ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 520/9629/24
адміністративне провадження № К/990/41043/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №520/9629/24
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2024, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Русанової В.Б., суддів: Перцової Т.С., Жигилія С.П.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 11.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення мінімального розміру його пенсії у зв`язку з втратою годувальника, обрахованої з урахуванням вимог статті 8 Закону України від 02.09.2008 №345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон №345-VI), після проведення її перерахунку у зв`язку з індексацією у 2023-2024 роках;
зобов`язати ГУ ПФУ перерахувати та виплатити йому з 01.03.2023 пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, розрахованої з дотриманням вимог статті 8 Закону №345-VI, а саме у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV) та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що статтею 8 Закону №345-VI визначено мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років за списком № 1, який не може бути меншим аніж 80 відсотків заробітної плати (доходу) шахтаря. Однак ГУ ПФУ всупереч вимогам зазначеної норми Закону №345-VI під час перерахунку його пенсії по втраті годувальника у зв`язку з індексацією в 2023-2024 роках нарахувало йому пенсію в меншому розмірі ніж 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, яка мала становити суму не менше 80 відсотків його заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 40 Закону №1058-ІV, з якої обчислюється пенсія.
2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 30.05.2024 вийшов за межі позовних вимог та частково задовольнив позов:
визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
зобов`язав ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, розрахованої з дотриманням вимог статті 8 Закону №345-VI, в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 40 Закону №1058-ІV, з проведенням індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
зобов`язав ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, розрахованої з дотриманням вимог статті 8 Закону №345-VI, в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 40 Закону №1058-ІV, з проведенням індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2024 апеляційну скаргу ГУ ПФУ задоволено, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
4. 28.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2024 та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2024.
5. Верховний Суд ухвалою від 27.11.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною вище касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 06.11.2024 від ГУ ПФУ до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувану позивачем постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону №1058-ІV, яка обчислена з урахуванням вимог статті 8 Закону №345-VI в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
З 01.03.2023 ГУ ПФУ на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі -постанова №168) здійснило позивачеві перерахунок пенсії.
З протоколу перерахунку від 26.02.2023 видно, що розмір пенсії позивача з 01.03.2023 року склав: 17449, 19 грн - розмір пенсії за віком; 375.90 грн - доплата за понаднормовий стаж; 17825,09 грн - загальний розмір пенсії; 5248,21 грн - доплата до пенсії відповідно до Закону №345-VI, 23073.30 грн (80% від 28841.63 грн) - сума пенсії по Закону №345-VI, обмеження в індексації з 01.03.2023 становить - 2297,37 грн, 20775.93 грн - розмір пенсії по втраті годувальника. Призначена пенсія утриманцю 10387,97 грн.
В подальшому, з 01.03.2024 відповідач на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - постанова №185) здійснив ОСОБА_1 перерахунок пенсії.
З протоколу перерахунку від 28.02.2024 видно, що розмір пенсії позивача з 01.03.2024 року склав: 18838,14 грн - розмір пенсії за віком; 375.90 грн - доплата за понаднормовий стаж; 19214,04 грн - загальний розмір пенсії; 5695,90 грн - доплата до пенсії відповідно до Закону №345-VI, 24909,94 грн (80% від 31137.42 грн) - сума пенсії по Закону №345-VI, обмеження в індексації з 01.03.2023 становить - 2297,37 грн, обмеження в індексації з 01.03.2024 становить - 336,64 грн, 22275.93 грн - розмір пенсії по втраті годувальника. Призначена пенсія утриманцю 11137,97 грн.
ОСОБА_1 , вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення мінімального розміру його пенсії у зв`язку з втратою годувальника, яка має обраховуватись з урахуванням вимог статті 8 Закону №345-VI, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Вирішуючи питання щодо виходу за межі позовних вимог та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач здійснив індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та 1,0796 як це передбачено постановою №168 та постановою №185, відповідно.
Окрім того, суд першої інстанції констатував, що ГУ ПФУ, не врахувавши вимоги статті 8 Закону №345-VI, обчислило позивачеві пенсію по втраті годувальника в розмірі меншому ніж належить, чим порушило його право на належне пенсійне забезпечення.
9. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керувався тим, що як постановою №168, так і постановою №185 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500,00 грн. При цьому, апеляційний суд вказав, що розмір пенсії позивача по втраті годувальника в 2022 році становив 19275,93 грн і враховуючи максимальний розмір збільшення індексації пенсії (1500 грн) в 2023 році йому нараховано 20775,93 грн (19275,93 грн + 1500 грн). Аналогічно і в березні 2024 року позивачеві ГУ ПФУ нарахувало суму збільшення до пенсії 1500 грн (в межах максимального розміру індексації, визначеного пунктом 3 постанови №185), у зв`язку з чим апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач діяв законно та обґрунтовано.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
10. Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивував тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми Закону №345-VI, Закону №1058-ІV, постанови 168 та постанови 185, оскільки не врахував, що розмір призначеної йому до виплати пенсії по втраті годувальника як у 2023, так і в 2024 роках був обрахований з порушенням вимог Закону №345-VI, Закону №1058-ІV, оскільки був меншим аніж 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, яка мала становити суму не менше 80 відсотків його заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 40 Закону №1058-ІV.
11. У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ вказує на те, що суд апеляційної інстанції ухвалив законне та вмотивоване судове рішення та зазначає, що касаційна скарга позивача є необґрунтованою, у зв`язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
13. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
15. Закон № 1058-ІV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
16. Згідно із статтею 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
17. Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
18. Згідно з частиною першою статті 37 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
19. Отже, пенсія по втраті годувальника є одним з різновидів пенсій, визначення розміру якої нерозривно пов`язане з розміром пенсії, на яку мав право померлий годувальник.
20. Сторонами не заперечується, що позивач отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника (батька), який відносився до кола осіб, на яких поширюється дія Закону №345-VI.
21. Так, відповідно до статті 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків їх заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
22. Аналогічні гарантії закріплені у статті 28 Закону №1058-IV, яка визначає розмір пенсії за віком.
23. Аналіз норм статті 8 Закону №345-VI та статті 28 Закону №1058-IV свідчить про те, що мінімальний розмір пенсії обрахований з розрахунку 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах, зокрема, не менш як 15 років для чоловіків, за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому Законом №1058-IV порядку відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря або три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
24. Колегія суддів враховує, що статтею 8 Закону № 345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені зазначеним Законом.
25. Отже, враховуючи положення частини першої статті 37 Закону №1058-IV та статті 8 Закону № 345-VI, колегія суддів констатує, що позивач як один з двох утриманців колишнього шахтаря має право на пенсію по втраті годувальника у розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, яка має становити суму не менше 80 відсотків його заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
26. В цій справі спірними є дії відповідача щодо обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 під час здійснення індексації його пенсії у 2023-2024 роках.
27. Так, відповідно до частини другої статті 42 Закону 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
28. Верховний Суд у своїй постанові від 28.01.2025 у справі №400/4663/24 сформував правовий висновок відповідно до якого під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення, у зв`язку з чим, індексація пенсій, зокрема, у 2023-2024 роках повинна проводитись відповідно до постанови №168, постанови №185, Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі - Порядок №124), та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, відповідно.
29. Отже, колегія суддів зазначає, що індексація пенсії по втраті годувальника, зокрема у 2023-2024 роках, має здійснюватись із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії померлого годувальника. При цьому, особі, яка є одним з двох утриманців померлого годувальника, на якого поширюються положення статті 8 Закону №345-VI, така пенсія після здійснення відповідного перерахунку має виплачуватись в розмірі 50 відсотків розміру пенсії за віком померлого годувальника, яка в свою чергу має становити не менше як 80 відсотків заробітної плати (доходу) померлого годувальника, визначеної відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV, з якої обчислювалась пенсія, або не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
30. Разом з тим, суд апеляційної інстанції, вирішуючи цей спір, обмежився твердженням про те, що вважає обґрунтованими пояснення ГУ ПФУ про те, що індексація пенсії позивача в 2023-2024 роках відбулась шляхом збільшення розміру пенсії на 1500,00 грн (в межах граничного розміру збільшення, визначеного постановою №168 та постановою №185).
31. Однак, колегія суддів вважає такий висновок апеляційного суду помилковим з огляду на те, що в протоколах перерахунку пенсії від 26.02.2023 та від 28.02.2024 відсутня будь-яка інформація стосовно того, що індексація пенсії позивача по втраті годувальника була здійснена із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197 та 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії померлого годувальника. В зазначених протоколах не відображено, що позивачеві встановлювались будь-які доплати до пенсії у зв`язку з її індексацією.
32. В свою чергу, колегія суддів не погоджується також і з висновком суду першої інстанції, який вказав на те, що ГУ ПФУ протиправно призначило позивачеві до виплати пенсію в розмірі меншому ніж встановлено статтею 8 Закону №345-VI, оскільки суд першої інстанції не встановив, якою була сума заробітку померлого годувальника, з якої обчислювалась його пенсія, чи не буде сума, яка становить 80 відсотків такого заробітку меншою за три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність і так само судом першої інстанції не досліджувалось питання того, який показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески був безпосередньо врахований для обчислення пенсії померлого годувальника, до якого мають бути застосовані відповідні коефіцієнти збільшення під час індексації пенсії, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції по суті позовних вимог є передчасними.
33. Встановлені частиною другою статті 341 КАС України межі касаційного перегляду справи позбавляють суд касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
34. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
35. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
36. Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
37. Під час нового розгляду справи суду слід надати належну правову оцінку предмету спору за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України та прийняти на цій підставі мотивоване рішення.
38. Оскільки колегія суддів повертає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі №520/9629/24.
Справу №520/9629/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
судді С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець