Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 523/16978/19
провадження № 61-19765св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Темп Плюс Сервіс», Суворовська районна адміністрація виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеський ордена «Знак пошани» завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю завод «Продмаш»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп Плюс Сервіс» і Одеського ордену «Знак пошани» заводу продовольчого машинобудування підприємства з колективною власністю заводу «Продмаш», яка підписана представником Попроцьким Дмитром Михайловичем, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2021 року у складі судді Кисельова В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради (далі - КП «БТІ» Одеської міської ради) про визнання незаконними дій.
Позов мотивований тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 10 жовтня 1994 року ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1 .
Посадові особи КП «БТІ» Одеської міської ради, достовірно знаючи про те, що рішенням виконавчого комітету Суворівської районної ради народних депутатів № 49 від 22 січня 1993 року скасовано рішення № 234 від 19 квітня 1991 року про надання дозволу Одеському ордену «Знак пошани» заводу продовольчого машинобудування підприємства з колективною власністю заводу «Продмаш»(далі - Завод «Продмаш») на правову реєстрацію в ОМБТІ будинків Заводу «Продмаш», 26 лютого 2003 року виписали дублікат реєстраційного посвідчення, яке датоване 20 травня 1994 року на підставі запису в реєстраційній книзі за № 1655-стр.58-кн.12 м/с про те, що домоволодіння АДРЕСА_2 в цілому зареєстровано за Заводом «Продмаш» на підставі рішення виконкому Суворовської районної ради № 234 від 19 квітня 1991 року, не відобразивши в дублікаті відомості про те, що рішення виконкому Суворовської районної ради № 234 від 19 квітня 1991 року скасовано на підставі рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів № 49 від 22 січня 1993 року.
Згідно дублікату реєстраційного посвідчення Завод «Продмаш» зареєстрував за собою 100 % права власності на будинок АДРЕСА_2 , в якому на той час було приватизовано 8 квартир.
В подальшому Завод «Продмаш» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив визнати незаконними дії посадових осіб КП «БТІ» Одеської міської ради по факту видачі дублікату реєстраційного посвідчення на домоволодіння, яке складено 26 лютого 2003 року про те, що домоволодіння по АДРЕСА_2 20 травня 1994 року зареєстроване в цілому за Заводом «Продмаш» на підставі рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 19 квітня 1991 року за № 234.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2021 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення у повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Темп Плюс Сервіс» (далі - ТОВ «Темп Плюс Сервіс»), Заводом «Продмаш» існують спірні правові відносини, оскільки сторони не визнають право власності один одного на об`єкти нерухомості. Фактично позивач оспорює право власності Заводу «Продмаш», а також останнього власника ТОВ «Темп Плюс Сервіс» на будинок АДРЕСА_2 . Позивач не заявляв позовні вимоги щодо визнання недійсним дублікату реєстраційного посвідчення, згідно якого будинок АДРЕСА_2 зареєстрований в цілому за Заводом «Продмаш» на підставі рішення виконкому Суворовської райради № 234 від 19 квітня 1991 року. Судом не залучались до участі в справі в якості співвідповідачів Завод «Продмаш» та ТОВ «Темп Плюс Сервіс».
Крім того, позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання незаконними дій посадових осіб КП «БТІ» Одеської міської ради по факту видачі дублікату реєстраційного посвідчення на домоволодіння, яке складено 26 лютого 2003 року про те, що домоволодіння 20 травня 1994 року зареєстроване в цілому за Заводом «Продмаш» по АДРЕСА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 19 квітня 1991 року за № 234 можливо розглядати тільки спільно з вимогами про оспорювання права власності.
Суд апеляційної інстанції у постанові зазначив, що спір про визнання незаконним дій КП «БТІ» Одеської міської ради пов`язаний зі спором про захист речового (цивільного) права на це майно позивача, є приватноправовим та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Позивач не знаходиться з відповідачами у відносинах, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а правові наслідки, до яких може призвести задоволення позову, виникають для третьої особи в справі - особи, яка зареєструвала право власності. Також позивач не є учасником публічно-правових відносин, що склались між відповідачами та третьою особою. Позовні вимоги про скасування права третьої особи на видачу дубліката є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні цивільним судом питання щодо законності видачі такого дублікату та наявності у зв`язку з цим порушень прав позивача. Захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Отже, не є публічно-правовим спір щодо управлінських дій суб`єкта владних повноважень, які були спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав третьої особи. Такий спір є спором про цивільне право, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовані нормами цивільного й адміністративного права.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 , у якій просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди порушили норми статті 129-1 Конституції України, не виконали рішення Господарського суду Одеської області, апеляційної інстанції та ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/1107/19.Суди не врахували правові позиції Верховного Суду. Законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії та які мають пріоритет над записами, що містяться у Державному реєстрі. Свідоцтво на право власності до суду Заводом «Продмаш» не надано. КП «БТІ» Одеської міської ради не мало правових підстав для видачі Заводу «Продмаш» дублікату реєстраційного посвідчення. Норми Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, яке діяло на той час, не передбачали право БТІ видавати свідоцтво на право власності або його дублікат. Крім того судом прийнято такий висновок в порушення статті 140 Конституції України, в якій вказано, що органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
У грудні 2021 року ТОВ «Темп Плюс Сервіс» та Завод «Продмаш», подали касаційну скаргу за підписом представника Попроцького Д. М., у якій просять передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, закрити провадження у справі № 523/16978/19.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди встановили, що позивач, звертаючись з позовом про визнання незаконними дій посадових осіб органу місцевого самоврядування щодо видачі дублікату реєстраційного посвідчення на домоволодіння, оспорює право власності третіх осіб на їх майно - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому суди не врахували, що частиною 7 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української?РСР від 31 січня 1966 року (яка діяла на момент виникнення права колективної власності Заводу «Продмаш» та яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року), встановлено, що реєстрація проводиться на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів). Тобто, видача реєстраційного посвідчення, тим паче дублікату, є лише реєстраційною дією, внаслідок якої не виникає право власності на майно, а лише фіксується факт наявності майна на праві власності. Висновки суду щодо наявності будь-якого спору щодо права власності між позивачем та навіть не відповідачами, а третіми особами по справі, є хибними та такими, що не відповідають ані матеріалам справи, ані діючому на час виникнення правовідносин законодавству.Саме зазначений висновок судів, як першої, так і апеляційної інстанцій, призвів до розгляду справи в порядку цивільного судочинства, при тому, що відповідно до статті 19 КАС України, якою передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, визнання незаконними дій посадових осіб органу місцевого самоврядування, а саме КП«БТІ» Одеської міської ради. Ця справа підлягає розгляду лише в порядку адміністративного судочинства. Правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 420/3168/20, у справі 522/2429/21, на яку послався суд апеляційної інстанції, не підлягає застосуванню, так як оскарження дій посадових осіб КП «БТІ» Одеської міської ради щодо видачі дублікату реєстраційного посвідчення вже наявного права власності Заводу «Продмаш» на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення наявного права власності третьої особи по справі Заводу «Продмаш», а відтак предмет спору ніяким чином не стосується майнових прав всіх учасників справи. Між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні зобов`язання, заявлений позов є публічно-правовим, так як обґрунтування позову не містить жодного посилання на наявність якихось договірних зобов`язань, однак містить повноцінне обґрунтування акту, прийнятого органом місцевого самоврядування. Оскаржувані судові рішення не містять ніякого обґрунтування спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, а навпаки встановлюють їх відсутність. Однак, судами встановлено інші правовідносини, а саме, між позивачем та третіми особами, та обставини, які не стосуються спірних правовідносин, які розглядалися в межах справи № 523/16978/19. Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зробив висновок, що фактично позивач оспорює право власності Заводу «Продмаш», а також останнього власника ТОВ «Темп Плюс Сервіс» на будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Суд апеляційної інстанції не обґрунтував законність рішення суду першої інстанції, яке прийнято по обставинах, які виходять за межі позовних вимог. Суди обґрунтовують відмову в позові тим, що суд, перейнявши на себе права позивача, визначив спірні правовідносини не з відповідачем по справі, а з іншими особами, відповідно безпідставно визначив інший - «правильний» спосіб захисту прав позивача та встановив судовим рішенням обставини, які не стосуються предмета спору. У своїй позовній заяві позивач чітко визначив належний для нього спосіб захисту своїх прав, проте такий захист відповідно до статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України підлягає розгляду не в порядку цивільного судочинства, а в порядку адміністративного. Будь-яких законних підстав вважати, що існує спір приватноправового характеру між позивачем та відповідачем по справі - КП «БТІ» Одеської міської ради, а не третіх осіб, у матеріалах справи не міститься. Більш того, і Завод «Продмаш», і ТОВ «Темп Плюс Сервіс» не залучались позивачем по справі в якості співвідповідачів, і вимоги до них не висувались.
Позиція інших учасників справи
У січні 2022 року ТОВ «Темп Плюс Сервіс» та Завод «Продмаш» подали відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просять відмовити у задоволенні касаційної скарги, передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, закрити провадження у справі № 523/16978/19.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що ОСОБА_1 намагається ввести суд касаційної інстанції в оману стосовно висновків, які були зроблені судами під час розгляду справи № 916/1107/19, зазначаючи, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 ніколи не належав та не належить Заводу «Продмаш». На підтвердження своєї правової позиції ОСОБА_1 також посилається на ту обставину, що Заводом «Продмаш» під час розгляду справи не було надано жодного свідоцтва про право власності на спірний будинок. В матеріалах справі є не лише достатній пакет доказів щодо набуття Заводом «Продмаш» права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , але і висновки судів господарської юрисдикції з цього приводу, коли це питання було окремим предметом дослідження під час слухання справи № 916/1107/19, в якій також приймав участь і ОСОБА_1 . Позов ОСОБА_1 є зловживанням правом на звернення з позовом до суду, так як в інших судових процесах суди вже встановили, що ОСОБА_1 в протиправний спосіб всупереч вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» заволодів чужим майном, яке належить на праві власності Заводу «Продмаш».
У січні 2022 року ОСОБА_1 надав пояснення на відзив ТОВ «Темп Плюс Сервіс» та Заводу «Продмаш».
У лютому 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу ТОВ «Темп Плюс Сервіс» та Заводу «Продмаш», у якому просить касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, в іншій частині касаційної скарги відмовити, ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, позивач частково погоджується з доводами ТОВ «Темп Плюс Сервіс» та Заводу «Продмаш», а саме, в частині скасування рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року. Доводи, викладені ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Темп Плюс Сервіс» та Заводу «Продмаш», аналогічні доводам касаційної скарги ОСОБА_1 .
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 523/16978/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано справу з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2021 року поновлено ТОВ «Темп Плюс Сервіс» строк на касаційне оскарження рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, касаційну скаргу ТОВ «Темп Плюс Сервіс» та Заводу «Продмаш», яка підписана представником Попроцьким Д. М., на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2022 року поновлено ТОВ «Темп Плюс Сервіс» та Заводу «Продмаш» строк на касаційне оскарження рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі № 523/16978/19.
У січні 2022 року матеріали цивільної справи № 523/16978/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року у задоволенні клопотань ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про їх участь при розгляді справи відмовлено; у задоволенні клопотання ТОВ «Темп Плюс Сервіс» та Заводу «Продмаш», яке підписано представником Попрацьким Д. М., про долучення до матеріалів справи доказів відмовлено; справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року справа № 523/16978/19 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022 року повернуто справу № 523/16978/19 на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 09 грудня 2021 року зазначено, що касаційна скарга ОСОБА_1 містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 916/1107/19, від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 27 лютого 2018 року у справі № 925/1121/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 916/675/15, від 20 лютого 2018 року у справі № 917/553/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 922/1645/18, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17).
В ухвалі Верховного Суду від 11 січня 2022 року зазначено, що касаційна скарга ТОВ «Темп Плюс Сервіс» та Заводу «Продмаш» містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 420/3168/20, від 20 травня 2021 року у справі № 522/2429/21, від 17 лютого 2021 року у справі № 420/288/20).
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 10 жовтня 1994 року.
Право власності на будинок АДРЕСА_2 в цілому було зареєстровано за Заводом «Продмаш» на підставі рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів № 234 від 19 квітня 1991року.
Рішенням виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів № 49 від 22 січня 1993 року «Про скасування рішення виконкому № 234 від 19 квітня 1991 року «Про правову реєстрацію в ОМБТІ будинків Заводу «Продмаш» та перереєстрації будинку за «СПТУ-8» скасовано рішення № 234 від 19 квітня 1991 року «Про правову реєстрацію в ОМБТІ будинків Заводу «Продмаш», а також вирішено вважати гуртожиток по АДРЕСА_3 власністю СПТУ - 8 з реєстрацією в ОМБТІ.
Рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів № 49 від 22 січня 1993 року прийнято після розгляду матеріалів, наданих СПТУ-8, та на підставі постанови Одеського обласного Арбітражного суду 5/363 від 15 жовтня 1992 року, постанови Ради Міністрів УРСР від 26 травня 1965 року № 396, доручення Кабінету Міністрів України від 29 травня 1992 року № 7935/33, вказане рішення № 234 скасовано, вирішено вважати гуртожиток по АДРЕСА_3 власністю СПТУ-8 та зареєструвати в ОМБТІ.
26 лютого 2003 року Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості видано дублікат реєстраційного посвідчення, згідно якого будинок АДРЕСА_2 зареєстрований в цілому за Заводом «Продмаш», на підставі рішення виконкому Суворовської районної ради народних депутатів № 234 від 19 квітня 1991 року, зареєстровано 20 травня 1994 року в реєстраційну книгу за № 1655- стр. 58-кн.12 м/с.
На виконання протоколу № 68 загальних зборів учасників Заводу «Продмаш» від 25 квітня 2014 року та протоколу № 1 загальних зборів засновників ТОВ «Темп Плюс Сервіс» від 20 червня 2014 року для створення статутного капіталу у жовтні 2014 року у відповідності з актом приймання-передачі від 01 жовтня 2014 року Завод «Продмаш» передав, а ТОВ «Темп Плюс Сервіс» прийняв до статутного капіталу ТОВ «Темп Плюс Сервіс» домоволодіння в цілому, з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , крім приміщень, відчужених раніше.
На розгляді в суді знаходяться такі спори:
справа № 523/16568/17 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ТОВ «Темп Плюс Сервіс», Заводу «Продмаш» про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним рішення загальних зборів, а також за зустрічним позовом ТОВ «Темп Плюс Сервіс» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про зобов`язання звільнити нежитлові приміщення;
справа № 522/22156/18 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до Заводу «Продмаш», КП «БТІ» Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання недійсним реєстраційного посвідчення та скасування запису;
справа № 523/5581/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Темп Плюс Сервіс», Заводу «Продмаш» за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , про скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсним рішення загальних зборів;
справа № 523/15157/19 за позовом ОСОБА_12 , ОСОБА_1 до Заводу «Продмаш» про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна запис в відомостях про право власності на будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 - власник Завод «Продмаш» реєстраційний номер майна: 14945842, дата внесення запису 12 квітня 2004 року;
справа № 523/17546/19 за позовом ОСОБА_1 до Завод «Продмаш» про визнання дій незаконними;
справа № 523/15572/16-ц за позовом Заводу «Продмаш» до ОСОБА_1 та Департаменту міського господарства Одеської міської ради, треті особи: ТОВ «Темп Плюс Сервіс», Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла», про скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності, відновлення права власності на нерухоме майно шляхом визнання недійсним договору дарування, скасування реєстрації права власності та відновлення реєстрації права власності;
справа № 523/17867/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп Плюс +», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Завод «Продмаш», про зобов`язання вчинити певні дії;
справа № 522/22156/18 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до Заводу «Продмаш», КП «БТІ», треті особи: Одеська міська рада, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, ТОВ «Темп Плюс Сервіс», про визнання недійсним дублікату реєстраційного посвідчення, скасування запису.
Позиція Верховного Суду
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
У цій справі позивач звернувся до КП «БТІ» Одеської міської ради з позовом, в якому просив визнати незаконними дії посадових осіб КП «БТІ» Одеської міської ради по факту видачі дублікату реєстраційного посвідчення на домоволодіння, яке складено 26 лютого 2003 року про те, що домоволодіння по АДРЕСА_2 20 травня 1994 року зареєстроване в цілому за Заводом «Продмаш», на підставі рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 19 квітня 1991 року за № 234.
Підставою для звернення стало те, що, Завод «Продмаш», використовуючи рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів № 234 від 19 квітня 1991 року та вказаний дублікат реєстраційного посвідчення на домоволодіння, оспорює право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 .
Таким чином, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення державного реєстратора як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки законність набуття Завод «Продмаш» особою права власності на нерухоме майно, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач не знаходиться з відповідачами у відносинах, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні, а правові наслідки, до яких може призвести задоволення позову, виникають для третьої особи в справі - особи, яка зареєструвала право власності.
Також позивач не є учасником публічно-правових відносин, що склались між КП «БТІ» Одеської міської ради та ТОВ «Темп Плюс Сервіс» і Завод «Продмаш».
Отже цей спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства, таким чином, підстави для задоволення клопотання ТОВ «Темп Плюс Сервіс» та Заводу «Продмаш» про закриття провадження у цій справі відсутні.
Водночас, відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з двох підстав:
- не залучення до участі у справі як співвідповідачів Заводу «Продмаш» та ТОВ «Темп Плюс Сервіс»;
- обрання позивачем невірного способу захисту своїх прав.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
Згідно зі статтею 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Відповідно до частини другої статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 464/6314/17 (провадження № 61-13581св21), з посиланням на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року в справа № 344/17464/15-ц (провадження № 61-11184св20) зазначено, що «відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18).
Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року у справі № 204/6604/19 (провадження №61-7599св21) зазначено, що звертаючись до суду з позовними вимогами про скасування рішення державного реєстратора, позивач співвідповідачем у справі визначив, зокрема, державного реєстратора та КП «Криничанське БТІ». Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача…У постанові Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) зроблено висновок, що «позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено про те, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом першої інстанцій обставини справи, підтверджують, що спір виник між позивачем та ТОВ «ФК «Вектор плюс». Тому державний реєстратор та КП «Криничанське БТІ» є неналежними відповідачами, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до державного реєстратора та КП «Криничанське БТІ» необхідно відмовити із цієї підстави».
У справі, що переглядається:
між ОСОБА_1 та Заводом «Продмаш» виник спір з приводу права власності;
в позовній заяві ОСОБА_1 в якості відповідача зазначив лише КП «БТІ» Одеської міської ради, Завод «Продмаш» приймав участь у розгляді справи в якості третьої особи.
За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 до КП «БТІ» Одеської міської ради, судам слід було відмовити у зв`язку з неналежним складом відповідачів. Отже суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, але помилились щодо мотивів такої відмови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
З урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норм права викладеного у постановах Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 464/6314/17 (провадження № 61-13581св21),Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року у справі № 204/6604/19 (провадження №61-7599св21) колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції змінити з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в іншій частині оскаржені судові рішення залишити без змін.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про зміну судових рішень лише в частині мотивів їх прийняття, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 400 409 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скаргиОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , та Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп Плюс Сервіс» і Одеського ордену «Знак пошани» заводу продовольчого машинобудування підприємства з колективною власністю заводу «Продмаш», яка підписана представником Попроцьким Дмитром Михайловичем, задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року змінити, виклавши їхні мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук