№ 500/2355/22 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року

м. Київ

справа №500/2355/22

адміністративне провадження № К/990/28816/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго»

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року (головуючий суддя - Кузьмич С. М., судді: Матковська З.М., Улицький В.З.)

у справі № 500/2355/22

за позовом Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго»

до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області

про визнання протиправною та скасування письмової вимоги

I. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2022 року Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго» (далі - Комунальне підприємство, Підприємство, позивач) звернулась до суду із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати письмову вимогу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 15 квітня 2022 року № 131907-14/922-2022 про усунення виявлених порушень законодавства (далі - вимога, спірна вимога).

2. На обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство зазначило, що спірна вимога є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки суперечать чинному законодавству України, не відповідає фактичним обставинам та документам.

3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано письмову вимогу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області №131907-14/922-2022 від 15 квітня 2022 року про усунення виявлених порушень законодавства в частині вимог:

забезпечення відшкодування на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків) внаслідок зайво нарахованих та виплачених працівникам підприємства премій та, відповідно, сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 1 148 846,32 грн (премії в сумі 949 455 грн, єдиний соціальний внесок в сумі 199 391,32 грн), в тому числі відповідно до норм статті 22 Цивільного кодексу України; проведення перерахунку, відповідних взаємозвірок щодо зайво сплаченої суми єдиного соціального внеску та повернення коштів підприємству (зарахування в рахунок майбутніх платежів) (наказ Міністерства фінансів України від 23 липня 2021 року № 417);

забезпечення відшкодування на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків) внаслідок зайво нарахованих та виплачених працівникам підприємства відпускних та, відповідно, сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 68 836,17 грн (відпускні в сумі 56 840,79 грн, єдиний соціальний внесок в сумі 11 995,38 грн), в тому числі відповідно до норм статті 22 Цивільного кодексу України; проведення перерахунку, відповідних взаємозвірок щодо зайво сплаченої суми єдиного соціального внеску та повернення коштів Підприємству (зарахування в рахунок майбутніх платежів) (наказ Міністерства фінансів України від 23 липня 2021 року №417);

забезпечення відшкодування на користь Підприємства матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок неоплати вартості спожитих юридичною та фізичною особами комунальних послуг, на загальну суму 172 974,1 грн (громадська організація «Клуб спортивного танцю «ІНФОРМАЦІЯ_1» в сумі 20130,85 грн, ФОП ОСОБА_1 в сумі 152 843,25 грн), відповідно до норм статей 193 199 Господарського кодексу України, статей 22 610-625 Цивільного кодексу України;

стягнення з винних осіб нестачі металобрухту на загальну суму 13 664,80 грн в порядку та розмірах, встановлених статтями 130-136 КЗпП України.

У задоволенні позовних вимог про скасування вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області №131907-14/922-2022 від 15 квітня 2022 року про усунення виявлених порушень законодавства в частині вимоги забезпечити відшкодування, відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України, на користь Підприємства матеріальної шкоди (збитків) на суму 19 894,22 грн, заподіяної внаслідок невчинення відповідних правових дій для відшкодування боржниками завданих збитків від невиконання договірних зобов`язань; забезпечити відшкодування на користь Підприємства матеріальної шкоди (збитків) від недоотриманої орендної плати в загальній сумі 1 162 697,74 грн, відповідно до норм статей 193 199 Господарського кодексу України, статей 22 610-625 Цивільного кодексу України відмовлено.

4. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року про виправлено описку в рішенні суду від 24 січня 2023 року, а саме:

абзац сьомий резолютивної частини рішення суду замість:

«В задоволенні позовних вимог про скасування вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області №131907-14/922-2022 від 15 квітня 2022 року про усунення виявлених порушень законодавства в частині вимоги забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків) на суму 19 894,22 грн, заподіяної внаслідок невчинення відповідних правових дій для відшкодування боржниками завданих збитків від невиконання договірних зобов`язань; забезпечити відшкодування на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків) від недоотриманої орендної плати в загальній сумі 1 162 697,74 грн відповідно до норм статей 193 199 Господарського кодексу України, статей 22 610-625 Цивільного кодексу України, - відмовити.» (абзац шостий аркушу 18 рішення суду), читати:

Водночас абзац п`ятий резолютивної частини рішення суду замість:

«Забезпечити відшкодування на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок не оплати вартості спожитих юридичною та фізичною особами комунальних послуг на загальну суму 172 974,10 грн (громадська організація «Клуб спортивного танцю «ІНФОРМАЦІЯ_1» в сумі 20 130,85 грн, ФОП ОСОБА_1 в сумі 152 843,25 грн) відповідно до норм статей 193 199 Господарського кодексу України, статей 22 610-625 Цивільного кодексу України;» (абзац четвертий аркушу 18 рішення суду), читати:

«Забезпечити відшкодування на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок не оплати вартості спожитих юридичною та фізичною особами комунальних послуг на загальну суму 172 974,10 грн (громадська організація «Клуб спортивного танцю «ІНФОРМАЦІЯ_1» в сумі 20 130,85 грн, ФОП ОСОБА_1 в сумі 152 843,25 грн) відповідно до норм статей 193 199 Господарського кодексу України, статей 22 610-625 Цивільного кодексу України; забезпечити відшкодування на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків) від недоотриманої орендної плати в загальній сумі 1 162 697,74 грн відповідно до норм статей 193 199 Господарського кодексу України, статей 22 610-625 Цивільного кодексу України».

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог, окрім пункту щодо стягнення з винних осіб нестачі металобрухту на загальну суму 13 664,80 грн в порядку та розмірах, встановлених статтями 130-136 КЗпП України, та в цій частині рішення залишено без змін.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

6. Також постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року скасовано ухвалу суду першої інстанції від 23 лютого 2023 року про виправлення описки у судовому рішенні, вказуючи на те, що фактично мало місце не виправлення описки, а зміна рішення суду.

7. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Комунальне підприємство звернулося із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило частково скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким визнати протиправною та скасувати лист-вимогу № 131907-14/922-2022 від 15 квітня 2022 року «Щодо усунення виявлених порушень законодавства».

8. Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго» зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з основним видом економічної діяльності « 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря». Підприємство є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області. Власником і засновником підприємства є Тернопільська обласна рада.

10. Відповідно до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби України на IV квартал 2021 року, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 27 жовтня 2021 року № 657 (із змінами, внесені наказом Західного офісу Держаудитслужби від 10 грудня 2021 року № 786), на підставі направлень на проведення ревізії №301 від 08 листопада 2021 року та №/№ 16, 17 від 24 січня 2022 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2021 року.

11. Ревізія проводилася з 08 листопада 2021 року по 31 січня 2022 року (зупинена з 10 листопада по 15 листопада 2021 року та з 29 листопада 2021 року по 21 січня 2022 року) відповідно до питань програми та робочого плану.

12. За результатами проведеної ревізії 07 лютого 2022 року складено Акт № 07-22/01 в трьох примірниках, підписаний начальником відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, в.о. директора та головним бухгалтером Комунального підприємства та вручено уповноваженим особам позивача.

13. 17 лютого 2022 року позивачем подано заперечення до Акта ревізії № 07-22/01.

14. Відповідач, розглянувши подані заперечення, 13 квітня 2022 року прийняв висновок, який супровідним листом № 131907-14/913-2022 від 14 квітня 2022 року направив позивачу.

15. Зважаючи на часткове врахування відповідачем наданих підприємством до заперечень на Акт ревізії документів, Управлінням прийнято 15 квітня 2022 року письмову вимогу №131907-14/922-2022, в якій вказано про виявлені ревізією та не усунуті позивачем порушення, зокрема:

- проведення підприємством виплати премій працівникам з нагоди ювілейних дат, днів народження, державних та професійних свят, за довголітню та бездоганну трудову діяльність, в той час коли підприємство було збитковим (тобто фонд матеріального заохочення не був створений), що призвело до зайво нарахованих та виплачених працівникам підприємства премій за період з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2021 року на суму 949 455 грн та зайво нарахованого та перерахованого єдиного соціального внеску в сумі 199 391,32 грн, чим завдано матеріальної шкоди Підприємству на загальну суму 1 148 846,32 грн;

- підприємством неправильно встановлено середньомісячний розмір заробітної плати окремим працівникам, що призвело до зайвого нарахування та виплати відпускних, за період з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2021 року на загальну суму 56 840,79 грн, як наслідок, зайво нараховано та перераховано єдиний соціальний внесок в сумі 11 995,38 грн, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) підприємству на загальну суму 68 836,17 грн;

- внаслідок непроведення претензійно-позовної роботи підприємством допущено втрату боржника у зобов`язанні, в результаті чого недотримано вимог статті 611 Цивільного кодексу України в частині вчинення відповідних правових дій для відшкодування боржниками завданих збитків від невиконання договірних зобов`язань і, як наслідок, Підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 19 894,22 грн;

- Підприємство проводило нарахування орендної плати громадській організації «Клуб спортивного танцю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ФОП ОСОБА_1 за заниженою вартістю, що призвело до недоотримання орендної плати в загальній сумі 1 162 697, 74 грн (громадська організація «Клуб спортивного танцю «ІНФОРМАЦІЯ_1» - 170 796,03 грн та ФОП ОСОБА_1 - 991 901,71 грн) і, як наслідок, недоотримання доходів на вказану суму, чим завдано матеріальної шкоди (збитків);

- Підприємством зайво оплачено та віднесено на витрати вартість спожитих юридичною та фізичною особами комунальних послуг на суму 172 974,10 грн (громадська організація «Клуб спортивного танцю «ІНФОРМАЦІЯ_1» - 20 130,85 грн та ФОП ОСОБА_1 - 152 843,25 грн), чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Підприємству на вказану суму;

- відповідачем виявлено нестачу металобрухту в кількості 3 671,75 кг, яку під час ревізії оцінено на суму 13 664,80 грн.

16. Відповідно до спірної вимоги контролюючий орган вимагав у Підприємства вжити відповідні заходи в розрізі кожного з пунктів встановлених порушень, а саме:

- розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників Підприємства, винних у допущених порушеннях;

- забезпечити відшкодування на користь Підприємства матеріальної шкоди (збитків) внаслідок зайво нарахованих та виплачених працівникам підприємства премій та, відповідно, сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 1 148 846,32 грн (премії в сумі 949 455 грн, єдиний соціальний внесок в сумі 199 391,32 грн), в тому числі відповідно до норм статті 22 Цивільного кодексу України; проведення перерахунку, відповідних взаємо звірок щодо зайво сплаченої суми єдиного соціального внеску та повернення коштів підприємству (зарахування в рахунок майбутніх платежів) (наказ Міністерства фінансів України від 23 липня 2021 року №417);

- забезпечити відшкодування на користь Підприємства матеріальної шкоди (збитків) внаслідок зайво нарахованих та виплачених працівникам підприємства відпускних та, відповідно, сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 68 836,17 грн (відпускні в сумі 56 840,79 грн, єдиний соціальний внесок в сумі 11 995,38 грн), в тому числі відповідно до норм статті 22 Цивільного кодексу України; проведення перерахунку, відповідних взаємозвірок щодо зайво сплаченої суми єдиного соціального внеску та повернення коштів Підприємству (зарахування в рахунок майбутніх платежів) (наказ Міністерства фінансів України від 23 липня 2021 року №417);

- забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь Підприємства матеріальної шкоди (збитків) на суму 19 894,22 грн, заподіяної внаслідок невчинення відповідних правових дій для відшкодування боржниками завданих збитків від невиконання договірних зобов`язань;

- забезпечити відшкодування на користь Підприємства матеріальної шкоди (збитків) від недоотриманої орендної плати в загальній сумі 1 162 697,74 грн відповідно до норм статей 193 199 Господарського кодексу України, статей 22 610-625 Цивільного кодексу України;

- забезпечити відшкодування на користь Підприємства матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок не оплати вартості спожитих юридичною та фізичною особами комунальних послуг на загальну суму 172 974,10 грн (громадська організація «Клуб спортивного танцю «ІНФОРМАЦІЯ_1» в сумі 20 130,85 грн, ФОП ОСОБА_1 в сумі 152 843,25 грн) відповідно до норм статей 193 199 Господарського кодексу України, статей 22 610-625 Цивільного кодексу України;

- стягнути з винних осіб нестачу металобрухту на загальну суму 13 664,8 грн в порядку та розмірах, встановлених статтями 130-136 КЗпП України.

17. Не погоджуючись зі спірною вимогою, позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов таких висновків.

Щодо порушення в частині проведення підприємством виплати премій працівникам з нагоди ювілейних дат, днів народження, державних та професійних свят, за довголітню та бездоганну трудову діяльність, в той час коли Підприємство було збитковим.

19. Проведеною перевіркою порядку нарахування, затвердження і виплати премій працівникам Підприємства встановлено, що такий порядок визначений Колективним договором підприємства.

20. Спірні премії виплачувалися Підприємством не відповідно до додатку № 14 (як указано в Акті ревізії), а згідно з додатком № 4 Колективного договору на 2017 рік, у якому вказано, що виплата визначених видів премій може проводитися в тому числі і за рахунок фонду матеріального заохочення Комунального підприємства. Однак відповідачем не враховано, що позивач не позбавлений права використовувати інші фонди підприємства, в тому числі оплати праці, для виплати зазначених винагород працівникам. Окрім того, судом зазначено, що відповідач не надав доказів факту збитковості Підприємства і вказаних ним сум розмірів збитків.

Щодо неправильного встановлення Підприємством середньомісячного розміру заробітної плати окремим працівникам, що призвело до зайвого нарахування та виплати відпускних.

21. Указані порушення є пов`язаними (похідними) з попередніми порушенням та вимогою, а тому, зважаючи на те, що суд дійшов переконання про необґрунтованість висновків суб`єкта владних повноважень в частині протиправності проведення підприємством виплати премій працівникам з нагоди ювілейних дат, днів народження, державних та професійних свят, за довголітню та бездоганну трудову діяльність, в той час коли підприємство було збитковим, то, як наслідок, наявні підстави для визнання протиправним висновку відповідача щодо неправильно встановленого середньомісячного розміру заробітної плати окремим працівникам.

Щодо непроведення претензійно-позовної роботи Підприємством.

22. Так, судом не здобуто, а сторонами не представлено жодних доказів вжиття позивачем всіх належних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості з 2014 року, в тому числі - шляхом проведення взаємозвірок з контрагентом, чи вжиття інших заходів спрямованих на стягнення зазначеної суми боргу, в тому числі у судовому порядку. Також позивачем не надано і доказів, що у зв`язку зі спливом строку позовної давності таку заборгованість у встановленому порядку згідно з вимогами ведення бухгалтерського обліку було віднесено до безнадійної та/або до такої, що підлягає списанню. Відповідно, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість висновків відповідача та правомірність спірної вимоги в цій частині.

Щодо порушення у нарахуванні Підприємством орендної плати та вартості утримання джерел теплопостачання громадській організації «Клуб спортивного танцю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ФОП ОСОБА_1 по заниженій вартості, що призвело до недоотримання орендної плати.

23. Відповідач дійшов висновку що відшкодування вартості утримання джерел теплопостачання ФОП ОСОБА_1 та громадською організацією «Клуб спортивного танцю «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснено за заниженою вартістю, чим порушено умови договорів оренди.

24. Проте контролюючий орган помилково не взяв до уваги специфіку орендних правовідносин, які виникли між ФОП ОСОБА_1 та громадською організацією «Клуб спортивного танцю «ІНФОРМАЦІЯ_1», а здійснені в Акті ревізії розрахунки мають виключно оціночний характер та без врахування прав осіб на свободу договору, в тому числі позивача, хоча і з урахуванням його статусу як Комунального підприємства при укладенні договорів (зокрема щодо попереднього отримання погодження від власника (утримувача) майна тощо). Суд погодився з доводами позивача про те, що розрахунок вартості утримання джерел теплопостачання при розрахунку відшкодування витрат на утримання орендованого майна по договорах оренди проведений головним державним аудитором без обґрунтування з вказівкою на норми чинного законодавства правильності проведеного нарахування, з огляду на що відповідні твердження мають оціночний характер та не підтверджені нормами чинного законодавства.

Щодо порушення в частині виявлення відповідачем нестачі металобрухту.

25. При списанні металобрухту (в спірному випадку котла КВТ-6,5 та токарно-векторного верстата) є необґрунтованим виходити виключно з ваги та даних технічних характеристик, оскільки це виключає врахування будь-яких супровідних факторів, які впливають на масу техніки, як-от корозійних процесів тощо. При цьому, вимога контролюючого органу до позивача щодо необхідності стягнути з винних осіб нестачу металобрухту на загальну суму 13 664,80 грн не була розрахована в Акті ревізії, що не дає змоги суду оцінити підставність такої суми.

26. Наданий позивачем акт технічного огляду котла КВГ-6,5 та пояснення начальника Кременецького теплорайону підтвердили достовірність маси списаного металобрухту, а тому висновки контролюючого органу в цій частині визнані судом безпідставними.

27. Суд апеляційної інстанції здійснив перегляд рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог з огляду на вимоги апеляційної скарги.

Щодо порушення в частині проведення Підприємством виплати премій працівникам з нагоди ювілейних дат, днів народження, державних та професійних свят, за довголітню та бездоганну трудову діяльність, в той час коли Підприємство було збитковим.

28. Cуд апеляційної інстанції зазначив про помилковість висновку суду першої інстанції щодо задоволення цієї позовної вимоги.

29. Так, за період з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2021 року сума нарахованих та виплачених працівникам Підприємства премій склала 949 455 грн. Як наслідок, зайво нараховано та перераховано єдиний соціальний внесок в сумі 199 391 грн. Водночас упродовж цього періоду Підприємство було збитковим (за результатами діяльності у 2018 році отримано збитки в сумі 8 110 грн, в 2019 році - 2 831 грн, в 2020 році - 9 290 грн, за 9 місяців 2021 року - 10 026 грн), що підтверджено наявними у справі доказами, які не були враховані судом першої інстанції, тобто фонд заохочення не був створений. Такі дії позивача є порушенням статей 13 18 КЗпП України, статей 5, 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», статті 15 Закону «Про оплату праці» та Колективного договору (додатку № 14).

Щодо неправильного встановлення Підприємством середньомісячного розміру заробітної плати окремим працівникам, що призвело до зайвого нарахування та виплати відпускних та відповідно сплати єдиного соціального внеску.

30. Неправильне нарахування премій призвело до іншого порушення - неправильно встановлених середньомісячних розмірів заробітної плати окремим працівникам підприємства. Внаслідок вказаного порушення було здійснено зайве нарахування та виплата відпускних працівникам, чим порушено Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. В результаті за період з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2021 року зайво нараховано та виплачено коштів на оплату праці (відпускних) в загальній сумі 56 840,79 грн, в тому числі за 2018 рік - 18 181,17 грн, за 2019 рік - 13 271,12 грн, за 2020 рік - 14 471,63 грн та за січень-вересень 2021 року - 10 916,87 грн. Як наслідок, зайво нараховано та перераховано єдиний соціальний внесок в сумі 11 995,38 грн, в тому числі у 2018 році - 3 875,83 грн, у 2019 році - 2 733,05 грн, у 2020 році - 3149,36 грн та у січні-вересні 2021 року - 2 237,14 грн.

Щодо порушення у нарахуванні Підприємством орендної плати та вартості утримання джерел теплопостачання громадській організації «Клуб спортивного танцю «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ФОП ОСОБА_1 за заниженою вартістю, що призвело до недоотримання орендної плати.

31. Підприємство в ревізійному періоді проводило нарахування та відшкодування вартості утримання джерел теплопостачання ФОП ОСОБА_1 за заниженою вартістю, чим порушено пункт 1.1 договору та додатку до договору про відшкодування витрат від 17 січня 2017 року та частини першої статті 193 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України, в результаті чого зайво понесено витрати на загальну суму 152 843,25 грн (за 2018 рік - 41 398,67 грн, за 2019 рік - 47 447,54 грн, за 2020 рік - 34 175,87 грн та за січень-квітень 2021 року - 29 821,17 грн) і, як наслідок, безпідставно покрито витрати сторонніх фізичних осіб на вказану вище суму. Також підприємство в ревізійному періоді проводило нарахування та відшкодування вартості утримання джерел теплопостачання громадській організації «Клуб спортивного танцю «ІНФОРМАЦІЯ_1» за заниженою вартістю, чим порушено пункт 1.1 договору та додаток до договору про відшкодування витрат від 17 січня 2017 року, частини першої статті 193 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України, в результаті чого зайво понесено витрат на загальну суму 20 130,85 грн (за 2018 рік - 8 972,44 грн, за 2019 рік - 5 671,20 грн, за січень-березень 2020 року - 5 487,22 грн) і, як наслідок, безпідставно покрито витрати сторонніх юридичних осіб на вказану суму.

32. Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що питання надання в оренду комунального майна Тернопільської обласної ради у період з 05 січня 2012 року по 26 серпня 2022 року було врегульовано рішенням Тернопільської обласної ради від 05 січня 2012 № 1312 «Про порядок надання в оренду, методику розрахунку і порядок використання орендної плати за майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області». На вказане рішення, як на підставу видання, є посилання у розпорядженні голови Тернопільської обласної ради від 11 січня 2017 року № 5 «Про затвердження протоколу конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з проведення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 28 грудня 2016 року № 8». Рішення Тернопільської обласної ради від 05 січня 2012 року № 1312 визнано таким, що втратило чинність, на підставі рішення Тернопільської обласної ради (сьоме скликання, п`ята сесія) від 26 серпня 2022 року № 564 «Про затвердження положення про порядок передачі в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області». Тому поширення Методики розрахунку орендної плати за державне майно на комунальне майно Тернопільської обласної ради не узгоджується з нормами частини другої статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ (далі - Закон № 2269-ХІІ) та частини другої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03 жовтня 2019 року № 157-ІХ (далі - Закон № 157-ІХ) при наявності рішення з цього питання власника майна - Тернопільської обласної ради (від 05 січня 2012 року № 1312).

Щодо порушення в частині виявлення відповідачем нестачі металобрухту.

33. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вказаної позовної вимоги, з огляду на те, що при списанні металобрухту виходити виключно з ваги та даних технічних характеристик є необґрунтовано, оскільки це виключає врахування будь-яких супровідних факторів, які впливають на масу техніки, як-от корозійних процесів. Вимога контролюючого органу щодо необхідності стягнути з винних осіб нестачі металобрухту на загальну суму 13 664,80 грн взагалі не розрахована в Акті ревізії, а лише вказано про нестачу металобрухту (3 671,75 кг) та її оцінку без будь-яких обґрунтувань чи покликань, які б дали змогу суду оцінити підстави такої суми.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

34. На обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 17 Закону № 157-ІХ та частини другої статті 19 Закону № 2269-XII щодо справляння орендної плати за користування комунальним майном.

35. Наголосив, що приміщення, яке перебуває на його балансі та здавалось в оренду на підставі проведеного власником приміщення (Тернопільською обласною радою) конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, на основі якого було видано розпорядження голови Тернопільської обласної ради від 11 січня 2017 року № 5 «Про затвердження протоколу конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з проведенням конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області» від 28 грудня 2016 року № 8». Вказаним розпорядженням надано згоду громадській організації «Клуб спортивного танцю «Тендем» та ФОП ОСОБА_1 на укладення договорів оренди терміном на 5 років, загальною площею 305,77 кв.м. та долі площі спільного користування 61,2 кв.м. для проведення занять танцювальних груп з погодинним графіком проведення занять.

36. Конкурсна комісія без представників позивача самостійно слухала та розглядала подані учасниками заяви з документами для участі в конкурсі про надання в оренду нежитлових приміщень і на основі наданих документів вирішила передати приміщення в оренду з розкладом проведення занять танцювальних груп, що дозволяє учасникам конкурсу погодинно використовувати зазначене приміщення, проводити заняття в різні години тижня та здійснювати погодинну оплату згідно із поданими графіками, що відповідало заявленим власникам приміщення умовам конкурсу. Однак, під час проведення ревізії відповідачем не направлено жодного запиту до власників приміщення, які організували та проводили конкурс на надання в оренду нежитлового приміщення про правомірність проведення позивачем нарахування за фактичне використання приміщення орендарями з погодинною оплатою згідно із затвердженими графіками.

37. При цьому скаржник звернув увагу, що внаслідок відсутності порядку розрахунку погодинної оплати, для правильного проведення нарахування орендної плати за фактичне використання приміщення і відповідно розрахунку відшкодування комунальних послуг, які надавались орендарями, позивачем застосовувалась постанова Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу», яка була чинна до 28 квітня 2021 року та постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року №630 «Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно». При цьому, Тернопільська обласна рада станом на момент проведення перевірки та складання акту ревізії відповідачем не затвердила методику розрахунку орендної плати відповідно до Закону № 157-ІХ.

38. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

39. Звертав увагу на те, що у оскаржуваній постанові не вирішувалося питання щодо недоотриманої орендної плати в загальній сумі 1 162 697,74 грн (пункт 5 оскаржуваної вимоги) з огляду на відсутність такого обґрунтування у апеляційній скарзі відповідача, відповідно доводи касаційної скарги в цій частині вважає безпідставними.

40. Ревізією було встановлено, що упродовж періоду, в якому виплачувалися премії, Підприємство було збитковим, що також було встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечувалося позивачем у запереченнях до Акта ревізії та у касаційній скарзі. Таким чином, оскаржуваний висновок суду апеляційної інстанції в цій частині є обґрунтованим.

41. Унаслідок допущених підприємством порушень при відшкодуванні витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг завдано матеріальної шкоди на суму 172 974,10 грн.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

42. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає за необхідне зазначити таке.

43. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

44. Враховуючи доводи касаційної скарги та приписи статті 341 КАС України, перегляд оскаржуваного судового рішення здійснюється Верховним Судом в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

45. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з проведенням перевірки діяльності Комунального підприємства за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2021 року, за результатами якої винесено вимогу від 15 квітня 2022 року, у якій зазначено про необхідність усунення Підприємством порушень, зокрема, щодо неправильного нарахування орендної плати за передачу у користування комунального майна Тернопільської обласної ради.

46. Касаційне провадження у цій справі відкрито з метою формування правового висновку застосування частини другої статті 19 Закону № 2269-XII та частини другої статті 17 Закону №157-IX. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував вказані правові норми.

47. Верховний Суд зазначає, що до 27 грудня 2019 року питання використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам регулював Закон № 2269-XII, в подальшому - почав діяти Закон № 157-IX.

48. Частиною другою статті 19 Закону № № 2269-XII регламентовано, що Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

49. Частинами першою-другою статті 17 Закону №157-IX визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Орендна плата визначається за результатами аукціону.

У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.

50. Таким чином, визначення розміру орендної плати при передачі, зокрема, комунального майна в оренду, залежить, насамперед, від проведення/непроведення аукціону. У разі передачі такого майна із проведенням аукціону - орендна плата визначається за результатами такого аукціону. У разі не проведення - орендна плата формується відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується представницькими органами місцевого самоврядування.

51. В оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції вказав про протиправність застосування Комунальним підприємством до договорів про відшкодування витрат орендодавця постанов Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» та від 28 квітня 2021 року № 630 «Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно», оскільки це є порушенням вимог частини другої статті 19 Закону № 2269-ХІІ та частини другої статті 17 Закону № 157-ІХ, враховуючи наявність рішення від 05 січня 2012 року № 1312 з даного питання власника майна - Тернопільської обласної ради.

52. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що в даному випадку власник майна (Тернопільська обласна рада) за результатами аукціону/конкурсу самостійно визначив орендну плату, враховуючи передачу комунального майна в оренду, без застосування методики розрахунку орендної плати. Задля визначення орендної плати Тернопільська обласна рада прийняла наступні рішення: від 05 січня 2012 року №1312 «Про порядок надання в оренду, методику розрахунку і порядок використання орендної плати за майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області» (діяло із 05 січня 2012 року до 26 серпня 2022 року) та рішення Тернопільської обласної ради (сьоме скликання, п`ята сесія) від 26 серпня 2022 року № 564 «Про затвердження положення про порядок передачі в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області».

53. Отже, наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про наявність порушення Підприємством розрахунку орендної плати за передачу комунального майна у користування та не дають підстав уважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення.

54. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго» залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі № 500/2355/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

М.В. Білак

Ж.М. Мельник-Томенко

О.Р. Радишевська,

Судді Верховного Суду