ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року

м. Київ

справа №500/2728/18

адміністративне провадження № К/9901/20132/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Хохуляка В.В., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №500/2728/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 (суддя Шульгач М.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 (головуючий суддя Улицький В.З., судді: Кузьмич С.М., Шавель Р.М.)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №1570412 від 28.03.2018; №0000563/13-1916 від 26.03.2018; №0000562-13-1916 від 26.03.2018; №0000564/13-1916 від 26.03.2018.

Рішенням окружного адміністративного суду від 19.02.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №500/2728/18.

Ухвалою суду від 02.11.2022 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 03.11.2022.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Audi Q7, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , 2015 року випуску, об`єм циліндрів двигуна - 2967, тип пального - дизель.

Крім того, позивачу належить нежитлове приміщення (тарного цеху-гаражу), загальною площею 172,2 кв.м., нежитлове приміщення (тарного цеху), загальною площею 477,4 кв.м., нежитлове приміщення (тарного цеху-гаражу), загальною площею 349.3 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що раніше належали відкритому акціонерному товариству «Колиндянський концентратно-дріжджовий комбінат».

Відповідачем 26.03.2018 винесено:

податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0000564/13-1916, яким визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік в сумі 11177,60грн.,

податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0000563/13-1916, яким визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік в сумі 5510,40грн.,

податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0000562/13-1916, яким визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік в сумі 15276,80грн.

Окрім того, 28.03.2018 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1570412, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 25000,00грн.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільської області від 28.03.2017 №1570412 скасовано частково, а саме на суму 20833,40грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Суд виходив з того, що, застосовуючи по аналогії приписи пп. 267.6.7 п.267.6 ст. 267 ПК України, автомобіль AUDI Q7, 2015 року випуску, об`ємом двигуна 2967 см3, тип пального - дизель, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 є об`єктом оподаткування лише з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року. А відтак, відповідач повинен був визначити позивачу грошове зобов`язання по транспортному податку у розмірі 4166,60грн.

Як слідує з матеріалів справи, в обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Податковий орган вказує, що судами не надано належної оцінки доказам контролюючого органу, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Як зазначає відповідач, позивач є платником транспортного податку, його автомобіль - об`єкт оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України. Відповідач наголошує, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000грн. за кожен легковий автомобіль. Базовий податковий (звітній) період дорівнює календарному року. У касаційній скарзі відповідач скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує, що відповідно до інформації з офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році, такий автомобіль є об`єктом оподаткування тільки до трьох років включно, а тому податкове повідомлення рішення форми №1570412 від 28.03.2018 є протиправним і прийнятим без достатніх на те підстав.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.

У справі, що розглядається встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Audi Q7, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 2015 року випуску, об`єм циліндрів двигуна - 2967, тип пального - дизель.

Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 25000,00грн.

Відповідно до підпунктів 267.1 та 267.2 ст.267 ПК України (тут і далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального".

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до підпункту 3.1 п.3 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 4 статті 267 ПК України).

Як слідує з наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до Переліку, який міститься на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України автомобіль марки - AUDI Q7, 2015 року випуску (включно) - до 3 років, об`ємом двигуна 2967 см3, тип пального - дизель є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

Поряд з цим, згідно довідки ТОВ «Інтер Авто Центр» №27 від 01.08.2018, автомобіль AUDI Q7 з номером кузова - НОМЕР_1 та державним номером НОМЕР_2 був виготовлений 28.02.2015.

Суди попередніх інстанцій врахували положення підпункту 267.6.7 пункту 267.6 статті 267 ПК України, яким визначено, що у разі спливу п`ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п`яти років.

Застосовуючи по аналогії приписи підпункту 267.6.7 пункту 267.6 статті 267 ПК України, суди дійшли висновку, що автомобіль 2015 року випуску є об`єктом оподаткування з 01.01.2018 по 28.02.2018. Відтак, відповідач повинен був визначити позивачу грошове зобов`язання по транспортному податку у розмірі 4166,60грн. (25000,00грн./12 міс.*2 міс.=4166,60грн.).

Разом з тим, як вбачається в постанові від 20.06.2022 у справі №826/15940/18 Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вказано, що до Переліку легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2018 році, включено автомобіль марки BMW, моделі Х5 з робочим об`ємом дизельного двигуна 3,0 літра, до 2 років (у стовпчику 3 зазначено: «рік випуску (включно)». Беручи до уваги рік випуску автомобіля - 2016 (дата реєстрації автомобіля 01.06.2016), можна стверджувати, що автомобіль, належний Позивачу, є об`єктом оподаткування лише у 2016 та 2017 р.р. Отже, нарахування позивачу податкового зобов`язання з транспортного податку за 2018 рік є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Таким чином, у справі, що розглядається до Переліку легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2018 році, включено автомобіль марки - AUDI Q7, об`ємом двигуна 2967 см3, тип пального - дизель, до 3 років «рік випуску (включно)», беручи до уваги рік випуску автомобіля - 2015, можна стверджувати, що нарахування позивачу податкового зобов`язання з транспортного податку за 2018 рік є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Касаційний суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2017 №1570412 на суму 4166,60грн., внаслідок чого рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню у відповідній частині з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2017 №1570412 повнстю.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 345 349 351 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №500/2728/18 в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення №1570412 від 28.03.2018 скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби Тернопільської області форми №1570412 від 28.03.2018, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 25000,00грн.

У решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №500/2728/18 залишити без змін.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду