Постанова

Іменем України

21 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 523/7861/17

провадження № 61-11464св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

відповідач ОСОБА_1 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи закасаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) Державної прикордонної служби України на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2018 року в складі судді Шепітка І. Г. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року військова частина НОМЕР_1 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України(далі військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та просила визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення експертизи та визнати нечинною судову автотоварознавчу експертизу по визначенню вартості відновлювального ремонту і матеріальних збитків, заподіяних ОСОБА_2 , власнику автомобіля «Toyota Land Cruiser», державний номер НОМЕР_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа №500/2935/16-ц за позовом ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення майнової шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Toyota Land Cruiser» внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 19 липня 2015року за участі водія військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 15листопада 2016 року в справі № 500/2935/16-ц призначено судову автотоварознавчу експертизу для визначення вартості відновлювального ремонту і матеріальних збитків, заподіяних ОСОБА_2 .

За результатами проведення експертизи 18 грудня 2016 року ОСОБА_1 склав висновок експерта №5819 судової автотоварознавчої експертизи по визначенню ринкової вартості, вартості відновлювального ремонту та матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля «Toyota Land Cruiser», державний номер НОМЕР_2 , згідно з яким вартість майнової шкоди, заподіяної ОСОБА_2 , з урахуванням терміну експлуатації транспортного засобу, на час проведення експертизи становить 518 862, 32 гривень.

З висновком експерта військова частина не погоджується і вважає, що, надаючи такий висновок, відповідач порушив її права та інтереси.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки судова експертиза проводилася в межах розгляду іншої цивільної справи №500/2935/16-ц і висновок експерта, складений за результатами її проведення, є одним із доказом у вказаній цивільній справі, який підлягає оцінці судом під час її розгляду. Застосування експертом відповідної Методики під час проведення експертизи також підлягає перевірці судом, який призначив експертизу.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2019 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду зкасаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 17вересня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вимоги касаційної скарги мотивує тим, що вирішуючи спір суди не взяли до уваги обґрунтування позовної заяви щодо визнання протиправними дій експерта під час проведення експертизи, а саме, що така була проведена відповідачем без огляду транспортного засобу, що є порушенням вимог закону, оскільки проведення експертизи без огляду транспортного засобу можливе лише вкримінальному провадженні.

Вважає, що в даному випадку експерт зобов`язаний був відмовити в проведенні експертизи, однак таких дій він не вчинив, чим перевищив свої повноваження.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

22 серпня 2019 року справа № 523/7861/17 надійшла до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що в провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з червня 2016 року знаходиться цивільна справа №500/2935/16-ц за позовом ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Toyota Land Cruiser» внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19 липня 2015 року за участі водія військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року в справі №500/2935/16-ц призначено судову автотоварознавчу експертизу для визначення вартості відновлювального ремонту й матеріальних збитків, заподіяних ОСОБА_2 , як власнику автомобіля «Toyota Land Cruiser», проведення якої доручено експерту Федотову Ф.В., який є відповідачем у цій справі. При цьому, в ухвалі суду зазначено, що при проведенні експертизи експерт може використовувати, за необхідності, відновлений автомобіль.

18 грудня 2016 року експерт ОСОБА_1 склав висновок №5819 судової автотоварознавчої експертизи по визначенню ринкової вартості, вартості відновлювального ремонту та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля «Toyota Land Cruiser», державний номер НОМЕР_2 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено право кожної особи впорядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси в спосіб, визначений законом або договором.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів (стаття 76 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першої статті 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частин першої, другої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Згідно з частиною першою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване всудовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Звернувшись з даним позовом до суду, позивач просив визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення експертизи та визнати нечинною судову автотоварознавчу експертизу, проведену в межах іншої цивільної справи №500/2935/16-ц. Фактично позовні вимоги зводяться до незгоди позивача з висновком експерта Федотова Ф.В. № 5819 від 18 грудня 2016 року, складеним за результатами проведення цієї судової експертизи.

За викладених обставин, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про безпідставність позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, оскільки висновок експерта № 5819 від 18 грудня 2016 року є письмовим доказом у іншій цивільній справі №500/2935/16-ц іпідлягає оцінці судом під час розгляду вказаної справи, як і перевірка правомірності чи неправомірності дій відповідача під час його складання.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. Всилу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права івідсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті ізаконне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 (Ізмаїльський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук