ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2023 року
м. Київ
справа №520/22505/21
адміністративне провадження № К/990/5134/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Бєршова Г.Є., суддів Ральченка І.М., Чалого І.С.)
УСТАНОВИВ;
І. Суть спору
1. Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі- позивач, підприємство), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі- відповідач, податковий орган), в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.07.2021 р. №0013635000401 частково в розмірі 12628337,71 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Підприємство зазначило, що податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.07.2021 р. №0013635000401 частково в розмірі 12 628 337,71 грн. є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивач не вжив достатніх заходів щодо дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, діяв недобросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань на місяць при обізнаності платника податків із наявністю обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання, а в разі затримки сплати вказаних зобов`язань - нарахування штрафу за вказане правопорушення. Вказав, що створення платником податків удавано, цілеспрямовано умов які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно, у зв`язку з чим, дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесеним відповідно до вимог законодавства.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог.
5.1. Скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.07.2021 №0013635000401 в частині визначення суми штрафу у розмірі 12628337,71 грн. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
6. Задовольняючи частково позовні вимоги , суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач, з урахуванням приписів п. 124.1 ст. 124 ПК України, мав нарахувати позивачеві штрафні санкції у розмірі 2016950,57 грн (912107,09 грн (18242141,77*5%) + 1104843,48 грн (11048434,77*10%)), проте необґрунтовано застосувавши до спірних правовідносин приписи п. 124.3 ст. 124 ПК України та нарахувавши штрафні санкції на суму 14645288,28 грн.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Податковий орган не погодившись з рішеннями суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у справі №520/22505/21 та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року .
7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №520/22505/21 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
7.2. Наразі відсутній висновок Верховного Суду с питань: у яких випадках діяння вважається такими, що вчинені умисно, та за яких умов контролюючий орган має визначає ступінь вини особи за вчинення податкового правопорушення та притягнення особи до фінансової відповідальності відповідно до п.119.3 ст.119, п.123.2-123.5 ст.123, п. 124.2, 124.3 ст.124,п.125-1.2-125-1.4 ст.125-1 ПКУ. (внесені зміни Законом України від 16.01.2020 №466- IX). Так, відповідач зазначає, що за умови наявності достатніх коштів на рахунках КП «Харківські теплові мережі» мав можливість дотриматись приписів положень п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.31.1 ст.31, п.38.1 ст.38, п.54.1 ст.54, п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 ПКУ.
7.3. Податковий орган указує, що мало місце неправильне застосування норм матеріального права, зокрема п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України, та визначення розміру штрафних санкції 5% та 10% за несвоєчасну сплату сум грошового зобов`язання з ПДВ по уточнюючих розрахунках та податкових деклараціях у сумі 29 290 576.54 грн. Тобто, апеляційний суд вказав на відсутності умислу та вини в діях позивача.
7.4. Також зазначає, КП «Харківські теплові мережі» допускало несвоєчасну сплату екологічного податку за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення та зі сплати податку на додану вартість. За ці порушення до підприємства були застосовані штрафні санкції відповідно діючого на той час податкового законодавства та винесено податкові-повідомлення-рішення: ППР від 25.10.2019 р. на суму 127 965,68 грн. та ППР від 10.06.2020 р. на суму 12 796,49 грн., ППР від 26.04.2021 на суму 5 817 420грн., ППР від 26.04.2021 на суму 1 980 585,43грн. За сукупності всіх умов встановлено, що КП «Харківські теплові мережі» вчинено умисно повторно протягом 1095 календарних днів несвоєчасну сплату з ПДВ у розмірі 29 290 576,54 грн., за вчинене правопорушення податковою правомірно розраховано штрафну санкцію визначеною п. 124.3 ст.124 ПКУ у розмірі 14 645 288,28грн.,.
8. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів заперечує, вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить закрити касаційне провадження у справі або відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржувані судові рішення.
9. 23 березня 2023 року справа №520/25505/21 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
10. Суди попередніх інстанцій установили, що працівниками Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податку була проведена камеральна перевірка КП «Харківські теплові мережі» з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість по Уточненому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9026308112 від 15.02.2021 за вересень 2020 року, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період січень 2021 року № 9030324248 від 19.02.2021, по Уточненим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9060383340 від 24.03.2021 за червень 2019 року, № 9060383992 від 24.03.2021 за липень 2019 року, № 9060385782 від 24.03.2021 за серпень 2019 року, № 9060386323 від 24.03.2021 за вересень 2019 року.
11. За наслідками камеральної перевірки було складено акт № 211/35-00-04-00-01-12/31557119 від 15.06.2021 (далі - Акт перевірки) яким встановлено затримку сплати КП «Харківські теплові мережі» узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість Уточненому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9026308112 від 15.02.2021 за вересень 2020 року, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період січень 2021 року № 9030324248 від 19.02.2021, по Уточненим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9060383340 від 24.03.2021 за червень 2019 року, № 9060383992 від 24.03.2021 за липень 2019 року, № 9060385782 від 24.03.2021 за серпень 2019 року, № 9060386323 від 24.03.2021 за вересень 2019 року більше 30 календарних днів, чим порушено п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України.
12. На підставі вище вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.07.2021 №0013635000401, яким був нарахований КП «Харківські теплові мережі» (далі - КП ХТМ) штраф за порушення строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 14645288,28 грн. (далі - ППР).
13. Позивач з висновками акту перевірки про порушення ним строків сплати грошового зобов`язання з ПДВ за вище вказаними уточненими розрахунками не заперечував але вказав, що як вбачається з додатку до оскарженого ППР по відношенню до платежів на суму 11048434,77 грн затримка погашення податкового зобов`язання з ПДВ склала більше 30 днів, відтак повинна бути застосована штрафна санкція в розмірі 10%.
14. За таких обставин, з загальної суми податкового боргу в розмірі 29290576,54 грн, за думкою позивача до суми в розмірі 11048434,77 грн, повинен бути застосований штраф в розмірі 10% , а до суми у розмірі 18242141,77 грн штраф в розмірі 5%. Відтак загальна сума штрафу, який повинен бути накладений на позивача становить 2016950,57 грн (912107,09+1104843,48) замість застосованих 14645288,28.
15. Підприємство, частково не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 23.07.2021 р. №0013635000401 в розмірі 12628337,71 грн., звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
V. Оцінка Верховного Суду
16. Спірним питання у цій справі правомірність застосування до спірних правовідносин приписи п.124.3 статті 124 ПК України та нарахувавши штрафні санкції у розмірі 50 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
17. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
19. Згідно зі статтею 1 ПК України порядок справляння податків і зборів їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, встановлюється цим Кодексом.
20. Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
21. Законом № 466-IX визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.
22. Так, податковим правопорушенням, у відповідності із п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
23. Відповідно до п. 112.1, п. 112.2 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
24. Ужиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
25. Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винною у вчиненні правопорушення.
26. Суд апеляційної інстанції висновував, що ПК України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст.112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
27. При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
28. Умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:
- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;
- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
29. Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.
30. Тобто обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.
31. Так, суд апеляційної інстанції відмітив, що згідно п. 109.3 ст. 109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.
32. У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.
33. Суд апеляційної інстанції висновував, що юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п. 124.3 ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом умислу платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.
34. Натомість, акт камеральної перевірки не містить жодних обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм п. 57.1 ст. 57 ПК України.
35. Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Кодексу, матеріали перевірки це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I Кодексу.
36. У акті перевірки в обов`язковому порядку зазначається можливість надання платником пояснень та додаткових документів у порядку визначеному статтею 86 Кодексу про вчинені ним податкові правопорушення.
37. Підставами для висновків під час проведення перевірок є наявні визначені статтею 83 Кодексу матеріали, зокрема це може бути наявні матеріали попередніх перевірок, що свідчать про здійснення платником податків аналогічного правопорушення з 01.01.2021 (з урахуванням строку давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення - 1095 днів).
38. Проте, акт перевірки 15.06.2021 №211/35-00-04-00-01-12/31557119 таких відомостей не містить, а містить лише посилання на податкові декларації та уточнюючі розрахунки до податкових декларацій, відомості щодо дати сплати зобов`язань по ним та граничний строк сплати таких зобов`язань.
39. Крім того, відповідно до пункту 73.3 статті 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
40. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.
41. Отже, у разі виявлення фактів несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання контролюючий орган має право звернутися із запитом до платника податку.
42. У разі отримання пояснень та документів, матеріали передаються до підрозділів податкового аудиту для прийняття рішення щодо проведення документальної перевірки.
43. З огляду на вказане суд апеляційної інстанції не вбачав можливим установлення в межах камеральної перевірки обставини, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.
44. Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, щодо недоведеності винних дій позивача, що є достатньою підставою для визнання неправомірності нарахування позивачу штрафу в розмірі 50 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.
45. При цьому, суд апеляційної інстанції правильно врахував, що позивач оскаржує податкове повідомлення рішення від 23.07.2021 № 0013635000401 в частині застосування позивачу штраф у розмірі 12628337,71 грн (50 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання), проте погоджується із застосування штрафу за порушення терміну сплати сум узгоджених податкових зобов`язань у розмірі, визначеному п. 124.1 ст. 124 ПК України.
46. Згідно з п. 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
47. Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.
48. Відповідно до п. 124.2 ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
49. Відповідно до п. 124.3 ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
50. З акту перевірки колегією суддів встановлено, що податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 202 ПК України, що полягало у несвоєчасній сплаті протягом граничного строку узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість. Проте, акт перевірки 15.06.2021 №211/35-00-04-00-01-12/31557119 відомостей про здійснення платником податків аналогічного правопорушення не містить, а містить лише посилання на податкові декларації та уточнюючі розрахунки до податкових декларацій, відомості щодо дати сплати зобов`язань по ним та граничний строк сплати таких зобов`язань.
51. Так, з додатку 1 до акту перевірки судом апеляційної інстанції встановлено, а сторонами не спростовано, що позивачем з порушенням строку сплати із затримкою до 30 календарних днів включно було сплачено податкових зобов`язань на суму 18242141,77 грн (0,77+7000000,00+8000000,00+3039,00+33,00+450,00+57,00+119281,00+1616844,34+383155,66+1000000,00+101295,00+15000,00+1893,00+1093,00) та із затримкою більше 30 календарних днів 11048434,77 грн (1000000+1000000+1000000+1000000+1000000+1000000+5048434,77).
52. Таким чином, відповідач, з урахуванням приписів п. 124.1 ст. 124 ПК України, мав нарахувати позивачеві штрафні санкції у розмірі 2016950,57 грн (912107,09 грн (18242141,77*5%) + 1104843,48 грн (11048434,77*10%)), проте необґрунтовано застосувавши до спірних правовідносин приписи п. 124.3 ст. 124 ПК України та нарахувавши штрафні санкції на суму 14645288,28 грн.
53. Ураховуючи викладене, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового скасування податкового повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.07.2021 №0013635000401 у розмірі 12628337,71 грн (14645288,28-2016950,57) та, відповідно, задоволення позовних вимог у повному обсязі.
54. Стосовно посилань податкового органу в касаційній скарзі на те, що КП «Харківські теплові мережі» за наявності грошових коштів, не виконувало податковий обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податків в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України, Суд зазначає, що, форми звітності: «Звіт про фінансовий стан» та «Звіт про рух грошових коштів» під час проведення камеральної перевірки Позивача не були предметом дослідження щодо встановлення його вини, що підтверджує висновки суду апеляційної інстанції.
55. Стосовно клопотання позивача про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд зазначає наступне.
56. Верховний Суд дійшов висновку, щодо відсутності підстав для задоволення клопотання представника позивача про закриття касаційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 339 КАС України, оскільки висновки у постанові від 20.05.2022 р. по справі №824/548/16-а не є подібними із справою №520/22505/21, оскільки відміним є встановлення відомостей про здійснення платником податків аналогічного (повторного) правопорушення протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів.
57. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення
58. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
59. Ураховуючи, що суд першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
VII. Судові витрати
60. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
61. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у справі №520/22505/21 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко