ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року

м. Київ

справа №520/5909/24

адміністративне провадження № К/990/25322/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів - Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2024 року (головуючий суддя - Катунов В.В., судді: Чалий І.С., Подобайло З.Г.)

у справі №520/5909/24

за позовом Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

третя особа - Акціонерне товариство «Харківобленерго»

про визнання протиправною постанови,

I. РУХ СПРАВИ

1. Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 16 лютого 2024 року про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, надано десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали шляхом надання клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних причин його пропуску.

4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на апеляційне оскарження.

5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №520/5909/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

6. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить його скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

7. Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Суд апеляційної інстанції указав на те, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби урегульовані статтею 287 КАС України, відповідно до частини шостої якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

9. З урахуванням підпункту 2 пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України суд дійшов висновку, що датою отримання позивачем рішення суду першої інстанції слід вважати 23 квітня 2024 року.

10. Доводи апелянта про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги у зв`язку з тим, що копія рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року відповідальним працівником за супроводження справи отримано лише 02 травня 2024 року, суд апеляційної інстанції уважав безпідставними, оскільки право учасника справи на поновлення строку на апеляційне оскарження на підставі частини другої статті 295 КАС України закон пов`язує з датою отримання безпосередньо цим учасником копії повного рішення суду та датою подання ним апеляційної скарги. На переконання суду апеляційної інстанції, оскільки копія судового рішення від 22 квітня 2024 року отримана стороною 23 квітня 2024 року, то саме з цієї дати обчислюється десятиденний строк на апеляційне оскарження.

11. Суд апеляційної інстанції зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження уважав неповажними, а тому дійшов висновку про відмову задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить урахувати те, що розпорядженням Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1-р від 27 березня 2024 року визначено дії працівників управління та серед іншого зазначено, що з метою збереження життя і здоров`я працівників у разі отримання сигналу повітряної тривоги, невідкладно та організовано залишати робочі місця та направлятися до визначеного укриття по найкоротшому та безпечному маршруту, визначеному у Додатку 3. Повернення на робочі місця лише після надходження сигналу про відбій повітряної тривоги.

13. Позивач зазначає, що повітряні тривоги у місті Харкові мають постійний та довготривалий характер, у період з 22 квітня по 22 травня 2024 року у місті було оголошено повітряну тривогу 189 разів, найдовша тривала понад 18 годин. Повітряні тривоги оголошувалися щодня, завжди у робочий час та були довготривалими.

14. Просить урахувати і інші обставини, що значно ускладнили своєчасне подання апеляційної скарги у скорочені строки, а саме, у період з 01 березня по 31 травня 2024 року у відділі правового забезпечення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків працювало 4 працівники включно із начальником відділу з 8, передбачених у штатному розписі. Указана обставина, а також вкрай велике навантаження та втрата кадрів у період воєнного стану та у зв`язку з постійними обстрілами міста Харкова, відключення світла, унеможливили дотримання скорочених термінів, визначених процесуальним законодавством.

15. Відповідальним фахівцем за супроводження цієї адміністративної справи визначено головного державного інспектора відділу правового забезпечення - Ринденко М.С., яка і представляла інтереси Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у суді першої інстанції.

16. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №520/5909/24 отримано 24 квітня 2024 року, про що свідчить вхідний штамп (вх.№1119/5 від 24 квітня 2024 року). Згідно з резолюцією керівника відділу правового забезпечення, оскаржуване рішення з резолюцією «Ринденко, для подальшого оскарження» отримано відповідальним фахівцем відділу правового забезпечення лише 02 травня 2024 року. У період з 03 травня по 10 травня 2024 року Ринденко М.С. перебувала у відпустці, що підтверджується наказом №34-в від 08 квітня 2024 року. У період з 15 травня по 17 травня 2024 року Ринденко М.С. була відряджена до Київського окружного адміністративного суду у службових справах, що підтверджується наказом №67-к від 13 травня 2024 року.

17. Заявник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, оскільки затримка сталась виключно через складну безпекову ситуацію у м. Харкові, викликану наступальними діями РФ у квітні-травні 2024 року, гострий дефіцит кадрів, велике навантаження на працівників відділу, необхідність службових відряджень та відпустка відповідального фахівця, викликана сімейними обставинами.

18. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

19. На переконання відповідача доводи, викладені в касаційній скарзі щодо помилковості висновків Другого апеляційного адміністративного суду та порушення норм процесуального права є необґрунтованими.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.

21. Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

22. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

23. Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження, який становить тридцять днів на рішення суду з дня його проголошення (частина перша).

24. Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

25. Частиною шостою статті 287 КАС України встановлено порядок апеляційного оскарження у цій категорії справ, а саме апеляційні скарги на судові рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

26. У пункті 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

27. Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

28. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

29. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

30. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

31. Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

32. Учасники справи зобов`язані діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

33. Верховний Суд відзначає, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.

34. Рішення Харківським окружним адміністративним судом ухвалено у відкритому судовому засіданні 22 квітня 2024 року.

35. Згідно з довідкою про доставку електронного документа через підсистему «Електронний суд» Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків отримано копію рішення 22 квітня 2024 року о 20:25.

36. Відповідно до пп. 2 пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

37. Таким чином є вірними висновки суду апеляційної інстанції про те, що датою отримання стороною судового рішення слід вважати 23 квітня 2024 року.

38. Із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року позивач звернувся до суду апеляційної інстанції 21 травня 2024 року, тобто із пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у справах, що стосуються рішень, дій, бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, визначеного частиною шостою статті 287 КАС України.

39. Основною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення позивач вважає введення воєнного стану, постійність та довготривалий характер повітряних тривог у місті Харкові, а також наявність внутрішніх організаційних проблем, які вплинули на вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

40. Верховний Суд звертає увагу на те, що дотримання процесуальних строків звернення із апеляційною скаргою є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - десять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

41. Доводи касаційної скарги є аналогічними тим, що позивач викладав у заявах про поновлення строку, яким суд апеляційної інстанції надав оцінку, визнав зазначені обставини неповажними з огляду на їх суб`єктивний характер.

42. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

43. Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки зазначені обставини не носили постійного, безперервного характеру у період з 22 квітня 2024 року (дата ухвалення рішення суду першої інстанції) по 21 травня 2024 року (звернення із апеляційною скаргою).

44. Посилання податкового органу на те, що згідно з резолюцією керівника відділу правового забезпечення, оскаржуване рішення з резолюцією «Ринденко, для подальшого оскарження» було отримано відповідальним фахівцем відділу правового забезпечення лише 02 травня 2024 року, а в подальшому вона перебувала у відпустці та відрядженні у м. Київ у службових справах, Суд не приймає як поважні причини виходячи з такого.

45. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Більш того суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі й щодо вчасного подання апеляційної скарги.

46. Наведений підхід узгоджується із практикою Верховного Суду щодо тлумачення норм статті 44 КАС України та кореспондується із правовою позицією, що приписами вказаної статті чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Відповідно податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен забезпечувати неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, дотримання встановленого строку її подання, й вчинити для цього залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

47. Суд наголошує на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

48. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

49. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

50. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

51. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 345 350 355 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі № 520/5909/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду