№ 500/2106/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 500/2106/23

провадження № К/990/42791/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, ухваленого у складі головуючого судді Мірінович У. А., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого судді - Гуляка В. В., суддів: Коваля Р. Й., Шевчук С. М.

І. Суть спору

1. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

1.1. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) у розмірі 70000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01 вересня 2022 року по 05 жовтня 2022 року;

1.2. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі 70000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01 вересня 2022 року по 05 жовтня 2022 року.

2. На обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що він у період з 26 липня 2022 року по 05 жовтня 2022 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Таким чином, на переконання позивача, він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до Постанови № 168 у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, оскільки фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів), перебуваючи у службовому відрядженні.

Однак, позивачу не нараховано та не виплачено додаткову винагороду у період вересень - жовтень 2022 року збільшену до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні ним здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Позивач стверджує, що Військова частина НОМЕР_1 листом від 08 квітня 2023 року надав лише документи на підтвердження безпосередньої його участі за період з липня по вересень 2022 року (а не за запитуваний період), та повідомив, що службове розслідування з приводу отримання позивачем бойової травми (21.09.2022) не проводилося.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 неправомірною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Згідно з наказом Військової частини НОМЕР_1 від 02 березня 2022 року № 55 (по стройовій частини) ОСОБА_1 призвано по мобілізації відповідно Указу Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахований з 02 березня 2022 року до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду інструктора навчального взводу навчальної роти навчального батальйону.

4. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частини) від 16 липня 2022 року № 191 з метою виконання бойових завдань та створення резервів Головнокомандувача Збройних Сил України на виконання директиви Головнокомандувача та телеграми Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України та наказу командира військової частини, позивача відряджено до міста Фастів Київської області з 16 липня 2022 року до окремого розпорядження.

5. Довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 12 серпня 2022 року № 312 від підтверджено, що солдат ОСОБА_1 , який проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) з 26 липня 2022 року по 31 липня 2022 року, на підставі бойових розпоряджень командира.

6. Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 31 серпня 2022 року № 637 солдат ОСОБА_1 , який проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) у серпні в період: з 01 серпня 2022 по 23 серпня 2022 року, на підставі бойових розпоряджень командира.

7. Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 06 вересня 2022 року № ОСУВ ХОТРИЦЯ 18/825 солдат ОСОБА_1 , який проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) з 24 серпня 2022 по 31 серпня 2022 року, на підставі бойових розпоряджень командира.

8. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 02 вересня 2022 року № 431-АД "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану", відповідно до Постанови № 168 та на підставі рішення Міністра оборони України від 07 березня 2022 року № 248/1217, телеграми Міністерства оборони України 248/1298 від 25 березня 2022 року, та довідки начальника штабу-заступника командира Військової частини НОМЕР_2 , вирішено виплатити молодшому сержанту ОСОБА_1 додаткову винагороду військовослужбовця на період дії воєнного стану з 26 липня 2022 року по 31 липня 2022 року в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби.

9. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 28 вересня 2022 року № 512-АД "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану", відповідно до Постанови № 168 та на підставі рішення Міністра оборони України від 07 березня 2022 року №248/1217, телеграми Міністерства оборони України 248/1298 від 25 березня 2022 року, та довідки начальника штабу-заступника командира Військової частини НОМЕР_2 , вирішено виплатити молодшому сержанту ОСОБА_1 додаткову винагороду військовослужбовця на період дії воєнного стану з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби.

10. Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частини) від 05 жовтня 2022 року № 274 військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 , які залучалися до складу зведених підрозділів (зведена механізовано рота), з метою виконання бойових завдань та створення резервів Головнокомандувача Збройних Сил України на виконання директиви Головнокомандувача ЗСУ та телеграми Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 , зокрема і позивач, з 05 жовтня 2022 року повернулися до військової частини.

11. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частини) від 21 листопада 2022 року № 321 молодший сержант ОСОБА_1 , інструктор навчального взводу навчальної роти навчального батальйону, якого звільнено наказом командира 355 Навчального механізованого полку (по особовому складу) від 18 листопада 2022 року № 98-РС у запас за підпунктом "г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", вважається таким, що 21 листопада 2022 року справи та посаду здав і вибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для зарахування на військовий облік (а.с. 17-зв.).

12. Адвокатом позивача скеровано до відповідача адвокатський запит від 10 січня 2023 року про надання інформації та документів, які підтверджують факт та період виконання ОСОБА_1 бойових завдань чи забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також надати інформацію та документи про основні обов`язки військової служби, виконання яких покладено на ОСОБА_1 за його посадою як військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України у вересні 2022 року; надати інформацію та документи (накази про невиплату, акти та висновки службового розслідування тощо) про підстави і причини ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць згідно з Постановою № 168 за вересень 2022 року; надати інформацію та документи про фактичні нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно з Постановою № 168 за весь час служби у Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України; надати інформацію та документи про обставини поранення (довідки, накази, акти службового розслідування), отриманого ОСОБА_1 23 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання.

13. Військова частина НОМЕР_1 листом від 08 квітня 2023 року № 1257/2 на згаданий адвокатський запит направила документи, а саме: витяги з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про відрядження до ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та прибуття на 1 арк.; витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про зарахування та виключення зі списків особового складу частини на 2-х арк.; довідку про безпосередню участь на 1 арк.; копії витягів з наказів командувача ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " про зарахування та вибуття з сил та засобів ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " на 4 -х арк.; копії довідок начальника штабу-заступника командира Військової частини НОМЕР_3 про безпосередню участь у бойових діях на 7-х арк.; копію функціональних обов`язків на 3-х арк.; довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168 на 1 арк. Також повідомлено, що позивачем під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 довідки про отримання поранення не надавалися, службове розслідування не проводилося.

14. Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 07 квітня 2023 року про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача та додаткової винагороди згідно з Постановою № 168, у вересні 2022 року та у жовтні 2022 року молодшому сержанту ОСОБА_1 визначено розмір додаткової винагороди згідно з Постановою № 168 у сумі по 30000 грн.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

15. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року, в позові відмовлено.

16. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Постанови № 168 та Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29, право на виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн має військовослужбовець, чия безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, підтверджується документально. Такими документами є бойовий наказ, журнал бойових дій, рапорт командира. У цьому випадку виплата додаткової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн здійснюється на підставі наказу командира військової частини.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що ключовою умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн є наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, а також виконання відповідного бойового наказу (розпорядження). Відсутність документального підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях або заходах або відмова військовослужбовця від виконання бойових наказів (розпоряджень), за висновком суду першої та апеляційної інстанції, є підставою для невиплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, згідно з положеннями окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29.

При визначенні правомірності або протиправної бездіяльності відповідача щодо виплати позивачу додаткової винагороди за спірний період, суд першої інстанції зазначив про відсутність документального підтвердження участі позивача у бойових діях за період з 01 вересня 2022 року по 05 жовтня 2022 року та, як наслідок, відсутність підстав для нарахування збільшеної додаткової винагороди згідно з Постановою № 168 за спірний період.

При цьому, щодо покликань позивача на документ «первинна медична картка», де зазначено про отримання бойової травми - 21 вересня 2022 року, то суд першої інстанції зазначив, що при дослідженні змісту вказаного документу встановлено, що він датований серпнем 2022 року, в той час як обставини про які стверджує позивач (бойова травма) мали місце у вересні 2022 року, тобто, дата видачі довідки передує даті отримання бойової травми.

Разом з тим суд першої інстанції зазначив, що будь-яких доказів існування спірних правовідносин між позивачем і тими військовими формуваннями, до складу яких він залучався в період його відрядження з 16 липня 2022 року по 05 жовтня 2022 року, зокрема але не виключно, в частині щодо визнання їх дій, бездіяльності щодо ненаправлення, нескладення (тощо) документів, необхідних для підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях та/або залучення до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не лише у періоди з 26 липня 2022 року по 31 липня 2022 року, з 01 серпня 2022 року по 23 серпня 2022 року та з 24 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, але й в період з 01 вересня 2022 року по 05 жовтня 2022 року, суду не представлено, а судом не здобуто.

17. Зазначена позиція підтримана Восьмим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

18. Представник позивача - адвокат Мандрик В. В. подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

19. Так, автор скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень пункту 2-1 Постанови № 168; пункту 17 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260); абзаців 3, 4, 5 пункту 3 та пункту 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (далі - Окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29), в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Збройних Сил України та командуванням військових частин у зв`язку з використанням зазначеного Окремого доручення для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168, а саме: визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди, необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати додаткової винагороди, порядку підготовки та надання необхідних для нарахування та виплати додаткової винагороди документів, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, в тому числі перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).

20. Верховний Суд ухвалою від 04 січня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою представника позивача - адвоката ОСОБА_2 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

21. Водночас представник Військової частини НОМЕР_1 у своєму відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

22. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

25. Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

26. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

27. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, пунктом 1 якої, у редакції станом на 07 березня 2022 року, визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

28. Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793, від 08 жовтня 2022 року № 1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.

29. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24 лютого 2022 року, та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

30. Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).

31. Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

32. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім Окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29.

33. За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 (яке діяло до 01 червня 2022 року) під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

34. Згідно з пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

35. За пунктом 3 Окремого доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

36. Згідно з пунктом 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.

37. Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

38. У пункті 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;

бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

39. У пункті 3 цього Окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

40. Пунктом 5 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 Міністр оборони України установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення).

41. У підпункті 9.7 пункту 9 згаданого окремого доручення передбачив, що військовослужбовці, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника) до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн., не включаються.

VI. Позиція Верховного Суду

42. Отже, з метою забезпечення додаткової фінансової підтримки осіб, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації, у тому числі військовослужбовців, підвищення їх мотивації та рівня соціального забезпечення, 28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168.

Очевидно, що первинна редакція Постанови № 168, з огляду на її швидкочасне прийняття, п`ятий день повномасштабної агресії, тобто період особливо гострої напруженості, характеризувалася недостатньою чіткістю та визначеністю її формулювань, що ускладнювало реалізацію її положень.

43. Як зауважив Верховний Суд у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 520/690/23, «текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав».

44. У постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 Верховний Суд констатував, що реалізація приписів Постанови № 168 «вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах».

45. Нечіткість первинної редакції цієї постанови зумовила неодноразове внесення змін до неї, зокрема у період з 07 березня по 01 липня 2022 року, які дещо розширили перелік суб`єктів права на отримання додаткової грошової винагороди. Водночас порядок й умови виплати додаткової винагороди залишалися невизначеними.

46. Розуміючи нагальну потребу у врегулюванні виплати спірної додаткової винагороди, та усвідомлюючи те, що конкретизація умов, визначених положенням пункту 1 Постанови № 168 поставлена в залежність від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07 липня 2022 року № 793, якою доповнив Постанову № 168 новим пунктом (2-1) та делегував визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди керівникам відповідних міністерств та державних органів.

47. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану Міністр оборони України видав наказ від 01 квітня 2022 року № 98, яким доповнив раніше затверджений його наказом від 07 червня 2018 року № 260 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, новим пунктом 17, та установив, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

48. На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 та з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану Міністр оборони України видав окремі рішення у формі директив від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, та Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29, якими надав тлумачення терміну «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», встановив порядок визначення районів ведення бойових дій; визначив вимоги щодо документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях та заходах, а також обов`язки керівників органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирів військових частин щодо організації належного документування участі у бойових діях та заходах та інше.

49. Отже, Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 Постанови № 168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.

50. З уваги на це можна констатувати, що окремі рішення Міністром оборони України прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100000,00 грн), мають належне юридичне підґрунтя.

51. Таким чином, доводи автора касаційної скарги щодо безпідставності застосування Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 через те, що воно не було зареєстроване, не пройшло правову експертизу та не набрало чинності у встановленому законодавством порядку, не приймаються до уваги, адже прийняття Міністром оборони України такого рішення узгоджується з його повноваженнями, визначеними пунктом 17 Порядку № 260, отож це рішення підлягало врахуванню при вирішенні питання про виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

52. Так, спірним питанням у цій справі є наявність правових підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди на підставі Постанови № 168 за період з 01 вересня 2022 року по 05 жовтня 2022 року в розмірі до 70000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

53. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до довідки від 07 квітня 2023 року про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача та додаткової винагороди згідно з Постановою № 168, у вересні 2022 року та у жовтні 2022 року молодшому сержанту ОСОБА_1 визначено розмір додаткової винагороди згідно з Постановою № 168 у сумі по 30000 грн.

54. Наведене свідчить, що Військовою частиною НОМЕР_1 підтверджується факт перебування (несення військової служби) військовослужбовцем на території, де ведуться бойові дії.

55. Водночас судами першої та апеляційної інстанцій вказано на відсутність документів, які свідчили б про безпосередню його участь у бойових діях та/або залучення до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у спірний період.

56. Варто зауважити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 400 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» затверджено зміни до Постанови № 168, якими розширено коло осіб, яким виплачується додаткова винагорода у розмірі до 100000,00 грн, шляхом доповнення пункту 1 Постанови №168 абзацами такого змісту:

«Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла)».

57. Отже, окремою підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є, зокрема, підтвердження поранення осіб (контузія, травма, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

58. Відповідач не заперечує, що окремою підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) визначена Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, виданої командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.

59. Так, в матеріалах справи міститься документ «первинна медична картка», де зазначено про отримання позивачем бойової травми о 14:00 21 вересня 2022 року.

60. Своєю чергою вказаний доказ, який надано позивачем, суди попередніх інстанцій спростували, вказавши, що дата видачі довідки передує даті отримання бойової травми.

61. Натомість з вказаного документу висновується, що позивач отримав бойову травму о "14:00 21 вересня 2022 року", при цьому документ складено "15:27 23.08.2022".

62. Наведене свідчить про очевидну технічну описку, вказану в первинній медичній картці.

63. Також варто зазначити, що у листопаді 2022 року позивача звільнено у запас.

64. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, вказавши на відсутність документів для підтвердження фактів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів у спірний період, дійшли передчасного висновку, адже без відповіді так і залишилося питання, з якого власне й виник спір, що спонукав позивача звернутися з цим позовом до суду. Йдеться про те, які саме завдання і де (на якому напрямку) виконував позивач, перебуваючи на військовій службі упродовж спірного періоду та чим це підтверджується.

65. Тобто, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 , але не виконував бойових завдань чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 Постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100000,00 грн, то які завдання він у такому разі виконував протягом цього часу та/або де проходив службу у цей час.

66. Крім того, первинна медична картка, в якій вказано про травму та подальше звільнення зі служби дає підстави для висновку про нез`ясування усіх обставин цієї справи.

67. Суд цим не намагається сказати, що відповідач щось порушив чи що його рішення/дії стосовно невиплати позивачеві додаткової винагороди протягом спірного періоду мають ознаки протиправності. Суд звертає увагу на ці обставини, оскільки вони мають значення для правильного вирішення спору, тоді як суди попередніх інстанцій оминули їх належною увагою.

68. Висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Верховний Суд вважає безпідставними, оскільки такі документи (бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах) не можуть знаходитися у позивача, оскільки зазначені вище документи оформлюються начальником (командиром) підрозділу, де проходить службу військовослужбовець.

69. З огляду на наведене, у контексті обставин справи, з яких виник спір, а також зважаючи на аргументи представника позивача, суди попередніх інстанцій мали б з`ясувати, а які завдання/заходи у такому разі виконував/здійснював позивач, перебуваючи на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 , упродовж саме спірного періоду, стосовно якого відповідач висловив заперечення щодо наявності підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн, а також за яких обставин позивач отримав травму. Відтак, якщо будуть для цього підстави - зупинитися на питанні, а чи могло бути так, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у завданнях/заходах у документах, які потім слугують підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн.

70. Такий підхід до вирішення спору або підтвердив би доводи позивача в цій частині або спростував би їх. Щонайменше судовий розгляд через призму повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи не давав би підстав сумніватися у правильності дій/рішень відповідача, а також у дотриманні судами попередніх інстанцій завдань і принципів адміністративного судочинства.

71. Враховуючи приписи статті 242 КАС України, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

72. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

73. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

74. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

75. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

76. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.

ІV. Судові витрати

77. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича задовольнити частково.

2. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року скасувати, а справу № 500/2106/23 направити на новий судовий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська