Постанова

Іменем України

03 березня 2021 року

м. Київ

справа № 521/14976/15

провадження № 61-16589св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач- ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи:ОСОБА_3 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковальська Вікторія Володимирівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2019 року у складі судді Бобуйка І. А. та постанову Одеського апеляційного суду від 23 червня 2020 року у складі колегії суддів Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковальська В. В., про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Просили витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 липня 2016 року у складі судді Жуган Л. В. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Панасенкова В. О., Парапана В. Ф., Драгомерецького М. М., апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 01 лютого 2018 року (провадження № 61-1461св18) касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року залишено без змін.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про перегляд рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 липня 2016 року за нововиявленими обставинами (т. 4, а. с. 190 - 192).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2019 року вищезазначену заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами залишено без руху (т. 4, а.с. 217).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вищезазначена заява не відповідає вимогам статті 426 ЦПК України а саме: 1) в заяві не зазначений зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву; 2) не надано належним чином засвідчений текст судового рішення, із зазначенням дати набрання ним законної сили; 3) в заяві відсутні посилання на докази існування під час розгляду справи по суті обставини, яку заявник вважає нововиявленою; 4) в заяві відсутні посилання на докази, що така обставина не могла бути відомою в процесі розгляду справи судом першої інстанції; 5) в заяві відсутні посилання на докази, що вказана обставина є істотною; 6) в заяві відсутні посилання на докази того, що обставина, яку заявник вважає нововиявленою, спростовує рішення суду.

Крім того, до заяви не додано її копії відповідно до кількості учасників справи, а також документ про сплату судового збору (т. 4, а. с. 217).

Листом Малиновського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2019 року копія ухвали суду від 12 вересня 2019 року про залишення без руху заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами була направлена ОСОБА_1 (т. 4, а. с. 219).

24 вересня 2019 року заяву про самовідвід судді Малиновського районного суду м. Одеси Михайлюка О. А. задоволено (т. 4, а. с. 222-223), справу перерозподілено судді Бобуйку І. А. (т. 4, а. с. 224).

Листом Малиновського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2019 року копію ухвали суду від 12 вересня 2019 року про залишення без руху заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами направлено ОСОБА_1 (т. 4, а. с. 225).

07 жовтня 2019 року до Малиновського районного суду м. Одеси електронною поштою надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків (т. 4, а. с. 227-228), до якої додані довідка про доходи за жовтень 2018 року - березень 2019 року та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-підприємців про суму виплачених доходів та утриманих податків (т. 4, а. с. 229, 230).

Разом з тим до Малиновського районного суду м. Одеси повернулися рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до яких вищевказані листи суду першої інстанції від 20 вересня 2019 року та від 26 вересня 2019 року про направлення копії ухвали суду від 12 вересня 2019 року про залишення без руху заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з приміткою пошти «За закінченням встановленого строку зберігання» (т. 4, а. с. 231, 232).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику вищезазначену заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник не надав належним чином засвідчений текст судового рішення із зазначенням дати набрання ним законної сили. Крім того, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні посилання на докази в підтвердження існування під час розгляду справи по суті обставин, які заявник вважає нововиявленими, і які не було відомо суду та послання на докази на підтвердження того, що така обставина не могла бути відомою в процесі розгляду справи, що вона є істотною та спростовує рішення суду. Також у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні посилання на докази в підтвердження того, що обставина, яку заявник вважає нововиявленою, спростовує рішення суду, з урахуванням того, що судом при вирішенні справи були досліджені докази у справі в їх сукупності.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 23 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2019 року про повернення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заявник не надав суду належним чином засвідченого тексту судового рішення із зазначенням дати набрання ним законної сили, не надано копії вищевказаної заяви відповідно до кількості учасників справи.Суд першої інстанції повернув заяву не у зв`язку із неусуненням недоліків у встановлений судом строк, а у зв`язку з тим, що зміст заяви про усунення недоліків та додані до неї документи свідчать про невиконання вимог ухвали суду про залишення без руху заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що повернення направленої кореспонденції з приміткою пошти «За закінченням встановленого строку зберігання» не свідчить про ухилення від виконання вимог суду. Суд не пересвідчився, що ОСОБА_1 не отримував ухвалу про залишення його заяви без руху, і з цих причин не виконано вказівок суду. Про рух справи цікавився телефонувавши до суду першої інстанції, та частково усунув недоліки заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Заявник посилавя на те, що оскільки ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2019 року не отримував, то і не знав, які саме недоліки заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами необхідно було усунути.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 , у якому вона просила залишити судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вимоги до форми і змісту заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, строк та порядок її подання передбачені статтями 424-426 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, посилалися на те, що у заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 не надав належним чином засвідчений текст судового рішення із зазначенням дати набрання ним законної сили; крім того, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні посилання на докази в підтвердження існування під час розгляду справи по суті в об`єктивній реальності обставини, яку заявник вважає нововиявленою, і яка не була відома суду, та послання на докази в підтвердження того, що така обставина не могла бути відомою в процесі розгляду справи, що вона є істотною та спростовує рішення суду; також у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні посилання на докази в підтвердження того, що обставина, яку заявник вважає нововиявленою спростовує рішення суду, з урахуванням того, що судом при вирішенні цивільної справи були досліджені докази у справі в їх сукупності.

Відповідно до пункту 5, 6 статті 426 ЦПК України в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, має бути зазначено, нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

Незгода суду з наведеним у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами правовим обґрунтуванням не є підставою для визнання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, неподаною і повернення її заявнику.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати оцінку вказаних заявником підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, виходячи із фактів, установлених під час розгляду заяви про перегляд та прийняття рішення за результатами такого розгляду.

Тобто, визначення нововиявлених обставин, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин є правом заявника. Натомість, встановлення наявності підстави для задоволення, відмови або залишення без розгляду заяви є обов`язком суду, який виконується під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а не на стадії прийняття заяви до розгляду.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи,

а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись

до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії»

від 28 жовтня 1998 року).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право

в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проте, повертаючи ОСОБА_1 заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення зави без руху, суд першої інстанції зазначеного до уваги не взяв, тому висновок суду є помилковим.

Апеляційний суд у порушення вимог статей 367 382 ЦПК України на викладене також уваги не звернув і залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.

Повертаючи заяву за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 , суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, суд апеляційної інстанції мав можливість, але зазначених порушень не усунув.

Ураховуючи наведене та з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій

та направлення справи до суду першої інстанції.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються

у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

За таких обставин оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України, ухвалені з порушенням норм процесуального права, що в силу частини четвертої статті 406 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 406 409 416 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 червня 2020 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк