Постанова
Іменем України
30 червня 2023 року
м. Київ
справа № 522/13894/22
провадження № 61-5564св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси у складі судді Шенцевої О. П. від 14 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Базіль Л. В., Воронцової Л. П., Кутурланової О. В., від 10 квітня 2023 року, і виходив з наступного.
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про виселення.
2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він є власником п`ятикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яку особисто придбав у січні 2003 року. З кінця 2010 року у вказаній квартирі проживає без реєстрації ОСОБА_2 , яку вселила його дружина, оскільки на той час між ними були дружні стосунки. Жодних договірних відносин він, як власник квартири, з сім`єю ОСОБА_2 не мав, грошей не отримував, угод не підписував.
3. Посилаючись на те, що наразі вказана квартира необхідна йому для власного проживання, а відповідачка відмовляється у добровільному порядку звільнити квартиру та вивезти особисті речі, просив суд виселити
ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
4. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого
2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 11 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України.
5. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у провадженні суду вже перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , предметом якої є виселення відповідачки з квартири АДРЕСА_1 , а тому в силу положень пункту 11 частини першої статті 257 ЦПК України позов підлягає залишенню без розгляду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2023 року - без змін.
7. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що предмет та підстава позовів у цій справі та у справі № 522/22826/21 є тотожними, а тому висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 без розгляду у зв`язку із тим, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться інша справа до тієї самої відповідачки, з тим самим предметом і з аналогічних підстав, є правильним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. 13 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
9. Заявник посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, а ним було подано клопотання про перенесення розгляду справи. Зазначає, що жодної заяви від відповідачки про залишення його позову без розгляду він не отримував. Суд першої інстанції взагалі не досліджував підстави поданого позову, а апеляційний суд не надав належної оцінки аргументам апеляційної скарги щодо допущених порушень судом першої інстанції.
10. ОСОБА_1 стверджує, що у справах № 522/22826/21 та № 522/13894/22, ані предмет, ані підстави позову не є тотожними. Зміст поданого стороною відповідачки відзиву на апеляційну скаргу свідчить про зловживання процесуальними права, оскільки містить недостовірну інформацію щодо предмету і підстав позовів у справах № 522/22826/21 та № 522/13894/22, які апеляційний суд помилково вважав тотожними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
12. У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
13. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_4 , посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви
ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із тим, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться інша справа до неї з тим самим предметом і з аналогічних підстав.
14. У поданому відзиві ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_4 , порушує клопотання про поновлення строку на подання відзиву, посилаючись на те, що копію ухвали Верховного Суду від 27 квітня
2023 року про відкриття касаційного провадження вона отримала електронною поштою 20 червня 2023 року, тобто вже після закінчення строку на подання відзиву, на підтвердження чого надає відповідні докази.
15. З огляду на наведені відповідачкою обставини, враховуючи положення статей 120 127 395 ЦПК України, колегія суддів вважає, що встановлений ОСОБА_2 судом строк на подання відзиву на касаційну скаргу підлягає продовженню до дати його подання - 24 червня 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом у справі № 522/22826/21 до
ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_7 , предметом якого є усунення перешкод у здійсненні права володіння та користування квартирою АДРЕСА_1 , виселення відповідачів та вселення позивача.
17. Підставами позову у справі № 522/22826/21 позивач зазначив те, що він є власником зазначеної квартири, у 2010 році до нього звернулася його дружина з проханням заселити до квартири її знайому ОСОБА_8 , яка мала труднощі з житлом. Однак, не дивлячись на відсутність договірних відносин з відповідачами, останні без будь-якої правової підстави продовжують проживати у його квартирі, тим самим чинять перешкоди у користуванні власністю. З посиланням на положення
статей 319 321 391 ЦК України, позивач просив захистити його порушене право власності.
18. 17 грудня 2021 року за вказаною позовною заявою Приморським районним судом м. Одеси постановлено ухвалу, якою відкрито провадження у справі № 522/22826/21.
19. 24 серпня 2022 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси зупинено провадження у справі № 522/22826/21 до припинення перебування відповідача - ОСОБА_5 у складі Збройних Сил України або припинення дії в Україні воєнного стану.
20. Відомості про те, що зазначена ухвала суду у справі № 522/22826/21 оскаржувалася у апеляційному порядку відсутні.
21. 19 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із цим позовом до ОСОБА_2 , предметом якого є виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 . Підставою позову позивач зазначив те, що він є власником вказаної квартири, у квартирі з кінця 2010 року проживає ОСОБА_2 , з якою він не укладав будь-яких договорів щодо користування квартирою, кошти за оренду житла не отримував та самостійно оплачував комунальні послуги. Зазначав, що наразі квартира йому потрібна для особистого проживання у ній. Його неодноразові вимоги звільнити квартиру та вивезти речі, передати ключі від вхідних дверей квартири, а також сплатити заборгованість за комунальні послуги відповідачка не виконала, продовжує проживати у квартирі. Посилаючись на положення статей 317 319 ЦК України, статей 9 98 99 169 ЖК України, ОСОБА_1 просив суд задовольнити його вимоги і виселити відповідачку з квартири.
Позиція Верховного Суду
22. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
23. Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
24. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
25. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
26. У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
27. Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
28. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
29. Статтею 4 ЦПК України кожному гарантується право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
30. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
31. Пунктом 11 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
32. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення по суті спору у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.
33. Як встановлено судами, 17 грудня 2021 року Приморським районним судом м. Одеси відкрито провадження у справі № 522/22826/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_7 , предметом якого є усунення перешкод у здійсненні права володіння та користування квартирою
АДРЕСА_1 , виселення відповідачів та вселення позивача.
34. 24 серпня 2022 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/22826/21 зупинено провадження до припинення перебування відповідача - ОСОБА_5 у складі Збройних Сил України або припинення дії в Україні воєнного стану. Ця ухвала позивачем не оскаржувалася.
35. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
36. Підстава позову - це фактичні обставини (юридичні факти), на яких ґрунтується вимога позивача та з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення чи припинення матеріально-правових відносин між сторонами.
37. Відповідно до висновку Верховного Суду, зробленого у постанові
від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
38. У постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року в справі
№ 146/318/20 (провадження № 61-11374св20) зроблено висновок, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
39. Необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
40. Приписи пунктів 4, 11 частини першої статті 257 ЦПК України направлені на виключення випадків одночасного розгляду декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.
41. Залишення позову без розгляду у цьому разі можливе лише за умови, що позов у справі, яка перебуває у провадженні цього чи іншого суду, є тотожним щодо позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
42. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав, зокрема залишати позов без розгляду.
43. Сторони - це особи (фізичні, юридичні), які набувають із пред`явленням позову певного процесуального статусу, зокрема позивач - особа яка звертається до суду з метою поновлення свого порушеного права, встановлення та визнання права, відповідач - особа, яка, зокрема зазначене право не визнає.
44. Нетотожність хоча б одного із перелічених вище чинників не перешкоджає розгляду таких позовів.
45. Зазначений висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі № 372/2230/17-ц (провадження
№ 61-31594св18).
46. Із урахуванням зазначеного, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, встановивши, що вимоги ОСОБА_1 у справі № 522/22826/21 та у справі, що переглядається № 522/13894/22, є тотожними: спір виник між тими самими сторонами - ОСОБА_1 , як позивачем і власником квартири, та ОСОБА_2 , як відповідачкою і особою, яка проживає у квартирі, про той самий предмет - усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, та з тих самих підстав - відсутність правових підстав для користування квартирою, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду.
47. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, у справі
№ 522/22826/21 та у справі 522/13894/22 підставою звернення позивача до суду є, зокрема, проживання відповідачки без достатньої правової підстави в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності, та відмова відповідачки у добровільному порядку звільнити належну йому квартиру.
48. Слід зазначити, що стороною відповідачки було направлено позивачу копію відзиву на подану ним позовну заяву, в якому порушувалося питання щодо залишення позовної заяви ОСОБА_1 у цій справі без розгляду на підставі пункту 11 частини першої статті 257 ЦПК України, про що свідчать докази направлення поштової кореспонденції на адресу для листування, яка вказана позивачем у позовній заяві (а. с. 27, 28).
49. 06 грудня 2022 року позивачем засобами електронного зв`язку на електрону пошту суду першої інстанції було направлено клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із відсутністю світла та зв`язку. Жодних доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем надано не було.
50. У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання 06 грудня 2022 року у справі було оголошено перерву до 14:15 год 14 лютого 2023 року. Про дату розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка Приморського районного суду м. Одеси (а.с. 33).
51. 14 лютого 2023 року позивачем засобами електронного зв`язку на електрону пошту суду першої інстанції було повторно направлено клопотання аналогічного змісту про перенесення розгляду справи у зв`язку із відсутністю світла та зв`язку, без надання жодних доказів у підтвердження вказаних обставин.
52. Позивач 14 лютого 2023 року о 14:15 год у судове засідання не з`явився.
53. Частиною першою статті 44 ЦПК Українипередбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
54. Враховуючи те, що позивач повторно без поважних причин у судове засідання не з`явився, суд першої інстанції обґрунтовано розглянув клопотання сторони відповідачки та залишив позов без розгляду на підставі частини першої статті 257 ЦПК України.
55. Доводи касаційної скарги за своїм змістом не вказують на порушення судами норм процесуального права при прийнятті рішення про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
56. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
57. Колегія суддів враховує, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
58. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого
2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович