№ 522/16614/15-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 522/16614/15

провадження № 61-12441св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивачі: Кредитна спілка «Кредитінвест», ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Кредитна спілка «Кредитінвест», ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Кредитної спілки «Кредитінвест» на постанову Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Кононенко Н. А., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року Кредитна спілка «Кредитінвест» (далі - КС «Кредитінвест») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що між КС «Кредитінвест» та ОСОБА_2 11 квітня 2008 року укладений кредитний договір № 0600000055, згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язався надати грошові кошти у кредит позичальникові строком до 11 квітня 2011 року у сумі 1 792 750 грн, що еквівалентно 355 000 доларів США за курсом Національного банку України на день укладання цього договору, а позичальник зобов`язався повернути кредит у повному обсязі у порядку, встановленому цим договором, та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 23 % річних. Надалі між позивачем та відповідачем були укладені додаткові договори до кредитного договору, якими змінювались окремі умови основного кредитного договору.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, станом на 03 червня 2015 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 9 624 785 грн 68 коп.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 11 квітня 2008 року укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. та зареєстрований у реєстрі за № 5629. Відповідно до умов указаного іпотечного договору іпотекодавець надала в іпотеку нерухоме майно, що є її власністю, а саме: житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та складається в цілому з одного кам`яного житлового будинку з каміння під літ. «А», житловою площею 112,1 кв. м, загальною площею 313,1 кв. м, № 1-3 - огорожа, належні іпотекодавцю на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. 23 вересня 2004 року за реєстровим № 12886, дублікат якого виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. 18 травня 2006 року за реєстровим № 6415, зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» у книзі 226 на стор. 36, номер запису 40933, реєстраційний № 7459792. Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 279 кв. м. При укладенні іпотечного договору-1 було внесено відповідний запис про обтяження до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у ДРІ № 18147120.

На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 10 грудня 2009 року укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. та зареєстрований у реєстрі за № 14491. Відповідно до умов у казаного іпотечного договору іпотекодавець надала в іпотеку нерухоме майно, що є її власністю, а саме: житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , та складається в цілому з одного житлового будинку з каміння під літ. «А», житловою площею 97,5 кв. м, загальною площею 315,0 кв. м, № 1-3 - огорожа, належні іпотекодавцю на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2006 року, яке вступило в законну силу 15 листопада 2006 року, зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» у книзі 263 на стор. 64, номер запису 40642, реєстраційний № 7461301. Указаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 311 кв. м. При укладенні іпотечного договору було внесено відповідний запис про обтяження до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у ДРІ № 25686275.

Ураховуючи викладене, КС «Кредитінвест» просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11 квітня 2008 року № 0600000055, укладеним між КС «Кредитінвест» та ОСОБА_2 , у на загальну суму 9 624 785 грн 68 коп., звернути стягнення на предмети іпотеки житловий будинок, загальною площею 313,1 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , та на житловий будинок, загальною площею 315,0 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 ; припинити право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на вказані об`єкти нерухомого майна у зв`язку з переходом права власності до КС «Кредитінвест»; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача різницю від загальної суми заборгованості в розмірі 3 038 085 грн 68 коп., а також стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КС «Кредитінвест», ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсним кредитного договору, визнання недійсними договорів іпотеки, зобов`язання здійснити певні дії.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2015 року об`єднано в одне провадження позов (справа № 522/16614/15-ц) ОСОБА_1 до КС «Кредитінвест», ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору, визнання недійсними договорів іпотеки, зобов`язання здійснити певні дії, за участі третьої особи - ОСОБА_3 , з позовом за справою № 522/11840/15-ц КС «Кредитінвест» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 до КС «Кредитінвест», ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсними кредитного договору, договорів іпотеки, зобов`язання здійснити певні дії залишено без розгляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2016 року у складі судді Погрібного С. О. позов КС «Кредитінвест» задоволено частково.

У рахунок погашення (сплати) заборгованості за кредитним договором від 11 квітня 2008 року № 0600000055, укладеним між КС «Кредитінвест» та ОСОБА_2 , на загальну суму 9 624 785 грн 68 коп. з яких:

- заборгованість за основною сумою боргу 6 095 846 грн 11 коп.;

- заборгованість за відсотками - 1 924 808 грн 61 коп.;

- штрафні санкції в розмірі - 1 604 130 грн 95 коп.,

звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 11 квітня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А., - на житловий будинок АДРЕСА_1 , що складається в цілому з одного кам`яного житлового будинку під літ. «А», житловою площею 112,1 кв. м, загальною площею 313,1 кв. м, та № 1-3 - огорожі, належні ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А., 23 вересня 2004 року, реєстраційний номер 12886, дублікат якого виданий цим самим приватним нотаріусом 18 травня 2006 року, реєстраційний номер 6415, шляхом визнання за КС «Кредитінвест» права власності на зазначений житловий будинок вартістю 3 283 400 грн.

- заборгованість за основною сумою боргу - 6 095 846 грн 11 коп.;

- заборгованість за відсотками - 1 924 808 грн 61 коп.;

- штрафні санкції - 1 604 130 грн 95 коп.,

- звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14 червня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А., - на житловий будинок АДРЕСА_2 , що складається з одного житлового будинку під літ. «А», житловою площею 97,5 кв. м, загальною площею 315,0 кв. м, та № 1-3 - огорожа, належні ОСОБА_1 на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 30 серпня 2006 року (справа № 2-705/2006), що набрало законної сили 15 листопада 2006 року, шляхом визнання за КС «Кредитінвест» права власності на зазначений житловий будинок вартістю 3 303 300 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КС «Кредитінвест» різницю від загальної суми заборгованості та загальної оціночної вартості предметів іпотеки в розмірі 3 038 085 грн 68 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Встановлено порядок виконання рішення суду, вказавши, що це рішення є підставою для реєстрації за КС «Кредитінвест» права власності на:

- житловий будинок АДРЕСА_1 , що складається в цілому з житлового будинку під літ. «А», загальною житловою площею 112,1 кв. м, загальною площею 313,1 кв. м, № 1-3 - огорожі, належні ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А., 23 вересня 2004 року, реєстраційний номер 12886, дублікат якого виданий цим самим приватним нотаріусом 18 травня 2006 року, реєстраційний номер 6415;

- житловий будинок АДРЕСА_2 , що складається з одного житлового будинку під літ. «А», загальною житловою площею 97,5 кв. м, загальною площею 315,0 кв. м, та № 1-3 - огорожі, що належать ОСОБА_1 на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 30 серпня 2006 року (справа № 2-705/2006), що набрало законної сили 15 листопада 2006 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов КС «Кредитінвест», суд першої інстанції виходив із того, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним ідоговором не виконував, унаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої судом визначено відповідно до умов кредитного договору та вимог закону. У разі невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог КС «Кредитінвест» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У задоволенні позовних вимог КС «Кредитінвест» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. З урахуванням вимог статей 328 335 392 ЦК України у контексті статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року КС «Кредитінвест» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 07 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2020 року зазначену справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що заборгованість відповідачів є безспірною. На час подання позовної заяви у КС «Кредитінвест» була відсутня можливість звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом реєстрації за КС «Кредитінвест» права власності. Тому, звертаючись до суду з позовом, КС «Кредитінвест», керуючись Законом України «Про іпотеку», просило у рахунок погашення заборгованості за договором кредиту звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за кредитною спілкою права власності на нього. Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Між КС «Кредитінвест» та ОСОБА_2 11 квітня 2008 року укладено кредитний договір № 0600000055, згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язався надати грошові кошти у кредит позичальникові строком до 11 квітня 2011 року у сумі 1 792 750 грн, що в еквіваленті 355 000 доларів США за курсом Національного банку України на день укладання цього договору, а позичальник зобов`язався повернути кредит у повному обсязі у порядку, встановленому цим договором, та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 23 % річних. Надалі між позивачем та відповідачем укладені додаткові договори до кредитного договору, якими змінювались окремі умови основного кредитного договору.

Між позивачем та відповідачем укладені додаткові договори до кредитного договору, а саме:

- додатковий договір № 1НПД-0000026 від 25 червня 2009 року, яким внесено зміни до графіка погашення заборгованості, сплата тіла за кредитним договором повинна бути здійснена в кінці терміну дії кредитного договору;

- додатковий договір № 1НПД-0000040 від 01 грудня 2009 року, яким строк дії кредитного договору подовжено до 31 грудня 2011 року. Грошові кошти надані за цим додатковим договором, збільшили суму зобов`язань позичальника до 1 585 700 грн, що в еквівалентні 314 000 доларів США за курсом Національного банку України на день укладання кредитного договору;

- додатковий договір № 1НПД-0000003 від 18 лютого 2010 року, яким строк дії кредитного договору подовжено до 01 травня 2012 року. Грошові кошти, що надано за цим додатковим договором, збільшили суму зобов`язань позичальника до 1 789 720,0 грн, що в еквіваленті складає 354 400,0 доларів США за курсом НБУ на день укладання кредитного договору;

- додатковий договір № 1НПД-0000022 від 25 серпня 2010 року, яким встановлено загальну суму зобов`язань позичальника за кредитним договором у розмірі 1 621 470,0 грн, що в еквіваленті становить 321 083,17 доларів США за курсом Національного банку України на день укладання кредитного договору;

- додатковий договір № 1НПД-0000032 від 15 листопада 2010 року, яким встановлено загальну суму зобов`язань позичальника за кредитним договором в розмірі 1 461 470,00 грн, що в еквіваленті становить 289 400,0 доларів США за курсом Національного банку України на день укладання кредитного договору;

- додатковий договір № 1НПД-0000033 від 22 грудня 2010 року, яким встановлено загальну суму зобов`язань позичальника за кредитним договором в розмірі 1 602 870,00 гривень, що в еквіваленті становить 317 400,0 доларів США за курсом Національного банку України на день укладання кредитного договору;

- додатковий договір № 1НПД-0000012 від 27 травня 2011 року, яким встановлено загальну суму зобов`язань позичальника за кредитним договором в розмірі 1 623 878,00 грн, що в еквіваленті становить 321 560,0 доларів США за курсом Національного банку України на день укладання кредитного договору;

- додатковий договір № 1НПД-0000002 від 23 січня 2012, яким встановлено загальну суму зобов`язань позичальника за кредитним договором в розмірі 1 570 100,55 грн, що в еквіваленті становить 310 911,0 доларів США за курсом Національного банку України на день укладання кредитного договору. Термін дії кредитного договору подовжено до 01 жовтня 2012 року;

- додатковий договір № 1НПД-0000003 від 25 квітня 2012, яким встановлено загальну суму зобов`язань позичальника за кредитним договором у розмірі 1 670 247,10 грн, що в еквіваленті становить 330 742,0 доларів США за курсом Національного банку України на день укладання кредитного договору;

- додатковий договір № 1НПД-0000012 від 19 грудня 2012, яким встановлено загальну суму зобов`язань позичальника за кредитним договором в розмірі 1 446 441,20 гривень, що в еквіваленті становить 286 424,0 доларів США за курсом Національного банку України на день укладання кредитного договору. Встановлено новий графік погашення кредиту та відсоткову ставку за користування кредитом збільшено до 36 % річних та термін дії продовжено сторонами до 31 січня 2014 року ( т. 1, а. с. 25).

- додатковий договір № 1НПД-0000002 від 04 березня 2014 року, яким встановлено загальну суму зобов`язань позичальника за кредитним договором у розмірі 1 461 833,60 грн, що в еквіваленті становить 289 472 доларів США за курсом Національного банку України на день укладання кредитного договору. Термін дії кредитного договору подовжено до 01 квітня 2016 року.

Відповідно до умов указаного іпотечного договору іпотекодавець надала в іпотеку нерухоме майно, що є у її власності, а саме: житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та складається в цілому з житлового будинку під літ. «А», житловою площею 112,10 кв. м, загальною площею 313,10 кв. м, № 1-3 - огорожа, належні іпотекодавцю на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. 23 вересня 2004 року за реєстровим № 12886, дублікат якого виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. 18 травня 2006 року за реєстровим № 6415, зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» у книзі 226 на стор. 36, номер запису 40933, реєстраційний № 7459792. Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 279 кв. м, яка знаходиться у фактичному користуванні. При укладенні іпотечного договору внесено відповідний запис про обтяження до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у ДРІ № 18147120.

На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 10 грудня 2009 року укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. та зареєстрований в реєстрі за № 14491. Відповідно до умов указаного іпотечного договору іпотекодавець надала в іпотеку нерухоме майно, що є її власністю, а саме: житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , та складається з житлового будинку під літ. «А», загальною житловою площею 97,5 кв. м, загальною площею 315,0 кв. м та № 1-3 - огорожа, належні іпотекодавцю на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2006 року, яке набрало законної сили 15 листопада 2006 року, зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» у книзі 263 на стор. 64, номер запису 40642, реєстраційний № 7461301. Указаний житловий будинок розташований на земельній ділянці 311 кв. м. При укладенні іпотечного договору було внесено відповідний запис про обтяження до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у ДРІ № 25686275.

Відповідно до пункту 4.1 договору іпотеки від 11 квітня 2008 року укладеного між КС «Кредитінвест» та ОСОБА_2 сторони узгодити застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до статті 36 Закону України «Про іпотеку». При цьому звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено в позасудовому порядку шляхом:

- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

- продажу предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом,в тому числі на біржі, на підставі дговору купівлі-продажу у порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною, погодженою сторонами у цьому договорі та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателем, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця (а.с.50, т.1).

Аналогічні умови іпотечного договору укладені між КС «Кредитінвест» та ОСОБА_1 (а.с. 38-40).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 3.3 договору іпотеки від 11 квітня 2011 року, укладеного між сторонами, іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» спосіб стягнення за рішенням суду, виконавчого напису нотаріуса; застереження про задоволення вимог іпотекодержателя (т. 1, а.с. 28).

Відповідно до пункту 4.1 звернення стягнення за застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Тобто сторони, підписавши іпотечний договір, обумовили всі його умови, у тому числі питання щодо позасудового врегулювання спору і не передбачили можливості звернення до суду іпотекодержателя з позовом про визнання за ним права власності на предмет іпотеки. Такого не передбачає й Закон України «Про іпотеку».

У статті 12 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 33 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, сторони у договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому необхідно врахувати, що стаття 37 Закону України «Про іпотеку» не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду.

Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Разом із тим у частині першій статті 38 згаданого Закону право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві може бути передбачено в рішенні суду або договорі про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідному застереженні в іпотечному договорі).

Статтею 18 вказаного Закону передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.

За змістом вказаних вище норм Закону України «Про іпотеку» для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

При цьому позивач не позбавлений відповідно до статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку» можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.

З огляду на зазначене, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.

Зазначений правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 14-38цс18.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що з урахуванням вимог статей 328 335 392 ЦК України у контексті статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом, є необґрунтованими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кредитної спілки «Кредитінвест» залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк