№ 520/5462/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

Київ

справа №520/5462/19

адміністративне провадження №К/9901/272/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Саприкіної І.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 520/5462/19

за позовом Уповноваженої особи акціонерів Публічного акціонерного товариства "Завод Електромаш" ОСОБА_1

до приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни,

третя особа Арбітражний керуючий Безпалий Сергій Олександрович

про визнання протиправними дії та скасування державної реєстрації

за касаційною скаргою Уповноваженої особи акціонерів Публічного акціонерного товариства "Завод Електронмаш" ОСОБА_1

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року (у складі колегії суддів: Шурка О.І., Василенка Я.М., Кузьменка В.В.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року Уповноважена особа акціонерів Публічного акціонерного товариства "Завод Електромаш" ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни (далі також - відповідач, приватний нотаріус ХМНО, Малахова Г.І.), за участю третьої особи - Арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (далі - Безпалий С.О. , третя особа), у якому просив:

- визнати протиправними дії приватного нотаріуса ХМНО Малахової Галини Іванівни, що полягають у внесенні судового рішення, яке потребує змін атрибутів Публічного акціонерного товариства "Завод Електромаш" щодо підписанта та керівника Боржника - Ліквідатора арбітражного керуючого Безпалого С.О. 18 квітня 2019 року № 14806670035002501; у внесенні судового рішення про порушення справи про банкрутство юридичної особи ПАТ "Завод Електромаш" 18 квітня 2019 року № 14806670035002501; у внесенні судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури 18 квітня 2019 року № 14806670035002501;

- скасувати вищевказані державні реєстрації змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), що були внесені відповідачем 18 квітня 2019 році.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що дії відповідача є незаконними, а прийняті нею рішення щодо внесення до ЄДР вищевказаних реєстраційних записів є такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідно до вимог частини третьої статті 89 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнання мирової угоди недійсною чи розірвання мирової угоди є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до частини другої статті 82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнання мирової угоди недійсною чи розірвання мирової угоди є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року апеляційну скаргу арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року скасовано, прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи позивача є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваного рішення на його конкретні, реальні, індивідуально виражені права, свободи чи інтереси, що в свою чергу, свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Уповноважена особа акціонерів Публічного акціонерного товариства "Завод Електромаш" ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга надійшла до суду 02 січня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 520/5462/19 витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 05 січня 2009 року порушено провадження у справі № Б-39/27-09 про банкрутство боржника - ПАТ завод "Електромаш", про що до ЄДР внесено відомості (№ 14801150008002501 від 13 лютого 2009 року).

Постановою господарського суду Харківської області від 08 липня 2013 року у справі № Б-39/27-09 боржника - ПАТ завод "Електромаш" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Клочко О.М., якого зобов`язано виконати ліквідаційну процедуру, докази надати суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02 вересня 2014 року у справі № Б-39/27-09 задоволено клопотання Клочко О.М. про звільнення його від обов`язків ліквідатора у даній справі; звільнено арбітражного керуючого Клочко О.М. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута. Призначено ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича, якого зобов`язано виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30 жовтня 2014 року затверджено надану суду мирову угоду від 28 жовтня 2014 року; припинено дію мораторію, введеного ухвалою суду про порушення провадження у справі про банкрутство; провадження у справі №Б-39/2709 припинено; зобов`язано ліквідатора Безпалого С.О. протягом п`яти днів з дня затвердження господарським судом акціонерів ПАТ завод "Електромаш", призначення керівника (органів управління) боржника, про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі про банкрутство та у разі необхідності забезпечити проведення зборів акціонерів ПАТ завод "Електромаш" чи засідання відповідного органу до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) боржника; зобов`язано ліквідатора (арбітражного керуючого Безпалого С.О.) виконувати обов`язки керівника боржника ПАТ завод "Електромаш" до призначення, у встановленому порядку, керівника боржника (органів управління).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09 квітня 2019 року у справі № Б-39/27-09 скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 30 жовтня 2014 року про затвердження мирової угоди, вирішено питання про повернення справи до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Верховного суду від 26 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № Б-39/27-09.

Постановою Верховного суду від 29 серпня 2019 року касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства завод "Електромаш" залишено без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст 2012" залишено без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09 квітня 2019 року у справі № Б-39/27-09 залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2019 року, приватним нотаріусом Малаховою Г.І., відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755-ІУ), внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відомостей стосовно Публічного акціонерного товариства "Завод Електромаш", зокрема:

внесення судового рішення, яке потребує змін атрибутів суб`єкта - щодо підписанта та керівника Боржника - Ліквідатора арбітражного керуючого Безпалого С.О.;

внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод Електромаш";

внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись з вказаним, Уповноважена особа акціонерів Публічного акціонерного товариства "Завод Електромаш" ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанцій належним чином не дослідив та не встановив, що на момент вчинення відповідачем оскаржуваних судових рішень щодо внесення відомостей в ЄДР, особа арбітражного керуючого Безпалого С.О. не відповідала вимогам законодавства, оскільки його повноваження, як ліквідатора у справі про банкрутство боржника не були підтверджені відповідним рішенням суду першої інстанції щодо відновлення провадження у даній справі, що є підставою для відмови у державній реєстрації. Крім того, скаржник зазначає, що рішенням, яке тягне за собою можливість внесення змін у ЄДР щодо боржника - ПАТ "Завод Електромаш", може бути виключно ухвала суду першої інстанції про поновлення провадження у справі про банкрутство та визначення особи ліквідатора. На підтвердження вказаного, скаржник зазначає, що ні у постанові Східного апеляційного господарського суду від 09 квітня 2019 року у справі № Б-39/27-09, ні у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № Б-39/27-09 не визначалося стадії судової процедури щодо боржника, з якої провадження у справі може бути відновлено.

18 лютого 2020 року від арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. Крім того, Безпалий С.О. повідомив, що після проведення спірних реєстраційних дій, Головним територіальним управлінням юстиції У Харківській області було проведено позапланову перевірку його діяльності, якою не було встановлено жодних порушень.

Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу Уповноваженої особи акціонерів Публічного акціонерного товариства "Завод Електронмаш" ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, в якій зазначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.

З такими висновками судів колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).

У цій справі правовідносини стосуються встановлення правомірності дій державного реєстратора Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І., що полягають у внесенні до ЄДР змін атрибутів ПАТ "Завод "Електромаш" щодо підписанта та керівника боржника - арбітражного керуючого Безпалого С.О, а також у внесені до ЄДР судового рішення про порушення справи про банкрутство юридичної особи ПАТ "Завод "Електромаш" та судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

З висловлених позивачем у ході розгляду справи мотивів звернення до суду вбачається, що внаслідок незаконних дій відповідача, завдяки яким арбітражний керуючий Безпалий С.О., незаконно здійснює повноваження керівника ПАТ "Завод "Електромаш", акціонери товариства позбавлені можливості контролювати процес розпорядження майном товариства, тобто їх корпоративні права порушені.

Відносини, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів, регулюються Господарським кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову) господарським судам були підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією змін щодо зміни керівника та підписанта юридичної особи, внесення судового рішення про порушення справи про банкрутство та про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір щодо правомірності дій державного реєстратора, які пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

За таких обставин, спір у цій справі не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 1 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно статті 1 ГК України господарські відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до частин першої та другої статті 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між акціонерами ПАТ "Завод "Електромаш" та арбітражним керуючим Безпалим С.О. Крім того, судом встановлено, що у Господарському суді Харківської області триває розгляд справи №Б-39/27-09 щодо банкрутства боржника, зокрема ухвалою Господарського суду Харківської області від 22 листопада 2019 року призначено розгляд справи на 28 січня 2020 року.

Також, судом встановлено, що справа № 520/4308/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод Електромаш" до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, третя особа - арбітражний керуючий Безпалий Сергій Олександрович, про визнання протиправними дії відповідача щодо внесення 18 квітня 2019 року реєстраційних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: внесення судового рішення, яке потребує змін атрибутів позивача за № 14806670035002501; внесення судового рішення про порушення справи про банкрутство юридичної особи позивача за № 14806670035002501; внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури за №14806670035002501 та скасування державної реєстрації цих змін до Єдиного державного реєстру перебуває на розгляді Другого апеляційного адміністративного суду, оскільки постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2019 року касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства "Завод Електромаш" - адвоката Андрійко Олени Володимирівни задоволено, ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що цей спір може вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Важливо, що на момент прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанції у цій справі, Верховним Судом України, зокрема, в ухвалах від 24 грудня 2008 року у справі № 6-24762св06, від 03 листопада 2010 року у справі № 6-47828св10, від 06 жовтня 2015 року у справі № 823/4040/13-а та у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 522/27392/13-ц , вже була висловлена правова позиція стосовно поширення юрисдикції господарських судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, пов`язаних з державною реєстрацією змін до установчих документів та припиненням діяльності юридичної особи.

Аналогічна правова позиція щодо визначення судової юрисдикції у справах з аналогічним предметом позову міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 20 серпня 2019 року у справі № 805/2556/15-а, від 13 листопада 2019 року у справі № 161/17549/17.

Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції.

Таким чином, сформована відповідно до статей 37, 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 346 КАС України практика Великої Палати Верховного Суду (постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду, що забезпечує, зокрема, здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права) стосовно обов`язку касаційного суду, встановивши порушення судами правил юрисдикції адміністративних судів, закривати провадження у справі незалежно від доводів касаційної скарги, має вже сталий характер.

Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї юрисдикції є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.

Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П`єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).

Колегія суддів також враховує, що у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Згідно з висновками Конституційного Суду України, що сформовані у рішенні від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6 124 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 5); суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частини перша статті 18). Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Процесуальними кодексами України встановлено неоднакову процедуру судового провадження щодо різних правовідносин.

На підставі положень Конституції України про судову спеціалізацію (частина перша статті 125) і про гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55) в Україні утворено окрему систему судів адміністративної юрисдикції. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень визначено як безпосереднє завдання адміністративного судочинства (частина перша статті 2 КАС України). Адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" ("Golder v. the United Kingdom"), заява № 4451/70, п. 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станєв проти Болгарії" ("Stanev v. Bulgaria"), заява № 36760/06, п. 230).

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 13089/87).

Суд також враховує позицію ЄСПЛ, висловлену в справі "Омельченко проти України" (заява № 45965/08) про визнання заяви, яка стосувалася розмежування юрисдикцій між адміністративним та цивільними судами, неприйнятною у зв`язку з відсутністю порушення права заявника на доступ до суду; Суд нагадав, що згідно з його прецедентною практикою, п. 1 ст. 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду (тобто право на звернення до національних судів) становить лише один з його аспектів; для того щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати чітку, практичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (Bellet v. France, № 23805/94 п. 36, "Церква села Сосулівка проти України" № 37878/02 п. 50; Суд зазначає, що заявники мали можливість порушити провадження в національних судах, а суди ухвалити рішення, виходячи із суті їхніх позовів, незважаючи на початкову затримку, викликану питаннями щодо відповідної юрисдикції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому касаційна скарга Уповноваженої особи акціонерів Публічного акціонерного товариства "Завод Електронмаш" ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю, оскільки спір у цій справі може вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 238, 239, 341, 344, 349, 354, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи акціонерів Публічного акціонерного товариства "Завод Електронмаш" ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Уповноваженої особи акціонерів Публічного акціонерного товариства "Завод Електромаш" ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, третя особа Арбітражний керуючий Безпалий Сергій Олександрович про визнання протиправними дії та скасування державної реєстрації закрити.

Роз`яснити, що спір може бути розглянуто, зокрема, за правилами господарського судочинства, відтак Уповноваженв особв акціонерів Публічного акціонерного товариства "Завод Електромаш" ОСОБА_1 має право звернутися протягом 10 днів з дня отримання відповідної постанови до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: Н.В. Коваленко

І.В. Саприкіна