Постанова

Іменем України

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 520/5764/17

провадження № 61-18878св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Долинський Микола Миколайович,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Висоцького Володимира Едуардовича на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року у складі судді Калашнікової О. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Князюка О. В., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст скарги

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області

Долинського М. М.

Скарга мотивована тим, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М. М. перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошових коштів. Під час здійснення виконавчих дій приватним виконавцем було виявлено належне боржнику майно - Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 . Вказане майно описано та арештовано виконавцем. Постановою виконавця від 15 листопада 2019 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «ІКБ «Тріада», яким 18 листопада 2019 року складено звіт про незалежну оцінку майна з визначенням її ринкової вартості у розмірі 3 447 591,00 грн.

28 листопада 2019 року на ресурсі системи електронних торгів «Сетам» відбулась публікація лоту з реалізації Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 за початковою ціною згідно визначеною у звіті ринковою ціною у розмірі 3 447 591,00 грн.

Не погоджуючись з результатамивизначення вартості/оцінки майна,

ОСОБА_1 звернувся з відповідною скаргою до суду та ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2020 року скаргу задоволено і визнано неправомірною оцінку майна боржника ОСОБА_3 , зокрема звіт про незалежну оцінку майна від 18 листопада 2019 року, складений ТОВ «ІКБ «Тріада»; визнано неправомірними дії приватного виконавця Долинського М. М. в частині використання вказаного звіту з визначенням ринкової вартості майна під час реалізації на ресурсі системи електронних торгів «Сетам» та зобов`язано приватного виконавця не використовувати даний звіт.

21 березня 2020 року приватний виконавець виніс постанову про відкладення проведення виконавчих дій.

Посилаючись на те, що ухвала Київського районного суду м. Одеси

від 19 лютого 2020 року є підставою для зняття з реалізації майна боржника, а не підставою для відкладення проведення виконавчих дій, ОСОБА_1 просив:

- зупинити реалізацію на ресурсі системи електронних торгів «Сетам» майна боржника ОСОБА_3 - Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 на час розгляду даної скарги;

- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця Долинського М. М. від 21 березня 2020 року про відкладення проведення виконавчих дій;

- зобов`язати приватного виконавця Долинського М. М. вчинити дії щодо зняття з реалізації на ресурсі системи електронних торгів ДП «Сетам» майна боржника ОСОБА_3 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року скаргу визнано необґрунтованою та залишено її без задоволення.

Суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Київського райсуду

м. Одеси від 19 лютого 2020 року про задоволення скарги ОСОБА_1 на дії виконавця щодо використання звіту про незалежну оцінку майна боржника, не зупинялась реалізація арештованого майна і питання про зупинення реалізації майна боржника судом 19 лютого 2020 року не вирішувалось, тому посилання заявника на вказану ухвалу суду як на підставу для зупинення електронних торгів э безпідставним.

Також суд першої інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 про те, що ухвала суду від 19 лютого 2020 року набрала законної сили у день її проголошення і є підставою для зобов`язання виконавця вчинити дії щодо зняття з реалізації арештованого майна боржника, оскільки такі не передбачені положеннями ЦПК України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Висоцького В. Е. задоволено частково. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси

від 03 лютого 2021 року в мотивувальній частині змінено та викладено її в редакції цієї постанови. В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.

Апеляційний суд виходив з того, що законом не передбачено зняття з реалізації арештованого майна у разі оскарження стороною результатів визначення вартості чи оцінки майна або визнання судом таких результатів чи оцінки майна неправомірними. Встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом, проте ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2020 року не вирішувалося питання щодо зупинення реалізації арештованого майна, а визнання судом неправомірною оцінки майна - звіту, складеного ТОВ «ІКБ «Тріада» від 18 листопада

2019 року та визнання неправомірними дій виконавця в частині використання цього звіту із зобов`язанням виконавця не використовувати його під час реалізації арештованого майна не є підставою для зняття арештованого майна з реалізації.

Разом з тим, враховуючи вимоги статті 261 ЦПК України, апеляційний суд погодився з доводами заявника, що ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями), тому висновки суду першої інстанції, що ухвала суду, як окрема форма судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, тобто через 15 днів з моменту її проголошення, є помилковими.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У листопаді 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Висоцького В. Е. на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 жовтня

2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Висоцький В. Е., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує ту обставину, що суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні скарги, оскільки не надали оцінки спірній постанові приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М. М.

від 21 березня 2020 року про відкладення проведення виконавчих дій.

Касаційна скарга мотивована тим, що приватний виконавець

Долинський М. М. у визначений Законом десятиденний строк не виконав ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2020 року, оскільки не здійснив заходів щодо зняття з реалізації майна боржника за ціною, визначеною неправомірною оцінкою та яку приватного виконавця було зобов`язано не використовувати. Посилання приватного виконавця на положення статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» є недоречними, оскільки у даному випадку відсутні відповідні обставини та підстави для відкладення проведення виконавчих дій.

Зазначає, що нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачені право чи обов`язок виконавця відкладати проведення електронних торгів з реалізації майна боржника, у зв`язку із судовим оскарженням звіту про його незалежну оцінку та поданням апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за наслідком такого оскарження.

Заявник вважає, що наявність вищевказаної ухвали суду, що набрала законної сили, взагалі виключає можливість подальшої реалізації майна боржника на електронних торгах ДП «СЕТАМ» за ціною, яка була визначена неправомірною оцінкою та яку приватного виконавця було зобов`язано не використовувати, однак приватний виконавець оскаржуваною постановою відклав проведення цих торгів на 10 днів до 30 березня 2020 року.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області

Долинського М. М. перебуває зведене виконавче провадження № 60714261, де боржником є ОСОБА_3 , а стягувачами за виконавчими листами про стягнення заборгованості - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження винесена виконавцем 25 листопада 2019 року.

Під час здійснення виконавчих дій, приватним виконавцем

Долинським М. М. було встановлено за боржником наступне майно -

Ѕ частину квартири

АДРЕСА_1 .

Постановою від 13 листопада 2019 року приватним виконавцем описано та арештовано вищезазначене майно.

15 листопада 2019 року приватним виконавцем Долинським М. М. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «ІКБ «Тріада» з метою встановлення ринкової вартості Ѕ частини квартири

АДРЕСА_1 .

18 листопада 2019 року ТОВ «ІКБ «Тріада» складено звіт про незалежну оцінку майна, відповідно якого ринкова вартість Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 складає -

3 447 591,00 грн.

Даний звіт оскаржено до суду стягувачем ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено; визнано неправомірною оцінку майна боржника ОСОБА_3 - звіт ТОВ «ІКБ «Тріада» про незалежну оцінку майна

від 18 листопада 2019 року; визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М. М. в частині використання вказаного звіту з визначенням ринкової вартості майна під час реалізації на ресурсі системи електронних торгів «Сетам» та зобов`язано приватного виконавця не використовувати звіт про незалежну оцінку майна від 18 листопада 2019 року, складений ТОВ «ІКБ «Тріада».

Стягувач ОСОБА_2 оскаржив ухвалу Київського районного суду

м. Одеси від 19 лютого 2020 року в апеляційному порядку і ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 березня 2020 року було відкрите апеляційне провадження.

Посилаючись на ухвалу Одеського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження приватний виконавець 21 березня 2020 року виніс постанову про відкладення проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №520\9183\15-ц до 30 березня 2020 року.

Звертаючись до суду з цією скаргою, ОСОБА_1 посилався на те, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено права виконавця відкладати проведення електронних торгів з реалізації майна боржника у зв`язку із судовим оскарженням звіту про оцінку цього майна. Вважав, що виконавець зобов`язаний був на виконання ухвали суду

від 19 лютого 2020 року, яка набрала законної сили в день її проголошення, зняти майно боржника з реалізації. Також просив зупинити реалізацію майна боржника на ресурсі системи електронних торгів «Сетам» на час розгляду даної скарги.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції в частині, яка не змінена постановою апеляційного суду, та постанова апеляційного суду є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

За приписами статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Відповідно до розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня

2016 року № 2831/5, підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження»; відкладення проведення виконавчих дій; зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, відкладення проведення виконавчих дій; наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності.

Апеляційним судом враховано, що чинним законодавством чітко визначено лише три підстави для зняття майна з реалізації: це закінчення виконавчого провадження, зняття арешту з майна та повернення виконавчого документу стягувачу.

Визнання судом результатів чи оцінки майна неправомірними не є підставою для зняття арештованого майна з реалізації.

Відповідно до частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2020 року не вирішувалося питання щодо зупинення реалізації арештованого майна, а визнання судом неправомірною оцінки майна - звіту, складеного ТОВ «ІКБ «Тріада»

від 18 листопада 2019 року та визнання неправомірними дій виконавця в частині використання цього звіту із зобов`язанням виконавця не використовувати його під час реалізації арештованого майна - не є підставою для зняття арештованого майна з реалізації.

Враховуючи, що стороною виконавчого провадження було оскаржено вказану ухвалу, виконавець відклав проведення виконавчих дій, що є автоматичною підставою для зупинення електронних торгів, у зв`язку із чим суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що приватний виконавець Долинський М. М. діяв в межах своїх повноважень.

При цьому апеляційний суд вмотивовано відхилив доводи заявника про те, що суд першої інстанції не вирішив питання про зупинення реалізації арештованого майна боржника на час розгляду скарги, оскільки така дія як зупинення арештованого майна передбачена пунктом 5 частини першої статті 150 ЦПК України як вид забезпечення позову і лише у випадках подання відповідного позову, а при розгляді скарги на дії виконавця такі заходи забезпечення законодавством не передбачені.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо відсутності правових підстав для задоволення скарги.

Доводи, наведені на обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішень судів попередніх інстанцій, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що в силу вимог частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58 59 212 ЦПК України у попередній редакції

2004 року, так і статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України у редакції

від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції в частині, яка не змінена судом апеляційної інстанції, та постанову апеляційного суду - без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Висоцького Володимира Едуардовича залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2021 року в частині, яка не змінена постановою Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, та постанову Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян