ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 520/4619/19
адміністративне провадження № К/9901/36420/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Жука А.В., Соколова В.М.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 520/4619/19
за позовом Північно-східного офісу Держаудитслужби до Державного підприємства «Харківський бронетанковий завод» про зобов`язання виконати вимогу,
за касаційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року (суд у складі головуючого судді - Старосєльцевої О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (суд у складі колегії: головуючого судді - Гуцала М.І., суддів: Донець Л.О., Бенедик А.П.)
І РУХ СПРАВИ
1. Північно-східний офіс Держаудитслужби звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Харківський бронетанковий завод», в якому просив зобов`язати Державне підприємство "Харківський бронетанковий завод" (далі - Державне підприємство, ДП "Харківський бронетанковий завод", ДП "ХБТЗ") виконати вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 24.01.2019 №20-08-25/608 щодо:
- усунення у тому числі за рахунок винних осіб, необґрунтованих витрат Підприємства на не прийняті 85 військовим представництвом Міністерства оборони України витрати ДП "ХБТЗ" по додатковій заробітній платі та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний соціальний внесок, ЄСВ) на суму 28 437,89 грн.;
- відшкодування, у тому числі за рахунок винних осіб, необґрунтованих витрат Підприємства щодо нарахування та сплати надбавки за класність на загальну суму 29 130,29 грн.;
- усунення, у тому числі за рахунок винних осіб, необґрунтовані витрати Підприємства на заробітну плату за сумісництвом на загальну суму 69 431,75 грн.;
- усунення у тому числі шляхом коригування взаєморозрахунків з Пенсійним фондом України, зайве нарахування та перерахування єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України на загальну суму 23 421,66 грн. по зайво нарахованій та виплаченій працівникам підприємства заробітній платі;
- усунення в тому числі шляхом проведення претензійної роботи щодо стягнення коштів з контрагентів - боржників (Зміївська ТЕС, ТОВ "Ефективні рішення Суми", ТОВ "Флайєр), до голів комісій з припинення або ліквідаторів підприємств (ПП Приватне виробничо-комерційне підприємство "Політехком", ТОВ Аудиторська компанія "Аверс"), до правонаступника (Регіональна філія "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця") або відшкодувати за рахунок винних осіб, недоотримання ДП "ХБТЗ" фінансових ресурсів в загальній сумі 155 023,76 грн. та перерахування вказаних коштів без отримання робіт;
- усунення у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи, щодо стягнення 1 006 287,48 грн. з Комунального підприємства "Харківводоканал" необґрунтовані витрати Підприємства по транспортуванню стічних вод від десяти житлових будинків, які не обліковуються на балансі підприємства та знаходяться в комунальній власності міста Харкова, через каналізаційні мережі ДП "ХБТЗ" за період з 01.05.2016 по 31.08.2018 в сумі 1 006 287,48 грн.;
- відшкодування у тому числі за рахунок винних осіб, нестачу виробничих запасів на загальну суму 23 330,00 грн.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.
3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби залишив без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року - без змін.
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Північно-східний офіс Держаудитслужби звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Жука А.В. ухвалою від 03 січня 2020 року відкрив касаційне провадження за скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року.
6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. З 28.09.2018 по 21.12.2018 Північно-східним офісом Держаудитслужби було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Харківський бронетанковий завод".
8. За результатами проведеної ревізії складено акт від 29.12.2018 №08-13/24.
9. Актом зафіксовано, що Офісом встановлено вчинення Державним підприємством низки порушень, а саме:
- встановлено факт не прийняття 85 військовим представництвом Міністерства оборони України фактично понесених витрат ДП "ХБТЗ" по додатковій заробітній платі та ЄСВ за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 та за 2017 рік на загальну суму 28437,89 грн. (в тому числі заробітна плата - 21515,65 грн., ЄСВ - 6922,24 грн., в тому числі: за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 - 16223,46 грн. (в тому числі заробітна плата - 13294,31 грн., ЄСВ - 2929,15 грн.) за період 2017 року - 12214,43 грн. (в тому числі заробітна плата - 8221,34 грн., ЄСВ - 3993,09 грн.). Однак, коригувань в бухгалтерському обліку Підприємством із вказаного приводу не здійснено, тобто зазначені витрати не покриті замовником, що є порушенням вимог п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та призвело до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 28437,89 грн. (а.с.16);
- в порушення вимог ст. 5, ст. 15 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВРЗ-м та умов Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 14.02.2006 № 136, 3-м водіям ДП "ХБТЗ" зайво нараховано та виплачено надбавку за класність на загальну суму 37030,29 грн. (за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 - 9039,45 грн., за 2017 рік - 14532,98 грн., за 8 місяців 2018 року - 13457,86 грн.) та, як наслідок, зайво перераховано ЄСВ на загальну суму 8146,66 грн. (за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 - 1988,68 грн., за 2017 рік - 3197,26 грн., за 8 місяців 2018 року -2960,73 грн.). На теперішній час сума відшкодування по зазначеному порушенню склала 7900,00 грн., тобто невідшкодованими залишилось 29130,29 грн.;
- в порушення п. 5.11 Розділу V Оплата праці Колективного договору на 2016-2018 роки 2-м машиністам крану (кранівник) цеху № 1 та № 4 ДП "ХБТЗ" зайво нараховано та виплачено заробітну плату за сумісництвом на загальну суму 69431,75 грн. (за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 - 8154,46 грн., за 2017 рік-25063,23 грн., за 8 місяців 2018 року - 36214,06 грн.) та, як наслідок, зайво перераховано ЄСВ на загальну суму 15274,99 грн. (за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 1793,98 грн., за 2017 рік - 5513,91 грн., за 8 місяців 2018 року - 7967,09 грн.). Внаслідок допущеного порушення ДП "ХБТЗ" завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 84706,74 грн. Вищезазначені порушення по заробітній платі призвели до зайвого нарахування та перерахування єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України на загальну суму 23421,66 грн.;
- порушення вимог ст. 629 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-1V, що призвело до недоотримання ДП "ХБТЗ" фінансових ресурсів в загальній сумі 155023,76 грн., списання коштів всупереч законодавству без отримання робіт та послуг внаслідок не можливості їх стягнення по причині спливу законодавчо визначеного терміну позовної давності, та відповідно - до нанесення збитків, оскільки ДП "ХБТЗ" від шести контрагентів не в повному обсязі отримано зобов`язань за договором або доходів, чим порушено умови укладених договорів. Невжиття заходів щодо повернення суми дебіторської заборгованості призвело до втрати активів ДП "ХБТЗ" в сумі 155023,76 грн., що є порушенням ст.3 Цивільного процесуального Кодексу України від 18.03.2004 року 1618-1V (із змінами), ст.509, ст.610 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-1V, та відповідно до п. 1.3. Порядку взаємодії державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затвердженого наказом Голови МВС, СБУ та Генпрокуратури від 19.10.2006 року №346/1025/685/53 кваліфікується як матеріальна шкода (збиток), нанесена державному підприємству;
- внаслідок не відшкодування понесених ДП "ХБТЗ" витрат щодо надання послуг з транспортування фекально-господарських стічних вод по каналізаційним мережам Підприємства, здійснено безпідставне покриття втрат юридичної особи при відсутності дебіторської заборгованості, що призвело до необгрунтованих витрат ДП "ХБТЗ" в сумі 1006287,48 грн., чим порушено вимоги п.1 ст.67 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, вимоги п. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вимоги п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318. Внаслідок зазначеного Підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 1006287,48 грн.;
- проведеною під час ревізії інвентаризацією встановлено нестачу виробничих запасів по 25 найменуванням на загальну суму 28677,03 грн., з яких на теперішній час відшкодовано лише 5347,03 грн. Таким чином, наразі не відшкодовано лише 23330,00 грн. нестачі.
10. 24.01.2019 на підставі акту ревізії Офісом було видано вимогу №20-08-25/608, якою на Державне підприємство покладено обов`язки (у контексті предмету спору): - усунення, у тому числі за рахунок винних осіб, необґрунтованих витрат Підприємства на не прийняті 85 військовим представництвом Міністерства оборони України витрати ДП "ХБТЗ" по додатковій заробітній платі та ЄСВ на суму 28437,89 грн.; - відшкодування, у тому числі за рахунок винних осіб, необґрунтованих витрат Підприємства щодо нарахування та сплати надбавки за класність на загальну суму 29130,29 грн.; - усунення, у тому числі за рахунок винних осіб, необґрунтованих витрат Підприємства на заробітну плату за сумісництвом на загальну суму 69431,75 грн.; - усунення, у тому числі шляхом коригування взаєморозрахунків з Пенсійним фондом України, зайвого нарахування та перерахування ЄСВ до Пенсійного фонду України на загальну суму 23.21,66 грн. по зайво нарахованій та виплаченій працівникам підприємства заробітній платі; - усунення, в тому числі шляхом проведення претензійної роботи щодо стягнення коштів з контрагентів - боржників (Зміївська ТЕС, ТОВ "Ефективні рішення Суми", ТОВ "Флайєр), до голів комісій з припинення або ліквідаторів підприємств (ПП Приватне виробничо-комерційне підприємство "Політехком", ТОВ Аудиторська компанія "Аверс"), до правонаступника (Регіональна філія "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця") або відшкодування за рахунок винних осіб, недоотримання ДП "ХБТЗ" фінансових ресурсів в загальній сумі 155023,76 грн. та перерахування вказаних коштів без отримання робіт; - усунення, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення 1006287,48 грн. з Комунального підприємства "Харківводоканал", необґрунтованих витрат Підприємства по транспортуванню стічних вод від десяти житлових будинків, які не обліковуються на балансі підприємства та знаходяться в комунальній власності міста Харкова, через каналізаційні мережі ДП "ХБТЗ" за період з 01.05.2016 по 31.08.2018 в сумі 1006287,48 грн.; - відшкодування, у тому числі за рахунок винних осіб, нестачі виробничих запасів на загальну суму 23330,00 грн.
11. ДП "Харківський бронетанковий завод" листом від 21.02.2019 повідомило Офіс про стан виконання вимоги від 24.01.2019 №20-08-25/608.
12. Однак, вважаючи, що дана вимога не виконана Державним підприємством у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом.
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суди першої та апеляційної інстанції, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що позивачем як суб`єктом владних повноважень не доведено юридичної правильності та фактичної обґрунтованості мотивів звернення до суду та видання владного письмового рішення управлінського характеру у формі вимоги №20-08-25/608 від 24.01.2019.
14. У касаційній скарзі касатор вказав, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43.
15. Стверджує, що спірна вимога в судовому порядку не скасована, є чинною, а тому підлягає обов`язковому виконанню.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
17. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом про зобов`язання Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" виконати вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 24.01.2019 року №20-08-25/608 щодо усунення встановлених ревізією порушень. При цьому, зі змісту вказаної вимоги вбачається, що вона спрямована саме на відшкодування виявлених позивачем збитків шляхом вчинення дій, спрямованих на відшкодування витрат підприємства, проведення коригувань взаєморозрахунків, проведення претензійної та претензійно-позовної роботи.
19. З цього приводу колегія суддів звертає увагу на таке.
20. правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» ( далі - Закон № 2939-XII).
21. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
22. Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43) визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
23. Відповідно до п.6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 16).
24. Пунктом 4 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема, звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9).
25. Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
26. Згідно з п.10 ст.10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
27. Таким чином, як правильно зазначили суди, при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
28. Положеннями ч.4 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
29. Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір у порядку, визначеному законодавством, і звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
30. Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на приведення роботи підконтрольної організації у відповідність з вимогами законодавства у майбутньому, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.
31. Відтак, зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов`язання вчинити дії. Звертаючись до адміністративного суду з позовом про зобов`язання вчинити дії з підстав, встановлених пунктом 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контролюючий орган не повинен виходити за межі наданих цим пунктом повноважень і здійснювати стягнення збитків.
32. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №804/9567/13-а і від 13 листопада 2018 року у справі №826/3437/14, а також випливає з позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №818/13/17.
33. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що збитки не можуть стягуватися органом державного фінансового контролю за адміністративним позовом про зобов`язання вчинити дії.
34. Водночас слід зазначити, що в силу частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Аналогічна норма була передбачена КАС України і в редакції, чинній на час подання Північно-східним офісом Держаудитслужби касаційної скарги (частина третя статті 211 КАС України).
35. Натомість скаржник не навів жодного обґрунтування стосовно неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права в частині висновків про обрання ним неправильного способу захисту своїх прав.
36. Доводи касатора про те, що суди не взяли до уваги посилання позивача на обґрунтованість оскаржуваної вимоги не спростовують вказаних правових висновків судів.
37. Отже, розглянувши доводи касаційної скарги, Верховний Суд не встановив підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у частині, що переглядалася.
38. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
40. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
41. Керуючись статтями 341 344 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.
2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року по справі №520/4619/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіО.В. Калашнікова А.В. Жук В.М. Соколов