ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року

м. Київ

справа № 520/13293/24

адміністративне провадження № К/990/5144/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 (головуючий суддя Подобайло З.Г., судді Ральченко І.М., Катунов В.В.) у справі № 520/13293/24 за позовом Богодухівської міської ради Харківської області до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У травні 2024 року Богодухівська міська рада Харківської області звернулася до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області, у якому просила:

визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо проведення позапланової перевірки Богодухівської міської ради Харківської області на підставі наказу від 12.03.2024 № 09-12-01 "Про здійснення позапланового заходу (перевірки)";

визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції у Харківській області від 27.03.2024 № 02/05-04 щодо приведення у відповідність із законодавством, яка видана з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення позапланової перевірки Богодухівської міської ради Харківської області на підставі наказу від 12.03.2024 № 09-12-01 "Про здійснення позапланового заходу (перевірки)".

На обґрунтування позову, позивач посилається на проведення перевірки з порушенням норм чинного законодавства України. Вважає незаконними підстави видання наказу на перевірку, а самі дії по проведенню перевірки та акти, прийняті за наслідком такої перевірки, протиправними. Свої доводи обґрунтовує тим, що підставою для її призначення слугувало звернення громадянки ОСОБА_1 , яке не відповідає вимогам статті 8 Закону України "Про звернення громадян". Позивач вважає, що оспорювана вимога є незаконною та такою, що видана з порушенням норм законону.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 725-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області", Богодухівська територіальна громада - територіальна громада Харківської області. Адміністративний центр - місто Богодухів. Код населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ - 6320810100.

3. На адресу Державної екологічної інспекції у Харківській області 11.03.2024 (вх.№С-58 від 11.03.2024) від громадянки ОСОБА_2 надійшла заява, в якій остання просила провести перевірку території Богодухівської територіальної громади, без зазначення конкретних адрес та/або координат розташування. У своїй заяві зазначила, що в лісосмугах, на узбіччях доріг та безпосередньо на вулицях з`явилися несанкціоновані локальні сміттєзвалища, що вже не залишилось місць для прогулянок та відпочинку, де б не було сміття, неможливо пройтись вулицею і не наштовхнутися на купи побутових відходів, особливо у віддалених населених пунктах.

4. З метою розгляду цієї заяви 12.03.2024 в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області прийнято наказ № 09-12-01 "Про здійснення позапланового заходу (перевірки) Богодухівської міської ради", яким відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633 (далі - Положення № 230), наказано визначеним у такому наказі посадовим особам відповідача в термін 15 березня та з 18 по 21 березня 2024 року здійснити перевірку за додержанням вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, використання та охорони земель на території Богодухівської міської ради Харківської області.

5. 15 березня та з 18 по 21 березня 2024 року на підставі статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, наказу Держекоінспекції у Харківській області від 12.03.2024 № 09-12-01, направлення на проведення позапланової перевірки від 12.03.2024 № 09/12-01/05-04, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Харківській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами; використання та охорони земель на території Богодухівської міської ради.

6. За результатом проведеної позапланової перевірки Богодухівської міської ради сформовано акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.03.2024 № 09/12-01/05-04 (далі - акт перевірки), яким встановлено наявність засмічення земельних ресурсів відходами на декількох земельних ділянках. Зокрема, у місті Богодухів Богодухівського району Харківської області вздовж вулиці 8 Березня виявлено засмічення земельних ресурсів побутовими відходами. Площа засміченої земельної ділянки 990 м2. Об`єм відходів понад 100 м3.

7. У селі Лозова Богодухівського району Харківської області поблизу насіннєвого заводу виявлено засмічення земельних ресурсів побутовими відходами загальною площею 468 м2. Об`єм відходів понад 100 м3. У м. Богодухів Богодухівського району Харківської області по вулиці Космічна вздовж під`їзної дороги до полігону виявлено засмічення земельних ресурсів побутовими відходами.

Площа засміченої земельної ділянки 2376 м2. Об`єм відходів понад 100 м3 .

8. На цих земельних ділянках відібрано проби грунту, за результатами чого складено акти відбору проб грунтів від 19.03.2024 № 23-2024/66-67, № 24-2024/68-69, № 25-2024/70-71.

9. 27.03.2024 Державною екологічною інспекцією у Харківській області направлено позивачу вимогу від 27.03.2024 № 02/05-04 (вх №1590/10 від 02.04.2024), у якій визначено забезпечити ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ на території Богодухівської міської ради, а саме: у м. Богодухів Богодухівського району Харківської області вздовж вулиці 8 Березня, у селі Лозова Богодухівського району Харківської області поблизу насіннєвого заводу, у м. Богодухів Богодухівського району Харківської області по вулиці Космічна вздовж під`їзної дороги до полігону та направити інформацію про вжиті заходи у строк до 30.04.2024.

10. 29.03.2024 позивач подав заперечення за вих.№02-23/2023 до акту перевірки від 21.03.2024 №09/12-01/05-04.

11. Незгода з діями та наслідками перевірки стала підставою для звернення до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 12.09.2024 відмовив у задоволенні позовних вимог.

13. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції керувався тим, що Держекоінспекція та її територіальні органи (відповідач у справі) наділені відповідними повноваженнями на проведення перевірок органів місцевого самоврядування у сфері природоохоронного законодавства щодо виконання делегованих їм повноважень, а Богодухівська міська рада Харківської області в межах спірних правовідносин (щодо здійснення нею делегованих державою повноважень у сфері екології) не є суб`єктом господарювання. Неможливість віднесення у спірних правовідносинах органу місцевого самоврядування до суб`єктів господарювання, на яких поширюється вимоги Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підтверджується правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19.12.2018 у справі № 816/4493/14. Інспекцією при проведенні перевірки у повному обсязі дотримано вимоги статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

14. Суд першої інстанції зробив висновок про те, що звернення громадянки ОСОБА_2 у повному обсязі відповідає вимогам Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

15. Також суд першої інстанції вважав необґрунтованими позовні вимоги по суті виявлених порушень і, зокрема, зазначив, що відбір проб ґрунтів виконано відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 (ГОСТ 17.4.3.01-2017, IDT). "Охорона довкілля. Якість ґрунту, Загальні вимоги до відбирання проб".

Акти відбору проб ґрунтів складено в присутності представника позивача (заступника Богодухівського міського голови - Рябко Романа Олександровича) відповідно вимог чинного законодавства, а саме: додатку 19 до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.04.2013 № 179, яким не передбачено вказання координатів, фото чи відеофіксації порушення.

16. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.01.2025 апеляційну скаргу позивача задовольнив частково, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав протиправною та скасував вимогу Державної екологічної інспекції у Харківській області від 27.03.2024 № 02/05-04 щодо приведення у відповідність із законодавством, яка видана з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення позапланової перевірки Богодухівської міської ради Харківської області на підставі наказу від 12.03.2024 № 09-12-01 "Про здійснення позапланового заходу (перевірки)". У частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки відмовив.

17. Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції керувався тим, що протягом періоду воєнного стану здійснення позапланової перевірки можливо лише за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування та встановлення та застосування державних регульованих цін і то, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а саме на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) для проведення позапланового заходу Богодухівської міської ради, та за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; з метою виконання міжнародних зобов`язань України.

Зі змісту скарги, яка стала підставою для проведення перевірки, неможливо встановити, яке саме порушення спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. Також, до такого звернення не додано документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення.

Доказів погодження (рішення) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) щодо доцільності здійснення (проведення) позапланового заходу Богодухівської міської ради відповідач до суду не надає.

18. На думку суду апеляційної інстанції, позов в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки задоволенню не підлягає, оскільки оскарження позивачем дій про проведення перевірки після допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту його прав, зважаючи на те, що визнання таких дій протиправними не може привести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами відповідної перевірки, тобто в цьому випадку вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області від 27.03.2024 № 02/05-04 щодо приведення у відповідність із законодавством.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

20. Підставою касаційного оскарження скаржник визначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання правомірності застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.1999 № 339 "Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади" та загальних положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" при проведенні перевірок органів місцевого самоврядування у сфері природоохоронного законодавства щодо виконання делегованих їм повноважень.

21. Відповідач зазначає, що Богодухівська міська рада Харківської області в межах спірних правовідносин (щодо здійснення нею делегованих державою повноважень у сфері екології) не є суб`єктом господарювання, тому судом апеляційної інстанції допущено довільне тлумачення норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та, як наслідок, надано невірну оцінку як повноваженням Держеконіспекції, так і виданим нею документам, спрямованим на усунення виявлених порушень.

22. Позивач відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк не надав, що не перешкоджає розгляду справи. Копія ухвали Верховного Суду про відкриття провадження у справі направлена учасникам судового процесу через підсистему "Електронний суд".

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

24. У пунктах 8-9 частини першої статті 4 КАС України визначено позивача як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. При цьому відповідачем може бути суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інша особа, до якої звернена вимога позивача.

25. Пунктами 3 та 5 частини першої статті 19 КАС України визначено два спеціальних види спорів, у яких позивачем може виступати суб`єкт владних повноважень:

1) спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління - компетенційні спори, під якими слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), зокрема, делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 13.11.2019 року у справі № 826/3115/17 та постанова Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 826/6228/17);

2) спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом. У цій категорії справ можливі два випадки (види): 1) прямо передбачено КАС України (частина п`ята статті 46); 2) прямо передбачено спеціальним законом.

26. За загальним правилом, суб`єкти владних повноважень у некомпетенційних спорах мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 КАС України) та з метою реалізації покладених на них повноважень.

27. Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17, від 04.12.2019 у справі № 826/6228/17 дійшла висновку, що, за загальним правилом, якщо право державного органу на звернення з відповідним позовом прямо не передбачено законодавством, один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої. Винятком є компетенційний спір.

28. У справі, яка розглядається, орган місцевого самоврядування є суб`єктом владних повноважень, оскаржує в судовому порядку дії щодо проведення позапланової перевірки екологічною інспекцією та її наслідки.

29. 15.12.2023 набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX), який упорядковує відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у спосіб прийняття й виконання адміністративних актів (частина перша статті 1 Закону № 2073-IX).

Частиною першою статті 6 Закону № 2073-IX визначено, що адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону (частина третя статті 8 Закону № 2073-IX).

Статтею 18 цього закону гарантовано ефективні засоби правового захисту. Цією нормою передбачено, що особа має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу в порядку адміністративного оскарження відповідно до цього Закону та/або в судовому порядку.

Статтею 27 Закону № 2073-IX визначено коло осіб, які є учасниками адміністративного провадження. Відповідно до частини першої цієї норми учасником адміністративного провадження є: 1) особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов`язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), у тому числі: а) особа, яка з метою забезпечення реалізації свого права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку звертається до адміністративного органу із заявою про прийняття адміністративного акта (заявник); б) особа, стосовно якої адміністративний орган ініціював адміністративне провадження; в) особа, яка з метою захисту свого права, свободи чи законного інтересу звертається до адміністративного органу із скаргою (скаржник); 2) інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт (заінтересована особа).

30. Підпунктом 11 частини першої статті 28 Закону № 2073-IX передбачено право учасників адміністративного провадження оскаржити у передбаченому законом порядку адміністративний акт, процедурне рішення або дію, бездіяльність адміністративного органу.

31. За правилами статті 36 Закону № 2073-IX адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається: 1) за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги; 2) за ініціативою адміністративного органу, у тому числі у порядку здійснення ним інспекційного (контрольного, наглядового) повноваження. Адміністративне провадження продовжується у разі подання скарги в порядку адміністративного оскарження.

32. Процедура прийняття рішення у справі в адміністративному провадженні передбачена статтею 69 Закону № 2073-IX, відповідно до якої за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.

33. Відповідно до статті 72 Закону № 2073-IX адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті).

Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.

У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Для окремих видів справ законодавством можуть визначатися додаткові відомості, що зазначаються у мотивувальній частині адміністративного акта.

Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта не вимагається, якщо: 1) адміністративний орган задовольнив заяву, при цьому адміністративний акт не стосується прав, свобод чи законних інтересів інших осіб; 2) адміністративний орган під час здійснення інспекційних (контрольних, наглядових) повноважень не виявив порушень законодавства.

34. Оскільки предметом спору, що виник у цій справі, є ухвалене відповідачем в процесі виконання своїх управлінських функцій адміністративного акта (рішення), зокрема, вимоги щодо приведення у відповідність із законодавством, Суд, враховуючи публічно-правову природу спірних правовідносин, що виникли в межах адміністративної процедури прийняття рішень; наявність у спірних правовідносинах категорій адміністративної процедури (адміністративний орган; адміністративний акт; адміністративне провадження; адміністративна процедура; дискреційне повноваження; учасники адміністративного провадження (особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов`язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), та беручи до уваги те, що оскаржуване рішення (вимога) Державної екологічної інспекції у Харківській області відповідає формі адміністративного акта, вважає за необхідне зазначити, що спірні публічно-правові (адміністративно-правові) відносини є відносинами адміністративної процедури, які регулюються Законом № 2073-IX з урахуванням, зокрема, положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

35. Статтею 145 Конституції України гарантовано судовий захист прав місцевого самоврядування.

36. Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

37. Право органу місцевого самоврядування на звернення до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування, передбачено статтею 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", де визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

38. У статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наведено повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, якою визначено власні (самоврядні) та делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

39. Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування (частина четверта статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

40. Наведені правові норми свідчать про те, що Богодухівська міська рада Харківської області має право на звернення до суду з цим позовом.

41. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюються на спірні правовідносини, оскільки Богодухівська міська рада Харківської області не є суб`єктом господарювання, тоді як в преамбулі вказаного Закону чітко визначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

42. Суд апеляційної інстанції помилково посилався на положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", тому доводи касаційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження.

43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою розгляду заяви громадянки ОСОБА_1 12.03.2024 в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області прийнято наказ № 09-12-01 "Про здійснення позапланового заходу (перевірки) Богодухівської міської ради", яким відповідно до статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Положення № 230, наказано визначеним у такому наказі посадовим особам відповідача здійснити перевірку за додержанням вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, використання та охорони земель на території Богодухівської міської ради Харківської області.

44. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

45. Частиною 2 статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

46. За приписами статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства:про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про стратегічну екологічну оцінку, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та відновлення відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на відновлення; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі; у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів (пункт "а" частини першої статті 202 Закону).

47. Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275) визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

48. Згідно з пунктом 7 цього Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», пункту 9 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 32 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 847), пункту 7 Положення № 275, постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 102 «Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища», постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 39 «Про ліквідацію територіального та міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції» наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, затверджено Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції (далі - Інспекції), яке зареєстровано і Міністерстві юстиції України 16.04.2020 № 350/34633. Цим положенням визначені, зокрема, функції Інспекції.

49. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Положення № 230 Інспекція є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

На підставі пункту 2 розділу 2 цього Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

50. З аналізу наведених норм вбачається, що Держекоінспекція та територіальні органи (відповідач у справі) наділені відповідними повноваженнями щодо здійснення нагляду контролю за додержанням органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади вимог законодавства.

Таким чином, Держекоінспекція та територіальні органи (відповідач у справі) наділені відповідними повноваженнями на проведення перевірок органів місцевого самоврядування у сфері природоохоронного законодавства щодо виконання делегованих їм повноважень.

51. 13.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" (Постанова № 303).

52. Відповідно до пункту 1 цієї постанови Кабінет Міністрів України постановив припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

53. Згідно з пунктом 2 Постанови № 303 за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

54. Пунктом 3 Постанови № 303 встановлено, що протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері організації та проведення азартних ігор (у тому числі фактичні перевірки методом контрольних закупок) та у лотерейній сфері - за рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей відповідно до статті 10 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" та статті 13 Закону України "Про державні лотереї в Україні".

55. Наведені вище Указ Президента України № 64 і Постанова № 303 прийняті у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а отже і підстави та оформлення проведення позапланових заходів під час воєнного стану відрізняється від підстав та оформлення для проведення такого заходу в мирний час.

Тому, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що на період воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю). На період воєнного стану рішення щодо доцільності здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах віднесено до компетенції центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

56. Суд апеляційної інстанції встановив, що зі змісту скарги громадянки ОСОБА_2 неможливо встановити, яке саме порушення спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. Також, до такого звернення не додано документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення.

Доказів погодження (рішення) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) щодо доцільності здійснення (проведення) позапланового заходу Богодухівської міської ради відповідач до суду не надає.

У додаткових поясненнях відповідач вказує, що Інспекція не зверталась до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) для проведення позапланового заходу Богодухівської міської ради, оскільки вважала, що Постанова № 303 не перешкоджає проведенню Інспекцією контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування повноважень у сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства.

57. Зважаючи на те, що перевірку проведено Державною екологічною інспекцією у Харківській області без додержання вимог Указу Президента України № 64 та Постанови № 303, а саме без отримання погодження (рішення) від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) щодо доцільності здійснення (проведення) позапланового заходу Богодухівської міської ради, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про порушення порядку проведення позапланової перевірки і дійшла висновку про необґрунтованість доводів скаржника про правомірність проведення перевірки.

58. Суд апеляційної інстанції зробив правильні висновки по суті спору, проте помилково у мотивувальній частині постанови посилався на норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", що не призвело до неправильного вирішення спору.

59. Відповідно до частин 1 та 4 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

60. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду апеляційної інстанції змінити в частині мотивів часткового задоволення позову.

61. Оскільки Верховний Суд не приймає нового рішення за результатами розгляду справи, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 2 3 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №520/13293/24 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №520/13293/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя О.П. Стародуб