№ 520/18494/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року

м. Київ

справа №520/18494/23

адміністративне провадження № К/990/17687/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1» на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 (колегія суддів у складі: Подобайло З. Г., Чалого І. С., Ральченка І. М.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, у якому просив: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1» Міністерства оборони України відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 21.02.2021 по 22.06.2023, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 21.02.2021 по 22.06.2023, відповідно до Порядку № 100.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 520/18494/23 сформована в системі «Електронний Суд» 19.03.2025 та зареєстрована у Другому апеляційному адміністративному суді 24.03.2025.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 520/18494/23.

Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційної провадження на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) виходячи з того, що апеляційна скарга подана після спливу одного року із дня складення повного тексту судового рішення. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що з матеріалів справи не вбачається обставин неможливості застосування річного строку та апелянт не обґрунтував наявність виключних випадків для подання апеляційної скарги після закінчення присічного строку.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції, в порушення приписів частини другої статті 299 КАС України, не було ураховано той факт, що відповідачем було подано апеляційну скаргу, як суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений та участі в якій він не був залучений. Зазначає, що позов до Інституту було подано через систему «Електронний суд» 14.07.2023; відповідно до інформації, яка міститься у системі «Електронний суд», позивачем не було надано жодного доказу надсилання позовної заяви відповідачу.

Також скаржник зауважує, що він був позбавлений можливості дізнатися про розгляд справи з тих підстав, що рішення Харківським окружним адміністративним судом було прийнято 26.09.2023, а відповідач був зареєстрований у системі «Електронний суд» 22.11.2023. Таким чином, на думку скаржника, указані фактичні обставини позбавлення відповідача можливості приймати участь у судовому процесі, судом апеляційної інстанції ураховані не були.

Крім того, скаржник зазначає, що був позбавлений об`єктивних підстав подати апеляційну скаргу у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, бойовими діями на території Харківської області, залученням до складу сил та засобів оборони міста Харкова та безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 24.02.2022. При цьому скаржник зазначає, що 01.03.2022 унаслідок нанесення ракетно-бомбового удару, вчиненого представниками окупаційних сил російської федерації, по території ІНФОРМАЦІЯ_1», було уражено численні споруди та знищено майно Інституту, у тому числі справи та облікові журнали помічника начальника Інституту з правової роботи, що призвело до фактичної втрати облікових документів з претензійно-позовної роботи. За таких обставин, а також у зв`язку з тим, що відповідач указане рішення раніше не отримував, початком обліку строків на апеляційне оскарження, на його думку, необхідно уважати 11.03.2025.

Позиція інших учасників справи

Позивач процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався. Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Рух касаційної скарги

25.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1» на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 520/18494/25.

Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2025 відкрито касаційне провадження за скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1» на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025.

Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2025 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 520/18494/23 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції від 26.03.2025, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Таким чином, конституційне право особи на судовий захист, у тому числі на апеляційний перегляд справи, гарантується та забезпечується державою.

Ураховуючи викладене, органи державної влади, у тому числі і органи судової влади, повинні забезпечити можливість реалізації конституційного права на судовий захист в межах покладених на них повноважень.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (частина перша статті 299 КАС України).

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання установлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

У той же час, з огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відтак, ІНФОРМАЦІЯ_1», який в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації його діяльності, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи. Реалізація права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений після спливу встановленого КАС України строку час не допускається.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, керувався тим, що приписи частини другої статті 299 КАС України є імперативними і не встановлюють будь-яких винятків щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дня складення повного тексту судового рішення для суб`єкта владних повноважень повідомленого про розгляд справи.

В аспекті наведеного Суд зауважує, що апеляційну скаргу подано ІНФОРМАЦІЯ_1», тобто суб`єктом владних повноважень, а тому вирішення питання про поновлення строків вирішується з урахуванням комплексного застосування норм статей 295, 298 та 299 КАС України.

Так, аналіз указаних норм дозволяє дійти висновку про те, що статтею 295 КАС України визначені загальні строки оскарження судових рішень і питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених у ній випадках, крім тих, що визначені частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з частиною другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Отже, виходячи із приписів наведеної норми, Верховний Суд констатує, що після закінчення річного строку, суб`єкт владних повноважень втрачає право на апеляційне оскарження незалежно від поважності причин його пропуску, оскільки такий строк є преклюзивним. Виключенням з цього правила є лише випадки, передбачені частиною другою статті 299 КАС України, а саме:

- неповідомлення належним чином суб`єкту владних повноважень про розгляд справи, що має бути підтверджено належним та допустимими доказами;

- суб`єкт владних повноважень не був залучений до розгляду справи, в якій суд ухвалив судове рішення про його права та або обов`язки.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зауважує, що законодавець імперативно установив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення прокурором або суб`єктом владних повноважень у зв`язку зі спливом річного строку, визначивши лише два випадки, на які ці обмеження не поширюються. Отже, у цьому аспекті дослідженню підлягають дві умови, передбачені частиною другою статті 299 КАС України, а саме:

а) чи подано апеляційну скаргу особою, не повідомленою про розгляд справи;

б) чи пропущено строк на апеляційне оскарження з тих підстав, що суб`єкт владних повноважень не був залучений до участі у справі і суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Отже, зміст указаної норми свідчить про те, що є виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 04.02.2021 у справі № 160/9830/18, від 25.05.2022 у справі № 160/2192/19, від 27.02.2025 у справі № 160/10970/22, від 19.06.2025 у справі № 826/11907/17.

Також у пункті 33 постанови від 19.03.2024 у справі № 520/28461/21 Верховний Суд зазначив, що законодавець, установивши зазначені виключення, виходив, зокрема, із безпосередньої обізнаності учасника справи - суб`єкта владних повноважень із наявністю відповідного судового провадження, а не з факту надіслання копії судового рішення, яким розгляд справи закінчено.

З матеріалів цієї справи установлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду, з апеляційною скаргою на яке звернувся ІНФОРМАЦІЯ_1» 19.03.2025, було ухвалено 26.09.2023 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом апеляційної інстанції установлено, що повний текст судового рішення складено 26.09.2023.

Згідно з частинами першою та другою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

При цьому, необхідно зазначити, що строк, визначений пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, рахується з дня складення повного тексту судового рішення.

Отже, перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції розпочався 27.09.2023 (тобто з наступного дня після складення повного тексту судового рішення). Річний строк протягом якого відповідач мав право на поновлення строку на апеляційне оскарження закінчився 27.09.2024, тобто через рік у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

З матеріалів цієї справи установлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 520/18494/23 та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного провадження. Крім того, цією ухвалою відповідачу запропоновано подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали відзив на позов та докази на обґрунтування відзиву, а також докази направлення відзиву позивачу.

Копія ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 про відкриття спрощеного провадження у справі № 520/18494/23 та копія позовної заяви з доданими до неї документами були отримані ІНФОРМАЦІЯ_1» 14.08.2023, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 18).

Отже, факт отримання ІНФОРМАЦІЯ_1» ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення, дає підстави для висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_1», у розумінні частини другої статті 299 КАС України, був залучений до участі у цій справі та був обізнаний про розгляд і вирішення цієї справи в порядку спрощеного провадження.

Таким чином, оскільки апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а також ураховуючи обізнаність ІНФОРМАЦІЯ_1» про наявність судового провадження у цій справі, винятки, за яких пропущений строк може бути поновлено, на відповідача не поширюються.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження відсутні.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1» залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк