ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 520/14252/19
адміністративне провадження № К/9901/35179/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року (прийняте в складі:головуючого судді Мороко А.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Рєзнікової С.С., суддів Бегунца А.О., Мельнікової Л.В.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі - відповідач, податковий орган), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення від 21.12.2019 № 00001663305, №00001673305, № 00001683305, прийняті ГУ ДПС у Харківській області на підставі висновків акту перевірки № 953/20-40-33-05-08/ НОМЕР_1 від 29.11.2019.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що рішенням суду визнано протиправним та скасовано наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Отже, на думку позивача, у випадку встановлення незаконності перевірки та скасування наказу, податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, як наслідок.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00001663305 від 21.12.2019 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 3372816 (три мільйони триста сімдесят дві тисячі вісімсот шістнадцять) грн 69 коп.
3.2. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00001673305 від 21.12.2019 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 170 (сто сімдесят) грн 00 коп.
3.3. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00001683305 від 21.12.2019 з військового збору в загальному розмірі 281068 (двісті вісімдесят одна тисяча шістдесят вісім) грн 07 коп.. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій визнали, що оскільки наказ, який був підставою для проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень визнано протиправним та скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили, прийняті за результатами такої перевірки акти індивідуальної дії також підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
4.1. Такий висновок судів обґрунтовано тим, що визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. 21 грудня 2020 року податковий орган не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі №520/14252/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №520/14252/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, а саме статті 78 ПК України без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 803/1542/15, щодо застосування вказаних правових норм у подібних правовідносинах., що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
5.3. Податковий орган наголошує, що Позивачем надані документи щодо повернення грошових коштів через касу ТОВ «СП Зерно-Інвест» за підписом отримувача директора ОСОБА_2 що фактично по - перше порушувало умови договору, оскільки повернення повинно було відбуватись шляхом перерахунку на банківські рахунки підприємства та по - друге відповідачем під час розгляду справи до суду апеляційної інстанції відповідачем надано докази щодо підробки підпису директора ОСОБА_2 , однак передчасно зроблено висновок щодо фактичного повернення грошових коштів позивачем та як наслідок не отримання ним доходу який є об`єктом оподаткування відповідно до приписів ст. 164 ПК України.
5.4. Отже, отримані грошові кошти у сумі 14 990 296,40 грн, згідно вимог абз. ґ) пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, підлягають включенню до загального річного оподатковуваного доходу та відображенню платником у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2016.
5.5. Відповідно до вимог абз. ґ) пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України передбачено, «До загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються суми безповоротної фінансової допомоги(крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу) »
5.6. Відповідно до п. 167.1 статті 167 ПК України та доповненнями передбачено: «Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
5.7. У зв`язку з тим, що документальне підтвердження повернення суми отриманого поворотної фінансової допомоги у розмірі 14 990 296,40 грн до перевірки платником податків ОСОБА_1 не надано, то до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку дані кошти включаються з моменту спливу дати, що була визначена у прибуткових касових ордерах - 18.04.2016.
5.8. Перевіркою дотримання встановленого порядку подання податкових декларацій, встановлено, що на порушення п. 49.1, п. 49.2, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 168.1.3 п. 168.3 ст. 168, пп. 176.1, „в" п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України, платником податків ОСОБА_1 не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік. З огляду на вищевикладене позивачем занижено суму до сплати в бюджет податку на доходи з фізичних осіб на - 2 698 253,35 грн (14 990 296,40 грн * 18%)
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить закрити касаційне провадження у справі або відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржувані судові рішення.
7. 23 січня 2021 року справа № 520/14252/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Суди попередніх інстанцій установили, що фахівцями контролюючого органу на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України і у зв`язку із неподанням платником податків ОСОБА_1 в установлений законодавством строк податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2015 рік, 2016 рік, видано наказ від 14.11.2019 № 2168 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 ", відповідно до якого наказано з 18.11.2019 тривалістю 5 робочих днів провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 з метою забезпечення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотриманням валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.
9. На підставі вказаного наказу податковим органом 29.11.2019 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, результати якої оформлено актом № 953/20-40-33-05-08/ НОМЕР_1 від 29.11.2019 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з питань забезпечення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016".
10. Висновками вказаного акту перевірки встановлено наступні порушення: абз. ґ) пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями, у результаті чого занижено до сплати в бюджет податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 2698253,35 грн; п. 49.1 п. 49.2, пп. 49.18.4 п.49.18.4 п. 49.18 ст.49, пп. 168.1.3 п. 168.3 ст. 168, "в" п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями - не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік; п. 16 прим. 1 підрозділ 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), а саме: сума доходу не задекларована, й сума збору не сплачена в розмірі 224854,45 грн.
11. На підставі вказаних висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області 21.12.2019 винесено податкові повідомлення-рішення: № 00001663305 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 3372816,69 грн; № 00001673305 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 170,00 грн; № 00001683305 з військового збору в загальному розмірі 281068,07 грн.
12. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 по справі № 520/13224/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу № 2168 від 14.11.2019 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 "Указане рішення набрало законної сили.
13. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкових повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Позиція Верховного Суду
14. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
15. Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
16. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
17. Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
18. Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.
19. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 78.4 статті 78 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
20. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
21. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок є належною підставою для прийняття наказу про проведення перевірки.
22. Ураховуючи, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 по справі № 520/13224/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу № 2168 від 14.11.2019 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 ". Указане рішення набрало законної сили.
23. Зі змісту рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 по справі № 520/13224/19 установлено, що позивачем копію наказу Головного управління ДПС у Харківській області № 2168 від 14.11.2019 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 ", письмове повідомлення від 15.11.2019 № 175 про дату початку та місце проведення перевірки, повідомлення від 15.11.2019 №1914/Г/20-40-33-05-14 отримано 02.12.2019, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. При цьому, представник відповідача, посилаючись на обставини здійснення належного повідомлення позивача про дату, час та місце проведення перевірки, вказав на обставини того, що відповідно до відомостей поштових відправлень по трекінг-номеру на сайті Укрпошти 18.11.2019 у 07:35:00 зазначено про відправлення в точці видачі. Надаючи оцінку зазначеним доводам представника відповідача суд зазначив, що останні не можуть вважатися судом належними з огляду на обставини того, що не свідчать про належне повідомлення особи про проведення зазначеного заходу контролюючим органом. Відтак, оскільки станом на момент початку контролюючим органом проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідно до наказу № 2168 від 14.11.2019 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 ", що відбулось 18.11.2019, позивачу відповідно до приписів статті 79 Податкового кодексу України не було вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, то посадові особи контролюючого органу не набули права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. З огляду на вищевикладене, суди дійшли до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу № 2168 від 14.11.2019 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 ".
24. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
25. Отже, Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що у випадку протиправності дій щодо проведення перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає безумовному визнанню протиправним та скасуванню.
26. Установлена у судовому порядку незаконність проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача унеможливлює виникнення правових наслідків такої, у тому числі, визначення за її наслідками зобов`язання оскаржуваним у цій справі податковим повідомленням-рішенням.
27. Подібна практика обґрунтована у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18.
28. Підсумовуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
29. Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 803/1542/15, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки фактичні цієї справи та справи, яка розглядається не є подібними.
30. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
31. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
32. Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови та судом першої інстанції у нескасованій судом апеляційної інстанції і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи податкового органу відхилено.
33. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
34. Ураховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
VІ. Судові витрати
35. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
36. Керуючись статтями 3 328 341 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у цій справі залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко