ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №520/12029/23

адміністративне провадження № К/990/44412/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №520/12029/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2023 року

(головуючий суддя: Перцова Т.С., судді: Спаскін О.А., Жигилій С.П.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - «ГУНП в Харківській області»), у якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП в Харківській області №265 від 13 квітня 2023 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області" в частині застосування до старшого дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (пункт 1 наказу);

- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП в Харківській області №182 о/с від 21 квітня 2023 року "По особовому складу" про звільнення старшого дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області з 22 квітня 2023 року;

- стягнути з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 22 квітня 2023 року до дня ухвалення рішення судом;

- рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року у справі №520/12029/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі:

скасовано наказ ГУ НП в Харківській області №265 від 13 квітня 2023 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області" в частині застосування до старшого дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (пункт 1 наказу);

скасовано наказ ГУ НП в Харківській області №182 о/с від 21 квітня 2023 року «По особовому складу» про звільнення старшого дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;

поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області з 22 квітня 2023 року;

стягнуто з ГУ НП в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 22 квітня 2023 року до дня поновлення на роботі.

Рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області звернуто до негайного виконання.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2023 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року у справі №520/12029/23 скасовано і прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ НП в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу залишено без розгляду.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення із залишенням в силі рішення окружного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 9 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ГУНП в Харківській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що касаційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив ані порушення норм матеріального права, ані порушення норм процесуального права, а тому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22 травня 2023 року ОСОБА_1 подав до Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву у цій справі.

Ухвалою від 29 травня 2023 року Харківський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У подальшому, а саме 3 серпня 2023 року до суду від представника відповідача - ГУ НП в Харківській області надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначив, що частиною четвертою статті 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» № 2337-VIII передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на одну ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Також в обґрунтування вказаної заяви відповідач зауважив, що строк на оскарження наказу про звільнення позивача починається з 22 квітня 2023 року, а кінцевим терміном для звернення з позовною заявою є 6 травня 2023 року, - тобто вихідний день. Звідси, кінцевим строком звернення до суду із цим позовом є 8 травня 2023 року.

Між тим, позовна заява відправлена до Харківського окружного адміністративного суду позивачем лише 23 травня 2023 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції, що значно перевищує встановлений законодавцем строк на оскарження прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Розглянувши цю заяву ГУ НП в Харківській області, Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 7 серпня 2023 року відмовив у її задоволенні.

Окружний суд дійшов такого висновку зважаючи на те, що ця справа є справою щодо проходження публічної служби позивачем, а тому до спірних правовідносин має застосовуватись місячний строк на звернення відповідно до частини пятої статті 122 КАС України, який позивач не пропустив.

Проте, у подальшому, розглянувши вже апеляційну скаргу відповідача, апеляційний суд погодився із його доводами щодо пропуску позивачем 15-денного строку на звернення до суду із цим позовом. Тож, суд апеляційної інстанції залишив позов ОСОБА_1 без розгляду, зважаючи на пропуск строку звернення до суду.

В контексті порушеного питання Верховний Суд зазначає наступне.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. За частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Пунктом 1 частини четвертої статі 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно із положеннями частини четвертої статті 123 КАС України позовна заява залишається без розгляду, якщо висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України, згідно з частинами першою-третьою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку зі звільненням позивача із публічної служби.

Згідно із частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - «Дисциплінарний статут») передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

У випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 8 лютого 2023 року у справі №120/7567/22, від 14 березня 2024 року у справі №420/12142/23.

Отже, з огляду на те, що факт ознайомлення ОСОБА_1 із оскаржуваним наказом 21 квітня 2023 року встановлено судами і підтверджувалось самим заявником при подачі позовної заяви , строк звернення до суду із цим позовом почав свій відлік з 22 квітня 2023 року і закінчився 8 травня 2023 року (зважаючи на те, що п`ятнадцятий день припав на суботу).

Тобто, Дисциплінарний статут, який є застосовним до спірних правовідносин, пов`язує відлік строку звернення до суду задля оскарження наказу про своє звільнення саме із днем ознайомлення з ним.

Із цим позовом ОСОБА_1 звернувся до окружного суду лише 23 травня 2023 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.

Тому, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду із цим позовом і застосував вірний процесуальний наслідок до позовної заяви ОСОБА_1 - залишення її без розгляду.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції постановлено законне й обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2023 року у справі №520/12029/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду