ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
справа №500/1007/23
адміністративне провадження № К/990/38843/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Соколова В.М., Білак М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року (судді: Заверуха О.Б., Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У 2018 році ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просила:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо надання відмови у здійсненні виплати грошового забезпечення позивачці, як особі, яка перебувала на утриманні солдата ОСОБА_2 , який зник безвісти, протиправними;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити виплати грошового забезпечення позивачці, як особі, яка перебувала на утриманні солдата ОСОБА_2 , який зник безвісти, починаючи з 22 червня 2022 року, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, 26 червня 2023 року позивачка подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року апеляційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі № 500/1007/23 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (апеляційна скарга не підписана у встановленому законом порядку).
31 серпня 2023 року позивачка повторно подала апеляційну скаргу. Разом з апеляційною скаргою позивачка заявила клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтувала тим, що при поданні апеляційної скарги 26 червня 2023 року помилково її не підписала. Позивачка зазначила, що отримавши 15 серпня 2023 року ухвалу суду про повернення апеляційної скарги та ознайомившись віддалено з матеріалами справи позивачка невідкладно вжила заходів для повторного звернення з апеляційною скаргою. Також позивачка зауважила, що у зв`язку із зникненням безвісти її брата ОСОБА_2 , та перебуванням на її утримання малолітнього сина, якого позивачка виховує самостійно, вона перебуває у хронічному стресовому стані, на підтвердження чого надала результати медичного огляду від 24 серпня 2023 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні ОСОБА_1 від 31 серпня 2023 року; апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано позивачці протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачці про повернення апеляційної скарги стало відомо 02 серпня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа Восьмого апеляційного адміністративного суду. Водночас повторно позивачка звернулась до Восьмого апеляційного адміністративного суду лише 31 серпня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що в заявленому клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження позивачка не навела поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження в період з 02 серпня 2023 року по 31 серпня 2023 року.
На виконання вимог ухвали суду від 29 вересня 2023 року позивачка подала заяву щодо усунення недоліків, у якій зазначила, що вперше подала апеляційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у встановлений законом строк. Ознайомившись з примірником ухвали суду про повернення апеляційної скарги, отриманого засобами поштового зв`язку, позивачка виявила, що помилково її не підписала. Внаслідок цього, позивачка повторно 30 серпня 2023 року звернулася з апеляційною скаргою. Наведені обставини позивачка уважала об`єктивними та поважними для поновлення строку апеляційного оскарження та прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 від 11 жовтня 2023 року; відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалу про повернення апеляційної скарги було доставлено до електронного кабінету позивачки 02 серпня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа Восьмого апеляційного адміністративного суду. Вдруге апеляційну скаргу подано 31 серпня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Суд апеляційної уважав, що вказані позивачкою підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки остання не вживала достатніх заходів та не здійснювала активну поведінку для своєчасного оскарження судового рішення. Посилання позивачки на проходження медичного огляду 24 серпня 2023 року цей суд визнав необґрунтованими, зазначивши, що такі не підтверджують неможливості подання апеляційної скарги у період з 02 серпня 2023 року по 31 серпня 2023 року.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, покликаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до цього ж суду.
На обґрунтування касаційної скарги скаржниця зазначає, що звернулася вперше з апеляційною скаргою у встановлений строк, а повторно подала апеляційну скаргу після її повернення у серпні 2023 року в максимально нетривалий термін, теж у серпні 2023 року. Упродовж цього місяця позивачка намагалася вчинити усі залежні від неї процесуальні дії для реалізації свого права на апеляційне оскарження.
За доводами скаржниці, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції проявив надмірний формалізм, чим позбавив її права на захист своїх прав.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року (Чиркін С.М., Берназюк Я.О., Шарапа В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 у справі №500/1007/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
22 грудня 2023 суддями Чиркіним С. М., Берназюком Я.О. та Шарапою В.М., заявлено самовідводи від участі у розгляді справи за цією касаційною скаргою, у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме, без врахування спеціалізації.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року (Чиркін С.М., Берназюк Я.О., Шарапа В.М.) задовольнити заяви суддів Чиркіна С. М., Берназюка Я.О. та Шарапи В.М. про самовідвід та відведено вказаних суддів від участі у справі №500/1007/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 грудня 2023 року визначено новий склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Загороднюк А.Г., суддів Соколова В.М., Білак М.В. для розгляду судової справи №500/1007/23.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 17 січня 2024 року призначено справу до розгляду.
Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Обставини справи свідчать, що вперше позивачка оскаржила в апеляційному порядку рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року в межах встановленого процесуальним законом строку, однак ухвалою апеляційного суду від 02 серпня 2023 року апеляційна скарга була повернута з підстав, що така не підписана позивачкою (пункт 1 частини першої статті 298 КАС України).
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги від 02 серпня 2023 року позивачка отримала 02 серпня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа Восьмого апеляційного адміністративного суду, яка міститься в матеріалах справи.
Повторно з апеляційною скаргою на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року позивачка звернулася 31 серпня 2023 року, тобто через 29 днів після повернення первинно поданої апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, позивачка послалася на те, що ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення вперше поданої апеляційної скарги 02 серпня 2023 року вона отримала 15 серпня 2023 року.
Проте судом апеляційної інстанції правильно такі твердження позивачки визнано необґрунтованими, оскільки, як зазначено вище, згідно з довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, копію ухвали про повернення апеляційної скарги від 02 серпня 2023 року було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 02 серпня 2023 року о 15:27 год.
При цьому в поданих до суду апеляційної інстанції клопотаннях про поновлення строку на апеляційне оскарження позивачка не навела належних обґрунтувань з відповідними доказами щодо підстави зволікання з моменту отримання копії ухвали від 02 серпня 2023 року, тобто з 02 серпня 2023 року по 31 серпня 2023 року, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.
Доводи позивачки про те, що з матеріалами цієї справи вона ознайомилася віддалено лише 15 серпня 2023 року, не можуть слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки позивачкою не конкретизовано відсутність яких саме матеріалів перешкоджала її зверненню з апеляційною скаргою у найкоротший строк після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги. У той же час, матеріалами справи підтверджується, що примірник апеляційної скарги, поданий позивачкою до суду апеляційної інстанції 31 серпня 2023 року, є фактично ідентичним тому, що був поданий позивачкою при зверненні до суду апеляційної інстанції вперше. До того ж, зволікання протягом більш як двох тижнів з поданням апеляційної скарги після ознайомлення з матеріалами справи позивачка ніяк не пояснила.
Аргументи позивачки про перебування у постійному стресовому стані та проходження у зв`язку з цим медичного огляду 24 серпня 2023 року також не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки записи проведеного медичного огляду ОСОБА_1 24 серпня 2023 року не свідчать про її непрацездатність в період з 02 серпня 2023 року по 31 серпня 2023 року або неможливість подання апеляційної скарги у вказаний період.
Наявність чи відсутність зволікання при повторному зверненні з апеляційною скаргою оцінюється судом з урахуванням законодавчо встановлених строків такого оскарження та підстав, що слугували для повернення апеляційної скарги.
Враховуючи те, що звертаючись з апеляційною скаргою позивачка не навела жодних доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, що не залежать від її волевиявлення та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення з апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин Верховний Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №500/1007/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк
судді В.М. Соколов
М.В. Білак