ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 520/21881/21

касаційне провадження № К/990/23923/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року (головуючий суддя - Мар`єнко Л.М.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Русанова В.Б.; судді - Жигилій С.П., Перцова Т.С.)

у справі № 520/21881/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ТУРАНА»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ТУРАНА» (далі - ТОВ «ТК «ТУРАНА»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області; відповідач; контролюючий орган), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 вересня 2021 року № 00183130706 та від 12 жовтня 2021 року № 00218901806.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 16 грудня 2021 року позов задовольнив.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 квітня 2023 року рішення суду першої інстанції змінив з підстав та мотивів задоволення позову, а в іншій частині - залишив без змін.

ГУ ДПС у Харківській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю «КІМА+», а також неправильності формування ним показників податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2021 року.

Верховний Суд ухвалою від 26 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТК «ТУРАНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «КІМА+» за грудень 2020 року, за результатами якої складено акт від 10 серпня 2021 року № 13650/20-40-07-06-10/43356990.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні кукурудзи українського походження, не насіннєвої, насипом, врожаю 2020 року, та пшениці другого класу, третього класу та четвертого класу, українського походження, врожаю 2020 року, з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДПС у Харківській області посилалося на: недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, зокрема, відсутність номеру пломби та даних про час виїзду автомобіля з підприємства вантажовідправника та його прибуття до вантажоодержувача; відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМА+» у достатній кількості трудових ресурсів, основних та виробничих засобів, необхідних для здійснення оспорюваних поставок; обрив ланцюга постачання у схемі руху товару та сум податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2021 року № 00183130706, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 5239513,00 грн.

Крім того, судами з`ясовано, що у серпні 2021 року позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2021 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, де відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку, в розмірі 18162820,00 грн.

Відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «ТК «ТУРАНА» щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за декларацією за липень 2021 року, наслідки якої оформлено актом від 16 вересня 2021 року № 16163/20-40-18-06-08/43356990.

За результатами камеральної перевірки контролюючий орган, враховуючи дані документальних позапланових виїзних перевірок (акти від 16 лютого 2021 року № 2456/20-40-07-07-09/43356990 та від 10 серпня 2021 року № 13650/20-40-07-06-10/43356990) дійшов висновку про порушення позивачем правил пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, що, в свою чергу, призвело до порушення пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за податковою деклараціє з податку на додану вартість за липень 2021 року на 18162820,00 грн.

На підставі названого акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2021 року № 00218901806, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку, за липень 2021 року на 18162820,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9081410,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДПС у Харківській області податкового повідомлення-рішення від 08 вересня 2021 року № 00183130706, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат, а саме: видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; податкових накладних; платіжних доручень; оборотно-сальдових відомостей. Придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМА+» товар використано в господарській діяльності позивача шляхом реалізації АГРО БОРД ЕООД (Болгарія), що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами та вантажними митними деклараціями.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ «ТК «ТУРАНА» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Щодо твердження ГУ ДПС у Харківській області про те, що постачальник платника не мав достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів для виконання оспорюваних поставок, то колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі №140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Доводи відповідача про обрив ланцюга постачання цілком об`єктивно відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів.

Таким чином, висновок судових інстанцій про необ`єктивність твердження відповідача щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту, який у подальшому прийняв участь у формуванні суми від`ємного значення з податку на додану вартість, за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12 жовтня 2021 року № 00218901806, то підставою для його прийняття послугувало неврахування платником при формуванні показників податкової звітності факту зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 12936621,00 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 15 березня 2021 року № 0031880707 та в сумі 5239513,00 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08 вересня 2021 року № 00183130706.

Водночас судами з`ясовано, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі № 520/5679/21, яке набрало законної сили за наслідками апеляційного перегляду 12 жовтня 2021 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2021 року № 0031880707.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08 вересня 2021 року № 00183130706, то останнє також визнано протиправним та скасовано, що свідчить про правомірність задекларованих позивачем сум податку на додану вартість.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, законна сила судового рішення - це така його властивість, яка робить рішення загальнообов`язковим для виконання та поширюється на всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

При цьому одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який, серед іншого, передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

За загальним правилом податкове повідомлення-рішення контролюючого органу скасовується судом з моменту його прийняття. Наведене означає, що таке рішення не створює будь-яких правових наслідків.

Відтак, за розглядуваних обставин висновок судових інстанцій про протиправність оскаржуваних актів індивідуальної дії ґрунтується на правильному застосуванні норм права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Харківській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник