ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 510/475/17
провадження № К/9901/30556/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. від 15 листопада 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила:
- визнати протиправними дії Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як матері інваліда з дитинства;
- зобов`язати Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком як матері інваліда з дитинства, відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26 листопада 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Ренійського районного суду Одеської області від 27 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправними дії Ізмаїльського об`єднання управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як матері інваліда дитинства.
Зобов`язано Ізмаїльське об`єднання управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як матері інваліда з дитинства з 26 листопада 2016 року.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про пенсійне забезпечення» не містять такої обов`язкової умови для призначення пенсії за віком матері інваліда з дитинства, як встановлення дитині інвалідності до досягнення нею шестирічного віку, а тому управління ПФУ необґрунтовано відмовило позивачці в призначенні такого виду пенсії.
4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року постанову Ренійського районного суду Одеської області від 27 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як матері інваліда дитинства.
Зобов`язано Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства, відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26 листопада 2016 року, з урахуванням медичного висновку № 11 від 27 вересня 1996 року, медичного висновку № 434 від 21 вересня 1998 року, медичного висновку № 43 від 18 вересня 2000 року, медичного висновку № 26 від 1 жовтня 2002 року, та висновку МСЕК від 16 листопада 2016 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що мати інваліда з дитинства має право на призначення дострокової пенсії за віком у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана інвалідом з дитинства до досягнення вісімнадцятирічного віку. Якщо дитина визнана інвалідом з дитинства після досягнення нею вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності відповідного лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).
Відповідно до висновку про час настання інвалідності від 21 червня 2017 року, наданого Ізмаїльською міжнародною медико-соціальною експертною комісією - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , час настання інвалідності зазначено як «хворіє з дитинства». Визнаний інвалідом другої групи з 16 березня 2004 року. Отже, зазначеним висновком встановлено, що ОСОБА_2 мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
За вказаних обставин, відмова органу пенсійного фонду у призначенні пенсії з мотивів відсутності медичних показань для визнання ОСОБА_2 дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку є необґрунтованою.
Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області при вирішенні питання про призначення пенсії за віком наділене дискреційними повноваженнями, при цьому при наявності звернення, суб`єкт владних повноважень повинен самостійно прийняти рішення з урахуванням обставин, які встановлені судом, а тому належним способом захисту прав позивачки в даному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства, відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю інваліда з дитинства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі одеської області із заявою про призначення пенсії.
Рішенням управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі одеської області від 30 листопада 2016 року № 1164 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії з підстав відсутності висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що її дитина, ОСОБА_2 , мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
8. Не погоджуючись з рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти «є» і «ж» статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).
Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Згідно з частиною першою статті 44 зазначеного Закону заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зі змінами та доповненнями).
Зокрема, Порядок передбачає надання документа про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом. При цьому, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини.
Визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги.
У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).
Повноваження лікарсько-консультативних комісій надавати висновок про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, передбачено підпунктом 6 пункту 7 Положення про лікарсько-консультативну комісію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917.
Для отримання такого висновку жінка має звернутись із відповідною заявою до керівництва закладу охорони здоров`я, в якому її дитина перебувала на обліку до досягнення шестирічного віку, одночасно надавши документи, які б дали можливість встановити медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Про ці вимоги діючого законодавства управління ПФУ повідомило ОСОБА_1
ОСОБА_1 не надала до управління ПФУ висновку, який б підтверджував факт визнання ОСОБА_2 інвалідом з дитинства до шестирічного віку, то і правові підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, як мати інваліда з дитинства відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відсутні.
10. ОСОБА_1 подано заперечення на касаційну скаргу Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, в яких вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (п. «є» і «ж» ст. 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (ст. 94).
12. Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року.
13. Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
14. Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше 5 років.
15. Відповідно до абзацу 4 пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
16. Отже, право на дострокову пенсію за віком мають матері, які виховали інвалідів з дитинства до шестирічного віку (після досягнення матір`ю 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу, що не оспорюється у цій справі). За змістом наведеної норми однією з обов`язкових умов для призначення дострокової пенсії за віком є виховання до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства.
17. Таким чином, встановлення органами Медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) інвалідності після досягнення такою дитиною шестирічного віку в певній мірі ставить під сумнів факт виховання матір`ю до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства, а не дитини без такого роду медичних показань.
18. Загальний підхід до змістовного наповнення поняття «особа з інвалідністю» на момент виникнення спірних відносин установлювався статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, а також статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні». Зокрема, такий статус могла мати особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, унаслідок чого держава зобов?язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
19. Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» дитина-інвалід - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, унаслідок чого держава зобов?язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
20. Визначення терміну «інвалід з дитинства» не міститься ані в Законі України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», ані в Законі України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю».
21. При цьому за змісту абзацу 2 пункту 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, інвалідність з дитинства розглядається як причина інвалідності. Згідно з пунктом 14 цього Положення причинний зв?язок інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, установлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до вісімнадцятирічного віку.
22. Зі змісту абзацу 4 пункту 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» убачається, що пільга, пов?язана зі зменшенням жінкам пільгового віку та страхового стажу, установлювалася лише тим матерям інвалідів з дитинства та дітей інвалідів до 16 років, які виховували їх за підтвердженого стану інвалідності на момент досягнення дитиною 6 років.
23. Отже, для призначення пенсії на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має значення не факт установлення інвалідності, а термін (момент) настання інвалідності у дитини, що повинен мати місце протягом періоду життя дитини з моменту народження і до інвалідності у дитини до досягнення шестирічного віку, оскільки виховання дитини-інваліда у віці до 6 років створює для жінки більше перешкод для участі у суспільно-корисній діяльності, наслідком якої є отримання заробітної плати і страхового стажу, що зумовлюється сплатою страхувальником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
24. Непрямим підтвердженням цього є встановлена частиною 6 статті 179 Кодексу законів про працю України можливість надання жінці в обов`язковому порядку відпустки без збереження заробітної плати у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Натомість, за відсутності медичних показань до догляду за дитиною жінка не матиме можливості перебувати у такій відпустці і має прийняти рішення про вихід на роботу або припинення трудових відносин з роботодавцем.
25. Відповідно до частини 12 статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів затверджується Кабінетом Міністрів України. Серед повноважень лікарсько-консультативних комісій, визначених Положенням про лікарсько-консультативну комісію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917, визначено надання висновку, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
26. Згідно з пунктом 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2011 року № 22-1 визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі, якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії, що така дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцяти років (висновок про час настання інвалідності).
27. Тобто такий висновок дає можливість опосередковано підтвердити факт догляду матері за дитиною, яка мала право на отримання статусу дитини-інваліда до досягнення шестирічного віку, як це передбачено положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
28. Таким чином, Суд дійшов висновку, що пункт 2.18 Порядку № 22-1 не суперечить положенням статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 26, абзацу 4 пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки не встановлює та/або не змінює механізм призначення такого виду пенсії.
29. Отже, мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
30. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 330/2181/16-а.
31. З медичного висновку № 26 від 1 жовтня 2002 року убачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на захворювання - епілепсію з поліморфними судорожними припадками середньої частоти, змінами особистості по епитипу.
32. Згідно висновку МСЕК про час настання інвалідності від 16 вересня 2016 року ОСОБА_2 хворіє з дитинства.
33. З виписки з медичної картки амбулаторного хворого від 18 лютого 2000 року наданої Ренійською районною поліклінікою убачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на захворювання - епілепсію з поліморфними судорожними припадками середньої частоти, змінами особистості по епитипу. Хворіє з раннього дитинства - 1991 року, коли вперше з`явилися судорожні припадки. Даний факт також підтверджується випискою з медичної картки амбулаторного хворого від 1 листопада 2016 року.
34. Отже, зібраними по справі доказами підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 хворіє епілепсію з поліморфними судорожними припадками середньої частоти, змінами особистості по епитипу з дитинства, тобто інвалідність настала до досягнення шестирічного віку.
35. Враховуючи, що наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ОСОБА_1 виховує дитину-інваліда, інвалідність якої настала до досягнення шестирічного віку, а отже має право на пенсію за віком, як матері інваліда з дитинства, відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення»
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
36. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис) Н.В. Коваленко
судді (підпис) Я.О. Берназюк
(підпис) І.В. Желєзний
20.10.2020
Помічник судді О.М. Іващенко