ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2022 року
м. Київ
справа №520/6658/21
адміністративне провадження № К/990/2330/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 520/6658/21
за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Л. В. Курило, С. С. Рєзнікова, Л. В. Мельнікова) від 16 грудня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 30 грудня 2020 року № 00086670710 про накладання на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 141304,80 грн.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1413,05 грн.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, в розмірі 15000,00 грн.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено в повному обсязі.
3. 23 липня 2021 року відповідачем подано апеляційну скаргу на вказане рішення Харківського окружного адміністративного суду.
4. 18 жовтня 2021 року до Другого апеляційного адміністративного суду представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу від 13 жовтня 2021 року, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у зв`язку із апеляційним розглядом справи у розмірі 4 520 гривень.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі № 520/6658/21 залишено без змін.
6. 29 листопада 2021 року представником позивача подано заяву про винесення додаткового рішення, в якій він просив вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлені ним у відзиві на апеляційну скаргу від 13 жовтня 2021 року та стягнути з ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, суму судових витрат, здійснені ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з апеляційним розглядом справи № 520/6658/21, у розмірі 4 520 гривень.
7. Відповідач надав заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якій просив вказану заяву залишити без задоволення.
8. Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року заяву представника позивача ФОП ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено, стягнуто з ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 520 грн. 00 коп.
9. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні додаткової постанови, 17 січня 2022 року ГУ ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
10. Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
11. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
12. Письмового відзиву на адресу Верховного суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд апеляційної інстанції задовольняючи вимоги позивача про ухвалення додаткового судового рішення, виходив з того, що витрати на правову допомогу документально підтверджені та доведені, пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
14. При прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
15. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
16. Підставою касаційного оскарження додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме застосування судом апеляційної інстанції статі 134 КАС України без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
17. В доводах касаційної скарги відповідач наголошує, що заявлена до стягнення з відповідача сума витрат на правову допомогу є завищеною та неспіврозмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Більш того, витрати на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у зв`язку із захистом свого порушеного права у суді, вже стягнуто з ГУ ДПС у розмірі 13 500 грн. згідно з рішенням суду першої інстанції.
18. Окремо скаржник звертає увагу й на те, що, що відзив на апеляційну скаргу у справі № 520/6658/21 підписаний адвокатом Адвокатського об`єднання «Неофеліс Ло Груп» Євгеном Фурмановим, а в акті приймання-передачі наданих послуг зазначено, що послугу за складання відзиву на апеляційну скаргу виконано ОСОБА_2 , та оплату за його складання відповідно до рахунку-фактури № 182 від 12 жовтня 2021 року також отримала Керуючий партнер адвокатського об`єднання ОСОБА_2
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із наступного.
20. Суд звертає увагу на те що предметом касаційного оскарження у цій справі є додаткова постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року, якою вирішувалось питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, понесені при розгляді справи саме у суді апеляційної інстанції.
21. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
22. Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.
23. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
24. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
25. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
26. У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
27. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
28. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
29. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
30. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
31. Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
32. За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
33. Відповідно до частин першої, сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
34. Згідно з частинами першою та п`ятою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
35. З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
36. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
37. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
38. Сукупність наведених норм дає підстави для висновку, що витрати, понесені на професійну правничу допомогу, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
39. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року (справа № 826/1216/16) та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року (справа №300/941/19), від 31 березня 2020 року (справа №726/549/19).
40. Разом з тим, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).
41. За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
42. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
43. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
44. Отже, як з`ясовано судом апеляційної інстанції, правова допомога ФОП ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції надавалась Адвокатським об`єднанням «Неофеліс Ло Груп» на підставі договору про надання правової допомоги адвокатських послуг від 14 квітня 2021року, відповідно до пункту 3.1. якого, гонорар це винагорода Адвокатському об`єднанню за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги, що сплачується Клієнтом на у мовах і в порядку, визначених цим Договором.
45. Згідно з підпунктами 3.2.1., 3.2.3. вказаного договору, за надання правової допомоги Клієнт сплачує гонорар залежно від встановлених тарифів на окремі послуги Адвокатського об`єднання. Факт надання послуг підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг, який Сторони зобов`язані підписати в день його формування. Розмір гонорару не залежить від досягнутих Адвокатським об`єднанням результатів надання правової допомоги.
46. Позивачем отримано послуги в межах укладеного Договору на суму 4 520 грн, а саме: складання відзиву на апеляційну скаргу (2 години) 2 520 грн, що підтверджується актом приймання - передачі наданих послуг від 13 жовтня 2021 року (т. 2 а.с. 34). Також участь адвоката у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС в Харківській області від 22 липня 2021 року (1 година) - 2 000 грн.
47. На підтвердження факту сплати гонорару за виконання робіт за договором позивачем надано платіжне доручення № 46 від 12 жовтня 2021 року на суму 4 520 грн. (т. 2 а.с. 35).
48. Дослідивши надані суду докази понесених витрат та вирішуючи питання розміру судових витрат, які за встановленими судом обставинами позивачем фактично були понесені, а факт сплати підтвердженим, суд апеляційної інстанції виходив з критерію співмірності зі складністю справи, ціни позову, кількістю витраченого часу на наданих послуг відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг, та принципу справедливості, на підставі яких дійшли висновку, що заявлена до відшкодування сума є обґрунтованою та пропорційною, а тому Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення заяви представника позивача щодо розподілу судових витрат та стягнення на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 520 грн.
49. Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
50. При цьому, чинне законодавство покладає обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
51. Разом з тим, зміст установлених апеляцій судом обставин, на підстави наявних у справ матеріалів, свідчить про те, що відповідачем не доведено неспівмірності витрат, заявлених представником позивача до відшкодування, та не спростовано документально підтверджених сум понесених позивачем витрат.
52. Доводи скаржника про те, що витрати на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у зв`язку із захистом свого порушеного права у суді, вже стягнуто з ГУ ДПС у розмірі 13 500 грн. згідно з рішенням суду першої інстанції не заслуговують на увагу, оскільки вказаним рішенням вирішувалось питання щодо стягнення цих витрат, які понесені при розгляді справи саме у суді першої інстанції.
53. Інші доводи відповідача, наведені у касаційній скарзі, є аналогічними тим, що були наведені у поданих до апеляційного суду заперечень, при цьому останнім надано судом апеляційної інстанції вичерпну оцінку, як таким що не свідчать про неспівмірність витрат.
54. Таким чином, суд апеляційної інстанцій, перевіривши та надавши оцінку наданим документам на підтвердження вартості послуг представництва інтересів позивача під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що ці документи є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у розмірі, який є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
55. Окрім того, посилання ж відповідача на відповідні висновки Верховного Суду не свідчать про те, що суд апеляційної інстанції не врахував відповідні висновки касаційного суду та безпідставно стягнув витрати на правничу допомогу, оскільки не можна визнати, що правовідносини у цій справі, та у справі, на яку зроблено посилання відповідачем, є подібними.
56. Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц: висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
57. За таких обставин, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги відповідача.
58. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
59. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
60. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 134 139 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 520/6658/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов