Постанова
Іменем України
14 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 523/14609/17
провадження № 61-35213св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Граболова Марія Василівна,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2017 року у складі судді Середи І. В. та постанову Апеляційного суду Одеської області
від 04 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С.,
Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (далі - Закон України № 460-IX).
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Граболової М. В. (далі - Суворовський ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області).
Скарга мотивована тим, що 02 грудня 2009 року Суворовським районним судом міста Одеси видано виконавчий лист № 2-5659 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку. Старшим державним виконавцем Суворовського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Граболовою М. В. проведено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 липня 2016 року на суму 477 844,87 грн, станом на 01 грудня 2016 року - 520 410,16 грн, станом
на 01 вересня 2017 року - 444 819,96 грн.
Також скаржник вказував, що вказані у розрахунку суми є необґрунтованими, оскільки до нього увійшли періоди з 2012-2015 років
та з січня по червень 2016 року включно. Разом з тим, згідно з актом про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 28 жовтня
2015 року станом на 01 жовтня 2015 року ОСОБА_2 прийняла
Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 . Станом на 01 листопада 2015 року заборгованість визначена лише у сумі 1 476,80 грн. У розрахунках від 01 липня 2016 року та від 11 січня 2017 року йде мова про розмір заборгованості за попередні періоди часу до 01 жовтня 2015 року.
З жовтня 2015 року по листопад 2016 року державним виконавцем нараховано аліменти на загальну суму 54 013,49 грн, з яких ОСОБА_1 сплачено 9 080,48 грн. Станом на 01 грудня 2016 року заборгованість склала 44 933,01 грн, яка на теперішній час вже погашена. Проте, державним виконавцем визначена заборгованість у розмірі 520 410,16 грн, що не відповідає отриманим ОСОБА_1 за вказаний період часу доходам та вимогам законодавства.
Крім того, державним виконавцем безпідставно враховано суми доходів за період часу з 20 жовтня 2014 року по 13 серпня 2015 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Гольф Марін Лімітед» (далі - ТОВ «Гольф Марін Лімітед»), оскільки ОСОБА_1 був заборонений виїзд за межі України ще з 2011 року. Також він у цей час працював у Громадській організації «Військово-історична організація Андріївський прапор»
(далі - ГО «Військово-історична організація Андріївський прапор»). У грудні 2016 року самостійно за чеком здійснена оплата аліментів у сумі 2 000 грн. З січня 2017 року відрахування здійснюються Казенним підприємством «Морська пошуково-рятувальна служба» у розмірі 70 % від отриманого заробітку з урахуванням 1/3 частини та заборгованості. При цьому здійснюється розрахунок заборгованості саме з 520 410,16 грн. Крім того, у зв`язку з необґрунтованим стягненням з ОСОБА_1 пені за аліментами, стягувач має повернути йому, у порядку повороту виконання рішення суду, 194 300,76 грн.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправними та скасувати розрахунки, складені державним виконавцем Суворовського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Граболовою М. В. щодо заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 липня 2016 року на суму 477 844,87 грн, станом на 01 грудня 2016 року - 520 410,16 грн, станом на 01 вересня 2017 року - 444 819,96 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними розрахунки зі сплати аліментів, складені старшим державним виконавцем Суворовського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Граболовою М. В. за виконавчим провадженням з примусового виконання виконавчого листа № 2-5659, виданого Суворовським районним судом міста Одеси 02 грудня 2009 року про стягнення з ОСОБА_1
на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку станом на 01 липня та 01 грудня 2016 року, на 01 вересня 2017 року.
Зобов`язано старшого державного виконавця Суворовського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Граболовою М. В. перерахувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням з примусового виконання виконавчого листа № 2-5659, виданого Суворовським районним судом міста Одеси 02 грудня 2009 року, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2017 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що зазначені розрахунки не відповідають наявним в матеріалах виконавчого провадження доказам, оскільки не можуть бути проведені на підставі припущень, у зв`язку з чим їх слід визнати неправомірними, а старшого державного виконавця необхідно зобов`язати здійснити перерахунок, оскільки скасування розрахунку не входить до повноваження суду.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційних скаргах ОСОБА_2 та Перший Суворовський ВДВС ГТУЮ в Одеській області просять скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що нею не доведено належними та допустимими доказами про отримання доходів ОСОБА_1 , не взяли до уваги документи, які містяться в матеріалах справи на підтвердження отримання ОСОБА_1 доходів за час знаходження у рейсі за період
з 20 жовтня 2014 року по 13 серпня 2015 року. ОСОБА_2 повністю довела факт знаходження ОСОБА_1 у рейсі у період з 01 жовтня
2014 року по 31 серпня 2015 року. Отже, суди попередніх інстанцій невірно оцінили докази, які є в матеріалах справи, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про неправомірність розрахунків аліментів та їх скасування.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій неправомірно відмовили ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про витребування від боржника ОСОБА_1 оригіналів посвідчення особи моряка та паспорту, на підставі яких він перетинав кордон України, для приєднання копій вказаних документів до матеріалів справи.
Касаційна скарга Першого Суворовського ВДВС ГТУЮ в Одеській області мотивована тим, що ОСОБА_1 пропустив 10-денний строк для оскарження розрахунків заборгованості зі сплати аліментів станом 01 липня та 01 грудня 2016 року, станом на 01 вересня 2017 року та не просив суд про його поновлення.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 02 грудня 2009 року Суворовським районним судом міста Одеси видано виконавчий лист № 2-5659 про стягнення
з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку щомісячно на утримання дітей.
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 18 жовтня
2012 року у справі № 1527/16260/12 подання Першого Суворовського ВДВС Одеського МУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 задоволено. Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 до повного погашення заборгованості за аліментами.
Листом від 28 грудня 2015 року Суворовське ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області просило Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМСУ в Одеській області) повідомити про те, чи отримував закордонний паспорт ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ГУ ДМСУ в Одеській області повідомило, що ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина для виїзду за кордон від 21 жовтня 2008 року.
Згідно з листом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Іллічівська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ» Іллічівська філія ДП «АМПУ») ОСОБА_1 у дипломно-паспортному відділі отримав посвідчення особи моряка, строк дії якого до 25 березня 2018 року.
Також суди встановили, що розрахунки проводилися на підставі довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафні Шиппінг Ейдженсі»
(далі - ТОВ «Дафні Шиппінг Ейдженсі») від 04 жовтня 2016 року, копії трудового контракту моряка з Техномар Шіппінг ІНК від 16 жовтня
2014 року, відомостей Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» та ТОВ «Голф Марін Лімітед», а також середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Відповідно до довідки ТОВ «Дафні Шиппінг Ейдженсі» від 04 жовтня
2016 року ОСОБА_1 підписав контракт і відпрацював на посаді старшого помічника на теплоході Greenwing з 30 січня по 07 серпня 2012 року, заробітна плата згідно з умовами контракту складала 5 200 доларів США на місяць, заробітна плата виплачувалася своєчасно.
Згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 21 січня 2016 року
ОСОБА_1 перетинав державний кордон України за період з 20 березня 2011 року по 13 серпня 2015 року.
Старшим державним виконавцем Суворовського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Граболовою М. В. проведено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів: станом на 01 липня 2016 року на суму 477 844,87 грн, станом на 01 грудня 2016 року - 520 410,16 грн, станом на 01 вересня
2017 року - 444 819,96 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Отже, оскількиОСОБА_1 не спростував відомості про отримання ним доходу у розмірі 5 200 доларів США у місяць за період з 30 січня
по 07 серпня 2012 року, державний виконавець правомірно здійснив розрахунок у 2012 році саме виходячи з вказаної суми.
Суди встановили, що строк контракту закінчився 07 серпня 2012 року, тому ОСОБА_1 безпідставно була нарахована заборгованість за серпень 2012 року з 5 200 доларів США за курсом гривні.
Таким чином, при стягненні аліментів та розрахунку заборгованості за ними, державний виконавець мав виходити з суми фактичного заробітку (доходу) ОСОБА_1 незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном, а в разі, якщо він не працював на час виникнення заборгованості, її розмір визначається, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Враховуючи вищевказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення скарги.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що вона повністю довела факт знаходження ОСОБА_1 у рейсі у період з 01 жовтня 2014 року
по 31 серпня 2015 року, колегія суддів відхиляє, оскільки у наданих розрахунках був врахований дохід боржника на підставі трудового контракту моряка з Техномар Шіппінг ІНК від 16 жовтня 2014 року та листа ТОВ «Голф Марін Лімітед» від 11 жовтня 2016 року, які не були підтверджені належними та допустимими доказами про отримання ОСОБА_1 таких доходів.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій правомірно відмовили
ОСОБА_2 у витребуванні від боржника ОСОБА_1 оригіналів посвідчення особи моряка та паспорту, за яким він перетинав кордон України, оскільки в матеріалах справи міститься лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 21 січня 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перетинав кордон і був відсутнім на території України за період з 20 березня 2011 року
по 13 серпня 2015 року.
Доводи касаційної скарги Першого Суворовського ВДВС ГТУЮ в Одеській області про те, що ОСОБА_1 пропустив 10-денний строк для оскарження розрахунків заборгованості зі сплати аліментів станом 01 липня
та 01 грудня 2016 року, станом на 01 вересня 2017 року та не просив суд про його поновлення, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься заява про те, що у квітні 2016 року представник ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження (а. с. 81), однак, ОСОБА_1 оскаржує розрахунок, який датований 26 вересня 2017 року, з яким не згоден, та звернувся до суду 06 жовтня 2017 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
На думку судової колегії судові рішення, що переглядаються, є достатньо мотивованими.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_2 та Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області залишити без задоволення.
Ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк