ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 520/7982/15-ц
провадження № 61-14824св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк»,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Манюком Денисом Валерійовичем, на постанову Одеського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» (далі - ПАТ «Марфін Банк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» (далі - ПАТ «МТБ Банк»), звернулось до суду з позовом до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 14 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» (далі - ВАТ «Морський транспортний банк»), правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк»,
і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 00662/ R2, згідно з яким банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у сумі 90 947,86 дол. США із терміном погашення до 11 серпня 2028 року включно, зі сплатою 12,9 % річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку. Станом на
05 червня 2015 року відповідач порушила умови кредитного договору, кошти не повернула, а тому має прострочену кредитну заборгованість.
ПАТ «МТБ Банк» з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 90 079,71 дол. США, заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 19 860,48 дол. США, 27 167,91 грн - пеню за неповернення кредиту, 488 702,65 грн - пеню за несплату відсотків, 48 405, 65 - штраф за невиконання зобов`язань, а також судовий збір.
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ «МТБ Банк» про зобов`язання вчинити дії.
Зустрічний позов мотивований тим, що банк регулярно порушує порядок розрахунків, передбачений пунктом 3 кредитного договору, що призвело до безпідставного збільшення розміру заборгованості відповідача та неправильного розподілу внесених нею платежів, порушення черговості їх зарахування, встановленої умовами кредитного договору, а саме зарахування внесених коштів тільки на погашення відсотків, у зв`язку з чим не здійснювалось погашення суми кредиту. З цього приводу ОСОБА_1 неодноразово зверталась на адресу банку з вимогами провести перевірку та перерахунок заборгованості до умов кредитного договору та розрахунку сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки, та інших фінансових зобов`язань позичальника. Працівники банку пояснювали, що це технічні помилки, які будуть усунені в майбутньому. Однак жодної перевірки, перерахунку та виправлення помилок проведено не було, у зв`язку з чим із січня 2014 року ОСОБА_1 була вимушена призупинити проплату кредитних коштів, про що повідомила банк. При цьому ОСОБА_1 зазначила, що вона не відмовляється від виконання зобов`язань за кредитним договором за умови належного виконання його умов банком.
ОСОБА_1 просила зобов`язати ПАТ «Марфін Банк» до належного виконання умов кредитного договору, оформленого від імені ОСОБА_1 та від імені
ВАТ «Морський транспортний банк», зокрема пунктів 1.2.2, 2.1.5, 3.2, 3.3, 3.8.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 червня 2019 року
в задоволенні позовних вимог ПАТ «МТБ Банк» і зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ «МТБ Банк», суд першої інстанції, взявши до уваги висновок експерта від 30 листопада 2018 року
№ 18-3992/3993, згідно з яким розрахунок заборгованості за кредитним договором не відповідає умовам цього договору, а розрахунок відсотків
і штрафів зроблено неправильно, виходив із того, що заявлені банком вимоги
є необґрунтованими та недоведеними.
Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту є неналежним та неефективним, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав.
Постановою Одеського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року апеляційну скаргу ПАТ «МТБ Банк» задоволено частково.
Рішення Київського районного суду від 20 червня 2019 року в частині позовних вимог ПАТ «МТБ Банк» скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги ПАТ «МТБ Банк» задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ Банк» заборгованість по тілу кредиту в розмірі 70 219,23 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на
06 вересня 2023 року еквівалентно 2 567 818,93 грн, а також 3 % за користування кредитними коштами в розмірі 13 779,32 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06 вересня 2023 року еквівалентно
503 890,44 грн.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ Банк» пеню в розмірі
112 033,86 грн і штраф в розмірі 24 342,56 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 червня 2019 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 залишено без змін.
Частково задовольняючи позовні вимоги банку, апеляційний суд зробив висновок, що кредитна заборгованість ОСОБА_1 перед банком згідно
з висновком повторної судово-економічної експертизи від 07 березня
2023 року № СЕ-19/116-22/16688ЕК становить 70 916,03 дол. США, заборгованість за простроченими відсотками - 19 647,26 дол. США, пеня -
112 033,86 грн, штраф - 48 405,65 грн.
Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ Банк» стягнено заборгованість зі сплати відсотків у сумі 5 867,94 дол. США, що станом на 18 жовтня 2023 року еквівалентно 213 890,52 грн, а також штраф за невиконання зобов`язань у сумі
24 063,09 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додаткова постанова мотивована тим, що апеляційний суд не розглянув подані ПАТ «МТБ Банк» уточнені вимоги.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
13 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточненої редакції просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 06 вересня
2023 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду ухвалена
у справі без її участі, суд безпідставно відхилив клопотання представника про відкладення розгляду справи, тому, як наслідок, було неповно встановлено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та ухвалено рішення на підставі доказу, в належності та правильності якого існують сумніви (пункт 5 частини першої статті 411 та пункти 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
29 січня 2024 року ПАТ «МТБ Банк» подало до Верховного Суду письмові пояснення, у яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення,
а постанову Одеського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року - без змін.
Пояснення мотивовано тим, що в касаційній скарзі немає жодного доводу на підтвердження порушення судом норм матеріального права. Доводів щодо незаконності оскаржуваної постанови в частині вирішення спору по суті немає.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2023 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу
Олійник А. С.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Київського районного суду м. Одеси.
02 лютого 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2024 року касаційну скаргу і матеріали справи
№ 520/7982/15-ц передано судді-доповідачу Коротуну В. М.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у письмових поясненнях, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
14 серпня 2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00662/ R2, згідно з яким банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у сумі 90 947,86 дол. США із терміном погашення 11 серпня 2028 року включно, зі сплатою 12,9 % річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку. Умовами кредитного договору передбачено послідовність погашення зобов`язань позичальника, а також визначено, що договір діє до повного виконання зобов`язань сторонами.
Невід`ємною частиною вказаного договору є додаток № 1 до цього кредитного договору, а саме розрахунок сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки та інших фінансових зобов`язань позичальника.
ВАТ «Морський транспортний банк» виконав свої зобов`язання з надання кредитних коштів відповідачу, про що суду надано копію заяви ОСОБА_1 від 14 серпня 2008 року про здійснення видачі траншу; виписку з особового рахунка.
12 листопада 2010 року ВАТ «Морський транспортний банк» змінив своє найменування на ПАТ «Марфін Банк», а в подальшому найменування банку було змінено на ПАТ «МТБ Банк».
ОСОБА_1 тривалий час здійснювала оплату за кредитним договором, однак у подальшому, із січня 2014 року, припинила такі виплати.
Вказані обставини сторони не оспорюють, що свідчить про існування кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «МТБ Банк».
Згідно з висновком експерта від 30 листопада 2018 року № 18-3992/3993, складеним на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від
13 вересня 2018 року, розрахунок заборгованості станом на 02 лютого 2016 року за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 00662/R, який укладений між ОСОБА_1 і ВАТ «МТБ Банк», не відповідає умовам кредитного договору та додатку до нього - графіку погашення кредиту.
В результаті цього, станом на 02 лютого 2016 року сума заборгованості за кредитом становить 66 632,74 дол. США,а не 70 129,23 дол. США, як визначив банк у розрахунку заборгованості станом на 02 лютого 2016 року, оскільки
ВАТ «МТБ Банк» не врахувало у повному обсязі сплачені позичальником ОСОБА_1 суми на погашення тіла кредиту в розмірі 3 496,49 дол. США.
Сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 00662/R2, як визначив банк у розрахунку заборгованості станом на 02 лютого 2016 року, зі сплати відсотків у розмірі 19 860,48 дол. США не підтверджується у повному розмірі, оскільки позичальник уніс кошти банку в розмірі відповідно до нарахованих банком до сплати відсотків.
Визначена у розрахунку заборгованість станом на 02 лютого 2016 року як сума штрафу за невиконання прийняття зобов`язань у розмірі 48 405,65 грн, що становило станом на 02 лютого 2016 року 1 902,11 дол. США, розрахована як разовий платіж в розмірі 10 % суми боргу за кредит в розмірі
167,68 дол. США від суми заборгованості в розмірі 1 676,82 дол. США за період
з 03 грудня 2015 року до 01 лютого 2016 року, та від суми боргу за процентами
в розмірі 1 734,43 дол. США від суми заборгованості в розмірі
17 344,30 дол. США за період з 03 грудня 2015 року до 01 лютого 2016 року, підтверджується,оскільки за період нарахування, за даними наданих на дослідження документів, не встановлено проведення позичальником розрахунків з банком з повернення суми кредиту та сплати процентів.
Сума пені основного боргу за період з 13 січня 2015 року до 02 лютого 2016 року в розмірі 27 167,91 грн, що еквівалентно станом на 02 лютого 2016 року складає 1 159,25 дол. США, підтверджується,так як за даними наданих на дослідження документів не вбачається проведення розрахунків позичальником з банком
з повернення суми кредиту.
Сума пені за несплату процентів, за даними наданих на дослідження документів, підтверджується за період з 11 січня 2014 року до 02 лютого 2016 року в сумі 488 433,04 грн,а не в сумі 488 702,65 грн, оскільки за період з 11 вересня
2009 року до 15 вересня 2009 року не встановлено заборгованості позичальника за несплату процентів.
Згідно з висновком експерта від 07 березня 2023 року № СЕ-19/116-22/16688-ЕК, зробленим за результатом проведення повторної судово-економічної експертизи згідно з ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 вересня
2022 року, кредитна заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «МТБ Банк» підтверджується на суму 70 916,03 дол. США, заборгованість з прострочених відсотків - на суму 19 647,26 дол. США, пеня - на суму 112 033,86 грн, штраф - на суму 48 405,65 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором,
а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У частині першій статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши,
що ОСОБА_1 належним чином не виконувала зобов`язань за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 00662/R2, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, що також підтверджується висновком експерта від 07 березня 2023 року № СЕ-19/116-22/16688-ЕК, дійшов висновку про стягнення з неї заборгованості на користь банку.
Залишивши рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 червня
2019 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 в силі, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивачка за зустрічним позовом обрала неналежний та неефективний спосіб захисту, оскільки він не призведе до реального відновлення її порушених прав.
Аргументів щодо незгоди з розміром стягненої заборгованості, а також щодо незаконності оскаржуваної постанови в частині вирішення вимог ПАТ «МТБ Банк», а також зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 по суті немає.
Стосовно доводів касаційної скарги про розгляд справи в суді апеляційної інстанції 06 вересня 2023 року за відсутності ОСОБА_1 та безпідставної відмови у відкладенні розгляду справи Верховний Суд зазначає таке.
Із матеріалів справи відомо, що згідно з довідковим листом Одеського апеляційного суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 особисто була повідомлена про розгляд справи 06 вересня 2023 року о 14:00 год (т. 4, а. с. 236).
Крім того, згідно з протоколом судового засідання 06 вересня 2023 року під час розгляду справи був присутній представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , особу якого апеляційний суд встановив.
Таким чином, безпідставними є аргументи заявника про те, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , оскільки в її інтересах діяв представник.
Врахувавши, що ця справа розглядається в судах більше 7 років,
у тому числі в суді апеляційної інстанції більше 4 років; участь у справі як представник ОСОБА_1 брала адвокат Сухецька С. М., яка неодноразово надавала суду заяви про відкладення розгляду справи та яка особисто знайомилась з матеріалами справи; ОСОБА_1 особисто неодноразово надавала суду апеляційної інстанції заяви про відкладення розгляду справи, апеляційний суд правильно вважав, що підстав для відкладення розгляду справи немає.
Крім того, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не був позбавлений можливості навести аргументи щодо незгоди з оскаржуваною постановою по суті вирішення спору в касаційній скарзі, проте таких аргументі немає.
Посилання у касаційній скарзі на висновок Європейського суду з прав людини
у справі «Бартая проти Грузії» не є прийнятним, оскільки у вказаній справі зазначалося про розгляд національним судом справи без захисника, тоді як
у цивільній справі участь у судовому засіданні беруть сторони, треті особи або їх представники, а не захисники. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 922/1191/13, від
04 лютого 2020 року у справі № 914/240/18 та від 01 березня 2021 року у справі
№ 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Одеського апеляційного суду від 06 вересня
2023 року - без змін, оскільки підстав для її скасування немає.
З огляду на те, що Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, розподіл судових витрат, понесених заявником, відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Манюком Денисом Валерійовичем, залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська