Постанова

Іменем України

20 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 523/11968/19

провадження № 61-186св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси у складі судді Сувертак І. В.

від 19 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М. від 29 вересня 2022 року, і виходив з наступного.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що 15 березня 2018 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір підряду на будівництво індивідуального житлового будинку, за умовами пункту 1.1 якого відповідач зобов`язався виконати за завданням замовника роботу, зазначену в пункті 1.2 цього договору, а замовник зобов`язався прийняти результат роботи і оплатити його.

3. Будівельні роботи згідно з умовами договору повинні були виконуватися згідно з проєктом приватного жилого будинку, виконаним 25 листопада

2017 року головним інженером-проектувальником Кравець О. М. , ліцензія

АР №011229 від 29 липня 2015 року, який являється невід`ємною частиною договору, з дотриманням метражу, площі забудови, згідно з архітектурним рішенням, номер проєкту 031-2017 АР, підготовленим архітектором Рудчик С. П. , який є невід`ємною частиною договору, а також відповідно до кошторису, узгодженого сторонами.

4. Посилалася позивачка на те, що вона виконала взяті на себе зобов`язання, надала для проведення будівельних робіт усю необхідну проектну документацію, технічні умови та внесла грошові кошти відповідно до кошторису. Натомість відповідач порушив умови укладеного договору підряду, завдавши їй майнової та моральної шкоди.

5. Відповідно до висновку № 18-07/19 будівельно-технічного дослідження про відповідність об`єкта вимогам державно-будівельних норм та виготовленій проєктній документації, який додано до позовних матеріалів, виконані на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , будівельні роботи не відповідають виготовленій проєктній документації - проєкту приватного жилого будинку, виконаного архітектором Рудником С. П. ; не відповідають діючим будівельним нормам; вартість приведення об`єкта у відповідність з розробленою проєктною документацією, а також з будівельними нормами складає 574 554,00 грн. Кошторисна документація розроблена у відповідності з ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

6. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію спричиненої майнової шкоди в розмірі 574 554,00 грн. та грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 60 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

7. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 листопада

2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду

від 29 вересня 2022 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

8. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію майнової шкоди у розмірі 574 554,00 грн та компенсацію моральної шкоди у розмірі 60 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходили із доведеності позивачкою заявлених вимог, зокрема завдання їй внаслідок грубого порушення відповідачем умов договору підряду майнової та моральної шкоди у заявленому розмірі.

Узагальнені доводи касаційної скарги

10. 30 грудня 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Суворовського районного суду

м. Одеси від 19 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року і ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.

11. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема частини четвертої статті 853 Цивільного кодексу України (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), та неналежне дослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

12. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються виключно на висновку № 18-07/19 будівельно-технічного дослідження про відповідність об`єкта вимогам державних будівельних норм та виготовленої проєктної документації, складеного за замовленням позивачки, який, на його думку, є неналежним доказом. Посилається на те, що відповідно до частини четвертої статті 853 ЦК України для вирішення спору між замовником та підрядником з приводу недоліків виконаної роботи повинна бути призначена саме судова експертиза, як гарантія неупередженості експерта та його відповідальності. Отже розмір майнової шкоди вважає не доведеним.

13. Крім того, вважає недоведеним факт завдання позивачці моральної шкоди, ураховуючи, що жодна особа від нібито неякісного виконання умов договору підряду не постраждала, а позивачка забезпечена іншим житлом, що свідчить про відсутність будь-яких вимушених змін в її житті.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14. Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги. Також з метою об`єктивного встановлення обставин було здійснено запит до Суворовському районному суду м. Одеси стосовно інформації про направлення та вручення ОСОБА_2 та/або його представнику копії постанови Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року.

15. 31 січня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи № 523/11968/19.

16. Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2023 року поновлено

ОСОБА_2 строк на касаційне оскарженнярішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі № 523/11968/19.

Відзив на касаційну скаргу

17. 05 квітня 2023 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, тобто з пропуском встановленого Верховним Судом строку для подання відзиву.

18. Відповідно до частини першої статті 395 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

19. Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

20. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

21. Ураховуючи, що в ухвалі Верховного Суду про відкриття касаційного провадження від 16 лютого 2023 року було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 06 березня 2023 року, копію зазначеної ухвали ОСОБА_1 отримала 01 березня 2023 року, що підтверджується відповідним зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відзив на касаційну скаргу подала лише 05 квітня 2023 року та не просить продовжити їй встановлений судом строк для його подання, не обґрунтовує причин неможливості подання відзиву у встановлений судом строк, зазначений відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22. 05 березня 2018 року між ОСОБА_1 (замовник) та ОСОБА_2 (підрядник) було укладено договір підряду з будівництва індивідуального житлового будинку.

23. Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов`язався виконати за завданням замовника роботу, зазначену в пункті 1.2 цього договору, а замовник зобов`язався прийняти результат роботи і сплатити його.

24. Будівельні роботи у відповідності до договору мали виконуватися згідно з проєктом приватного жилого будинку, складеного 25 листопада 2017 року головним інженером-проєктувальником Кравець О. М. , ліцензія АР №011229 від 29 липня 2015 року, який являвся невід`ємною частиною договору (додаток №1) з дотриманням метражу, площі забудови, згідно з архітектурним рішенням, номер проекту 031-2017, архітектор Рудчик С. П. , яке є невід`ємною частиною договору (додаток № 2), і згідно з кошторисом, узгодженим сторонами (додаток № 3).

25. На виконання умов пункту 1.3. договору ОСОБА_1 , для виконання зазначених у пункті 1.2 цього договору робіт (будівництва житлового будинку), надала при підписанні договору необхідну проєктну документацію, технічні умови, а також на виконання вимог пунктів 3.2, 3.7, 3.8 договору - надала грошові кошти згідно з кошторисом, який є невід`ємною частиною договору.

26. Відповідно до пункту 2.1 договору строк виконання робіт, зазначених в пункті 1.2 цього договору, встановлювався у період - з 12 квітня 2018 року по 01 вересня 2018 року, початок виконання робіт - 08 квітня 2018 року, закінчення виконання робіт - 01 серпня 2018 року.

27. Відповідно до вимог пункту 4.1 договору підрядник зобов`язався виконати всі роботи в обсязі та строки, передбачені у цьому договорі та додатках до нього, оформлених в письмовому вигляді і підписаних сторонами, здати роботу замовнику в стані, що дозволяє нормальну експлуатацію об`єкта.

28. Згідно з пунктом 4.2 договору підрядник зобов`язувався провести роботи в повній відповідальності з проєктом, кошторисом, робочими кресленнями і будівельними нормами і правилами.

29. Пунктом 7.1 договору підряду сторони погодили, що за порушення взятих на себе зобов`язань за договором підряду сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України.

30. Відповідно до висновку № 18-07/19 будівельно-технічного дослідження про відповідність об`єкта вимогам державно-будівельних норм та виготовленої проєктної документації виконані на об`єкті за адресою:

АДРЕСА_1 , складеного експертом

Найденовим І. В. на запит ОСОБА_1 від 30 березня 2019 року, будівельні роботи: не відповідають виготовленій проєктній документації - проєкту приватного жилого будинку, виконаного архітектором Рудником С. П.; не відповідають діючим будівельним нормам; вартість приведення об`єкта у відповідність з розробленою проектною документацією та будівельними нормами складає - 574 554,00 грн. Кошторисна документація розроблена у відповідності з ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

31. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

32. Згідно з положеннями пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинахта якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

33. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

34. Відповідно до статті 6цього Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

35. У відповідності до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

36. Згідно з частинами першою, другою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

37. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

38. За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина перша статті 875 ЦК України).

39. Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (частина перша статті 877 ЦК України).

40. Відповідно до частин першої, другої статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договорупідряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

41. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

42. Підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проєктної потужності, інших запроєктованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (стаття 883 ЦК України).

43. Положеннями частини першої, третьої статті 858 ЦК України передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

44. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

45. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (частина четверта статті 853 ЦК України).

46. За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і в немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

47. Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

48. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

49. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

50. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

51. Моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі

№ 216/3521/16-ц).

52. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

53. Встановивши, що ОСОБА_2 не виконав належним чином умови договору підряду, виконав будівельні роботи не у відповідності до складеного проєкту та з порушенням будівельних норм і правил, чим завдав позивачці, як замовнику, майнової та моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди, завданої внаслідок таких дій.

54. При визначенні розміру майнової шкоди судами попередніх інстанцій обґрунтовано взято до уваги вартість усунення недоліків (приведення об`єкта у відповідність з розробленою проєктною документацією та будівельними нормами), а при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди - характер, обсяг та глибину завданих позивачці моральних страждань внаслідок порушення відповідачем будівельних норм при будівництві житлового будинку, а також вимоги розумності та справедливості.

55. Доводи касаційної скарги щодо неналежності та недопустимості доказів визначення розміру як майнової, так і моральної шкоди слід визнати необґрунтованими з огляду на таке.

56. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

57. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

58. Слід звернути увагу, що у відповідності до частини першої статті 883 ЦК України саме на підрядник покладено тягар доведення відсутності недоліків при будівництві об`єкту.

59. На підтвердження факту заподіяння відповідачем майнової шкоди ОСОБА_1 на виконання вимог частини другої статті 83 ЦПК України надала висновок № 18-07/19 будівельно-технічного дослідження про відповідність об`єкта вимогам державно-будівельних норм та виготовленій проєктній документації, яким підтверджено наявність недоліків у будівельних роботах на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 . Висновок складений експертом Найденовим І. В., який має відповідний кваліфікаційний сертифікат для здійснення технічного обстеження будівель і споруд.

60. Відповідач з урахуванням принципу змагальності сторін не спростував зазначеного доказу. При цьому судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що відповідач мав можливість, у разі добросовісного виконання ним своїх процесуальних прав та обов'язків, надати докази на спростування поданого позивачкою доказу та заявити відповідне клопотання про призначення судової експертизи у суді першої інстанції (ухвала Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року).

61. Відповідно до частини другої, четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

62. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

63. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

64. В контексті оцінки доводів касаційної скарги щодо відсутності належних та достатніх доказів завдання позивачці моральної шкоди, колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, встановлено наявність порушення відповідачем умов договору підряду в частині не дотримання будівельних норм і правил при будівництві житлового будинку, здійсненого на замовлення позивачки, необхідність здійснення останньою дій щодо усунення недоліків і приведення об'єкту незавершеного будівництва у відповідність до встановлених законодавством норм, у тому числі безпекових (недотримання нахилу сходів, не працююча система вентиляції, не здійснення антисейсмічного посилення кладки, з огляду на місце розташування об'єкта будівництва в межах сейсмічного району 7 балів). Крім того, заслуговує на увагу той факт, що згідно з даними висновкубудівельно-технічного дослідження станом на березень 2019 року будівництво не завершене.

65. Суди попередніх інстанцій правильно визначилися із характером спірних правовідносин, надали належну правову оцінку усім доказам у справі, які підтверджують порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору підряду, розмір завданої позивачці внаслідок неправомірних дій відповідача шкоди, а також урахували відсутність будь-яких доказів на спростування зазначених обставин, у зв'язку із чим дійшли загалом обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

66. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, значною мірою зводяться до переоцінки доказів, яким суди надали належну правову оцінку.

67. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

68. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

69. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 листопада

2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович