Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 522/9539/17-ц

провадження № 61-46670св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Одеський морський торгівельний порт»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року у складі судді Чернявської Л. М. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Черевка П. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

25 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (далі - ДП «Одеський морський торгівельний порт») про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення невиплачених преміальних виплат, відшкодування моральної шкоди.

Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що наказом ДП «Одеський морський торгівельний порт» від 23 червня 2015 року № 344К 1-1 «Про прийом на роботу» його зараховано на посаду інспектора (з безпеки) на умовах строкового трудового договору. Наказом ДП «Одеський морський торгівельний порт» від 04 вересня 2015 року №502К 6-2 «Про зміну умов трудового договору» ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора (з безпеки) на постійній основі. Згідно із відмітками, що містяться на заяві про прийняття на роботу, адміністрацією ДП «Одеський морський торгівельний порт» було проведено з позивачем вступний інструктаж з охорони праці, та пожежний інструктаж. Трудовий договір в письмовій формі з позивачем не укладався.

Наказом ДП «Одеський морський торгівельний порт» від 26 квітня 2017 року № 181/к «Про порушення трудової дисципліни», притягнуто ОСОБА_1 , інспектора (з безпеки) відділу технічної безпеки таб. № 60394, до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани на підставі рапорту начальника відділу технічної безпеки від 12 квітня 2017 року; рапорту ОСОБА_1 від 12 квітня 2017 року. В мотивувальній частині цього наказу зазначено, що 12 квітня 2017 року, начальником відділу технічної безпеки СПБ та ПК ОСОБА_2 в присутності начальника відділу економічної безпеки та протидії корупції СПБ та ПК ОСОБА_3 о 08.45 год. було поставлено завдання інспектору (з безпеки) відділу технічної безпеки ОСОБА_1 щодо перевірки законності ведення господарської діяльності та виконання будівельних робіт на території структурного підрозділу порту (база відпочинку « Сонячне світло »), та можливості існуючих загроз ДП «Одеський порт» з боку сторонніх суб`єктів, з метою вжиття оперативних заходів, спрямованих на недопущення можливих противоправних дій та негативного впливу на підприємство та його співробітників. Станом на 13.00 год. ніяких підтверджуючих доказів виконання даного завдання ОСОБА_1 пред`явлено не було. Таким чином, ОСОБА_1 порушив пункт 3.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Одеський порт».

Позивач вважав цей наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, так як дисциплінарне стягнення застосоване роботодавцем за відсутності складу дисциплінарного правопорушення з боку ОСОБА_1 , який здійснив залежні від нього заходи для організації виконання поставленого завдання аж до його скасування, саме завдання носило усний характер, проте мало бути оформлене як відрядження. Крім того, стягнення накладене з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень, так як позивач не був належним чином ознайомлений з посадовою інструкцією, саме завдання видавалось та в усній формі, що не допустимо в цьому випадку на цьому підприємстві, а у самого позивача пояснення з приводу порушення не відбиралися.

Крім того, наказом ДП «Одеський морський торгівельний порт» від 01 червня 2017 року № 291 «Про одноразову грошову виплату» з нагоди Дня Святої Трійці проведено одноразову грошову виплату працівникам ДП «Одеський морський торговельний порт» у розмірі 4 000,00 грн.

Наказом ДП «Одеський морський торгівельний порт» від 23 червня 2017 року № 338 з нагоди Дня Конституції проведено одноразову грошову виплату всім працівникам ДП «Одеський морський торговельний порт» у розмірі одного посадового окладу відповідно до штатного розпису.

Наказом ДП «Одеський морський торгівельний порт» від 03 липня 2017 року № 354 з нагоди професійного свята працівників морського та річкового флоту проведено одноразову грошову виплату всім працівникам ДП «Одеський морський торговельний порт» у розмірі одного посадового окладу відповідно до штатного розпису. Проте відповідно до довідки, виданої в.о. головного бухгалтера ДП «Одеський морський торговельний порт», протягом червня - серпня 2017 року ОСОБА_1 премії не нараховувались. Згідно з цією довідкою один посадовий оклад позивача складав 9 823,97 гривень.

Позивач вважав, що йому у зв`язку із незаконним застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у формі догани не було нараховано премії у розмірі 23 647,94 гривень (4 000 + 9 823,97 + 9 823,97), суму яких він просив стягнути з відповідача.

Також, позивач вважав, що в результаті незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності було допущено порушення його прав та гарантій як працівника, що призвело до значних моральних страждань позивача, втрати впевненості в завтрашньому дні та побоюваннях незаконного звільнення зі сторони адміністрації підприємства, де він працює, що призводить до необхідності прикладання ним додаткових зусиль з організації свого життя. Обґрунтованість наявності моральних страждань підтверджується, зокрема, тим, що 07 вересня 2017 року позивача було звільнено з займаної посади наказом про припинення трудового договору № 411К 3-1 на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Зі змісту наказу вбачається, що підставою звільнення позивача став, зокрема, наказ ДП «Одеський морський торгівельний порт» від 26 квітня 2017 року № 181/к.

Таким чином, відповідачем, незважаючи на факт оскарження позивачем наказу від 26 квітня 2017 року № 181/к, було продовжено порушення прав позивача та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

Позивач, починаючи з дня ознайомлення його з наказом від 26 квітня 2017 року №181/к був змушений відчувати страх щодо своєї подальшої долі, розуміючи, що догана є лише першим заходом, застосованим відповідачем до позивача на шляху до його подальшого незаконного звільнення, що призвело до втрати позивачем впевненості в тому, що в разі настання зазначених обставин, він зможе забезпечити належний рівень життя для своєї родини. Свої моральні страждання ОСОБА_1 оцінив у 30 000, 00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано наказ виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» Ткачука І. В. від 26 квітня 2017 року №181/к, яким інспектора (з безпеки) відділу технічної безпеки Матусара В. Г. притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани.

Стягнуто з ДП «Одеський морський торговельний порт» на користь ОСОБА_1 суму невиплачених у зв`язку із застосуванням дисциплінарного стягнення преміальних виплат в розмірі 23 647,97 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у діях позивача, які пов`язані з виконанням 12 квітня 2017 року усного завдання начальника відділу технічної безпеки ОСОБА_4 , відсутній склад дисциплінарного правопорушення.

При цьому судом першої інстанції зауважено, що адміністрацією ДП «Одеський морський торгівельний порт» було фактично порушено вимоги підпункту 2.8.2 пункту 2.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Одеський порт» щодо обов`язку вручити під розпис ОСОБА_1 посадову або інструкцію з охорони праці, ознайомити з правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором, які змінили редакцію стосовно тієї посадової інструкції, колективного договору та правил, які існували на день прийняття позивача на роботу.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Положення про відділ технічної безпеки служби з питань безпеки та протидії корупції ДП «Одеський порт», в обов`язки начальника відділу технічної безпеки не входить видача завдань підлеглим працівникам. Таким правом наділений лише начальник всієї служби з питань безпеки та протидії корупції ДП «Одеський порт» відповідно до пункту 5.2 Положення про службу з питань безпеки та протидії корупції ДП «Одеський порт».

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ДП «Одеський морський торгівельний порт» залишено без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають встановленим обставинам справи.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, який виходив з того, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності з порушенням вимог підпункту 2.8.2 пункту 2.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Одеський морський торговельний порт».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У жовтні 2018 року ДП «Одеський морський торгівельний порт» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити, а в іншій частині судові рішення першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Касаційна скарга ДП «Одеський морський торгівельний порт» мотивована тим, що висновки судів першої інстанції та апеляційної інстанції не відповідають дійсним обставинам справи.

У касаційній скарзі представник заявника зазначає, що всі співробітники мають бути ознайомлені та виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, які є складовою колективного договору. При цьому представник заявника у касаційній скарзі посилається на те, що зміст редакції пункту 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку колективного договору ДП «Одеський морський торгівельний порт» 2013-2015 років повністю відповідає редакції 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку колективного договору ДП «Одеський морський торгівельний порт» 2016-2018 років. Видані накази ДП «Одеський морський торгівельний порт», які стосуються позивача свідчать про існування між сторонами трудових правовідносин, а отже на позивача розповсюджуються обов`язки встановлені Правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Також представник заявника у касаційній скарзі зазначає, що 12 квітня 2017 року в жодне відрядження позивача начальник відділу технічної безпеки ОСОБА_4 не направляв. Соціальні об`єкти ДП «Одеський морський торгівельний порт» знаходяться як в місті Одесі, так і за його межами. У зв`язку з чим працівники служби безпеки та протидії корупції ДП «Одеський морський торгівельний порт» залучаються для перевірки роботи таких соціальних об`єктів шляхом виїзду на місце їх знаходження (без оформлення службових відряджень). Заявник вважає твердження позивача про його начебто відрядження, намаганням позивача уникнути застосованої до нього керівництвом ДП «Одеський морський торгівельний порт», дисциплінарної відповідальності, адже саме 12 квітня 2017 року до структурного підрозділу порту (база відпочинку «Сонячне світло »), що є соціальним об`єктом ДП «Одеський морський торговельний порт», ОСОБА_1 ані його безпосередній керівник ОСОБА_4 , ані керівництво ДП «Одеський морський торговельний порт» не направляли.

Представник заявника у касаційній скарзі наводить аргументи неправильного застосування судами норм матеріального права, а саме статей 147-1 - 149 КЗпП України та не врахував, що притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності забезпечується не тільки роботодавцем своїх внутрішніх документів, а й дотриманням ним норм законодавства.

Крім того, представник заявника наголошує на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій всупереч положенням статті 151 КЗпП України, залишили поза увагою, що не виплачується працівникам, які допустили порушення трудової дисципліни, неякісне виконання своїх трудових обов`язків; на яких накладено дисциплінарне стягнення, що на час виплати здійснюється на підставі наказу по підприємству за погодженням із профспілковою організацією.

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ДП «Одеський морський торговельний порт» та надано строк для надання відзиву.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Судом встановлено, що наказом ДП «Одеський морський торговельний порт» від 23 червня 2015 року № 344К 1-1 «Про прийом на роботу» ОСОБА_1 зараховано на посаду інспектора (з безпеки) на умовах строкового трудового договору на період з 24 червня 2015 року до 21 серпня 2015 року.

Наказом ДП «Одеський морський торговельний порт» від 21 серпня 2015 року № 472К 6-3 «Про продовження строку роботи» з ОСОБА_1 переукладено строковий трудовий договір з 22 серпня 2015 року до 21 жовтня 2015 року. Наказом від 04 вересня 2015 року № 502К 6-2 «Про зміну умов трудового договору», ОСОБА_1 , інспектора (з безпеки) сектору економічної безпеки призначено на посаду інспектора (з безпеки) на постійній основі.

Наказом в.о. директора ДП «Одеський морський торговельний порт» Ткачука І. В. від 26 квітня 2017 року.№ 181/к «Про порушення трудової дисципліни» ОСОБА_1 , інспектора (з безпеки) відділу технічної безпеки таб. № 60394, притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани на підставі рапорту начальника відділу технічної безпеки від 12 квітня 2017 року; рапорту ОСОБА_1 від 12 квітня 2017 року. В мотивувальній частині цього наказу зазначено, що «12 квітня 2017 року, начальником відділу технічної безпеки СПБ та ПК ОСОБА_4 в присутності начальника відділу економічної безпеки та протидії корупції СПБтаПК ОСОБА_3 , о 08.45 год. було поставлено завдання інспектору (з безпеки) відділу технічної безпеки ОСОБА_1 щодо перевірки законності ведення господарської діяльності та виконання будівельних робіт на території структурного підрозділу порту (база відпочинку « Сонячне світло »), та можливості існуючих загроз ДП «Одеський порт» з боку сторонніх суб`єктів, з метою вжиття оперативних заходів, спрямованих на недопущення можливих противоправних дій та негативного впливу на підприємство та його співробітників. Станом на 13.00 год. ніяких підтверджуючих доказів виконання даного завдання ОСОБА_1 пред`явлено не було. Таким чином, ОСОБА_1 був порушений пункт 3.1. «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Одеський порт».

Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Щодо позовних вимог про скасування наказу про притягнення до дисциплінарного стягнення.

Завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (частина друга статті 148 КЗпП України).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 149 КЗпП України.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, при цьому за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган, в силу частини третьої статті 149 КЗпП України, повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до пункту 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Одеський морський торговельний порт», працівники зобов`язані працювати чесно і добросовісно, дотримуватися трудової дисципліни - основи порядку на виробництві, своєчасно і точно виконувати розпорядження керівництва, використовувати весь робочий час для виробничої праці, не вчиняти дій, які заважають іншим працівникам виконувати свої трудові обов`язки, коректно та з повагою відноситися один до одного, не допускати грубості та образ.

Згідно з пунктом 3.9 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Одеський морський торговельний порт» коло обов`язків, які повинен виконувати кожен працівник по трудовому договору, визначається, зокрема, відповідними посадовими інструкціями.

Підпунктом 2.8.2 пункту 2.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Одеський морський торговельний порт» встановлено, що при прийнятті працівника на роботу або при переводі його у встановленому порядку на іншу роботу адміністрація зобов`язана вручити під розпис посадову або інструкцію з охорони праці, ознайомити з Правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором.

Судами встановлено, що посадовою інструкцією для інспектора (з безпеки) ДП «Одеський морський торговельний порт», яку обіймав позивач, є посадова інструкція інспектора (з безпеки) відділу технічної безпеки служби з питань безпеки та протидії корупції ДП «Одеський морський торгівельний порт» від 28 грудня 2016 року.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, визначившись правильно з характером спірних правовідносин, встановив у повному обсязі у цій частині фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих сторонами доказів, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині.

Ухвалюючи рішення щодо скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано враховано, що позивачем при прийнятті на роботу у ДП «Одеський морський торгівельний порт» було складено заяву, на попередньо підготовленому бланку, де позивач, серед іншого, підтвердив те, що він 22 червня 2015 року ознайомлений з колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, умовами праці, робочим розпорядком, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливих наслідків їхнього впливу на здоров`я, правами на пільги і компенсації, згідно із законодавством і колективним договором, а також з політикою і цілями порту в області охорони навколишнього середовища. Проте, чинний на день притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності колективний договір 2016 -2018 років ДП «Одеський морський торгівельний порт» разом з додатком 5 до нього у вигляді Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Одеський морський торгівельний порт», були затверджені на конференції трудового колективу 22 січня 2016 року, тобто після прийняття позивача на роботу та складення 22 червня 2015 року заяви про ознайомлення з колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку тощо. Доказів ознайомлення позивача з чинним колективним договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідачем суду не надано.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій щодо безпосередньої для ОСОБА_1 посадової інструкції інспектора (з безпеки) відділу технічної безпеки служби з питань безпеки та протидії корупції ДП «Одеський морський торгівельний порт» від 28 грудня 2016 року встановлено, що матеріали справи (а.с.17) містять відомості про те, що позивач був ознайомлений з цією посадовою інструкцією лише 04 травня 2017 року, тобто вже після притягнення його до дисциплінарної відповідальності 26 квітня 2017 року. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 ознайомлювався з цією посадовою інструкцією раніше, суду не надано. Посилання відповідача на те, що доказом такого ознайомлення є підпис позивача на його заяві при прийомі на роботу 22 квітня 2015 року суд першої інстанції, з висновком якого в цій частині також погодився й апеляційний суд оцінив критично, оскільки на той час чинною була посадова інструкція від 10 січня 2014 року, натомість чинна редакція посадової інструкції на момент застосування дисциплінарного стягнення введена лише 28 грудня 2016 року.

Отже, адміністрацією порту було фактично порушено вимоги підпункту 2.8.2 пункту 2.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Одеський морський торговельний порт» щодо обов`язку вручити під розпис ОСОБА_1 посадову або інструкцію з охорони праці, ознайомити з Правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором, які змінили редакцію відносно тієї посадової інструкції, колективного договору та правил, які існували на день прийняття позивача на роботу.

Крім того, судами встановлено, що відповідно до Положення про відділ технічної безпеки служби з питань безпеки та протидії корупції ДП «Одеський морський торгівельний порт», в обов`язки начальника відділу технічної безпеки не входить видача завдань підлеглим працівникам. Таким правом наділений лише начальник всієї служби з питань безпеки та протидії корупції ДП «Одеський морський торгівельний порт», відповідно до пункту 5.2 Положення про службу з питань безпеки та протидії корупції ДП «Одеський морський торгівельний порт».

Щодо позовних вимог про стягнення невиплачених преміальних виплат.

Згідно із частинами другою, третьою статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до змісту статті 2 Закону України «Про оплату праці» у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, при вирішенні спорів про виплату премій необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

На підприємствах можуть затверджуватися положення про преміювання.

Частина третя статті 97 КЗпП України тільки зобов`язує власника встановлювати конкретні розміри премій з урахуванням вимог колективного договору, зміст якого повинен відповідати законодавству та угодам.

Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри премій, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника премій обов`язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено положенням про преміювання (колективним договором).

Частина четверта статті 97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року № 6-2790 цс16.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог про стягнення невиплачених преміальних виплат, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився й апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшов правильного висновку про стягнення цих виплат з відповідача на користь позивача.

Судом першої інстанції обґрунтовано було встановлено, що наказом від 01 червня 2017 року № 291 «Про одноразову грошову виплату» з нагоди Дня Святої Трійці проведено одноразову грошову виплату працівникам ДП «Одеський морський торгівельний порт» у розмірі 4 000,00 грн. Наказом ДП «Одеський морський торгівельний порт» від 23 червня 2017 року № 338 з нагоди Дня Конституції проведено одноразову грошову виплату всім працівникам ДП «Одеський морський торгівельний порт» у розмірі одного посадового окладу відповідно до штатного розпису. Наказом ДП «Одеський морський торгівельний порт» від 03 липня 2017 року № 354 з нагоди професійного свята працівників морського та річкового флоту проведено одноразову грошову виплату всім працівникам ДП «Одеський морський торгівельний порт» у розмірі одного посадового окладу відповідно до штатного розпису.

Згідно з довідкою, виданої в.о. головного бухгалтера ДП «Одеський морський торгівельний порт», протягом червня-серпня 2017 року ОСОБА_1 премії не нараховувались. Відповідно до цієї ж довідки, один посадовий оклад позивача складав 9 823,97 грн. Відповідно позивачеві у зв`язку із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у формі догани не було нараховано премії у розмірі 23 647,94 грн (4000+9823,97+9823,97).

З огляду на те, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про скасування наказу щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, отже правильними є висновки , що несплачені позивачеві суми в загальному розмірі 23 647,94 грн, які входять до структури заробітної плати, не нараховані позивачеві незаконно.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди відповідача з ухваленими у справі судовими рішеннями. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Інші наведені у касаційній скарзі аргументи аналогічні наведеним в апеляційній скарзі та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367 374 ЦПК України, перевірив їх та обґрунтовано спростував, а тому Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, серія A № 303-A, параграф 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), рішення від 27 вересня 2001 року, № 49684/99, параграф 32).

Судові рішення в частині відшкодування моральної шкоди не оскаржуються, а тому не є предметом перегляду у суді касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

У зв`язку з наведеним, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов В. С. Жданова В. М. Ігнатенко