ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
справа №520/22405/23
адміністративне провадження № К/990/21180/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді - доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції
адміністративну справу №520/22405/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні аукціони ХТБ»
до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
про скасування рішення
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні аукціони ХТБ»
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2024 року (прийняту судом у складі головуючого судді Любчич Л.В., суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В.)
УСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Електронні аукціони ХТБ» (далі - ТОВ «ЕА ХТБ», Позивач, Скаржник) звернулось до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР, Відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову НКЦПФР №164-ЮО від 1 серпня 2023 року про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках на ТОВ «ЕА ХТБ» у вигляді штрафу у розмірі 7500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 127 500 (сто двадцять сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп.
Ухвалою від 22 серпня 2023 року суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 10 січня 2024 року відмовив у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що в силу вимог законів України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та «Про товарні біржі» торгівля деревиною (лісоматеріалами) може відбуватись виключно на товарних біржах, а організатор такої торгівлі (товарна біржа) зобов`язаний мати відповідну ліцензію.
Суд встановив, що Позивач є адміністратором електронної торгової системи, за допомогою якої проходять електронні аукціони, зокрема з реалізації деревини, тобто організатором торгів, тоді як продавцем, з урахуванням приписів пункту 16 частини першої статті 2 Закону України «Про товарні біржі» є юридична особа, яка отримала акредитацію від організатора аукціону та здійснює відповідну реалізацію товару.
З огляду на те, що законом заборонено поєднання статусу організатора біржових торгів і учасника біржових торгів, яким є продавець, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність порушення ТОВ «ЕА ХТБ» на ринках капіталу та організованих товарних ринках та правомірність застосованої Відповідачем штрафної санкції.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3. 5 березня 2024 року, через систему "Електронний суд", до Другого апеляційного адміністративного суду ТОВ «ЕА ХТБ» подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року. Ухвалою від 3 квітня 2024 року Другий апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу ТОВ «ЕА ХТБ» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року та встановив десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 520/22405/23 з зазначенням причин пропуску відповідного процесуального строку та документів на підтвердження цих обставин.
Ухвалою від 1 травня 2024 року Другий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними вказані в клопотанні ТОВ «ЕА ХТБ» причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року, відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ЕА ХТБ».
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, Другий апеляційний адміністративний суд керувався тим, що відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року про доставку електронного листа копію оскаржуваного рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року надіслано ТОВ «ЕА ХТБ» та доставлено до його електронного кабінету 24 січня 2024 року о 01:45, а тому з урахуванням положень статті 251 КАС України днем вручення позивачу зазначеного рішення суду є 24 січня 2024 року.
Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що апеляційна скарга Позивачем подана через систему «Електронний суд» 5 березня 2024 року, а тридцятиденний строк для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення, сплинув 23 лютого 2024 року.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. 30 траня 2024 року Позивач подав касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
У касаційній скарзі Позивач просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2024 року в справі № 520/22405/23 та справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
5. Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права.
На обґрунтування вимог касаційної скарги ТОВ «ЕА ХТБ» вказало, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки не врахував, що повний текст рішення Позивач отримав поштою 5 лютого 2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з номером 0600246207639 та супровідним листом, копією конверту Укрпошти з трек номером відправлення та витягом з офіційного сайту Укрпошти щодо трекінгу поштового відправлення, що воно було отримано за довіреністю 5 лютого 2024 року.
За таких обставин Скаржник стверджує, що не маючи повного тексту судового рішення до 5 лютого 2024 року, він не мав можливості оскаржувати його по суті, не знаючи підстав і мотивів прийняття вказаного рішення.
Щодо висновків суду апеляційної інстанції про те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року надіслано ТОВ «ЕА ХТБ» та доставлено до електронного кабінету 24 січня 2024 року о 01:45 в системі «Електронний суд», Скаржник зазначає, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану та постійними обстрілами міста Харкова Позивач наразі не здійснює операційну комерційну діяльність, внаслідок чого у ТОВ «ЕА ХТБ» не завжди є доступ до мережі інтернет, електроживлення та комп`ютерної техніки.
Скаржник на підтвердження своїх доводів посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, відповідно до якого протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією рф, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55 124 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позиція інших учасників справи
6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
IІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Суд першої інстанції встановив на підставі наявних доказів, що Позивач є юридичною особою, має у власності та адмініструванні електронну обчислювальну систему з можливостю визначення розміру і часу подання інформації (пропозиції) одночасно від декількох користувачів, з наявним доступом через мережу Інтернет, з використанням доменного імені https:\.xtb.com.ua, яку технічно можливо використовувати для проведення електронних аукціонів в режимі реального часу.
Фактично Позивач є «електронним майданчиком» метою якого є проведення аукціонів у електронній формі, зокрема з продажу необробленої деревини лісогосподарських підприємств, управлінь лісового господарства тощо, які виступають продавцями з використанням електронної торгової системи.
Згідно з Регламентом проведення електронних аукціонів з продажу окремих партій лісопродукції та пиломатеріалів», затвердженого протоколом загальних зборів аукціонного комітету спеціалізованої компанії ТОВ «ЕА ХТБ» від 2 липня 2021 року № 02 адміністратор аукціонних електронних торгів - співробітник ТОВ «ЕА ХТБ», уповноважений контролювати ведення електронних торгів у режимі реального часу; аукціонні електроні торги - торгова система ТОВ «ЕА ХТБ», яка представляє собою сукупність обчислювальних засобів, програмного забезпечення, баз даних телекомунікаційних засобів і іншого обладнання, що забезпечує можливість введення, підтримки, зберігання, захисту, обробки, отримання, розкриття інформації, зокрема електронних документів, необхідної для проведення електронних аукціонів в реальному режимі часу. деревина, (деревна сировина) - повалені дерева, деревні хлисти, круглі і колоті лісоматеріали, пнева і подрібнена деревина, а також відходи лісозаготівель, призначені для переробки чи палива; лот - партія необробленої деревини або пиломатеріалів, що виставлена на аукціон в розрізі сортиментів та класів якості відповідно до національних стандартів.
На веб-сайті Позивача (за адресою: https://etm.xtb.com.ua/site/about) у розділі «Про нас» зазначена, що 3 липня 2021 року, операційну діяльність з управління аукціонами і торговим майданчиком здійснює спеціалізована компанія ТОВ «ЕА ХТБ» та відповідне запрошення до участі в електронних торгах на майданчику Позивача.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суди першої інстанції встановив, що предметом позову у цій справі є визнання протиправними та скасування постанови НКЦПФР №164-ЮО від 1 серпня 2023 року про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках на ТОВ «ЕА ХТБ» у вигляді штрафу у розмірі 7500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 127 500 (сто двадцять сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп.
Суд першої інстанції розглянув справу по суті та рішенням від 10 січня 2024 року відмовив у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ «ЕА ХТБ» звернулося до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) «Електронний суд» 5 березня 2024 року.
Суд апеляційної інстанції ухвалою від 1 травня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження з огляду на пропуск Позивачем строку звернення до апеляційного суду, оскільки, за висновком суду апеляційної інстанції, тридцятиденний строк для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням дати отримання судового рішення (24 січня 2024 року) сплинув 23 лютого 2024 року.
При цьому Другий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску строку звернення до апеляційного суду, якими Позивач вважав факт отримання копії оскаржуваного судового рішення засобами поштового зв`язку 5 лютого 2024 року, оскільки відповідно до довідки Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року про доставку електронного листа копію оскаржуваного рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року надіслано ТОВ «ЕА ХТБ» та доставлено до електронного кабінету 24 січня 2024 року.
Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
9. Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, закон чітко визначає початок перебігу строку на апеляційне оскарження та підстави виникнення права на його поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, зокрема у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Водночас, протягом встановленого судом строку особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про його поновлення або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, у межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються у порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Крім того, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Суд зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України зобов`язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі № 380/5249/20.
10. Суд погоджується з висновками Другого апеляційного адміністративного суду про те, що вказані Позивачем у заяві про поновлення строку на подання апеляційної скарги не є непереборними та поважними, враховуючи таке.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з частинами першою, восьмою статті 18 КАС України у судах функціонує ЄСІТС.
Частиною сьомою статті 18 КАС України визначено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).
Вища рада правосуддя 17 серпня 2021 року затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (Електронний кабінет, Електронний суд, відеоконференцзв`язок). З 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.
Пунктом 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС встановлено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
За змістом пункту 24 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Дослідження змісту наведених норм законодавства свідчить, що день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення, або довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду до Електронного кабінету із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом. Такий висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 березня 2024 року у справі № 160/11340/23.
11. Суд апеляційної інстанції встановив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року надіслано ТОВ «ЕА ХТБ» та доставлено до електронного кабінету 24 січня 2024 року о 01:45, про що свідчить інформація у довідці про доставку електронного листа в «Електронний кабінет».
Щодо доводів Скаржника про те, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану та постійними обстрілами міста Харкова у ТОВ «ЕА ХТБ» не завжди є доступ до мережі інтернет, електроживлення та комп`ютерної техніки, Суд ураховує, що можливість користування підсистемою «Електронний суд» не обмежується певним місцем (у даному випадку приміщенням офісу ТОВ «ЕА ХТБ») на цьому наполягає скаржник.
Крім того, Суд звертає увагу, що можливість користування Позивачем системою «Електронний суд» підтверджується поданням апеляційної та касаційної скарг через цю систему, а також, як встановлено судом апеляційної інстанції, Позивач з 25 вересня 2023 року звертається до суду першої інстанції з клопотаннями та заявами через систему «Електронний суд».
Також важливо звернути увагу, що, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року було оприлюднено 25 січня 2024 року, а тому Позивач мав можливість ознайомитися з повним текстом цього рішення також у Реєстрі.
З урахуванням наведеного, Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, враховуючи положення пункту 2, абзацу другого пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України, правильно розрахував початок настання строку на апеляційне оскарження з 24 січня 2024 року.
Суд апеляційної інстанції встановив, що Позивач не надав достатніх і належних доказів, які б підтверджували, що у період з 24 січня 2024 року по 23 лютого 2024 року існували об`єктивно непереборні, істотні обставини, перешкоди чи складнощі, що унеможливили своєчасне звернення ТОВ «ЕА ХТБ» до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року.
Таким чином, подання Позивачем апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду лише 5 березня 2024 року відбулося з пропуском законодавчо встановленого процесуального строку.
12. Суд критично оцінює посилання Скаржника на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, оскільки обставини цієї справи та причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не є релевантними до тих, що мають місце у справі, що переглядається.
Зокрема, у справі № 500/1912/22 Верховний Суд врахував, що позивач є учасником бойових дій, що у сукупності з іншими обставинами вказаної справи, за висновком Суду, може свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та наявність підстав для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.
13. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Аналіз зазначених обставин справи та наведених правових норм дають підстави для висновку Суду, що суд апеляційної інстанції правильно та повно встановив всі обставини справи, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанцій щодо неповажності причин пропуску ТОВ «ЕА ХТБ» строку звернення до суду апеляційної інстанції та у зв`язку з цим відмовою у відкритті апеляційного провадження у справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування оскаржуваної ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2024 року відсутні.
З огляду на те, що касаційний суд залишає без змін рішення суду апеляційної інстанцій, то у силу частини шостої статті 139 КАС України перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні аукціони ХТБ» залишити без задоволення.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2024 року у справі №520/22405/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Бевзенко
Судді: Я. О. Берназюк
С. М. Чиркін