№ 495/8889/13-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

15 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 495/8889/13-ц

провадження № 61-9149св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Громіка Р. Д., Таварткіладзе О. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Білгород-Дністровська міська рада Одеської області, про виділ у натурі частки майна, що є у спільній частковій власності, визначення порядку користування земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення в натурі частини житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

1) виділити ОСОБА_1 в натурі у власність 17/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається: літ. 1-1 - коридор, площею - 3,5 кв. м; літ. 1-2 - житлова, площею - 12,5 кв. м; літ. 1-3 - кухня, площею - 3,9 кв. м; літ. 1-4 - житлова, площею - 12,6 кв. м; літ. 1-5 - сіни, площею - 2,9 кв. м; літ. 1-6 - санвузол, площею - 2,9 кв. м; літ. 2-4 - житлова, площею - 10,7 кв. м; літ. 2-3 - житлова, площею - 9,3 кв. м, з проведенням реконструкції шляхом закладення входів у літ. 2-3, 2-4 та облаштування входів між літ. 1-2 та 2-4 та між літ. 2-4 та 2-3; саманна літня кухня літ. Б, шлакобетонний сарай літ. В, дерев`яно-цегляний - сарай літ. Г, цегляний гараж літ. Д, дерев`яний сарай літ. Ж, шлакобетонна вбиральня літ. 3;

2) визначити порядок користування земельною ділянкою, площею - 557 кв. м, пропорційно часткам у житловому будинку АДРЕСА_1 , тобто ОСОБА_1 - 17/25 частин, ОСОБА_2 - 8/25 частин з визначенням окремих виходів на вулицю (а. с. 4, 5 том 1).

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:

1) визнати за ним право особистої приватної власності на частину домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається з: літ. «а3» навіс пл. 10,8 кв. м - 5 364 грн, літ. «Д» літня кухня пл. 8,4 кв. м - 5 583 грн, літ. «І» сарай пл. 16,42 кв. м - 18 953 грн., літ. «К» санвузол пл. 4,0 кв. м - 5 753 грн, літ. «Л» навіс пл. 21,9 кв. м - 15 043 грн., літ. «М» навіс пл. 4,0 кв. м - 2 747 грн;

2) виділити ОСОБА_1 згідно висновку від 20 січня 2011 року № 90/11 судової будівельно- технічної експертизи поділу житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до 3 варіанту поділу 68/100 частки -: літ. «А» житловий будинок у складі приміщень: 1-1 коридор площею 3,5 кв. м - 5 215 грн, 1-2 житлова площею 12, 5 кв. м - 18 626 грн, 1-3 кухня площею 3,9 кв. м - 5 811 грн, 1-4 житлова площею 12,6 кв. м - 18 775 грн; літ «а» прибудова у складі приміщень: 1-5 сіни площею 6,0 кв. м - 7 374 грн, 1-6 санвузол площею 2,9 кв. м - 3 564 грн; літ. «А1» житлова прибудова у складі приміщень: житлова площею 9,3 кв. м - 11 117 грн, 2-4 житлова площею 10,7 кв. м - 12 790 грн, літ. «Б» літня кухня площею 22,8 кв. м - 12 440 грн, літ. «б» підвал площею 20,0 кв. м - 4 318 грн, літ. «В» сарай площею 8,2 кв. м - 2 784 грн, літ. «Г»; сарай площею 11,7 кв. м - 4 135 грн, літ. «З» вбиральня площею 6,19 кв. м - 864 грн, ворота № 2 - 1 522 грн, водопровід № 3 - 879 грн, каналізація № 4 - 1 658 грн, зливна яма № 5 - 5 771 грн, частина огорожі № 8 площею 12,9 кв. м - 3 350 грн, замощення І - 203 грн.

Загальною площею по літ. «А» - 61,4 кв. м, оціночною вартістю - 121 196 грн.

Вхід в квартиру ОСОБА_1 зберегти існуючий, в приміщенні 1-5 літ. «а». Покласти на ОСОБА_1 проведення наступних переобладнань:

- демонтаж дверних блоків і закладка дверних отворів між приміщеннями 2-4 та 2-5; 2-3 та 2-5 літ. «А1»:

- штукатурка та вапняне забарвлення закладених дверних отворів в приміщеннях 2-3, 2-4 літ. «А1»;

- пробивка дверних отворів в стінах між приміщеннями 1-2 літ. «А» та 2-4 літ. «А1» ; 2 -4 та 2-3 літ. «А1»;

- установка дверних блоків від розбирання між приміщеннями 1-2 літ. «А» та 2-4 літ. «А1»; 2-4 та 2- 3 літ. «А1».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову суму у розмірі - 336 грн на відшкодування різниці між ідеальною та реальною частками у житловому будинку АДРЕСА_1 .

У власності ОСОБА_2 залишити 32/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , що складає: літ. «А» житловий будинок у складі приміщень: 2-5 житлова площею 28.4 кв. м - 33 947 грн, літ, «а 1» прибудова у складі приміщень: 2-1 веранда площею 11.1 кв. м - 13 706 грн., 2-3 санвузол площею 4.4 кв. м - 5 433 грн., літ. «а2» ганок з козирком - 730 грн, огорожа № 6 - 1 996 грн., хвіртка № 7 - 285 грн, частина огорожі № 8 площею 1.7 кв. м - 442 грн.

Загальною площею по літ. «А» - 43,9 кв. м, оціночною вартістю - 56 539 грн.

Вхід в квартиру ОСОБА_2 зберегти існуючий в приміщенні 2- 1 літ. «а2».

Покласти на ОСОБА_2 проведення наступних переобладнань:

- штукатурка та вапняне забарвлення закладених дверних отворів в приміщенні 2-5 літ. «А 1».

Визначити порядок користування земельною ділянкою площею - 575 кв. м у відповідності до варіанту поділу земельної ділянки, зазначеному у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 січня 2011 року № 98/11, складеного ПМГІ «ЕКС», пропорційно реальним часткам житловому будинку АДРЕСА_1 , тобто ОСОБА_1 - 68/100 частин, ОСОБА_2 - 32/100 частин наступним чином:

- ОСОБА_1 виділити в особисте користування земельну ділянку № НОМЕР_1 площею - 0, 0397 га.

В`їзд та вхід на земельну ділянку НОМЕР_3 зберегти існуючий через ворота № 2 з АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 виділити в особисте користування земельну ділянку площею - 178 кв. м.

Вхід на земельну ділянку № НОМЕР_2 зберегти існуючий через хвіртку АДРЕСА_2 .

Стягнути з відповідача у справі - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі - 3 726,26 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що йому на праві власності за договором дарування від 29 квітня 2003 року належить 17/25 частин житлового будинку, а ОСОБА_2 за договором дарування від 23 жовтня 1985 року належить 8/25 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . Між ним та ОСОБА_2 існує спір відносно поділу будинку в натурі, тому він був змушений звернутися до суду з вказаним позовом (а. с. 149-153 том 3).

У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив виділити йому в натурі 8/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на 8/25 частини житлового будинку (а. с. 131 том 1).

Уточнивши остаточно свої позовні вимоги ОСОБА_2 просив суд виділити йому в натурі у власність 35/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , що складає: літ. «А1» житлова прибудова у складі приміщень: 1-7 житлова пл. 10,7 кв. м - 13 628 грн, 1-7 житлова пл. 9,3 кв. м - 11 845 грн, 2-5 житлова пл. 28,4 кв. м - 36 171 грн, літ. «а1» прибудова у складі приміщень: 2-1 веранда пл. 11,1 кв. м - 18 210 грн, 2-2 санвузол пл. 4,4 кв. м - 7 219 грн, літ. «а2» ганок с козирком - 899 грн, водопровід № 3 - 1 142 грн, огорожа № 6 - 2 593 грн, хвіртка № 7-370 грн, частина огорожі № 8 пл. 1,9 кв. м - 641 грн.

Загальною площею по літ. «А» - 63,9 кв. м, житловою площею по літ. «А» - 48,4 кв. м оціночного вартістю - 92 718 грн, що складає 35,46%=92 718:261 498x100% чи 35/100 або 7/20 фактичних часток. Вхід в квартиру ОСОБА_2 зберегти існуючий в приміщенні 2-1 літ. «а1».

Виділити ОСОБА_1 у власність 65/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , що складає: літ. «А» житловий будинок у складі приміщень: 1-1 коридор пл. 3,3 кв. м - 5 891 грн, 1-2 житлова пл. 12,5 кв. м - 22 314 грн, 1-3 кухня пл. 4,3 кв. м - 7 676 грн, 1-4 житлова пл. 12,6 кв. м - 22 492 грн, літ. «а» прибудова у складі приміщень: 1-5 коридор пл. 6,1 кв. м - 10 960 грн, 1-6 санвузол пл. 2,6 кв. м - 4 672 грн., літ. «а3» навіс пл. 10,8 кв. м - 5 364 грн., літ. «Б» літня кухня пл. 25,6 кв. м - 13 987 грн, літ. «б» підвал пл. 20,0 кв. м - 5 012 грн, літ. «В» сарай пл. 8,2 кв. м - 2 468 грн, літ. «Г» сарай пл. 11,7 кв. м - 4 922 грн, літ. «Д» літня кухня пл. 8,4 кв. м - 5 583 грн, літ. «З» сарай пл. 6,19 кв. м - 1 978 грн, літ. «І» сарай пл. 16,42 кв. м - 18 953 грн, літ. «К» санвузол пл. 4,0 кв. м - 5 753 грн, літ. «Л» навіс пл. 21,9 кв. м - 15 043 грн, літ. «М» навіс пл. 4,0 кв. м - 2 747 грн, ворота № 2 - 1 978 грн, каналізація № 4 - 2 045 грн, зливна яма № 5 - 2 873 грн, частина огорожі № 8 пл. 12,7 кв. м - 4 285 грн, цистерна № 9 - 1 521 грн, замощення І - 263 грн.

Загальною площею по літ. «А» - 41,4 кв. м, житловою площею по літ. «А» - 25,1 кв. м, оціночною вартістю - 168 780 грн, що складає 64,54%=168 780:261 498x100% чи 65/100 або 13/20 фактичних часток. Вхід в квартиру ОСОБА_1 зберегти існуючий в приміщенні 1-5 літ. «а».

Покласти на ОСОБА_1 проведення наступних переобладнань:

- демонтаж дверного блоку і закладка дверного отвору в стіні між приміщеннями 1-2 житлового будинку літ. «А» та 1-7 житлової прибудови літ. «А1».

Покласти на ОСОБА_2 проведення наступних переобладнань:

- пробивка дверного отвору та установка дверного блоку в стіні між приміщеннями 1-8 та 2-5 житлової прибудови літ. «А1»;

- установку електричного лічильнику згідно із завданням на проектування і за погодженням з енергопостачальною організацією у відповідності п. 5.38. ДБН В.2,2.-15-2005 «Житлові будівлі. Основні положення»;

- пічне опалення у відповідності п. 5.25. ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будівлі. Основні положення» або електроопалення згідно із завданням на проектування за відповідним техніко- економічним обґрунтуванням і за наявності дозвіл енергопостачальної організації у відповідності п. 5.24. ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будівлі. Основні положення».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 8/25 часток самочинно збудованих будівель в розмірі - 17 102 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за проведені ремонтні роботи в приміщеннях 1-7, 1-8 житлової прибудови літ. «А1» грошову компенсацію в розмірі - 21 352 грн.

Визначити порядок користування земельною ділянкою загальною площею 571 кв. м у відповідності до наступного варіанту поділу, зазначеного у висновку від 15 травня 2014 року № 03/02 судової будівельно-технічної експертизи, складеному ПМП «ЕКС», пропорційно реальним часткам у житловому будинку АДРЕСА_1 , тобто ОСОБА_1 - 17/25 частки, а ОСОБА_2 , - 8/25 частки наступним чином:

ОСОБА_1 (17/25 частки) виділити в особисте користування земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 388 кв. м.

В`їзд та вхід на земельну ділянку НОМЕР_2 зберегти існуючий через ворота № 2 з АДРЕСА_2 .

Межі земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 388 кв. м проходять наступним чином (за годинниковою стрілкою): з боку провулка Островського довжиною 7,58 м; далі по лінії продовження довжиною 3,37 м; далі по лінії продовження довжиною 0,91 м; дані по лінії продовження довжиною 2,02 м; поворот направо довжиною 2,00 м; далі по лінії продовження довжиною 2,00 м; даті по лінії продовження довжиною 8,80 м; далі по лінії продовження довжиною 5,34 м: далі по лінії продовження довжиною 4,34 м; далі по лінії продовження довжиною 2,50 м; поворот направо довжиною 2,18 м; далі по лінії продовження довжиною 2,17 м; далі по лінії продовження довжиною 2,99 м; далі по лінії продовження довжиною 2,06 м; далі по лінії продовження довжиною 13,03 м; поворот направо довжиною 4,98 м; поворот направо довжиною 8,94 м; поворот наліво довжиною 5,74 м; далі по лінії продовження довжиною 9,90 м (по міжквартирній перегородці житлового будинку літ. «А» та житлової прибудови літ. «А1»); далі по лінії продовження довжиною 4,26 м.

ОСОБА_2 виділити в особисте користування земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 183 кв. м.

Вхід на земельну ділянку № НОМЕР_1 зберегти існуючий через хвіртку АДРЕСА_2 , в`їзд пропонується організувати новий з АДРЕСА_2 .

Межі земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 183 кв. м проходять наступним чином (за годинниковою стрілкою): з боку АДРЕСА_2 довжиною 7,36 м; далі по лінії продовження довжиною 0,87 м; далі по лінії продовження довжиною 1,14 м; поворот направо довжиною 4,26 м; далі по лінії продовження довжиною 9,90 м (по міжквартирній перегородці житлового будинку літ. «А» та житлової прибудови літ. «А1»); далі по лінії продовження довжиною 5,74 м; поворот направо довжиною 8,94 м; поворот направо довжиною 20,07 м.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 вартість послуг за підключення до електромережі в розмірі 34 962 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 6 841,4 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказав, що йому на праві власності за договором дарування від 23 жовтня 1985 року належить 8/25 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що він бажає продати належну йому вказану частину будинку, але ОСОБА_1 чинить йому в цьому перешкоди (а. с. 1-8 том 3).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Білгород-Дністровського міськрайонний суд ухвалою від 15 березня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 об`єднав в одне провадження.

Білгород-Дністровського міськрайонний суд Одеської області рішенням від 01червня 2011 року уточнену позовну заяву ОСОБА_1 задовольнив.

Вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення в натурі 8/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 задовольнив частково. В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовив.

Судом відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 січня 2011 року № 98/11 у відповідності до варіанту III було виділено ОСОБА_1 в натурі у власність 68/100 часток житлового будинку, ОСОБА_2 було виділено в натурі у власність 32/100 часток житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову суму у розмірі - 336 грн на відшкодування різниці між ідеальною та реальною частками у житловому будинку АДРЕСА_1 .

Також судом було визначено порядок користування земельною ділянкою площею 557 кв. м у відповідності до варіанту ІІІ поділу земельної ділянки, зазначеному у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 98/11 від 20 січня 2011 року, пропорційно реальним часткам у житловому будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 - 68/100 частин, ОСОБА_2 - 32/100 частин. ОСОБА_1 було виділено в особисте користування земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 379 кв. м, ОСОБА_2 було виділено в особисте користування земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 178 кв. м (а. с. 164-168 том 1).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 04 листопада 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції від 01 червня 2011 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

При новому розгляді справи рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 15 грудня 2014 року у задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено, а позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені.

Суд виділив ОСОБА_1 в натурі 17/25 частини, а ОСОБА_2 - 8/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та визначив порядок користування земельною ділянкою пропорційно виділеним часткам будинку.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 березня 2015 року скасовано ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 04 листопада 2013 року, якою було скасовано рішення суду від 01 червня 2011 року. Скасовано рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 15 грудня 2014 року.

Відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 червня 2011 року.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 квітня 2015 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 червня 2011 року.

Апеляційний суд Одеської області рішенням від 19 квітня 2016 року рішення Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 11 червня 2011 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнив частково.

Виділив ОСОБА_1 у власність в натурі 31/50 частини житлового будинку та споруд, розташованих по АДРЕСА_1 , а саме: літ. «А», загальною площею 41,4 кв. м, житловою площею 25,1 кв. м у складі приміщень: 1-1 - коридор площею 3,3 кв. м, вартістю 8 508 грн, 1-2 - житлова кімната площею 12,5 кв. м, вартістю 32 227 грн, 1-3 - кухня площею 4.3 кв. м, вартістю 11 086 грн, 1-4 - житлова кімната площею 12,6 кв. м, вартістю 32 485 грн, літ. «а» - прибудова у складі приміщень: 1-5 - коридор площею 6,1 кв. м, вартістю 15 829 грн, 1-6 - санвузол площею 2,6 кв. м, вартістю 6 747 грн, літ. «а3» - навіс площею 10,80 кв. м, вартістю 7 747 грн, літ. «Б» - літня кухня площею 25,60 кв. м, вартістю 20 200 грн, літ. «б» - підвал площею 20 кв. м, вартістю 7 239 грн, літ. «В» - сарай площею 8,20 кв. м, вартістю 3 565 грн, літ. «Г» - сарай площею 11,70 кв. м, вартістю 7 108 грн, літ. «Д» - літня кухня площею 8,40 кв. м, вартістю 8 063 грн, літ. «З» - сарай площею 6,19 кв. м, вартістю 2 857 грн, літ. «К» - санвузол площею 4 кв. м, вартістю 8 309 грн, літ. «Л» - навіс площею 21,90 кв. м - 21 725 грн, літ. «М» - навіс площею 4 кв. м, вартістю 3 968 грн, ворота № 2, вартістю 2 856 грн, каналізація № 4, вартістю 2 954 грн, зливна яма № 5, вартістю 4 148 грн, частина огорожі № 8 площею 12,70 кв. м, вартістю 6 189 грн, цистерна № 9, вартістю 2 196 грн, замощення 1, вартістю 381 грн, 1/2 частини водопроводу № 3, вартістю 825 грн, загальною вартістю 217 212 грн.

Вхід у виділену частину будинку ОСОБА_1 зберіг існуючий, в приміщенні 1-5 прибудови літ. «а».

Виділив ОСОБА_2 у власність у натурі 19/50 частини житлового будинку та споруд, розташованих по АДРЕСА_1 , а саме: літ. «А-1» - житлова прибудова загальною площею 63,9 кв. м, житловою площею 48,4 кв. м, у складі приміщень: 1-7 - житлова кімната площею 10,7 кв. м, вартістю 19 681 грн, 1-8 - житлова кімната площею 9,3 кв. м, вартістю 17 105 грн, 2-5 - житлова кімната площею 28,4 кв м, вартістю 52 236 грн, літ. «а1» - прибудова у складі приміщень: 2-1 - веранда площею 11,1 кв. м, вартістю 26 298 грн, 2-2 - санвузол площею 4,4 кв. м, вартістю 10 425грн, літ. «а2» - ґанок із козирком, вартістю 1 299 грн, огорожа № 6, вартістю 3 744 грн, хвіртка № 7, вартістю 3 151 грн, частина огорожі № 8 площею 1,90 кв. м, вартістю 926 грн, 1/2 частки водопроводу № 3, вартістю 825 грн, загальною вартістю 135 690 грн.

Вхід у виділену частину будинку ОСОБА_2 зберіг існуючий, в приміщенні 2-1 прибудови літ. «а1».

Поклав на ОСОБА_1 обов`язок проведення наступних переобладнань: демонтаж дверного блоку і закладка дверного отвору у стіні між приміщеннями 1-2 житлового будинку літ. «А» та 1-7 житлової прибудови літ. «А1».

Поклав на ОСОБА_2 проведення наступних переобладнань: пробивка дверного отвору та установка дверного блоку у стіні між приміщеннями 1-8 та 2-5 житлової прибудови літ. «А1».

Визначив порядок користування земельною ділянкою загальною площею 571 кв. м відповідно до варіанту поділу, зазначеного у висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 30 грудня 2015 року, пропорційно фактичним часткам у житловому будинку АДРЕСА_1 , тобто ОСОБА_1 виділено в особисте користування земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 388 кв. м, а ОСОБА_2 - земельну ділянку НОМЕР_3 площею 183 кв. м.

В`їзд та вхід на земельну ділянку НОМЕР_2 пропонується зберегти існуючий через ворота № 2 з АДРЕСА_2 . Межі земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 388 кв. м, яка надається у користування ОСОБА_1 , проходять наступним чином (за годинниковою стрілкою): з боку провулка Островського довжиною 7,58 м; далі по лінії продовження довжиною 3,37 м; далі по лінії продовження довжиною 0,91 м; далі по лінії продовження довжиною 2,02 м; поворот направо довжиною 2,00 м; далі по лінії продовження довжиною 2,00 м; далі по лінії продовження довжиною 8,80 м; далі по лінії продовження довжиною 5,34 м; далі по лінії продовження довжиною 4,34 м; далі по лінії продовження довжиною 2,50 м; поворот направо довжиною 2,18 м; далі по лінії продовження довжиною 2,17 м; далі по лінії продовження довжиною 2,99 м; далі по лінії продовження довжиною 2,47 м; далі по лінії продовження довжиною 12,62 м; поворот направо довжиною 4,98 м; поворот направо довжиною 8,94 м; поворот наліво довжиною 5,74 м; далі по лінії продовження довжиною 9,90 м (по міжквартирній перегородці житлового будинку літ. «А» та житлової прибудови літ. «А1»); далі по лінії продовження довжиною 4,26 м.

Вхід на земельну ділянку № НОМЕР_1 пропонується зберегти існуючий через хвіртку АДРЕСА_2 , в`їзд пропонується організувати новий із АДРЕСА_2 . Межі земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 183 кв. м, яка надається у користування ОСОБА_2 , проходять наступним чином (за годинниковою стрілкою): з боку провулка Островського довжиною 7,36 м; далі по лінії продовження довжиною 0,87 м; далі по лінії продовження довжиною 1,14 м; поворот направо довжиною 4,26 м; далі по лінії продовження довжиною 9,90 м (по міжквартирній перегородці житлового будинку літ. «А» та житлової прибудови літ. «А1»); далі по лінії продовження довжиною 5,74 м; поворот направо довжиною 8,94 м; поворот направо довжиною 20,07 м.

Зобов`язав ОСОБА_2 у разі потреби проведення технічного обслуговування інженерних комунікацій водопроводу не перешкоджати і забезпечити безперешкодний доступ ОСОБА_1 до мереж водопроводу № 3.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за проведення геодезичної зйомки земельної ділянки у розмірі 1 097,80 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 4 000 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд, ухвалюючи рішення, прийняв до уваги лише висновок додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 30 грудня 2015 року, пославшись на те, що після складання попередньої судової будівельно-технічної експертизи була проведена інвентаризація приміщень у 2012 році, тому виникли розбіжності. Апеляційний суд не звернув уваги на те, що поділ не є тотожним виділу. Ні експерт, ні суд не відокремили об`єкти самочинного будівництва.

Одеський апеляційний суд постановою від 23 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 червня 2011 року скасував. Ухвалив нове судове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнив частково.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнив частково.

Виділив ОСОБА_1 в натурі, як окремий об`єкт нерухомості, 17/25 часток, житлового будинку АДРЕСА_1 , що складають: літ. «А» житловий будинок у складі приміщень: 1-1 коридор пл. 3,3 кв. м - 8 508 грн, 1-2 житлова пл. 12,5 кв. м - 32 227 грн, 1-3 кухня пл. 4,3 кв. м - 11 086 грн, 1-4 житлова пл. 12,6 кв. м - 32 485 грн, літ. «а» прибудова у складі приміщень:1-5 коридор пл. 6,1 кв. м - 15 829 грн, 1-6 санвузол пл. 2,6 кв. м - 6 747 грн, літ. «а3» навіс пл. 10,80 кв. м - 7 747 грн, літ. «Б» літня кухня пл. 25,60 кв. м - 20 200 грн, літ. «б» підвал пл. 20,00 кв. м - 7 239 грн, літ. «В» сарай пл. 8,20 кв. м - 3 565 грн, літ. «Г» сарай пл. 11,70 кв. м - 7 108 грн, літ. «Д» літня кухня пл. 8,40 кв. м - 8 063 грн, літ. «З» сарай пл. 6,19 кв. м - 2 857 грн, літ. «К» санвузол пл. 4,00 кв. м - 8 309 грн, літ. «Л» навіс пл. 21,90 кв. м - 21 725 грн, літ. «М» навіс пл. 4,00 кв. м - 3 968 грн, ворота № 2 - 2 856 грн, каналізація № 4 - 2 954 грн, зливна яма № 5 - 4 148 грн, частина огорожі № 8 пл. 12,70 кв. м - 6 189 грн, цистерна № 9 - 2 196 грн, замощення 1-381 грн, загальною площею по літ. «А» - 41,4 кв. м, житловою площею по літ. «А» - 25,1 кв. м, оціночною вартістю - 216 387 грн, що складає 61,3%=216387:352 902x100% чи 61/100 фактичних часток.

Зберіг існуючий в приміщенні 1-5 прибудови літ. «а» вхід в квартиру ОСОБА_1 .

Виділив ОСОБА_2 в натурі, як окремий об`єкт нерухомості, 8/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , що складає: літ. «А1» житлова прибудова у складі приміщень: 1-7 житлова пл. 10,7 кв. м - 19 681 грн, 1-8 житлова пл. 9,3 кв. м - 17 105 грн, 2-5житлова пл. 28,4 кв. м - 52 236 грн, літ. «а1» прибудова у складі приміщень: 2-1 веранда пл. 11,1 кв. м - 26 298 грн, 2-2 санвузол пл. 4,4 кв. м - 10 425 грн, літ «а2» ганок с козирком -1 299 грн, горожа № 6 - 3 744 грн, хвіртка № 7 - 3 151 грн, частина огорожі № 8 пл. 1,90 кв. м - 926 грн, водопровід № 3 - 1 650 грн, загальною площею по літ. «А-1» - 63,9 кв. м, житловою площею по літ. «А-1» - 48,4 кв. м, оціночною вартістю - 136 515 грн, що складає 38,7%=136515:352 902x100% чи 39/100 фактичних часток.

Зберіг існуючий в приміщенні 2-1 прибудови літ. «а1» вхід в квартиру ОСОБА_2 .

Поклав на ОСОБА_2 проведення наступних переобладнань: підключення до центральних електромереж з установкою електричного лічильника згідно із завданням на проектування і за погодженням з енергопостачальною організацією у відповідності п. 5.38.ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будівлі. Основні положення»; пічне опалення чи влаштувати опалення від місцевого котла у відповідності п. 5.25. ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будівлі. Основні положення» або електроопалення із завданням на проектування за відповідним техніко-економічним ґрунтуванням і за наявності дозволу енергопостачальної організації у відповідності 5.24. ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будівлі. Основні положення»

Поклав на ОСОБА_1 проведення наступних переобладнань: перевстановити водяний лічильник з водопровідного колодязя до мереж водопроводу в своєї квартири, пробивка дверного отвору та установка дверного блоку в стіні між приміщеннями 1-8 та 2-5 житлової прибудови літ. «А1»; демонтаж дверного блоку і закладка дверного отвору в стіні між приміщеннями 1-2 житлового будинку літ. «А» та 1-7 житлової прибудови літ. «А1».

Визначив порядок користування земельною ділянкою загальною площею 571 кв. м. у відповідності до варіанту поділу житлового будинку по АДРЕСА_1 , зазначеного у висновку № 17-3831 від 26 квітня 2019 року, згідно варіанту поділу (виділу) вищезазначеного житлового будинку, тобто ОСОБА_1 - 17/25 частки, а ОСОБА_2 - 8/25 частки, а саме: виділив ОСОБА_1 (17/25 часток) в користування земельну ділянку НОМЕР_2 площею - 388 кв. м.

Зберіг існуючий в`їзд та вхід на земельну ділянку НОМЕР_2 через ворота № 2 з АДРЕСА_2 .

Межі земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 388 кв. м проходять наступним чином (за годинниковою стрілкою): з боку провулку Островського довжиною 7,58 м; далі по лінії продовження довжиною 3,37 м; далі по лінії продовження довжиною 0,91 м; далі по лінії продовження довжиною 2,02 м; поворот направо довжиною 2,00 м; далі по лінії продовження довжиною 2,00 м; далі по лінії продовження довжиною 8,80 м; далі по лінії продовження довжиною 5,34 м; далі по лінії продовження довжиною 4,34 м; далі по лінії продовження довжиною 2,50 м; поворот направо довжиною 2,18 м; далі по лінії продовження довжиною 2,17 м; далі по лінії продовження довжиною 2,99 м; далі по лінії продовження довжиною 2,47 м; далі по лінії продовження довжиною 12,62 м; поворот направо довжиною 4,98 м; поворот направо довжиною 8,94 м; поворот наліво довжиною 5,74 м; далі по лінії продовження довжиною 9,90 м (по міжквартирній перегородці житлового будинку літ. «А» та житлової прибудови літ. «А1»); далі по лінії продовження довжиною 4,26 м.

Графічно межі земельної ділянки № НОМЕР_2 відображено жовтим кольором (див. висновок від 26 квітня 2019 року № 17-3831).

Виділив ОСОБА_2 (8/25 часток) в особисте користування земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 183 кв. м.

Зберіг існуючий вхід на земельну ділянку № НОМЕР_1 через хвіртку № 7 з АДРЕСА_2 , організувати новий в`їзд з АДРЕСА_2 .

Зобов`язав у разі потреби проведення технічного обслуговування інженерних комунікацій водопроводу ОСОБА_2 не перешкоджати і забезпечити безперешкодний доступ ОСОБА_1 до мереж водопроводу № 3.

Апеляційний суд вважав за можливе виділити в натурі, як окремий об`єкт нерухомості, кожному із сторін відповідні частини будинку (фактично здійснити поділ житлового будинку між його співвласниками) згідно варіанту, викладеному у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 26 квітня 2019 року № 17-3831, та визначити порядок користування земельної ділянки відповідно до варіанту, викладеному у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 26 квітня 2019 року № 17-3831.

Вказував, що застосування даного варіанта є обґрунтованим, так як останній надає можливість виділити кожному з співвласників частину домоволодіння, яка відповідає частці співвласника у домоволодінні без виплати грошової компенсації. Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції представники сторін чітко вказали, які саме приміщення та споруди належать сторонам, та якими вони тривалий час фактично користуються.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2021 року в якій просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду від 01 червня 2011 року залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі заявник вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 750/4445/17 (провадження № 61-39527св18), від 25 березня 2020 року у справі № 715/1347/14 (провадження № 61-34987св18), від 26 вересня 2019 року у справі № 722/476/18 (провадження № 61-10440св19) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 344/8200/14-ц (провадження № 14-302цс19).

Додатково вказує і на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 640/2034/15-ц, від 04 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13.

ОСОБА_1 зазначає, що в матеріалах справи наявні чотири експертні висновки, проте суд апеляційної інстанції виділив ОСОБА_2 63,9 кв. м, а тому порушив принцип диспозитивності та вийшов за межі позовних вимог, адже ОСОБА_2 просив виділити йому 8/25 частин.

Аргументом касаційної скарги є також те, що фактично апеляційний суд здійснив виділ часток в які включив самочинно збудовані господарські приміщення, а також вказує на те, що експертний висновок від 26 квітня 2019 року не містить посилань на можливість влаштування у кожній частині будинку окремої опалювальної системи, окремого проведення водопостачання та газопостачання.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

08 вересня 2021 року цивільна справа № 495/8889/13-ц надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником 17/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування житлового будинку від 29 квітня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т. С. та зареєстрованого у реєстрі за № 2366. Договір дарування зареєстровано Білогород-Дністровським міжміським бюро технічної інвентаризації 03 червня 2003 року, номер витягу 693536, реєстраційний номер 695707.

Співвласником інших 8/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 23 жовтня 1985 року, посвідченого державним нотаріусом Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Дороховою М. С. та зареєстрованого у реєстрі за № 2-1199.

Вказану вище частину будинку ОСОБА_1 подарувала мати ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 03 січня 1996 року на ім`я ОСОБА_4 , до складу будинку входили в цілому будинок під літ. «А», сарай літ. «Е», сарай літ. «Г», гараж літ. «Д», сарай літ. «Ж», вбиральня літ. «З», літня кухня літ. «Б», споруди 1, 1-4.

Згідно з договором дарування від 29 квітня 2003 року до складу будинку входили в цілому будинок під літ. «А», літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», літ. «Г», літ. «Ж», гараж літ. «Д», вбиральня літера «З», споруди 1,1-7.

У подальшому рішенням Білгород-Дністровського виконкому від 29 вересня 2009 року № 733 власнику ОСОБА_1 було дозволено будівництво сараю розміром 5,0x1,5 м зі знесенням сараю літ. «Ж», душової та вбиральні загальним розміром 2,0x1,2 м.

Відповідно до договору дарування від 23 жовтня 1985 року у постійне користування обдарованого ОСОБА_2 перейшли не закінчена будівництвом прибудова літ. «А1», готовністю 52 %.

18 березня 1987 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на будівництво веранди розміром 8,0мx2,5 м.

Рішенням Білгород-Дністровського виконкому Одеської області від 19 серпня 1994 року № 1009 було у власності ОСОБА_2 залишено збільшену жилу площу на 17,3 кв. м житлової прибудови та затверджено акт про завершення будівництва і вводу в експлуатацію житлового будинку літ. «А» житловою площею 25,1 кв. м, корисною площею 32,5 кв. м, затверджено акт про завершення будівництва та вводу в експлуатацію житлової прибудови літ. «А1» житловою площею 48,4 кв. м, корисною площею 48,4 кв. м.

Відповідно до технічного паспорту від 05 квітня 2003 року спірний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 557 кв. м та складається у цілому з глинобитного житлового будинку літ. А, житловою площею 73,5 кв. м, саманної літньої кухні літ. Б, шлакобетонного сараю літ. В, дерев`янно-цегляного сараю літ. Г, цегляного гаражу літ. Д, дерев`яного сараю літ. Ж, шлакобетонної вбиральні літ. З, споруди № 1-7,1.

За даними інвентаризаційної справи № 2850, житловий будинок АДРЕСА_1 складається з наступних будівель та приміщень: житловий будинок літ «А», житлова прибудова літ. «А1», прибудова літ «а», прибудова літ. «а1», ганок з козирком літ. «а2», навіс літ «а3», літня кухня літ «Б», підвал літ «б», сарай літ «В», сарай літ «Г», літня кухня літ «Д», сарай літ «З», сарай літ «І», санвузол літ «К», навіс літ «Л», навіс літ «М», ворота №2, водопровід № 3, каналізація № 4, зливна яма № 5, огорожа № 6, хвірка № 7, огорожа № 8, цистерна № 9, замощення - І.

Відповідно до висновку експерта від 26 квітня 2019 року №17-3831, експертом встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 самочинно побудовані будівлі: літня кухня літ. «Д» (переобладнано з гаражу), сарай літ. «І», санвузол літ. «К», навіс літ. «Л», навіс літ. «М», навіс літ. «а3».

Експертом було зауважено, що в наданих матеріалах інвентаризаційної справи № 2850 внесені зміни щодо самочинно побудованих будівель (аркуш № 118 із зворотної сторони матеріалів інвентаризаційної справи № 2850), згідно яких на час дослідження сарай літ. «І» є самочинно побудованим.

На підставі рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 02 жовтня 2014 року № 506 погоджено належність громадянину ОСОБА_1 сараю літ. «І» розміром 6,65 м x 2,47 м (а. с. 94, 95 том 3).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до частин першої-другої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Отже, виділ (поділ) часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідатиме розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ ( поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин виділ (поділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку в натурі відповідно до часток співвласників.

Статтею 88 ЗК України встановлено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах на утримання і зберігання спільної земельної ділянки.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції взяв до уваги висновки експерта від 26 квітня 2019 року №17-3831.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Апеляційний суд вказував, що у висновку експерта від 26 квітня 2019 року № 17-3831, вказано, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 самочинно побудовані будівлі: літня кухня літ. «Д» (переобладнано з гаражу), сарай літ. «І», санвузол літ. «К», навіс літ. «Л», навіс літ. «М», навіс літ. «а3».

Об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти не є об`єктами права власності (частина друга статті 376 ЦК України), а тому не можуть бути предметом поділу (виділу) згідно із нормами статей 364 367 ЦК України.

18 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України затвердив зміни до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що надають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, від 07 червня 2017 року № 406. Зокрема, до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, віднесено роботи з переобладнання та перепланування, зокрема, жилого будинку і жилого приміщення, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.

Отже, отримання відповідних документів на переобладнання та перепланування будинку необхідне лише у випадку втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, в іншому випадку дозвільна документація не є необхідною.

Пунктом 6 зазначеної постанови визначено перелік об`єктів (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків), для будівництва яких не потрібно отримувати дозвільні документи та які не потрібно вводити в експлуатацію:

- зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів;

- свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків.

Таким чином висновок суду апеляційної інстанції про те, що літня кухня літ. «Д», санвузол літ. «К», навіс літ. «Л», навіс літ. «М», навіс літ. «а3» не є самочинним будівництвом правильний.

Також, експертом було зауважено, що в наданих матеріалах інвентаризаційної справи № 2850 внесені зміни щодо самочинно побудованих будівель (аркуш № 118 із зворотної сторони матеріалів інвентаризаційної справи № 2850), згідно яких на час дослідження сарай літ. «І» є самочинно побудованим.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що самочинно побудований сарай літ. «І» до розрахунку не включається.

Правильно встановивши характер спірних правовідносин, повно та всебічно дослідивши обставини справи на підставі оцінки кожного здобутого доказу окремо і всіх доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, взявши до уваги технічну можливість виділу співвласникам їхніх часток у спільній частковій власності без врахування самочинного будівництва, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 127/6698/16-ц (провадження № 61-18773св18).

Виходячи із вищенаведеного колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд здійснив виділ часток в які включив самочинно збудовані господарські приміщення.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про можливість виділення в натурі, як окремого об`єкту нерухомості, кожній із сторін спору відповідних частин будинку (фактично здійснити поділ житлового будинку між його співвласниками) згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 26 квітня 2019 року № 17-3831, та визначити порядок користування земельної ділянки відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 26 квітня 2019 року № 17-3831.

Апеляційний суд правильно вказував, що застосування цього варіанта є обґрунтованим, так як останній надає можливість виділити кожному з співвласників частину домоволодіння, яка відповідає частці співвласника у домоволодінні без виплати грошової компенсації. Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції представники сторін чітко вказали, які саме приміщення та споруди належать сторонам, та якими вони тривалий час фактично користуються.

Вищенаведеним спростовуються аналогічні за змістом доводи касаційної скарги ОСОБА_1 .

Аргументи касаційної скарги стосовно того, що експертний висновок від 26 квітня 2019 року не містить посилань на можливість влаштування у кожній частині будинку окремої опалювальної системи, окремого проведення водопостачання та газопостачання колегія суддів відхиляє з огляду на те, що судовий експерт в означеному висновку вказував на необхідність ОСОБА_2 організувати підключення до центральних електромереж, влаштувати пічне опалення чи опалення від місцевого котла. Разом із тим у висновку зазначено про наявність таких систем у частині будинку, належній заявнику. Крім того матеріали справи містять копію робочого поекту електроосвітлення та силового устаткування, виготовленого на замовлення ОСОБА_2 та затвердженого тимчасово виконуючим обов`язки начальника Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Рябоконем П. М. яким передбачено крім електропостачання належної йому частки будинку також улаштування електрокотла.

Щодо аргументів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 750/4445/17 (провадження № 61-39527св18), від 25 березня 2020 року у справі № 715/1347/14 (провадження № 61-34987св18), від 26 вересня 2019 року у справі № 722/476/18 (провадження № 61-10440св19) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 344/8200/14-ц (провадження № 14-302цс19) колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

У постановах Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 750/4445/17 (провадження № 61-39527св18), від 25 березня 2020 року у справі № 715/1347/14 (провадження № 61-34987св18) викладені правові висновки щодо визначення статусу об`єкту нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, визнання такого об`єкта в цілому новоствореним та таким, що не може бути об`єктом цивільного права (вилученого з цивільного обороту) і, як наслідок, не може бути предметом цивільно-правового договору.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, можливий лише за умови, якщо співвласники оформили право власності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 344/8200/14-ц (провадження № 14-302цс19)).

У постанові Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 750/4445/17 (провадження № 61-39527св18) викладено правову позицію в якій сказано, що норма частини першої статті 376 ЦК України підлягає застосуванню й до випадків самочинної реконструкції об`єкта нерухомості, у результаті якої об`єкт набуває нових якісних характеристик (зміна кількості приміщень, створення нових, втручання в несучі конструкції). За змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Власник може самостійно здійснювати такі переобладнання об`єкта нерухомого майна, які не підпадають під ознаки реконструкції або перебудови, не суперечать закону, не порушують прав та охоронюваних інтересів інших осіб.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції здійснив виділ в натурі часток, які належать сторонам у спорі без врахування самочинно збудованих об`єктів, колегія суддів відхиляє вказані доводи касаційної скарги.

У постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 722/476/18 (провадження № 61-10440св19) позивач просив про визнання договору купівлі-продажу державного майна та рішення виконавчого комітету недійсними, визнання права власності на нежитлові приміщення та витребування майна із чужого незаконного володіння.

В постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 640/2034/15-ц, зазначено, що за положеннями статті 128 ЦК Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві. Отже, вирішуючи спори, що випливають з правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України та тривають до цього часу, суди, вирішуючи питання про набуття права власності на майно, відповідно до положень статті 5 цього Кодексу повинні виходити з положень законодавства, яке діяло на час виникнення правовідносин, повинні встановити час та підстави виникнення права власності, з`ясувати чи відноситься майно до нерухомих речей та чи підлягає воно реєстрації відповідно до законодавства, яке діяло на той час та на момент виникнення спору.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Висновки у справах, на які міститься посилання у касаційній скарзі, і у справі, яка переглядається, не є суперечливими. Встановлені судами фактичні обставини є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Слід звернути увагу, що у кожній справі з подібним предметом спору суд виходить із конкретних обставин справи, з урахуванням принципу пропорційності у цивільному судочинстві та дотриманням розумного балансу інтересів сторін.

Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими апеляційним судом фактами і обставинами, а також змістом правильно застосованих до спірних правовідносин норм матеріального закону.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «РуїзТоріха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення місцевого суду без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційного суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 402 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров