ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 502/1500/19

провадження № 61-3137св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою адвоката Красондовича Дмитра Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Одеського апеляційного суду від 19 січня 2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Князюка О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересована особа - ОСОБА_2 .

Заяву обґрунтовував тим, що з 2004 року він проживає з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу; реєструвати шлюб вони не вважали за потрібне.

Також вказував, що встановлення зазначеного факту йому необхідне для поділу спільного майна.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив встановити факт його проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2004 року до липня 2019 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 12 серпня 2019 року, ухваленим у складі судді Манжос Н. В., заяву задоволено.

Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2004 року до липня 2019 року.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції вважав доведеним факт його проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу понад п`ять років, а саме з 2004 року до липень 2019 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 січня 2021 року, прийнятою за результатами перегляду рішення Кілійського районного суду Одеської області від 12 серпня 2019 року за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , вказане рішення скасовано, заяву залишено без розгляду.

Залишаючи заяву без розгляду, апеляційний суд вказував на те, що подана заява не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У березні 2021 року адвокат Красондович Д. Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив постанову Одеського апеляційного суду від 19 січня 2021 року скасувати та залишити в силі рішення Кілійського районного суду Одеської області від 12 серпня 2019 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права.

Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за його відсутності, належним чином не повідомивши про дату, час і місце судового засідання.

Крім того, залишаючи заяву без розгляду апеляційний суд вказував на помилковість висновку суду першої інстанції про розгляд заяви в порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви вбачається спір про право.

На думку заявника, з такими висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки, звертаючись до суду із відповідною заявою, він просив встановити виключно факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, а вимог про поділ спільного майна ним заявлено не було. За таких обставин заявник вважає, що правових підстав для залишення заяви без розгляду у апеляційного суду не було.

Не враховано апеляційним судом і те, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 2 липня 2020 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна.

На думку заявника, вказане призвело до неправильного вирішення справи, тому просив про задоволення касаційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 4 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Кілійського районного суду Одеської області матеріали цивільної справи № 502/1500/19.

Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

З акта про встановлення фактів від 27 липня 2019 року, який підписаний депутатом Кілійської міської ради - Карадобрій Т. А., суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2004 року і до часу складання акта проживають однією сім`єю у квартирі АДРЕСА_1 .

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції встановив, що з поданої ОСОБА_1 заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу вбачається спір про право.

Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Стаття 3 СК України передбачає, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Частиною першою статті 319 ЦПК України визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Статтею 74 СК України визначено якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

У главі 8 СК України врегульовано право спільної сумісної власності подружжя.

З апеляційної скарги ОСОБА_3 , який не брав участі у справі, апеляційний суд встановив, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеcи перебуває цивільна справа № 522/1412/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна. Позов мотивовано тим, що з 2001 року до жовтня 2016 року ОСОБА_3 проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 . За час спільного проживання ними придбано квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3 , а також квартиру АДРЕСА_4 , які, на думку ОСОБА_3 , підлягають поділу.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд також встановив, що факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 необхідно для поділу з ОСОБА_2 майна, набутого ними за час спільного проживання.

З урахуванням зазначеного апеляційний суд вважав, що встановлення факту у цій справі впливатиме на права й обов`язки ОСОБА_3 , який заперечує факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю, тому дійшов висновку, що ухвалене у цій справі рішення може вплинути на вирішення справи за позовом ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи заяву без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Проте до таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов у порушення принципу змагальності сторін, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_1 без доказів його належного повідомлення про місце, дату та час судового засідання.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У статті 368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Вказана справа у розумінні частин першої, другої статті 369 ЦПК України не є справою, яка підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Так, ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 липня 2020 року поновлено ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 12 серпня 2019 року.

Ухвалою апеляційного суду від 20 липня 2020 року справа призначена до розгляду на 19 січня 2021 року об 11 год15 хв.

В матеріалах справи відсутні докази направлення ОСОБА_1 судової повістки і її отримання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою ( пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

У частині четвертій статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки апеляційним судом справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, і заявник обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою, касаційний суд скасовує постанову суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду. Інші доводи касаційної скарги підлягають перевірці про новому перегляді справи.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так як касаційний суд дійшов висновку про передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статями 401 411 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Красондовича Дмитра Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 19 січня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко В. В. Сердюк В. А. Стрільчук