ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Київ

справа № 520/16595/24

адміністративне провадження № К/990/40824/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий суддя - Стародуб О.П.,

судді - Бевзенко В.М. Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 (суддя:Тітов О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 (судді: Присяжнюк О.В., Любич Л.В., Спаскін О.А.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо здійснення нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік", з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини цієї грошової допомоги у зв`язку з порушенням термінів її виплати, розраховану на момент фактичної виплати зазначеної різниці в сумі грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік.

Обґрунтовуючи позов покликався на те, що нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня було проведено згідно з постановою КМУ від 07.05.2022 №540 у розмірі 1491,00 грн.

16.12.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

У відповіді від 26.12.2023 відповідач роз`яснив позивачу, що виплата одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік проведена у розмірі, визначеному постановою КМУ від 07.05.2022 №540.

Вважаючи таку відмову протиправною та не погоджуючись з нарахуванням і виплатою одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі 1491 грн, позивач звернувся з позовом до суду.

РІШЕННЯ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 позовну заяву позивача залишено без руху.

Залишаючи позов без руху, суд виходив з того, що до суду позивач звернувся з порушенням шестимісячного строку, заяви про поновлення прощеного строку звернення до суду не подав.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху від позивача надійшла заява про усунення недоліків та поновлення строку звернення до суду.

Покликаючись на те, що шестимісячний строк звернення до суду слід обраховувати з моменту отримання відповіді ГУ ПФУ в Харківській області від 26.12.2023, який спливає 26.06.2024, позивач вважав, що такий не є пропущеним.

Також позивач, покликаючись на запровадження в Україні воєнного стану, його місцезнаходження в місті Харкові, яке постійно зазнає обстрілів, та на те, що є пенсіонером, просив поновити строк звернення до суду як такий, що пропущено з поважних причин.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024, позов повернуто позивачу.

Повертаючи позов на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, суд виходив з того, що у визначений судом термін, недоліки позову не усунуто.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виплату до 5 травня у 2022 році позивач отримав у червні 2022, а з позовом до суду звернувся 17.06.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.

Також суд критично оцінив позицію позивача щодо обрахування строку звернення до суду з моменту отримання ним відповіді від відповідача, покликаючись на те, що спірну виплату позивач отримав у червні 2022, тому з цього моменту він вже знав про розмір фактично виплаченої грошової допомоги, однак до ГУ ПФУ в Харківській області звернувся лише 16.12.2023.

Також суд апеляційної інстанції керувався тим, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" необхідно обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року, оскільки це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій позивач не погодився, звернувся з касаційною скаргою.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення про повернення позову.

Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно не взяли до уваги його доводи, викладені як в заяві на усунення недоліків позову так і в апеляційній скарзі щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду. Жодним чином не пояснили, чому ці доводи були відхилені.

На думку позивача, строк звернення до суду в цій справі не пропущено, а в разі його пропуску підлягає поверненню.

Позивач зазначає, що отримавши одноразову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж визначено Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у червні 2022, звернувся до суду з позовом, однак помилково визначив в якості відповідача Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Суд першої інстанції у справі №520/10385/22, встановивши, що позов подано не до тієї особи, заміну первинного відповідача на належного не здійснив, чим порушив норми процесуального права та у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції, який в силу приписів частини 7 статті 48 КАС України, не наділений повноваженнями щодо заміни неналежного відповідача, рішення суду першої інстанції скасував та у позові відмовив, в зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Покликається на те, що після прийняття постанови Другим апеляційним адміністративним судом від 14.12.2023 у справі №520/10385/22 звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області та, отримавши відмову відповідача від 26.12.2023, звернувся з цим позовом до суду до належного відповідача.

Також, як на поважність причин пропуску звернення до суду, позивач покликається на запровадження у Україні воєнного стану, перебування в місті Харкові, яке постійно зазнає обстрілів, та на його статус пенсіонера.

Просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій і справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією скарги та доданими до неї документами доставлено до електронного кабінету відповідача 05.11.2024 о 22:30, однак останній не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до положень статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 242 КАС України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду позивач в заяві на усунення недоліків, покликався на отримання відповіді-відмови відповідача щодо нарахування та виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у 2022 році в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку звернення до суду позивач в суді апеляційної інстанції покликався на ряд обставин, які передували зверненню до суду з цим позовом.

Зокрема, на те, що, отримавши спірну виплату в червні 2022 року, він звертався з позовом до Харківського окружного адміністративного суду з аналогічними вимогами до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Покликався на те, що отримавши постанову суду апеляційної інстанції від 14.12.2023 у справі №520/10385/22, якою скасовано рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, в зв`язку з не розглядом питання щодо заміни неналежного відповідача у справі або залучення до участі у справі співвідповідача, 16.12.2023 звертався до органу пенсійного фонду щодо виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у 2022 році в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, а потім з цим позовом до суду.

Також, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, позивач покликався на запровадження в Україні воєнного стану, його місцезнаходження в місті Харкові, яке постійно зазнає обстрілів, та на те, що є пенсіонером.

В порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення суд першої інстанції, повертаючи позов, обмежився визначенням часового проміжку, у який позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, застосувавши пункт 1 частини 4 статті 169 КАС України, без надання оцінки зазначеним позивачем підставам пропуску строку звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції такі недоліки судового розгляду не усунув, не надав оцінку доводам позивача, зокрема, щодо його поведінки, яка передувала зверненню до суду, відтак передчасно зробив висновок про те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що при постановленні оскаржених судових рішень судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі № 520/16595/24 - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Судді

О.П. Стародуб

В.М. Бевзенко

В.М. Кравчук