Постанова

Іменем України

28 липня 2022 року

м. Київ

справа № 495/9109/17

провадження № 61-10552св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Мале колективне підприємство «Мрія-2»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Білгород-Дністровська міська рада Одеської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 грудня 2019 року у складі судді Шевчук Ю. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 19 травня 2021 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С. Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У листопаді 2017 року Мале колективне підприємство «Мрія-2» (далі - МКП «Мрія-2») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Білгород-Дністровська міська рада Одеської області, про визнання договорів недійсними та витребування майна.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2018 року позов МКП «Мрія-2» задоволено. Поновлено

МКП «Мрія-2» строк звернення до суду за захистом порушених прав. Визнано недійсним договір позики, укладений між ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та МКП «Мрія-2», в особі директора ОСОБА_4 , посвідчений 07 серпня 2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., за реєстровим номером 3038.

Визнано недійсним договір іпотеки від 07 серпня 2013 року магазину змішаної торгівлі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з магазину змішаної торгівлі літ. «Б», загальною площею 1 168,2 кв. м, укладений між ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та МКП «Мрія-2», в особі директора ОСОБА_4 .

Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 07 серпня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., за реєстровим номером 3041, укладений між ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та

МКП «Мрія-2», в особі директора ОСОБА_4 .

Визнано недійсним договір про внесення змін від 20 вересня 2013 року № 1 до договору позики від 07 серпня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., за реєстровим номером 3852. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 05 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., за реєстровим номером № 5754.

Витребувано з володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь МКП «Мрія-2», магазин змішаної торгівлі, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 168,2 кв. м.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , до якої приєдналася ОСОБА_1 , задоволено частково, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову МКП «Мрія-2» відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 03 липня 2019 року касаційну скаргу МКП «Мрія-2» задоволено частково. Постанову Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2018 року скасовано. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2018 року в частині вирішення позовних вимог МКП «Мрія-2» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05 грудня 2014 року скасовано, в цій частині ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову МКП «Мрія-2» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05 грудня 2014 року відмовлено. В іншій частині рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2018 року залишено в силі.

У липні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2018 року у справі за позовом МПП «Мрія 2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Білгород-Дністровська міська рада Одеської області, про визнання договорів недійсними та витребування майна.

На обґрунтування заяви посилався на таке. 31 липня 2019 року він отримав рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2008 року у справі № 2-6686/08, яким позов ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до МКП «Мрія-2», Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради задоволено в повному обсязі. Зокрема, визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 10 вересня 2008 року між МКП «Мрія-2» та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , згідно з яким МКП «Мрія-2» продало, а ОСОБА_5 і ОСОБА_4 купили магазин змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, розташований на АДРЕСА_1 , загальною площею 1 168,2 кв. м та торговою площею 718 кв. м на земельній ділянці площею 0,045 га (державний акт на право постійного користування землею від 17 квітня 1995 року серії ОД № 27-005, акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5) дійсним. Визнано за ОСОБА_5 і ОСОБА_4 право власності на магазин змішаної торгівлі літ. «Б» з самовільно реконструйованими підвальними приміщеннями, розташований на АДРЕСА_1 , загальною площею 1 168,2 кв. м та торговою площею 718 кв. м на земельній ділянці площею 0,045 га (державний акт на право постійного користування землею від 17 квітня 1995 року серії ОД №27-005, акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5) в рівних частках.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2008 року у справі № 2-6686/08 набрало законної сили 03 листопада 2008 року.

Зазначеним рішення встановлено, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 після укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна повністю прийняли у своє володіння та розпорядження магазин змішаної торгівлі літ. «Б», розташований на АДРЕСА_1 , загальною площею 1 168,2 кв. м.

31 липня 2019 року він отримав копію рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 червня 2010 року у справі

№ 2-3862/10, яким позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво задоволено. Визнано в рівних частинах за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 право власності на самочинно збудовані будівлі, які розташовані на території магазину змішаної торгівлі літ. «Б», загальною площею 1 168,2 кв. м та торговою площею 718 кв. м на АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,045 га. Зазначене рішення набрало законної сили 15 червня 2010 року.

Вважав, що МКП «Мрія-2» на час розгляду справи № 495/9109/17 не могло бути власником магазину змішаної торгівлі літ. «Б», загальною площею 1 168,2 кв. м на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради 10 серпня 2010 року на підставі рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, замість договору купівлі-продажу від 18 червня 1999 року та акта передачі майна державного підприємства від 21 червня 1999 року, оскільки МКП «Мрія-2» продало магазин змішаної торгівлі літ. «Б», загальною площею 1 168,2 кв. м ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 10 вересня 2008 року. ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в рівних частинах були власниками магазину змішаної торгівлі літ. «Б», загальною площею 1 168,2 кв. м на підставі договору купівлі-продажу та технічного паспорта станом на 15 червня 2010 року.

Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради був відповідачем у справах № 2-6686/08 та № 2-3862/10, в обох справах представник Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Таким чином, Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради не міг видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно 10 серпня 2010 року (тобто менше ніж за два місяці після набрання законної сили рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 2-3862/10) на підставі рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, замість договору купівлі-продажу від 18 червня 1999 року та акта передачі майна державного підприємства від 21 червня 1999 року, дата 05 серпня 2010 року, номер 775, оскільки Виконавчому комітету Білгород-Дністровської міської ради було достовірно відомо, що власниками магазину змішаної торгівлі літ. «Б», загальною площею 1 168,2 кв. м, на АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,045 га є ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в рівних частинах.

Вважав, що наведені обставини є нововиявленими, які дають підстави для перегляду Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2018 року в цій справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 19 травня 2021 року, у задоволенні заяви МКП «Мрія-2» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2018 року відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що заявник не надав доказів, які б підтверджували наявність нововиявлених обставин, його доводи не є доказом наявності нововиявлених, а намаганням здійснити переоцінку доказів, яку надано під час розгляду справи по суті.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У червні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 травня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги посилався на те, щообставини належності спірного майна на праві власності ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2008 року у справі № 2-6686/08, яке набрало законної сили, та рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 червня 2010 року у справі № 2-3862/10, а не МКП «Мрія-2», містять наявність всіх складових для надання їм статусу нововиявлених.

Судові рішення оскаржуються з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: статей 2 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, чи є нововиявленою обставиною встановлення факту, що на момент розгляду справи майно, яке витребувано, належало не позивачу, а іншій особі на підставі рішення суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

Підставами відкриття касаційного провадження у цій справі є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України).

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, передбачених статтями 424 426 ЦПК України.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом під час розгляду справи.

Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, тобто ті, що взагалі не були предметом розгляду у цивільній справі.

Суди встановили, що на час розгляду цієї справи по суті, вирішення вимоги позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння право власності на магазин змішаної торгівлі літ. «Б» загальною площею 1 171,7 кв. м, який був предметом спору у цій справі, належав МКП «Мрія-2» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради 10 серпня 2010 року на підставі рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, замість договору купівлі-продажу від 18 червня 1999 року та акта передачі майна державного підприємства від 21 червня 1999 року, дата 05 серпня 2010 року, № 775, право власності на який зареєстровано Комунальним підприємством «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Білгород-Дністровське БТІ») 12 серпня 2010 року, реєстраційний номер зазначеного майна 31187424.

Відповідно до частин четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_3 зазначив, що 31 липня 2019 року він отримав копію рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2008 року у справі № 2-6686/08, яким право власності на спірний об`єкт магазину визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , та рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 червня 2010 року у справі № 2-3862/10, яким позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво задоволено.

ОСОБА_3 вважав, що зазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, оскільки на їх підставі можна переоцінити докази і скасувати неправильне, на його думку, рішення. Отже, ці обставини є нововиявленими.

Відмовивши в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що підстав, передбачених частиною другою статті 423 ЦПК України, для перегляду рішення немає, оскільки право власності на магазин змішаної торгівлі літ. «Б» загальною площею 1 171,7 кв. м належить МКП «Мрія-2» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради 10 серпня 2010 року на підставі відповідного рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, а рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 червня 2010 року у справі № 2-3862/10 скасовано та позов залишено без розгляду.

Отже, суди попередніх інстанцій виходили з того, що обставини, на які посилається ОСОБА_3 у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у розумінні статті 423 ЦПК України не є нововиявленими.

Верховний Суд погоджується з таким висновком.

Верховний Суд зауважує, що суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, та не ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом під час розгляду справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа «Пономарьов проти України», рішення від 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, і що цей доказ є вирішальним.

Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (справа «Праведна проти Росії», рішення від 18 листопада 2004 року).

Під час розгляду справи по суті суди з`ясували та дослідили обставини та час набуття спірного майна, належність його позивачу, що було предметом спору.

Обставини набуття такого майна та судові рішення, на які посилався заявник, обґрунтовуючи наявність нововиявлених обставин, існували на час вирішення спору судами по суті.

Отже, суди попередніх інстанцій зробили вмотивований та правильний висновок, що обставини, вказані ОСОБА_3 у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не є такими, відповідно до статті 423 ЦПК України.

Заявник фактично оскаржує законність та обґрунтованість рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2018 року, яке переглянуто судом касаційної інстанції та набрало законної сили.

Процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції, цивільному процесуальному закону та має бути збалансована з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, чи є нововиявленою обставиною встановлення факту, що на момент розгляду справи майно, яке витребувано, належало не позивачу, а іншій особі на підставі рішення суду, Верховний Суд відхиляє як безпідставні. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Наявність відповідних обставини у кожній конкретній справі має довести саме заявник. Судова практика щодо застосування норм процесуального права з питань перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є сталою.

Заявник, не погоджуючись із судовими рішеннями, які набрали законної сили і якими по суті вирішено спір між сторонами, фактично з надуманих намагається переглянути остаточні судові рішення.

Інші доводи касаційної скарги були предметом дослідження судом апеляційної інстанції під час розгляду заяви про перегляд рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2018 року за нововиявленими обставинами.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а зводяться до власного тлумачення норм права та незгоди із судовим рішенням.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

Г. І. Усик