ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №520/1093/24
адміністративне провадження № К/990/25880/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної військової адміністрації Харківської області про визнання періоду роботи та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2024 (суддя-доповідач Жигилій С.П., судді: Русанова В.Б., Перцова Т.С.),
УСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської районної військової адміністрації Харківської області, у якому просив:
- визнати період роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 05.07.1985 по 21.04.1986 на посаді інспектора відділу РАГС виконавчого комітету Харківської районної Ради народних депутатів Харківської області стажем державної служби;
- зобов`язати Харківську районну державну адміністрацію в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 період роботи з 05.07.1985 по 21.04.1986 на посаді інспектора відділу РАГС виконавчого комітету Харківської районної Ради народних депутатів Харківської області до стажу державної служби.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківської районної військової адміністрації Харківської області про визнання періоду роботи та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
3. Не погодившись з рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до суду платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.
5. До Другого апеляційного адміністративного суду 10.05.2024 та 15.05.2024 надійшли клопотання ОСОБА_1 про перерахунок суми судового збору.
6. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 клопотання ОСОБА_1 про перерахунок суми судового збору задоволено, встановлено десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до суду платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 1162,75 грн.
7. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 повернуто скаржнику.
8. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з довідкою про доставку електронного листа позивач отримав копію ухвали суду про перерахунок суми судового збору та про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги 17.05.2024 о 00:05 год, а тому останнім днем на усунення недоліків поданої апеляційної скарги було 27.05.2024. Оскільки вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк не виконані, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги в порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2024 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у письмовому позовному провадженні в будь-який інший апеляційний адміністративний суд.
10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 позивач через систему «Електронний суд» сплатив судовий збір у розмірі 1162,75 грн, однак суд апеляційної інстанції, не перевіривши факту зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, безпідставно повернув апеляційну скаргу у зв`язку з несплатою судового збору.
10.1. У касаційній скарзі позивач покликається на пункт 44 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), який передбачає, що засобами Електронного суду користувачі можуть сплатити судовий збір та інші платежі в режимі онлайн під час формування відповідного документа або додати відомості щодо здійсненого самостійно платежу для забезпечення автоматичної перевірки його зарахування на відповідний рахунок.
10.2. За інформацією позивача, аналогічні положення містяться у пункті 2.28 Інструкції користувача Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Згідно з пунктом 12.11.6 цієї Інструкції у разі проведення оплати, на кроці «Судовий збір» з`явиться повідомлення, що судовий збір сплачено. На кроці «Додатки» автоматично додається файл-квитанція». Відповідно до п. 13.1.8 Інструкції: «На закладці «Судовий збір» відображається інформація про сплачений судовий збір». У пунктах 13.2.1 , 13.2.5 та 13.2.8 передбачено, що перевірка сплати судового збору засобами Електронного суду покладається на працівників суду.
10.3. Також позивач звернув увагу на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №800/473/17, постановах Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №520/10006/21, від 26.07.2023 у справі №640/3949/22, відповідно до яких обов`язок перевірки факту зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України покладається на суд.
10.4. Таким чином, на думку позивача, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 03.06.2024 не врахував положення частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір», частини третьої статті 169, частини п`ятої статті 242 КАС України, протиправно, у порушення пункту 1 частини другої статті 353 та частини третьої статті 328 КАС України, застосував норму права - частину другу статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №520/10006/21 і від 26.07.2023 р. у справі № 640/3949/22, не дослідив зібрані у справі докази щодо сплати судового збору через систему Електронний суд.
11. Ухвалою від 19.09.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження з підстав правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, положень частини другої статті 298 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України щодо підстав для повернення апеляційної скарги.
12. Відзив на касаційну скаргу відповідач не подав.
13. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
14. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України.
15. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
16. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
17. Абзацом 1 частини першої статті 169 КАС України обумовлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
18. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (абзац 1 частини другої статті 169 КАС України).
19. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
20. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 08.05.2024 Другий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху у зв`язку з несплатою судового збору в розмірі 1453,44 грн, водночас ухвалою від 16.05.2024 за клопотанням позивача апеляційний суд зменшив належну до сплати суму судового збору та встановив десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до суду платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 1162,75 грн.
21. Копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 в електронному вигляді було надіслано ОСОБА_1 в його електронний кабінет та доставлено 17.05.2024 о 00:05, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т. 2 а.с. 64).
22. Отже, останнім днем визначеного судом апеляційної інстанції строку на усунення недоліків апеляційної скарги є 27.05.2024, проте станом на 03.06.2024 до суду апеляційної інстанції від позивача не надійшло жодних документів на виконання вимог ухвали від 16.05.2024, у тому числі повідомлення про сплату судового збору через Електронний суд.
23. Таким чином, оскільки позивач у межах строку, встановленого судом в ухвалі від 16.05.2024, вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконав, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про повернення апеляційної скарги позивачу.
24. Стосовно доводів касаційної скарги щодо обов`язку суду перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України Верховний Суд зазначає про таке.
25. Так, частиною другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
26. Водночас Верховний Суд наголошує, що пункт 1 частини п`ятої статті 296 КАС України встановлює обов`язок заявника апеляційної скарги надати суду документ про сплату судового збору, а вже перевірка зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України здійснюється на підставі такого документа.
27. Покликання позивача на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №800/473/17, постановах Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №520/10006/21, від 26.07.2023 у справі №640/3949/22, суд касаційної інстанції не бере до уваги з огляду на різні обставини у зазначених справах та цій справі.
27.1. У справі №800/473/17 заявником було додано на підтвердження сплати судового збору дублікат квитанції про сплату судового збору, у справі №640/3949/22 - скан-копію платіжного доручення, а у справі №520/10006/21 документ про сплату судового збору був надісланий на електронну скриньку суду без використання підсистем ЄСІТС. Отже, у всіх наведених випадках суд був поінформований про реквізити платіжного документа.
27.2. Натомість у справі, що розглядається, на момент постановлення оскарженої ухвали в суду апеляційної інстанції не було жодних відомостей про вчинення позивачем дій, спрямованих на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, направлення до суду платіжного документа про сплату судового збору.
28. Варто зауважити, що позивач звернувся до суду із заявою про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору №6764-9167-2130-9494 від 22.05.2023 (сплату здійснено в Електронному суді) лише на наступний день після прийняття судом апеляційної інстанції ухвали про повернення апеляційної скарги, а також надалі позивач з подібною заявою звертався 05.06.2024, 13.06.2024, 14.06.2024, 17.06.2024, 26.06.2024, 27.06.2024, 28.06.2024, 30.06.2024, 01.07.2024, 02.07.2024, 03.07.2024, 07.07.2024.
29. Тобто станом на дату прийняття судом апеляційної інстанції ухвали про повернення апеляційної скарги (03.06.2024) докази про сплату судового збору позивачем до суду не подавалися, що останнім не заперечується, а тому в апеляційного суду не настало обставин, за якими виникає обов`язок перевіряти зарахування судового збору до Державного бюджету України, оскільки на момент постановлення оскарженої ухвали в матеріалах справи була відсутня інформація від заявника, на підставі якої могла б здійснюватися така перевірка.
30. Окрім іншого, Верховний Суд звертає увагу на положення Методичних рекомендацій підтвердження оплати (повернення) судового збору з Казначейства у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», затверджених наказом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» №134-ОД від 17.07.2023 (далі - Методичні рекомендації).
31. Так, відповідно до Методичних рекомендацій дані щодо підтвердження оплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до КП «ДСС». При цьому виконується автоматичне поєднання записів про оплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Казначейства.
31.1. Існує два режими поєднання записів: автоматичний та ручний режим.
31.2. Під час надходження з Казначейства підтверджень оплати судового збору, КП «ДСС» виконує в автоматичному режимі поєднання записів карток судового збору з відповідними записами підтверджень про їх оплату.
31.3. В даному режимі виконується перевірка повного збігу наступних параметрів: 1. Сума сплаченого судового збору, грн.; 2. Дата документа /Дата отримання документа Банком розпорядника; 3. РНОКПП (ЄДРПОУ) платника.
31.4. У разі, якщо збігаються всі 3 параметри та даним параметрам відповідає тільки один запис судового збору, то виконується автоматичне поєднання записів Казначейства з записом судового збору КП «ДCC».
31.5. Ручний режим поєднання записів виконується з картки справи через закладку «Судовий збір» за допомогою кнопки «Прив`язка підтвердження оплати до обраного судового збору».
31.6. У разі відсутності в учасника процесу РНОКПП (ЄДРПОУ), пошук підтверджень виконується у випадку збігу наступних параметрів: 1. Сума сплаченого судового збору; 2. Дата документа (Дата отримання документа Банком розпорядника).
32. Отже, оплата судового збору з Казначейства може бути підтверджена як в автоматичному режимі (за умови збігу 3-х параметрів: суми судового збору, дати платіжного документа й ідентифікаційного коду платника), так і в ручному режимі (за умови збігу хоча б 2-х параметрів: суми судового збору і дати платіжного документа).
33. Таким чином, підтвердження оплати судового збору з Казначейства неможливе без даних щодо хоча б 2-х параметрів, а саме: суми судового збору і дати платіжного документа, що вказує на необхідність наявності у суду реквізитів платіжного документа, за якими підтверджується оплата з Казначейства.
34. Щодо покликань позивача на пункти 2.28, 12.11.6, 13.1.8, 13.2.1, 13.2.5 та 13.2.8 Інструкції користувача підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС Верховний Суд зауважує, що зазначена Інструкція не містить положень стосовно проведення оплати судового збору в підсистемі ЄСІТС, про які зазначає позивач у касаційній скарзі.
35. Натомість такого змісту пункти з відповідною нумерацією містяться в Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, затверджений наказом ДП «ЦСС» №74-0Д від 22.09.2021 (далі - Інструкція).
36. Так, пункт 2.28 Інструкції передбачає, що засобами Електронного суду користувачі можуть сплатити судовий збір та інші платежі в режимі онлайн під час формування відповідного документа або додати відомості щодо здійсненого самостійно платежу для забезпечення автоматичної перевірки його зарахування на відповідний рахунок. Інформація автоматично додається до документа, що створюється.
37. У разі проведення оплати, на кроці «Судовий збір» з`явиться повідомлення, що судовий збір сплачено. На кроці «Додатки» автоматично додається файл-квитанція (пункт 12.11.6. Інструкції).
38. На сторінці ЕС, яка інформує про успішний платіж, одразу можна завантажити квитанцію на свій електронний пристрій за допомогою кнопки «Зберегти чек» та/або надіслати електронну квитанцію на електронну пошту. Для цього слід ввести у відповідне поле електронну адресу та натиснути кнопку «Відправити чек» (пункт 12.11.7. Інструкції).
39. З огляду на зазначені норми Верховний Суд наголошує, що функціонал Електронного суду передбачає можливість сплатити судовий збір саме при формуванні документа, до якого файл-квитанція автоматично приєднується як додаток, а також можливість завантажити цю квитанцію на свій електронний пристрій та/або надіслати на електронну пошту. Отже, квитанція про сплату судового збору може надсилатися до суду не як самостійний документ, а лише як додаток до відповідного документа.
40. Таким чином, Інструкцією не передбачено автоматичного надіслання квитанції про сплату судового збору до того суду, на розгляді якого знаходиться справа, у межах якої сплачувався судовий збір, а тому положення Інструкції в частині сплати судового збору повністю узгоджуються з приписами частини п`ятої статті 296 КАС України, які покладають на заявника обов`язок надати суду документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги. І лише після надходження до суду доказу про сплату судового збору у суду виникає обов`язок перевірити його зарахування до Державного бюджету України на підставі поданого заявником платіжного документа.
41. Ураховуючи те, що позивач хоч і сплатив судовий збір в межах строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі від 16.05.2024, однак не надіслав до суду відповідну квитанцію про сплату, а тому не виконав вимогу ухвали суду від 16.05.2024, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції правомірно, відповідно до вимог частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.
42. Міркування і твердження позивача в касаційній скарзі не спростовують правильності такого висновку, викладеного в оскарженому судовому рішенні.
43. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
44. З огляду на результат касаційного перегляду судові витрати не розподіляються.
45. Керуючись статтями 345 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2024 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов