Постанова

Іменем України

22 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 522/14949/19

провадження № 61-2743св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» в особі відділення «Південний макро-регіон»,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2019 року у складі судді Донцова Д. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 15 січня 2020 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог, судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (далі - АТ «Креді Агріколь Банк») в особі відділення «Південний макро-регіон» та просив зобов`язати відповідача вчинити дії зі встановлення відповідно до вимог чинного законодавства України пандусу або підйомника для доступу маломобільних груп населення/інвалідів до приміщення відділення банку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на його користь 200 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, АТ «Креді Агріколь Банк» оскаржило її в апеляційному порядку з підстав недотримання правил підсудності.

Постановою Одеського апеляційного суду від 15 січня 2020 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2019 року залишено без змін.

Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційний суд виходив з того, що цей позов підсудний Приморському районному суду м. Одеси з огляду на положення частини сьомої статті 28 ЦПК України, відповідно до якої позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням, оскільки ОСОБА_1 звернувся з позовом до АТ «Креді Агріколь Банк» в особі відділення «Південний макро-регіон».

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У лютому 2020 року АТ «Креді Агріколь Банк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2019 року і постанову Одеського апеляційного суду від 15 січня 2020 року та ухвалити рішення про направлення справи на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва за встановленою підсудністю.

В обґрунтування касаційної скарги зазначало, що цей спір не можна віднести до спорів, які виникли з діяльності філії або представництва юридичної особи, так як згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним відокремленим підрозділом АТ «Креді Агріколь Банк» є філія «КІБ» Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», яка зареєстрована за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Володимирська, 23-А.

Інші відділення банку є його безбалансовими структурними підрозділами, в тому числі відділення «Південний макро-регіон», тому не можуть визнаватися ні філією, ні представництвом у розумінні статті 95 ЦК України, що унеможливлює їх участь в судових засіданнях в якості сторони по справі.

Із суті позовних вимог не встановлено інших підстав для пред'явлення позову до Приморського районного суду м. Одеси відповідно до статей 28-30 ЦПК України.

Позивач не є клієнтом АТ «Креді Агріколь Банк», тому не є споживачем у розумінні норм положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи наведене, у даному випадку підлягає застосуванню частина друга статті 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Приморського районного суду м. Одеси.

13 березня 2020 року справа № 522/14949/19 надійшла до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Параграфом 3 глави 2 розділу І ЦПК України визначено територіальну юрисдикцію (підсудність) справи.

За загальним правилом позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (частина друга статті 27 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначав, що у нього неодноразово виникала потреба користуватися послугами відділення «Південний макро-регіон» АТ «Креді Агріколь Банк», яке знаходиться у м. Одесі на вул. Єврейській, 26, проте йому, як людині з обмеженими фізичними можливостями, не створені умови для доступу до відділення банку, відповідач у порушення приписів пункту 6.3.3.1 ДБН В.2.2-40:2018 не обладнав в приміщенні вищевказаного відділення пасажирський ліфт та/або підйомник, що грубо порушило його права в частині фізичного доступу до приміщення банку з метою отримання банківських послуг.

У зв`язку з недотриманням банком нормативів безбар`єрного середовища, що унеможливлює його доступ до банківських послуг як людини з особливими потребами, він відчув значні душевні страждання, оскільки вказані обставини є суттєвим негативним психотравмуючим фактором, що суттєво відображається на його самопочутті, відтак йому заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню шляхом стягнення 200 000 грн на його користь.

Установивши, що позовна заява подана до суду за адресою місцезнаходження Відділення «Південний макро-регіон» АТ «Креді Агріколь Банк», яким, на думку позивача, йому заподіяно моральну шкоду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що даний спір підсудний Приморському районному суду м. Одеси.

Посилання апеляційного суду на частину сьому статті 28 ЦПК України, яка передбачає можливість пред`явлення позову, який виникає з діяльності філії або представництва юридичної особи, за їх місцезнаходженням, не вплинуло на правильність визначення судами підсудності вказаної справи.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, їм надана належна правова оцінка й вони не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу АТ «Креді Агріколь Банк» залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 січня 2020 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук