
Отже, Верховний Суд дійшов переконання, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині розглянув спір з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Натомість суд апеляційної інстанції помилково послався на те, що відносно позивача поширено фактичне твердження та скасував законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції в оскарженій частині.
Отже, суд апеляційної інстанцій, скасовуючи законне рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, не звернув уваги на те, що судом з`ясовано фактичні обставини справи, надано оцінку зібраним доказам, правильно заставано норми матеріального права та ухвалено рішення у відповідності до вимог статті 263 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, постанову апеляційного суду в частині задоволення позову скасувати, рішення суду першої інстанції в цій частині - залишити в силі.
Керуючись статтями 400 409 413 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 червня 2021 року в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 та визнання недостовірною та такою, що порушує право на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації інформацію, поширену на власній сторінці в мережі «Facebook» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 , де він у прямому ефірі ІНФОРМАЦІЯ_10 при обговоренні теми «ІНФОРМАЦІЯ_5» висловився про участь ОСОБА_1 у «рейдерських атаках» та захоплені ринку (вул. Баштанська), а також в частині зобовязання її спростування скасувати, а рішення Центрального районного суду
м. Миколаєва від 30 березня 2021 року в цій частині залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта