ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 року

м. Київ

справа №520/5160/23

адміністративне провадження № К/990/8089/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мацедонської В. Е.,

суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, начальника Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області Беседіна Андрія Олександровича, третя особа: Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року (суддя-доповідач Перцова Т. С., судді: Макаренко Я. М., Спаскін О. А.)

І. Суть спору

У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (далі - відповідач 1, Куп`янська МВА), начальника Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області Беседіна Андрія Олександровича (далі - відповідач 2, начальник Куп`янської МВА Беседін А. О.), третя особа: Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі - третя особа, Управління Держпраці), у якому просив:

- визнати протиправними дії Куп`янської МВА під час здійснення повноважень органу місцевого самоврядування, а саме: діяльність без затвердження тимчасового штатного розпису з моменту створення військової адміністрації до затвердження нею тимчасового штатного розпису виконавчого комітету, що відбулось лише 08 лютого 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Куп`янської МВА Беседіна А. О. від 09 лютого 2023 року № 13, яким секретарю Куп`янської міської ради Харківської області ОСОБА_1 (виборна посада) встановлено простій не з вини працівника та фактично припинено трудові відносини в період воєнного стану.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що протиправні дії Куп`янської МВА полягають у здійсненні повноважень органу місцевого самоврядування без затвердження тимчасового штатного розпису. Також, позивач вважає протиправним і прийняття будь-яких інших рішень щодо обмеження реалізації права на працю працівниками виконавчого комітету міської ради, створеної у мирний час. Крім того, на думку ОСОБА_1 , фактично трудовий договір з ним призупинено, у спосіб, який не встановлений законодавством, без урахування приписів Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

ІІ. Установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, судове рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення

Відповідно до рішення І сесії VIII скликання Куп`янської міської ради Харківської області від 10 грудня 2020 року № 14-VIІI «Про обрання секретаря Куп`янської міської ради Харківської області», ОСОБА_1 обрано секретарем Куп`янської міської ради Харківської області.

Рішенням ІХ сесії Куп`янської міської ради Харківської області VIII скликання від 23 липня 2021 року повноваження секретаря Куп`янської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 достроково припинено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року у справі № 520/13628/21 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та поновлено останнього на посаді секретаря Куп`янської міської ради Харківської області з 27 липня 2021 року.

Розпорядженням начальника Куп`янської МВА від 23 січня 2023 року № 28/ос позивач поновлений на посаді секретаря Куп`янської міської ради Харківської області з 27 липня 2021 року.

24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан. У подальшому, відповідними указами Президента України продовжено воєнний стан.

У зв`язку з військовою агресією, місто Куп`янськ перебувало під окупацією, а з вересня 2022 року місто звільнене і внесене до Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Поряд з цим, Куп`янська МВА є органом державної влади і була утворена Указом Президента України від 27 жовтня 2022 року № 737/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Розпорядженням Президента України від 27 жовтня 2022 року № 257/2022-рп «Про призначення А. Беседіна начальником Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області» Беседіна А. О. призначено начальником Куп`янської МВА.

Інформація щодо утворення Куп`янської МВА була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31 жовтня 2022 року (код ЄДРПОУ - 44758728).

Начальником Куп`янської МВА видано розпорядження від 08 лютого 2023 року № 10 «Про затвердження тимчасової структури виконавчих органів Куп`янської міської ради» на період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування та затверджена тимчасова структура виконавчих органів Куп`янської міської ради Харківської області, встановлена загальна чисельність працівників у кількості 191,5 штатних одиниць.

Після затвердження тимчасової структури виконавчих органів Куп`янської міської ради начальником видано розпорядження від 09 лютого 2023 року № 13 «Про встановлення простою», яким секретарю Куп`янської міської ради ОСОБА_1 встановлений простій у роботі не з вини працівника з 09 лютого 2023 року на період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

Водночас, 07 грудня 2022 року позивач звернувся до державного реєстратора відділу реєстраційних послуг Зміївської міської ради Борко А. С. із заявою у сфері державної реєстрації змін про юридичну особу. За змістом поданої заяви убачається, що заявник звернувся за вчиненням реєстраційної дії: зміна керівника або відомостей про керівника.

Рішенням державного реєстратора від 10 грудня 2022 року № 464799250377 у вчиненні реєстрації дії відмовлено. Підставами для відмови державним реєстратором, визначено: 1) відсутність повноважень у заявника на подання заяви форми 3, з посиланням на Постанову Верховної Ради України від 16 листопада 2022 року № 2777-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; 2) невідповідність поданого розпорядження вимогам Законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про місцеве самоврядування».

Указані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача про те, що трудовий договір із ним фактично призупинено, не відповідають дійсності, а тому розпорядження від 09 лютого 2023 року № 13 видане на підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства України, із дотриманням прав робітника на оплату часу простою. Щодо посилання позивача на юридичний статус Куп`янської МВА та Куп`янської міської ради Харківської області, суд зазначив, що військові адміністрації відповідного населеного пункту є тимчасовим державним органом, який утворений на строк, визначений Законом України «Про правовий режим воєнного стану», утворення військової адміністрації не тягне за собою припинення місцевої ради чи її виконавчих органів.

Не погоджуючись з цим судовим рішенням, 16 червня 2023 року представник позивача - адвокат Бикова О. Ю. подала апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду, яка ухвалою суду апеляційної інстанції від 08 вересня 2023 року залишена без руху, у зв`язку з відсутністю доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій апеляційної скарги з додатками. Цією ж ухвалою, суд надав скаржнику 10-денний строк, з моменту отримання копії ухвали, для усунення таких недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, складеної відповідальним працівником суду 11 вересня 2023 року, копія ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року надійшла до електронного кабінету позивача та електронного кабінету представника позивача - адвоката Бикової О. Ю. 08 вересня 2023 року о 18:26 год.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року - повернуто скаржнику, оскільки останнім не усунуто недоліки апеляційної скарги у строк, визначений ухвалою суду від 08 вересня 2023 року. Ця ухвала надіслана в електронний кабінет позивача 26 вересня 2023 року о 20:38 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 27 вересня 2023 року.

27 листопада 2024 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 грудня 2024 року залишив вказану апеляційну скаргу без руху, визнавши причини пропуску строку на її подання неповажними. Також, суд звернув увагу, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Крім того, суд установив, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з тим, що позивач не зазначив відомості про наявність/відсутність електронного кабінету.

Копія ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року надійшла до електронного кабінету ОСОБА_1 31 грудня 2024 року о 09:02 год.

На виконання вказаної ухвали суду, 03 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» позивач подав до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення процесуального строку, у якій зазначає, що ухвали суду апеляційної інстанції від 08 вересня 2023 року та від 26 вересня 2023 року були постановлені судом з формальних причин і є незаконними, при цьому, наголошує, що вперше він звернувся з апеляційною скаргою вчасно, у строки, визначені КАС України. Також, ОСОБА_1 зауважив, що у період з 2023 року по 2024 рік на території Куп`янської територіальної громади велися активні бойові дії, що спричинило знеструмлення електромережі та були збої в роботі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (Електронний суд), що зумовило неможливість позивачем вчасно дізнатися про процесуальні судові рішення у цій справі та попереднє повернення його апеляційної скарги у вересні 2023 року.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі № 520/5160/23.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачу було заздалегідь відомо про прийняте судове рішення від 23 травня 2023 року, про що свідчить вчасне подання його представником апеляційної скарги вперше 16 червня 2023 року, проте, у період з 16 червня 2023 року по 21 листопада 2024 року він жодним чином не проявив інтерес стосовно ходу та результату розгляду цієї справи, що, в свою чергу, свідчить про недобросовісне користування ним належними процесуальними правами.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставне посилання ОСОБА_1 на введення військового стану на території України, активних бойових дій, які проходять у Куп`янському районі, та неможливості ним скористатися підсистемою «Електронний суд», оскільки 24 лютого 2022 року Рада Суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією з боку російської федерації», у зв`язку з чим, дійсно, Єдиний державний реєстр судових рішень було закрито для загального доступу 24 лютого 2022 року. Проте, вже з 20 червня 2022 року Державна судова адміністрація України відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та роботу сервісу «Стан розгляду справ».

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважив, що апелянт не надав жодних доказів на підтвердження того, з яких саме причин він не міг користуватися електронним кабінетом в підсистемі «Електронний суд» та ознайомитися з процесуальними документами, а також, як саме на позивача вплинув наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, яким Куп`янську територіальну громаду внесено до переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, з огляду на звільнення міста Куп`янськ з-під окупації у вересні 2022 року.

Ураховуючи викладене, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що зазначені скаржником обставини в обґрунтування поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску. Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження позивачем не зазначено, внаслідок чого існують об`єктивні та законні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

21 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини третьої статті 328 КАС України.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 16 червня 2025 року (у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, який входить до складу колегії суддів) визначено склад колегії суддів: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.

ІV. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що він пропустив строк на апеляційне оскарження з незалежних від нього причин, які є поважними, оскільки про наявність ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року про залишення його первинної апеляційної скарги без руху та від 26 вересня 2023 року, якою апеляційну скаргу представника позивача повернуто особі, яка її подала, ОСОБА_1 дізнався лише 14 листопада 2024 року. При цьому, позивач наполягає, що ці ухвали Другий апеляційний адміністративний суд постановив безпідставно і за відсутності на те законних підстав.

Додатково скаржник повідомив, що в 2023 - 2024 роках у нього не було можливості користуватися електронним кабінетом і ознайомитися з ухвалами суду апеляційної інстанції, оскільки Куп`янська територіальна громада знаходиться в переліку територій, на яких ведуться бойові дії, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

30 квітня 2025 року від Куп`янської МВА та начальника Куп`янської МВА Беседіна А. О. надійшли відзиви на касаційну скаргу, у яких відповідачі просять відмовити у задоволенні касаційної скарги, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначають, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про неможливість подання вдруге апеляційної скарги одразу після отримання ним копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року про повернення первісної апеляційної скарги, поданої його представником. Також зауважують, що посилання скаржника не неможливість користування підсистемою «Електронний суд» не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 та його представником адвокатом Биковою О. Ю. протягом 2023 - 2024 років надавалися документи через підсистему «Електронний суд» в інших справах, за участі позивача та відповідачів.

Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не подавали, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною першої статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

За приписами частини першої статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

VІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Другий апеляційний адміністративний суд констатував, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість подання ним повторної апеляційної скарги у розумний строк. При цьому, у період з 16 червня 2023 року по 21 листопада 2024 року ОСОБА_1 жодним чином не проявив інтерес стосовно ходу та результату розгляду його справи, що свідчить про його недобросовісне користування належними процесуальними правами.

Натомість, у касаційній скарзі ОСОБА_1 наполягає на тому, що він у період 2023 - 2024 роки не міг користуватися електронним кабінетом та ознайомитися з текстом ухвал суду апеляційної інстанції від 08 вересня 2023 року та від 26 вересня 2023 року, оскільки Куп`янська територіальна громада знаходиться в переліку територій, на яких ведуться бойові дії.

При цьому, доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року та від 26 вересня 2023 року, відповідно до яких первинна апеляційна скарга представника позивача була залишена без руху, а в подальшому повернута апелянту.

Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

З аналізу викладеного вище положення КАС України убачається, що законодавцем установлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Поряд з цим, у питанні наявності підстав для поновлення строку звернення до суду, усталеним є підхід Верховного Суду про те, що поважність причин пропуску є оціночним поняттям та за відсутності визначеного законом переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, відноситься до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням фактичних обставин кожної справи.

Тобто, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що в межах кожної конкретної справи під час вирішення питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

З аналізу норм вказаного вище законодавства висновується, що норми КАС України не містять вичерпного переліку поважних причин для поновлення процесуального строку, такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи. При цьому, обов`язок стосовно доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначення обставин, які вплинули на порушення такого строку, покладено виключно на особу, яка звертається з апеляційною скаргою. Більш того, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, не є належним мотивуванням для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як убачається з матеріалів справи, вперше з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року представник позивача - адвокат Бикова О. Ю. звернулася до Другого апеляційного адміністративного суду у строки, визначені КАС України, проте така скарга не відповідала вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 296 цього Кодексу, у зв`язку з чим була залишена судом без руху (ухвала від 08 вересня 2023 року), а у подальшому - повернута апелянту, з огляду на неусунення скаржником її недоліків (ухвала від 26 вересня 2023 року).

Так, у матеріалах справи містяться докази направлення цих ухвал суду апеляційної інстанції як в електронний кабінет адвоката Бикової О. Ю., так і в електронний кабінет самого позивача.

Натомість, у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про неможливість або збій при доставці таких судових рішень. Таких документів не надано ОСОБА_1 й під час звернення до суду апеляційної інстанції повторно та у касаційній скарзі.

Тобто, позивач та його представник були обізнані про хід розгляду первинної апеляційної скарги та після її повернення (26 вересня 2023 року) могли скористатися своїм правом на повторне звернення до суду апеляційної інстанції у розумні строки.

Більш того, Куп`янська МВА до відзиву надала докази, які свідчать про те, що у період з 2023 року по 2024 рік як особисто ОСОБА_1 , так і його представник - адвокат Бикова О. Ю. неодноразово зверталися до Другого апеляційного адміністративного суду з відповідними заявами та клопотаннями, які, у свою чергу, були подані за допомогою підсистеми «Електронний суд», проте у ході розгляду іншої адміністративної справи (№ 520/5066/24).

Указане свідчить про те, що аргументи скаржника про неможливість скористатися ним електронним кабінетом у зазначений період спростовуються доказами, які містяться у матеріалах цієї справи, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що такі причини не можуть бути визнані поважними.

Поряд з цим, Верховний Суд не заперечує того, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Суд наголошує, що посилання скаржника на введення воєнного стану на території України, а також включення Куп`янської територіальної громади до переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на апелянта, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 17 серпня 2023 року у справі № 440/15341/21.

Також, у постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Повертаючись до спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції про те, що під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка була подана повторно через рік після повернення судом первинної скарги, не встановлено обставин, що перешкоджали позивачу через запровадження в Україні воєнного стану та включення Куп`янської територіальної громади до списку територій, визначених Наказом від 22 грудня 2022 року № 309, звернутися вдруге до суду з апеляційною скаргою вчасно.

При цьому, Суд уважає, що сам факт включення території до переліку, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо така скарга подана зі спливом значного періоду часу і особа не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Водночас, колегія суддів ураховує, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02).

ЄСПЛ також зауважував, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 2004 року у справі «Нешев проти Болгарії» та від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»).

Порушення пункту 1 статті 6 Конвенції констатував ЄСПЛ у рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України». Зокрема, Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії», заява № 52854/99).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).

Отже, колегія суддів уважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, та узгоджуються з нормами права, які судом правильно застосовані.

Щодо посилання позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06 лютого 2025 року у справі № 990/29/22 в контексті строків оскарження дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, колегія суддів уважає, що такі посилання помилкові, оскільки правовідносини у цій справі та у справі № 990/29/22 є різними.

Так, у справі № 990/29/22 Суд дослідив та надав оцінку обставинам, які стосуються строку звернення позивачки до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльність Президента України щодо непризначення її на посаду судді Печерського районного суду міста Києва у передбачений законом строк, та наявності підстав для залишення такого позову без розгляду. Ключовим питанням у справі № 990/29/22 було те, чи відноситься бездіяльність відповідача у виді невиконання суб`єктом владних повноважень свого обов`язку протягом законодавчо визначеного строку до триваючого порушення прав позивачки і з якого моменту настає строк для оскарження такої бездіяльності. Натомість, у цій справі спірне питання виникли у зв`язку з порушенням позивача строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за загальними правилами, установленими КАС України (стаття 295).

Також колегія суддів уважає безпідставними та необґрунтованими доводи скаржника й про затягування судом апеляційної інстанції розгляду первинної апеляційної скарги, поданої його представником - адвокатом Биковою О. Ю., та порушення цим судом строків, визначених статтею 169 КАС України, оскільки з матеріалів справи убачається, що первинна апеляційна скарга надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» - 16 червня 2023 року та цього ж дня здійснено розподіл між суддями щодо визначення складу суду для її розгляду (Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2023 року). 22 червня 2023 року колегія суддів апеляційної інстанції ухвалою витребувала з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/5160/23, яка надійшла до суду апеляційної інстанції лише 06 вересня 2023 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду. У подальшому, 08 вересня 2023 року (тобто одразу після надходження матеріалів справи) Другий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги представника позивача без руху та направив її копію на електронні адреси ОСОБА_1 та адвоката Бикової О. Ю.

Указане, на переконання колегії суддів, спростовує аргументи скаржника на недотримання судом апеляційної інстанції під час отримання первинної апеляційної скарги процесуальних строків для прийняття відповідних рішень.

Що стосується доводів касаційної скарги про незаконність ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року та від 26 вересня 2023 року, колегія суддів не вбачає підстав для взяття їх до уваги, оскільки вказані аргументи скаржника не несуть будь-яких правових наслідків при розгляді цієї справи, оскільки питання дотримання (недотримання) строку усунення позивачем недоліків первинної апеляційної скарги і в подальшому її повернення судом, не є спірним.

При цьому, колегія суддів зауважує, що позивач скористався своїх правом на касаційне оскарження зазначених ухвал суду апеляційної інстанції, за результатом якого Верховний Суд ухвалою від 21 березня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі № 520/5160/23.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою 21 листопада 2024 року, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року, оскільки зазначені скаржником обставини в обґрунтування поновлення строку на подання цієї скарги є безпідставними і такими, що не можуть свідчити про поважність причин такого пропуску.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року залишити без змін.

Судовий збір розподілу не підлягає.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

Ж. М. Мельник-Томенко