Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 522/626/18-ц

провадження № 61-41132св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2018 року у складі судді Бойчука А. Ю. та постанову апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2018 року у складі суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Громіка Р. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Прогрес»,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Добробуд ЛТД»,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Прогрес» (далі - ТОВ «Інвест-Прогрес») про визнання недійсним договору про інвестування.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 10 серпня 2016 року вона придбала квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, укладеним між нею та ОСОБА_3 , який було посвідчено нотаріально.

Із матеріалів цивільної справи № 522/17757/17 вона дізналася про укладення 27 квітня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвест-Прогрес» договору про інвестування, за яким ТОВ «Інвест -Прогрес» зобов`язалось передати у власність ОСОБА_1 об`єкт інвестування. Предметом договору про інвестування є майнові права на квартиру з будівельним номером № 88 (нині фактичний № 139) в багатоповерховому жилому комплексі із вбудованими приміщеннями для обслуговування й підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 ).

Вказаний договір інвестування порушує її права та інтереси, у зв`язку із чим вона звернулась до суду із даним позовом та просила його задовольнити у повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2018 року позов задоволено. Визнано недійсним договір інвестування, укладений 27 квітня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвест-Прогрес».

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до оспорюваного договору про інвестування № Г1/И-47 від 27 квітня 2006 року, в ньому не вказано, на якій підставі ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОГРЕС» мало право розпоряджатись майновими правами на квартиру з будівельним номером № 88 в багатоповерховому жилому комплексі із вбудованими приміщеннями для обслуговування й підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 . Саме ТОВ «Добробуд ЛТД» отримало сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації серія ІV №165140910391 від 01 квітня 2014 року. ТОВ «Інвест-Прогрес» не мало право відчужувати майнові права щодо багатоповерхового жилого комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , тобто не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення договору про інвестування №Г1/И-47 від 27 квітня 2006 року, зазначені обставини є підставою для визнання договору недійсним. Посилання представника ОСОБА_1 щодо правонаступництва ТОВ «Добробуд ЛТД» у договорі про інвестування № Г1/И-47 від 27 квітня 2006 року, зазначеного в заочному рішенні від 14 грудня 2010 року у справі 2-13269/10, суд оцінює критично з огляду на те, що в заочному рішенні встановлено, що з 11 травня 2009 року на підставі угоди між ТОВ «Інвест-Прогрес», ТОВ «Добробуд ЛТД», ОСОБА_1 щодо заміни сторони в договорі про інвестування між зазначеними особами, щодо виконання будівництва зазначеного багатоповерхового будинку «ТОВ «Добробуд ЛТД» та наступної передачі квартир інвесторам, одним з яких є ОСОБА_1 . Представником ОСОБА_1 в судовому засіданні 28 лютого 2018 року заявлено про відсутність в ОСОБА_1 оригіналу угоди від 11 травня 2009 року між ТОВ «Інвест-Прогрес», ТОВ «Добробуд ЛТД», ОСОБА_1 щодо заміни сторони в договорі про інвестування від 14 грудня 2010 року і неможливості дослідження оригіналу. Представник ТОВ «Добробуд ЛТД» заявив,що зазначена угода не укладалась. В матеріалах справи відсутня копія зазначеної угоди. Тобто, в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази щодо заміни сторони в договорі про інвестування між зазначеними особами і виникнення прав і обов`язків у ТОВ «Добробуд ЛТД» за оскаржуваним договором. Тому зазначені обставини, встановлені заочним рішенням 14 грудня 2010 року у справі 2-13269/10, є лише правовою оцінкою обставин конкретної судової справи. Разом з тим, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом в межах конкретної судової справи.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що посилання представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не доведено право на пред`явлення позову, не приймається до уваги, оскільки в судовому засіданні позивачкою доведено належними та допустимими доказами те, що ОСОБА_1 наявністю оспорюваного правочину від 27 квітня 2006 року порушив права позивача, яка у відповідності статей 15 16 ЦК України має право на судовий захист свого права власності на спірну квартиру. Посилання представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки заочному рішенню Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2010 року у справі № 2-13269/10 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інвест-Прогрес», ТОВ «Добробут ЛТД» про визнання права власності та зобов`язання передати новозбудоване майно, не приймаються до уваги, оскільки суд першої інстанції правильно виходив з того, що обставини, встановлені заочним рішенням, є лише правовою оцінкою обставин конкретної судової справи. Разом з тим, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом в межах конкретної судової справи.У заочному рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2010 року у справі № 2-13269/10 встановлено, що між ТОВ «Інвест-Прогрес», ТОВ «Добробуд ЛТД», ОСОБА_1 підписано угоду про заміну сторони у договорі про інвестування, відповідно до якої з 11 травня 2009 року ТОВ «Добробуд ЛТД» здійснює будівництво багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та передає квартири інвесторам, одним з яких є ОСОБА_1 . Однак представником ОСОБА_1 у цій справі не надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду оригіналу чи копії угоди між ТОВ «Інвест-Прогрес», ТОВ «Добробуд ЛТД», ОСОБА_1 щодо заміни сторони в договорі про інвестування, та в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази щодо заміни сторони в договорі про інвестування між зазначеними особами і виникнення прав і обов`язків у ТОВ «Добробуд ЛТД» за оскаржуваним договором. За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що лише ТОВ «Добробуд ЛТД» мало право відчужувати майнові права щодо багатоповерхового жилого комплексу за адресою: АДРЕСА_1 . ТОВ «Інвест-Прогрес» не мало право відчужувати майнові права щодо цього жилого комплексу, тобто не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладання договору про інвестування № Г1/И-47 від 27 квітня 2006 року.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1)Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 росить скасувати судові рішення та відмовити у позові, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач у 2016 році придбала квартиру АДРЕСА_1 , тому вона не має майнових прав на квартиру № 88 за адресою: АДРЕСА_1 , яку проінвестував він, оскільки докази тотожності цих об`єктів нерухомості відсутні. Крім того, він набув прав на квартиру у 2006 році, а тому ОСОБА_2 не має відношення до цієї квартири. Між ним, ТОВ «Інвест-Прогрес» та ТОВ «Добробуд ЛТД» підписано угоду про заміну сторони у договорі про інвестування, відповідно до якої з 11 травня 2009 року ТОВ «Добробуд ЛТД» здійснює будівництво багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та передає квартири інвесторам. Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2014 року у справі № 2-13269/10 визнано за ним право власності на майнові права на новозбудоване майно - квартиру № 88 площею 106,38 кв. м на 11 поверсі багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язано ТОВ «Добробут ЛТД» та ТОВ «Інвест-Прогрес» передати квартиру після здачі об`єкта будівництва в експлуатацію. Вказаним рішенням суд зобов`язав ТОВ «Добробуд ЛТД» виконати договір інвестування № Г1/И-47 від 27 квітня 2006 року, що є безумовним підтвердженням переходу прав та обов`язків за договором від ТОВ «Інвест-Прогрес» до ТОВ «Добробуд ЛТД». Крім того, ТОВ «Добробуд ЛТД» листом від 15 серпня 2012 року повідомило його про необхідність доплати збільшеної площі об`єкта інвестування, що свідчить про прийняття ТОВ «Добробуд ЛТД» забов`язань за договором інвестування № Г1/И-47 від 27 квітня 2006 року. Позов розглянуто відносно ТОВ «Інвест-Прогрес», яке у 2011 році припинило свою діяльність.

(2) Позиція ТОВ «Добробуд ЛТД»

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Добробуд ЛТД» зазначає, що у заочному рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2014 року у справі № 2-13269/10 встановлено, що між ТОВ «Інвест-Прогрес», ТОВ «Добробуд ЛТД», ОСОБА_1 підписано угоду про заміну сторони у договорі про інвестування, відповідно до якої з 11 травня 2009 року ТОВ «Добробуд ЛТД» здійснює будівництво багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та передає квартири інвесторам, одним з яких є ОСОБА_1 . Однак представником ОСОБА_1 у цій справі не надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду оригіналу чи копії угоди між ТОВ «Інвест-Прогрес», ТОВ «Добробуд ЛТД», ОСОБА_1 щодо заміни сторони в договорі про інвестування, та в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази щодо заміни сторони в договорі про інвестування між зазначеними особами і виникнення прав і обов`язків у ТОВ «Добробуд ЛТД» за оскаржуваним договором.

(3) Позиція ОСОБА_2 .

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 вказує, що позивач в іншій справі заявив до неї вимоги про витребування квартири, а тому оспорюваним правочином порушуються її права. Заочне рішення, на яке посилається позивач, скасовано постановою апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи з Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами у складі колегії з п`яти суддів. У задоволенні клопотання ТОВ «Добробуд ЛТД» про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положеньЗакону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди установили, що 10 серпня 2016 року ОСОБА_2 придбала квартиру № 139, яка складається з двох житлових кімнат площею 50,3 кв. м, загальною площею 122,9 кв. м, в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, укладенимміж ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Адамець О. І. за реєстровим номером 1190.

Рішенням Одеської міської ради від 21 червня 2012 року № 274 продовжено дозвіл ТОВ «Добробуд ЛТД» на будівництво багатоповерхового жилого комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , та внесені зміни до договору оренди земельної ділянки та договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, укладених між Одеською міською радою та її виконавчим комітетом та ТОВ «Добробут ЛТД».

01 липня 2011 року Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю в Одеській області ТОВ «Добробут ЛТД» надано дозвіл на виконання будівельних робіт № ОД12511011509 з будівництва 22-х поверхових житлових будинків № 1 та № 2 з паркінгом по АДРЕСА_1 .

01 квітня 2014 року ТОВ «Добробуд ЛТД» отримало сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 , серія ІУ №165140910391.

Підставою пред`явлення позову є договір про інвестування № Г1/И-47 від 27 квітня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвест-Прогрес», за яким ТОВ «Інвест-Прогрес» зобов`язалося передати у власність інвестора ( ОСОБА_1 ) об`єкт інвестування та в свою чергу отримати інвестицію від Інвестора, предметом договору є майнові права на квартиру з будівельним номером № 88 , розрахунковою площею 106,38 кв. м, розташовану на 11-му поверсі в багатоповерховому жилому комплексі із вбудованими приміщеннями для обслуговування й підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 .

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статтв 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, на момент вчинення правочину.

Згідно із статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (правова позиція Верховного суду України у справі № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, постанова Великої палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 439/212/14-ц (провадження № 14-75цс18), постанови Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 750/2728/16-ц, провадження № 61-8888св18, від 04 липня 2018 року усправі № 462/4611/13-ц, провадження № 61-6130св18).

Колегія суддів не може погодитися із висновками судів про те, що договір про інвестування № Г1/И-47 від 27 квітня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвест-Прогрес», порушує права позивача.

Відповідно до положень частини першої статті 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Суди установили, що ОСОБА_2 придбала у власність квартиру № 139 , яка складається з двох житлових кімнат площею 50,3 кв. м, загальною площею 122,9 кв. м , в будинку АДРЕСА_1 .

Натомість ОСОБА_1 проінвестував будівництво квартири № 88 , розрахунковою площею 106,38 кв. м, розташовану на 11-му поверсі в багатоповерховому жилому комплексі із вбудованими приміщеннями для обслуговування й підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 .

Лист ТОВ «Добробуд ЛТД» про здійснення ОСОБА_1 необхідної доплати у зв`язку із збільшенням загальної площі об`єкта до 122,04 кв. м містить посилання на квартиру № 88 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 119).

Разом з тим, судами не мотивовано висновків щодо розбіжностей у співвідношенні загальної площі квартири АДРЕСА_1 у порівнянні з вищевказаною площею квартири № 88 у будинку АДРЕСА_1 , а, отже, належним чином не обґрунтовані висновки про те, що вказані квартири фактично є одним і тим же об`єктом нерухомості.

Питання щодо встановлення розміру дійсної фактичної площі спірної квартири стосується безпосереднього предмету судового розгляду, при цьому згідно процесуального закону на позивача було покладено обов'язок щодо доведення обставин ідентичності зазначених квартир.

Згідно положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Порушення своїх прав на квартиру № 139 ОСОБА_2 обґрунтовувала посиланням на пред`явлення ОСОБА_1 до неї позову про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним, визнання права власності, витребування з чужого володіння та усунення перешкод у користування майном.

Разом з тим, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 березня 2019 року у справі № 522/17757/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Добробуд ЛТД», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним, визнання права власності, витребування з чужого володіння та усунення перешкод у кристуванні майном відмовлено у тому числі з тих підстав, що індивідуальні ознаки (загальна розрахункова площа, планування), якими наділена квартира із будівельним номером № 88 , визначена договором про інвестування № Г1/И-47 від 27 квітня 2006 року, не відповідають індивідуальним ознакам, притаманним квартирі № 139 .

Отже, колегія суддів вважає доводи ОСОБА_2 про те, що вищевказана квартира із будівельним номером № 88 , яка визначена договором про інвестування № Г1/И-47 від 27 квітня 2006 року, є тим самим нерухомим майном, яке вона набула у власність у 2016 році, безпідставними, оскільки вони спростовані судовим рішенням у цивільній справі, що містить преюдиційні факти.

Аналогічних висновків щодо вирішення спору у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19).

З урахуванням тих обставин, що суди визнали недійсним договір, оспорений не його стороною, а третьою особою, яка не довела обставини своєї заінтересованості у поверненні сторін цього договору у попередній стан, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваних судових рішеньта відмову у задоволенні позову.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2014 року у справі № 2-13269/10 визнано за ним право власності на майнові права на новозбудоване майно - квартиру № 88 площею 106,38 кв. м на 11 поверсі багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язано ТОВ «Добробут ЛТД» та ТОВ «Інвест-Прогрес» передати квартиру після здачі об`єкта будівництва в експлуатацію. Вказаним рішенням суд зобов`язав ТОВ «Добробуд ЛТД» виконати договір інвестування № Г1/И-47 від 27 квітня 2006 року, що є безумовним підтвердженням переходу прав та обов`язків за договором від ТОВ «Інвест-Прогрес» до ТОВ «Добробуд ЛТД»;позов розглянуто відносно ТОВ «Інвест-Прогрес», яке у 2011 році припинило свою діяльність, є безпідставними, оскільки стосуються суті спору, а позивач не довела обставини порушення її прав оспорюваним правочином.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із клопотанням про зупинення дії судових рішень у цій справі до закінчення касаційного розгляду справи.

Враховуючи те, що розгляд справи завершено, підстави для задоволення клопотання відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до положень статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Враховуючи те, що суди вирішили справу із неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку щодо скасування судових рішень та ухвалення нового рішення у справі із відмовою у задоволенні позову.

Щодо судових витрат

Судовий збір за подання апеляційної (1 057 грн 21 коп.) та касаційної скарги (1 409 грн 60 коп.) у порядку статті 141 ЦПК України покладається на позивача.

Керуючись статтями 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2018 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Прогрес» про визнання недійсним договору про інвестування відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2 466 грн 81 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик