ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

25 лютого 2020 року

справа №500/1451/19

адміністративне провадження №К/9901/482/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.,

суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області

на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 (судді - Осташ А. В.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 (судді - Бруновська Н. В., Матковська З. М., Шавель Р. М.)

у справі № 500/1451/19

за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелвіс»

про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

24.06.2019 Головне управління ДФС у Тернопільській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелвіс» (далі - Товариство, платник податків, відповідач у справі) про стягнення податкового боргу в розмірі 1785265,13 гривень з податку на прибуток.

01.07.2019 Тернопільський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою позов залишив без руху у відповідності до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач не подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення з позовом до суду.

17.07.2019 Тернопільський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою позовну заяву повернув позивачу на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач відзив на касаційну скаргу податкового органу не подав, що не перешкоджає перегляду судових рішень в касаційному порядку.

10.02.2020 Верховний Суд прийняв ухвалу, якою відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 500/1451/19 витребував з суду першої інстанції.

17.02.2020 справа № 500/1451/19 надійшла на адресу Верховного Суду.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

26.06.2019 Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулося в суд з позовом про стягнення з Товариства податкового боргу в розмірі - 1785265,13 гривень по податку на прибуток (985265,13 грн - основне зобов`язання, 800000 грн - штрафні (фінансові) санкції), який виник у зв`язку із несплатою узгоджених зобов`язань, нарахованих податковим повідомленням-рішенням від 21.05.2008 №00008622300/0, яким нараховано грошове зобов`язання з податку на прибуток, за основним зобов`язанням - 1 000 000,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 800000,00 гривень (з врахуванням часткової сплати в сумі 14701,00 гривень та переплати в сумі 33,87 гривень).

Податкове повідомлення-рішення від 21.05.2008 №00008622300/0 оскаржувалось Товариством в судовому порядку.

08.06.2016 Вищий адміністративний суд України постановив ухвалу в справі К/800/34864/15, залишив в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.06.2013, якою відмовлено в задоволенні позову Товариства про скасування податкового повідомлення-рішення №0000862300/0 від 21.05.2008 (набрала законної сили 08.06.2016).

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Вирішуючи питання, що пов`язане із обчисленням строку звернення до адміністративного суду із вимогами, які є предметом розгляду цієї справи, Суд виходить з такого.

Податковий кодекс України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України).

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України).

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175. пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного в п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Як правильно встановили суди попередніх інстанцій податкове зобов`язання є узгодженим з дня набрання рішенням законної сили 08.06.2016, статус податкового боргу це зобов`язання набуло через 10 днів, наступних за днем такого узгодження, тобто 19.06.2016.

Оскільки Податковий кодекс України пов`язує відлік строку (1095 календарних днів), протягом якого може бути стягнутий податковий борг, з днем виникнення податкового боргу, тобто 19.06.2016, то останнім днем звернення до суду було 18.06.2019.

Суд вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій про те, що дата отримання повного тексту судового рішення від 08.06.2016 - 24.06.2016 не є обставиною яка в розумінні положень Податкового кодексу України впливає на узгодженість податкового зобов`язання та відповідно на відлік строку звернення з позовом до суду.

Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в апеляційній скарзі та відхилені судом апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення є обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі № 500/1451/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Судді Р. Ф. Ханова

С. С. Пасічник

В. П. Юрченко