Постанова

Іменем України

23 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 509/4221/16-ц

провадження № 61-12956св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: концерн «Військторгсервіс», Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2017 року у складі судді Кочко В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 20 травня 2021 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Погорєлової С. О., Заїкіна А. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_1 , треті особи: концерну «Військторгсервіс», Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, у 1986 році Виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області квартирно-експлуатаційній частині Овідіопольського району (правонаступником якої на даний час є КЕВ м. Одеси) надана у постійне та безоплатне користування земельна ділянка, загальною площею 586,5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 296,8 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

На частині вказаної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , розміщуються будівлі та споруди бази відпочинку, закріпленої за державним підприємством Міністерства оборони України «Оздоровчий комплекс «Ювілейний», який у подальшому відповідно до наказу Міністра оборони України від 25 липня

2006 року № 454 реорганізовано шляхом його приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування», правонаступником якого є концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі».

Згідно з розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації від 11 липня 2003 року № 459 за державним підприємством Міністерства оборони України «Оздоровчий комплекс «Ювілейний» визнано право власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного розпорядження 14 липня 2003 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (37 будівель та споруд).

20 березня 2008 року Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області прийнято рішення № 1121-V «Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів на право власності безкоштовно громадянам України (згідно з додатком) на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в с. Молодіжне, Овідіопольський район, Одеської області».

Рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 09 вересня 2008 року № 1266-V затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, що передаються громадянам України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у с. Молодіжне (зокрема за адресою АДРЕСА_2 ); передано земельні ділянки (загальною площею 1,53 га) безкоштовно у власність громадян України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) у с. Молодіжне (згідно з додатком, зокрема громадянину ОСОБА_1 ); видано державні акти на право власності на землю.

На підставі вказаного рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЖ № 319444 на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, розташовану на АДРЕСА_3 .

Прокурор вважав, що рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 09 вересня 2008 року № 1266-V зазначена земельна ділянка площею 0,085 га виведена з державної власності та передана до приватної власності, змінено її цільове призначення із земель оборони на землі житлової та громадської забудови. Тому вилучення Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області спірної земельної ділянки із земель оборони відбулось з порушенням норм законодавства України і вказана земельна ділянка незаконно передана у власність громадянці ОСОБА_1 .

Прокурор просив:

визнати недійсним державний акт серії ЯЖ № 319444 на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, розташовану на АДРЕСА_3 , виданий ОСОБА_1 на підставі рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 1266-V від 09 вересня 2008 року;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути за актом прийому-передачі державі в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси зазначену земельну ділянку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого

2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пропустив позовну давність.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що до участі у справі не було залучено належного співвідповідача - Виконавчий комітет Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості залучати учасників процесу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року касаційну скаргу першого заступника військового прокурора Південного регіону України задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд вказав, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що рішення органу місцевого самоврядування, яке стало підставою для видачі відповідачу оспорюваного державного акта, видано Молодіжненською селищною радою Овідіопольського району Одеської області, а не виконавчим комітетом, а селищна рада залучена до участі у справі.

Постановою Одеського апеляційного суду від 20 травня 2021 року апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України - Єрмакова А. В. та заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України задоволено частково. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 лютого 2017 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оспорюваний державний акт видано Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області, яка залучена третьою особою у справі. Ухвалюючи рішення про визнання державного акту недійсним, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про його видачу, залучено до участі у справі третьою особою, тоді як права, передбачені ЦПК України щодо третьої особи і відповідача, є різними за своїми значеннями та впливом на процес; права відповідача значно ширші прав третьої особи. Належними відповідачами у справах про визнання недійсними актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу (постанова Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №509/3180/17, провадження № 61-9617св19).

Отже, незалученням органу місцевого самоврядування, що прийняв рішення про видачу оскаржуваного державного акту про право власності на земельну ділянку, належною стороною у справі у порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України 2004 року, були порушені його процесуальні права, передбачені статтями 27 31 ЦПК України 2004 року (статті 42 49 ЦПК України). Зазначеного висновку дійшов також Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 509/3590/16-ц , що є аналогічною цій.

У зв`язку із цим формальне визначення сторін у справі, між якими спір відсутній, і не визначення належного складу сторін є порушенням вимог закону. Тому в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку, необхідно відмовити, оскільки, до участі у справі не було залучено належного співвідповідача - Молодіжненську сільську раду Овідіопольського району Одеської області, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості залучати учасників процесу. Вимоги позивача щодо зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, площею 0,085 га, державі в особі позивача є похідним від вимог про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , тому з викладених підстав позов в указаній частині також не підлягає задоволенню.

Аргументи учасників справи

У липні 2021 року Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 є належним, самостійним та ефективним способом захисту права держави в особі Міністерства оборони України, КЕВ

м. Одеса на спірну земельну ділянку. Обрання вказаного способу захисту права, відповідно до правових висновків Верховного Суду, не потребує попереднього скасування рішення органу місцевого самоврядування (рішення Молодіжненської сільської ради від 09.09.2008 № 1266-V) та визнання недійсним державного акту серії ЯЖ №319444 на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 .

За результатами розгляду справи № 925/642/19 (постанова від 02 лютого

2021 року) Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним: таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38, 39), від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 (пункт 46) та № 911/3749/17 (пункти 6.25, 6.26), від 19 листопада 2019 року у справі

№ 911/3680/17.

Крім того, Верховний Суд за наслідками розгляду справи № 450/2410/18 (постанова від 14 квітня 2021 року) зробив такі обґрунтовані висновки: «обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання рішення сільської ради незаконним та його скасування, визнання державного акту недійсним не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема повернення у його володіння або користування спірної земельної ділянки. Серед способів захисту речових прав Цивільний кодекс України виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392), відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173). Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна, державного акту на право власності не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване».

Отже, з урахуванням останніх правових позицій Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду прокуратура та позивачі вправі посилатися на незаконність рішення Молодіжненської сільської ради від 09 вересня 2008 року № 1266-У (яке стало підставою для видання державного акту) та визнання недійсним державного акту серії ЯЖ № 319444 на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 без заявлення вимог про їх скасування, визнання недійсними, адже вказані рішення та державний акт не відповідають вимогам законодавства, а відтак і не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог прокурора, у порушення статей 212 213 214 ЦПК України не дослідив та не оцінив докази у справі, не встановив обґрунтованість чи безпідставність позовних вимог, належним чином не вмотивував свої висновки.

У червні 2022 року Міністерство оборони України подало письмові пояснення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу задовольнити.

Вказує, що для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним: таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. А тому належним способом захисту прав позивача є саме витребування майна.

У липні 2022 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржене судове рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Вказує, виходячи із обставин, встановлених у справі № 916/1041/17, на момент передачі у власність спірної земельної ділянки відповідачці ОСОБА_1 . Молодіжненська сільська рада Овідіопільського району Одеської області діяла у межах своїх повноважень, визначених ЗК України. Підстави для того, щоб вважати, що рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопільського району Одеської області від 09 вересня 2008 року № 1266-V прийнято з порушення норм чинного законодавства відсутні.

Військовим прокурором, який діяв в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеса, не доведено, що держава є власником земельної ділянки, площею 0,085 га, розташованої по

АДРЕСА_3 , тому відсутні підстави для захисту права власності та повернення (витребування) спірної земельної ділянки на користь Міністерства оборони України.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від

26 травня 2021 року у справі № 509/1692/17 та у постанові від 16 лютого

2022 року у справі № 509/3592/16-ц.

За результатами розгляду 4 схожих справ з 17 Верховним Судом вже прийняти остаточні рішення: справа № 509/3592/16-ц (постанова Верховного Суду від

16 лютого 2022 року) - у позові відмовлено у зв`язку з недоведеністю незаконності рішень Молодіжненської сільської ради Овідіопільського району Одеської області; справа № 509/1692/17 (постанова Верховного Суду від

26 травня 2021 року) - у позові відмовлено у зв`язку з недоведеністю незаконності рішень Молодіжненської сільської ради Овідіопільського району Одеської області; справа № 509/3180/17 (постанова Верховного Суду від

02 грудня 2020 року), де зазначене наступне: оспорюваний державний акт серії ЯЖ N2319449, виданий Молодіжненською сільською радою на підставі рішення №1266-V від 09 вересня 2008 року, а тому відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним державного акту внаслідок неналежного складу співвідповідачів; справа № 509/4216/16 (постанова Верховного Суду від 09 червня 2021 року), якою постанову Одеського апеляційного суду від 16 січня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, КЕВ міста Одеси до ОСОБА_1, Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа - Концерн «Військторгсервіс», про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку залишив без змін.?

Межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 916/3727/15, від 02 лютого 2021 року у справі

№ 925/642/19, у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі

№ 450/2410/18, від 09 червня 2021 року у справі № 752/12242/19).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що у 1986 році Виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області квартирно-експлуатаційній частині Овідіопольського району (правонаступником якої на даний час є КЕВ

м. Одеси) надана у постійне та безоплатне користування земельна ділянка, загальною площею 586,5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 296,8 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

На частині вказаної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , розміщуються будівлі та споруди бази відпочинку, закріпленої за державним підприємством Міністерства оборони України «Оздоровчий комплекс «Ювілейний», який у подальшому відповідно до наказу Міністра оборони України від 25 липня

2006 року № 454 реорганізовано шляхом його приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування», правонаступником якого на теперішній час є концерн «Військторгсервіс».

Згідно з розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації від 11 липня 2003 року № 459 за державним підприємством Міністерства оборони України «Оздоровчий комплекс «Ювілейний» визнано право власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного розпорядження 14 липня 2003 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (37 будівель та споруд).

20 березня 2008 року Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області прийнято рішення № 1121-V «Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів на право власності безкоштовно громадянам України (згідно з додатком) на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в с. Молодіжне, Овідіопольський район, Одеської області».

Рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 09 вересня 2008 року № 1266-V затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, що передаються громадянам України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у с. Молодіжне (зокрема за адресою АДРЕСА_2 ); передано земельні ділянки (загальною площею 1,53 га) безкоштовно у власність громадян України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) у с. Молодіжне (згідно з додатком, зокрема громадянину ОСОБА_1 ); видано державні акти на право власності на землю.

На підставі вказаного рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області Буряченко І. Г. видано державний акт серії ЯЖ № 319444 на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, розташовану на АДРЕСА_3 .

Позиція Верховного Суду

У частині першій статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на момент видачі оспорюваного державного акту) передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина перша стаття 126 ЗК України, в редакції, чинній на момент видачі оспорюваного державного акту).

Відповідно до частини першої статті 33 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Згідно пункту 2 частини шостої статті 130 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) якщо спір не врегульовано суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року в справі № 357/12524/18 (провадження № 61-18786св20) вказано, що: «оспорюваний за первісним позовом державний акт виданий ЗАТ «Маки» на підставі рішення Макіївської сільської ради народних депутатів Білоцерківського району від 20 грудня

1996 року; оспорюваний за зустрічним позовом державний акт виданий ОСОБА_4 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 01 березня 2006 року. Позовних вимог до Макіївської сільської ради Білоцерківського району та Білоцерківської районної державної адміністрації не пред`явлено, клопотань про залучення їх до участі у справі як співвідповідача позивачі не заявляли. За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних державних актів внаслідок неналежного складу співвідповідачів. З огляду на незалучення до участі в справі осіб, питання про права та обов`язки яких підлягає вирішенню за результатами розгляду позовних вимог, у задоволенні вказаних вимог судам слід було відмовити з цих підстав».

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня

2020 року у справі № 509/3180/17 (провадження № 61-9617св19) за позовом заступника прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання вчинити дії, на яку послався апеляційний суд в оскарженій постанові.

У наведеній постанові Верховного Суду зазначено, що «належними відповідачами у справах про визнання недійсними актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі

№ 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

У справі, що переглядається: оспорюваний державний акт серії ЯЖ №319449 виданий Молодіжненською сільською радою рішення №1266-V від 09 вересня 2008 року; заступник прокурора позовних вимог до Молодіжненської сільської ради не пред`явив, клопотань про залучення Молодіжненської сільської ради до участі у справі як співвідповідача не заявляв, а тому, за таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним державного акту серії ЯЖ № 319449 на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, розташовану по АДРЕСА_1 , виданий ОСОБА_1 на підставі рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області

№ 1266-V від 09 вересня 2008 року внаслідок неналежного складу співвідповідачів. З огляду на незалучення до участі в справі осіб, питання про права та обов`язки яких підлягає вирішенню за результатами розгляду позовних вимог, в задоволенні вказаної вимоги слід було відмовити з цих підстав. Відповідно, в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 повернути за актом прийому-передачі державі спірну земельну ділянку, потрібно було відмовити внаслідок того, що вона є похідною. За таких обставин, суди зробили необґрунтований висновок про задоволення позову, а тому судові рішення слід скасувати та ухвалити нове про відмову в позові».

У справі, що переглядається, оспорюваний державний акт видано Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області, яка залучена третьою особою у справі. Заступникпрокурора позовних вимог до Молодіжненської сільської ради не пред`явив, клопотань про залучення Молодіжненської сільської ради до участі у справі як співвідповідача не заявляв, а тому апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову про визнання недійним державного акту на право власності на земельну ділянкувнаслідок неналежного складу співвідповідачів, а вимога про зобов`язання ОСОБА_1 повернути зазначену земельну ділянку заявлена як похідна.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, а також необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року в справі № 357/12524/18 (провадження № 61-18786св20),не дають підстав для висновку, що оскаржене судове ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржене судове рішення апеляційної інстанції залишити без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 401 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 20 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат