№ 513/1344/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

01 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 513/1344/19

провадження № 61-10325св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - фермерське господарство «Агрохолдинг 2007»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 травня 2021 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Агрохолдинг 2007» про повернення безпідставно набутих коштів.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі свідоцтв про право на спадщину, виданих 02 листопада 2017 року приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Сулаковим І. І., позивачу належать дві земельні ділянки площею по 4,50 га з кадастровими номерами 5124581700:01:003:0144, 5124581700:01:003:0145. Право власності на обидві земельні ділянки зареєстровано за позивачем.

Стверджує, що належні йому на праві власності земельні ділянки перебувають у користуванні фермерського господарства «Агрохолдинг 2007», однак у період з 2013 по 2019 роки включно орендна плата за користування земельними ділянками не сплачувалась.

Вважає, що вказані земельні ділянки перебувають у користуванні фермерського господарства «Агрохолдинг 2007» без достатньої правової підстави, а тому на підставі статті 1212 ЦК України відповідач зобов`язаний повернути позивачу безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 165 060,00 грн.

Враховуючи вказане вище, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати фермерське господарство «Агрохолдинг 2007» повернути йому безпідставно набуті грошові кошти в сумі 165 060,00 грн, які фермерське господарство «Агрохолдинг 2007» мало сплатити за період 2013-2019 років включно за позадоговірне користування нерухомим майном - земельними ділянками площею по 4,50 га з кадастровими номерами 5124581700:01:003:0144, 5124581700:01:003:0145, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованими на території Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області, стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 листопада 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору, продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто скаржнику.

У січні 2021 року ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу на рішення Саратського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 травня 2021 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору, про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що клопотання про звільнення від сплати судового збору, про відстрочення сплати судового збору не містить належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження майнового стану позивача, який би не дозволяв йому сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 475,90 грн. Оскільки вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконано, апеляційна скарга підлягає поверненню.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 травня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та передати справу для продовження розгляду.

Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц, провадження № 61-16723св18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати та передчасно повернув апеляційну скаргу.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2021 року фермерське господарство «Агрохолдинг 2007» подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків щодо сплати судового збору та оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог пункту 5 частини другої статті 356 ЦПК України, пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України.

На виконання вказаної ухвали представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

На виконання вказаної ухвали представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків щодо сплати судового збору, зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надання доказів на їх підтвердження.

На виконання вказаної ухвали представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся із клопотанням про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року визнано неподаною та повернуто скаржнику у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.

У пункті 8 частини першої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Як зазначає Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див., mutatis mutandis, рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див., mutatis mutandis, рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»), заява № 28249/95, § 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»), заява № 26746/05, § 111).

Згідно зі статтею 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини другої, третьої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без руху для усунення її недоліків щодо сплати судового збору, зазначення поважних причин для пропуску строку на апеляційне оскарження та надання доказів на їх підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаної ухвали представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся із клопотанням про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, додавши до клопотання копії аркушів трудової книжки із записом про початок виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю та копії документів щодо стану здоров`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

За правилами частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Колегія суддів зазначає, що положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.

Відмовляючи у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд зазначив, що вказане клопотання не містить належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження майнового стану позивача, який би не дозволяв йому сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги. Оскільки вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконано, апеляційну скаргу було визнано неподаною та повернуто.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком, оскільки апеляційний суд не надав можливості особі, яка звернулася з апеляційною скаргою, відреагувати на позицію суду щодо вирішення заявленого клопотання, зокрема, сплатити судовий збір чи звернутися із клопотанням про звільнення від його сплати, надавши відповідні докази, а також усунути інші недоліки, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення його сплати та одночасно визнаючи неподаною і повертаючи скаргу, апеляційний суд неправильно застосував положення ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», статті 6 Конвенції, тим самим позбавивши особу можливості виконати вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Подібний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 726/1921/16 (провадження № 61-24908св18), а також у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц (провадження № 61-16723св18), на яку посилався заявник у касаційній скарзі, та висновок у якій не було враховано судом апеляційної інстанції.

З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду, яка перешкоджає провадженню у справі.

За умови обмеження реалізації права ОСОБА_1 на апеляційне оскарження судового рішення, ухвала апеляційного суду не може вважатися законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддівПершої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 травня 2021 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович