Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
місто Київ
справа № 515/255/21
провадження № 61-8917св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Відділ освіти Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області,
третя особа - Лиманська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кочуров Андрій Олександровича, на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 10 серпня 2021 року у складі судді Гусєвої Н. Д. та постанову Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу освіти Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - Відділ освіти Лиманської сільської ради), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 01 лютого 2021 року № 3/01-04 «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити його на посаді директора Комунального закладу «Лиманський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - КЗ «Лиманський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської ради, заклад освіти), з продовженням контракту на 4 роки;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 лютого 2021 року до дня ухвалення судового рішення, та 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 20 липня 2007 року він працював на посаді вчителя трудового навчання Лиманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Татарбунарського району Одеської області.
З 03 червня 2018 року він обіймав посаду тимчасово виконуючого обов`язки директора КЗ «Лиманський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської ради.
Згідно з розпорядженням Лиманського сільського голови від 31 січня 2019 року № 7/ОС Лиманської сільської ради, він призначений на посаду директора КЗ «Лиманський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської ради з 01 лютого 2019 року з укладенням контракту строком на два роки з 01 лютого 2019 року до 01 лютого 2021 року як такий, що успішно пройшов конкурсний відбір, з оплатою праці за 15 тарифним розрядом згідно зі штатним розписом. Контракт укладений 01 лютого 2019 року на термін з 01 лютого 2019 року до 01 лютого 2021 року, згідно з умовами контракту він є строковим трудовим договором, який відповідно до пункту 5.2.1 припиняється після закінчення терміну його дії. Відповідно пункту 5.2.1 Контракту за 2 місяці до закінчення терміну дії контракту (за угодою сторін) контракт може бути продовжений або укладений на новий термін.
18 січня 2021 року він звернувся до голови Лиманської сільської ради з клопотанням за № 01, відповідно до якого просив продовжити строк дії строкового трудового договору (контракту) від 01 лютого 2019 року шляхом укладення додаткової угоди до контракту терміном на 4 роки до першого шестирічного терміну без проведення конкурсу, посилаючись на абзаци 2, 3 частини 2 статті 25 Закону України «Про освіту», частину 12 статті 36 Закону України «Про повну загальну середню освіту», лист Міністерства освіти і науки України від 08 квітня 2020 року № 1/9-201 «Щодо нагальних питань впровадження Закону України «Про повну загальну середню освіту». Аналогічне за змістом клопотання за №02 від 01 лютого 2021 року він направив на адресу в.о. начальника Відділу освіти Лиманської сільської ради як уповноваженої особи з питань діяльності освітніх закладів.
Однак, наказом від 01 лютого 2021 року № 1/1-13, наказом від 01 лютого 2021 року № 3/01-04 його звільнено з посади директора закладу з 02 лютого 2021 року у зв`язку із закінченням терміну дії контракту. З наказом його ознайомлено не було.
Наказом від 02 лютого 2021 року №5/01-04 відповідач визнав недійсним наказ від 01 лютого 2021 року № 1/1-13 про звільнення директора КЗ «Лиманський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської ради у зв`язку з неправильним номенклатурним номером.
02 лютого 2021 року комісією у складі працівників відповідача та закладу освіти складений акт прийому-передачі основної шкільної документації і печатки КЗ «Лиманський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської ради.
06 лютого 2021 року засобами поштового зв`язку він отримав копію наказу від 01 лютого 2021 року № 3/01-04 про звільнення У цей же день засобами поштового зв`язку він отримав лист від Лиманської сільської ради за підписом голови від 01 лютого 2021 року № 158/02-16, яким повідомлено про припинення дії контракту у зв`язку з закінченням строку його дії.
Посилаючись на те, що за час роботи за контрактом він не мав жодного зауваження до своєї роботи від засновника закладу освіти - Лиманської сільської ради або створеного ним уповноваженого органу - Відділу освіти Лиманської сільської ради, належно виконував свої обов`язки та постійно підвищував свій професійний рівень, вважав, що його звільнення з посади директора закладу освіти є протиправним, оскільки він має право на продовження контракту ще на чотири роки без проведення конкурсу, як такий, що успішно пройшов конкурс та був призначений на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 10 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що ОСОБА_1 працював керівником закладу освіти за контрактом від 01 лютого 2019 року, строком дії до 01 лютого 2021 року. Підставою припинення контракту є закінчення терміну його дії, а тому відсутні підстави для поновлення позивача на роботі.
ОСОБА_1 не є особою, яка призначена на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше з укладенням трудового договору строком на два роки відповідно до порядку призначення керівників закладів освіти встановленого Законом України «Про повну загальну середню освіту», а тому на нього не поширюються положення пункту 2 частини дванадцятої статті 39 вказаного Закону, які передбачають право сторін продовжити строк дії відповідного строкового трудового договору ще на чотири роки без проведення конкурсу. Для призначення на посаду директора закладу освіти після 01 лютого 2021 року позивач мав взяти участь у конкурсі, призначеному за правилами чинного Закону України «Про повну загальну середню освіту», та бути оголошеним його переможцем.
Та обставина, що з набранням з 18 березня 2020 року чинності Закону України «Про повну загальну середню освіту», ОСОБА_1 продовжував працювати керівником закладу освіти за контрактом від 01 лютого 2019 року та не був звільнений, не є підставою вважати, що він є особою, призначеною вперше за конкурсом з правом продовжити строк дії контракту ще на чотири роки без проведення конкурсу.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кочуров А. О., сформована в системі «Електронний суд», у якій він просив скасувати рішення Арцизького районного суду Одеської області від 10 серпня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилався на:
1) пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування висновків, викладених, у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 820/5348/17, у якій зроблено висновок, розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу закону (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), що узгоджується з принципом правової визначеності;
2) пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України - відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень Закону України «Про загальну середню освіту», на момент дії якого позивача призначено на посаду керівника закладу освіти, та Закону України «Про повну загальну середню освіту», на момент дії якого позивача звільнено.
Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Справа надійшла до суду касаційної інстанції у жовтні 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що розпорядженням Лиманського сільського голови Лиманської сільської ради Резніченка В. І. від 31 січня 2019 року № 7/ОС «Про призначення на посаду директора КЗ «Лиманський НВК «ЗОШ І-Ш ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської ради ОСОБА_1 » позивача призначено на посаду директора КЗ «Лиманський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської ради з 01 лютого 2019 року з укладенням контракту строком на два роки з 01 лютого 2019 року до 01 лютого 2021 року, як такого, що успішно пройшов конкурсний відбір, з оплатою праці за 15 тарифним розрядом згідно зі штатним розписом.
01 лютого 2019 року між сільським головою Лиманської сільської ради Резніченком В. І. та ОСОБА_1 укладений контракт, за умовами якого ОСОБА_1 призначається на посаду директора КЗ «Лиманський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської ради на термін з 01 лютого 2019 року до 01 лютого 2021 року.
Згідно з пунктом 6.4. контракту, за 2 місяці до закінчення терміну дії контракту (за угодою сторін) він може бути продовжений або укладений на новий термін.
Рішенням Лиманської сільської ради від 15 січня 2021 року № 80-VIII «Про утворення Відділу освіти Лиманської сільської ради та затвердження Положення про нього» утворений виконавчий орган Лиманської сільської ради - Відділ освіти Лиманської сільської ради у статусі юридичної особи публічного права (пункт 1). Відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про освіту» визначено Відділ освіти Лиманської сільської ради Одеської області уповноваженим органом засновника закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Лиманської сільської ради з питань, серед іншого, укладення строкових трудових договорів (контрактів) з керівниками закладів освіти, обраними (призначеними) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти; розірвання строкових трудових договорів (контрактів) з керівниками закладів освіти з підстав та в порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіту (пункт 2).
Згідно з пунктом 4.1 Положення про Відділ освіти Лиманської сільської ради, затвердженого рішенням Лиманської сільської ради від 15 січня 2021 року № 80-VІІІ, керівником відділу є його начальник; начальник Відділу, серед іншого, призначає, звільняє, заохочує, притягує до дисциплінарної відповідальності директорів закладів загальної середньої, дошкільної, позашкільної освіти.
Отже, Лиманська сільська рада є засновником КЗ «Лиманський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської ради, а Відділ освіти Лиманської сільської ради - уповноваженим органом засновника вказаного закладу освіту з питань, серед іншого, призначення, звільнення директора закладу освіту.
Встановлено, що до закінчення терміну дії контракту, а саме 18 січня 2021 року ОСОБА_1 звертався до голови Лиманської сільської ради Резніченка В. І. та до в. о. начальника Відділу освіти Лиманської сільської ради Карпенко Т. В. з клопотаннями про продовження строку дії строкового трудового договору (контракту) від 01 лютого 2019 року шляхом укладення додаткової угоди до контракту терміном на 4 роки до першого шестирічного терміну без проведення конкурсу.
Наказом в.о. начальника Відділу освіти Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Карпенко Т. В. від 01 лютого 2021 року № 3/01-04 «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 з посади директора КЗ «Лиманський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської ради на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням терміну контракту з 01 лютого 2021 року.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кочуров А. О., не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти визначає Закон України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року N 2145-VIII.
На момент призначення позивача на посаду керівника закладу освіти, трудові відносини у системі загальної середньої освіти регулювалися законодавством України про працю, Законом України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту», Законом України від 13 травня 1999 року № 651-XIV «Про загальну середню освіту» (далі - Закон № 651-XIV) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» (тут і далі - у редакції, чинній на дату призначення ОСОБА_1 на посаду керівника КЗ «Лиманський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської ради та укладення з ним контракту) керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.
Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки - для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об`єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об`єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадських об`єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.
Положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд (до першого строку включається дворічний строк перебування на посаді керівника закладу загальної середньої освіти, призначеного вперше). Після закінчення другого строку перебування на посаді особа має право брати участь у конкурсі на заміщення вакансії керівника в іншому закладі загальної середньої освіти або продовжити роботу в тому самому закладі на іншій посаді.
Суди правильно встановили, що станом на дату набрання чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 463-ІX «Про повну загальну середню освіту» (далі - Закон № 463-ІX), позивач перебував у строкових трудових відносинах з Лиманською сільською радою на підставі укладеного за результатами конкурсного добору контракту від 01 лютого 2019 року строком на два роки (для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше).
Відповідно до частин першої та третьої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Виходячи з особливостей вказаної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, а також особливості порядку звільнення чи продовження дії контракту.
Згідно з пунктом 6.4 контракту сторони погодили, що за два місяці до закінчення терміну дії контракту (за угодою сторін) він може бути продовжений або укладений на новий термін.
Суди встановили, що до закінчення терміну дії контракту від 01 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та засновником КЗ «Лиманський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської радиабо уповноваженим ним органом не досягнуто згоди щодо продовження строку укладеного з ним контракту, наслідком чого стало припинення з позивачем трудових відносин на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.
Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади керівника закладу освіти, суди першої та апеляційної інстанції правильно виходили з того, що позивач не є особою, яка призначена на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти вперше на підставі Закону № 463-ІX, а тому на правовідносини між ним та роботодавцем не можуть поширюватися положення пункту 2 частини дванадцятої статті 39 вказаного Закону, які передбачають право сторін продовжити строк дії відповідного строкового трудового договору ще на чотири роки без проведення конкурсу.
Такі висновки судів узгоджуються з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 210/2104/16-ц щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, відповідно до якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Оскільки позивач був призначений на посаду директора КЗ «Лиманський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської ради під час дії Закону № 651-ХІ, а тому, як правильно зазначив заявник, розпочатий процес реалізації його трудових мав бути завершений також за цим же Законом.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 820/5348/17.
Встановлені у справі обставини не дають підстав для висновку про його неврахування судами у спірних правовідносинах, оскільки після набрання чинності Законом № 463-ІX, ОСОБА_1 продовжував виконувати обов'язки директора КЗ «Лиманський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Лиманської сільської ради до закінчення терміну дії контракту від 01 лютого 2019 року, а саме до 01 лютого 2021 року.
Отже, процес реалізації позивачем трудових прав завершився відповідно до того самого закону, що і розпочався - Закону № 651-ХІ. Набрання чинності Закону № 463-ІX не надало переваг ОСОБА_1 на продовження дії строкового трудового договору (контракту), який відповідно до пункту 5.2.1 припиняється після закінчення терміну його дії, якщо сторони не дійшли згоди щодо його продовження або укладення на новий термін.
Підсумовуючи, Верховний Суд зазначає, що мотиви, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Узагальнюючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кочуров А. О.
Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, понесені заявником судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 400 409 410 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кочуров Андрій Олександровича, залишити без задоволення.
Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 10 серпня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
А. С. Олійник
Г. І. Усик
В. В. Яремко